Мемуари Іцека Ерліхсона — це своєрідна одіссея польського єврея по “раю” Радянського Союзу, яка відбувається у часи Другої світової війни. Автор детально описує свої “смакування” радянських тюрм та злиденну реальність воєнного часу.
A prova provada que os regimes totalitários quer em termos religiosos quer em termos políticos servem apenas os propósitos daqueles que se regem cegamente pelos interesses próprios e não pela preocupação face a simples servos que cegamente viveriam para os servir
Рускіє не отримавши покарання за своє зло, натомість отримавши ореол святості у вигляді победобєсія продовжують скоювати свої злочини так само і через сотню років
Важка але водночас захоплююча книга. Дуже рекомендую до прочитання всім, щоб ще раз пересвідчитися яка безглузда рядянська система і яка важка доля окремих людей в ній.
Книга чудово описує терор совка (колишнього ссср). Але водночас не сподобалось, в якому світлі показані Українці і їх боротьба за свободу в кінці книги.
"(...)Este livro não é realmente um livro. É um documento - um documento sem comentários ou anotações. Não é mais do que uma fotografia ou reflexo num riacho, sem cor nem embelezamento. É um retrato do que me aconteceu depois do rebentar da guerra em 1939 e um retrato daquilo que vivi em solo soviético. (...)". cap.1,pg. 7