Локальні конфлікти завжди вабили до себе справжніх життєлюбів, а нова Україна у дев'яностих народжувалась у передгір'ях Кавказу та київських підвалах. Ця книга розповідає про укрїанських добровольців, розв'язаних Московією проти Грузії та Чечні воєн.
Автор сам був добровольцем УНСО у російсько-грузинських війнах, а з 2014 року воював уже на Донбасі, загинув, захищаючи Донецький аеропорт.
Про цю книгу дізналася читаючи "Точку Неповернення" Дмитро Вербича - головний герой читає книгу про історії українських добровольців кавказьких воєн в бліндажі під обстрілом в Пісках, не підозрюючи, що автор книги в цей час знаходиться поруч - в ДАПі. Нажаль Андрій Миронюк загинув захищаючи Донецький аеропорт, але це була не перша його війна. Рік шукала цю книгу і на щастя у 2020 її перевидала Пропала грамота. Книга мистить в собі три історії українських добровольців
Тисячолітня історія української нації сформувала сильних духом, відважних воїнів. Будучи в оточенні агресивних сусідів, гречкосії ніколи не розлучались з мечем. Мабуть, саме тому в наші дні Українському миротворчому контингенту, добровольцям доручають виконання тих завдань, що не під силу іншим. Книга написана як художній твір учасником, свідком тих подій та охоплює три періоди: 1. Скіф (Чечня) 2. Стежками Едельвейса (Грузія 1997) 3. Аскер (Миротворчий контингент в Африці та гарячі 90-ті в Україні)