What do you think?
Rate this book
каміньсадліс
Назва книжки Ірини Шувалової «каміньсадліс» натякає на те, що різні субстанції в ній, як у реторті алхіміка, зливаються одна з одною, утворюючи щось нове. Люди у віршах збірки розпадаються на елементи, а світ речей несподівано озивається людськими голосами. Усуваючи пробіли не лише між словами, а й між речами, авторка досліджує феномен пам’яті на її найглибших, найорганічніших рівнях, де рідні й чужі сплітаються кровоносними системами, як дерева корінням. Це книжка про належність — часові, місцю та людям — і про неспроможність остаточно визначити себе жодною із цих належностей.
Плинний світ віршів Шувалової доповнюють і віддзеркалюють колажі Вікторії Черняхівської, зроблені на основі фото з родинного архіву поетки.
Плинний світ віршів Шувалової доповнюють і віддзеркалюють колажі Вікторії Черняхівської, зроблені на основі фото з родинного архіву поетки.
288 pages, Hardcover
Published January 1, 2020
2 people are currently reading
49 people want to read
About the author
Iryna Shuvalova
26 books47 followersIryna Shuvalova (Ірина Шувалова) is a poet, translator, and scholar born in Ukraine.
She holds an MA in Comparative Literature from Dartmouth College (2014), where she was a Fulbright scholar, and a PhD in Slavonic Studies from the University of Cambridge (2020), where she was a Gates Cambridge scholar. In 2023, she joined the University of Oslo in Norway as a postdoctoral fellow.
As of early 2025, Shuvalova authored five books of poetry in Ukrainian, including Ran (2011), Os (2014), and Az (2014). Her 2020 volume stoneorchardwoods ('каміньсадліс', 2020) was named poetry book of the year by Ukraine's Litakcent Book Prize. Her new poetry collection endsongs ('кінечні пісні'), published in 2024, has been praised as 'a future classic'.
Shuvalova’s writing has been widely anthologized, and published in periodicals in Ukraine and beyond, including Literary Hub, Modern Poetry in Translation, Words Without Borders, and others. Her poems have been translated into thirty-two languages and published as stand-alone volumes in English and Polish, with further book-length collections forthcoming in Norwegian, Swedish, and Italian. In particular, her 2019 collection in English Pray to the Empty Wells has been described as 'a revelation' by The Observer.
Her own translations include, most recently, poems by Ted Hughes, Alice Oswald and Louise Glück (into Ukrainian) and a co-translation of Ostap Slyvynskyi's poetry collection The Winter King (into English). The latter was shortlisted for the National Translation Award in the US in 2024. Shuvalova's translations into English appeared in Ambit, Modern Poetry in Translation, Poem, and Words Without Borders. In 2009, she co-edited the first anthology of queer literature in Ukraine 120 Pages of ‘Sodom’, and in 2025, co-founded the first queer poetry contest in Ukraine, ‘hol[o]sni!’.
Shuvalova has been awarded numerous prizes for poetry and translation, including the first prize for poetry in the Smoloskyp Literary Competition (2010) and Stephen Spender / Joseph Brodsky Prize (2012). In 2017-2018, she supported English PEN as an expert on Ukrainian translation projects. Since 2020, she has been a member of PEN Ukraine. She has taught creative writing and translation courses for LitOsvita and the Arvon Foundation.
Shuvalova performed her poetry at multiple readings and festivals in Ukraine and beyond. She also participated in international writing residencies and fellowships, including the Hawthornden Castle Fellowship (2015), the Chinese European Art Center / CEAC (China, 2024), and the Literary Colloquium Berlin / LCB (Germany, 2025). She has lived and worked in Ukraine, the US, the UK, Greece, China, and Norway.
She holds an MA in Comparative Literature from Dartmouth College (2014), where she was a Fulbright scholar, and a PhD in Slavonic Studies from the University of Cambridge (2020), where she was a Gates Cambridge scholar. In 2023, she joined the University of Oslo in Norway as a postdoctoral fellow.
As of early 2025, Shuvalova authored five books of poetry in Ukrainian, including Ran (2011), Os (2014), and Az (2014). Her 2020 volume stoneorchardwoods ('каміньсадліс', 2020) was named poetry book of the year by Ukraine's Litakcent Book Prize. Her new poetry collection endsongs ('кінечні пісні'), published in 2024, has been praised as 'a future classic'.
Shuvalova’s writing has been widely anthologized, and published in periodicals in Ukraine and beyond, including Literary Hub, Modern Poetry in Translation, Words Without Borders, and others. Her poems have been translated into thirty-two languages and published as stand-alone volumes in English and Polish, with further book-length collections forthcoming in Norwegian, Swedish, and Italian. In particular, her 2019 collection in English Pray to the Empty Wells has been described as 'a revelation' by The Observer.
Her own translations include, most recently, poems by Ted Hughes, Alice Oswald and Louise Glück (into Ukrainian) and a co-translation of Ostap Slyvynskyi's poetry collection The Winter King (into English). The latter was shortlisted for the National Translation Award in the US in 2024. Shuvalova's translations into English appeared in Ambit, Modern Poetry in Translation, Poem, and Words Without Borders. In 2009, she co-edited the first anthology of queer literature in Ukraine 120 Pages of ‘Sodom’, and in 2025, co-founded the first queer poetry contest in Ukraine, ‘hol[o]sni!’.
Shuvalova has been awarded numerous prizes for poetry and translation, including the first prize for poetry in the Smoloskyp Literary Competition (2010) and Stephen Spender / Joseph Brodsky Prize (2012). In 2017-2018, she supported English PEN as an expert on Ukrainian translation projects. Since 2020, she has been a member of PEN Ukraine. She has taught creative writing and translation courses for LitOsvita and the Arvon Foundation.
Shuvalova performed her poetry at multiple readings and festivals in Ukraine and beyond. She also participated in international writing residencies and fellowships, including the Hawthornden Castle Fellowship (2015), the Chinese European Art Center / CEAC (China, 2024), and the Literary Colloquium Berlin / LCB (Germany, 2025). She has lived and worked in Ukraine, the US, the UK, Greece, China, and Norway.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
February 10, 2021
І вся ця магія тримається на слові. Мало хто з поеток і поетів нині так тонко і глибоко працює з мовою — і на рівні звукопису, і версифікації. Верлібр чи силаботоніка — не для красування поетичними м’язами, а як органічне продовження того, що хоче бути сказаним і наперед знає найвластивіші для себе ритм і форму.
Більше - на Літакценті
http://litakcent.com/2021/01/27/litak...
Більше - на Літакценті
http://litakcent.com/2021/01/27/litak...
August 15, 2025
абсолютна легенда і натхнення! мрію що колись хтось так само сильно закохається у мою збірку як я у каміньсадліс 💌
upd. за надзвичайним збігом змогла її придбати і тепер можна спокійно жити, бо цей скарб я нізащо не відпущу😫😫
upd. за надзвичайним збігом змогла її придбати і тепер можна спокійно жити, бо цей скарб я нізащо не відпущу😫😫
February 28, 2024
Ілюструвала цю книжку для ВСЛ колажами на основі фотографій з родинного архіву авторки. Прочитала все в рукописі не один раз. Іра Шувалова - одна з моїх улюблених поеток.
December 29, 2020
Шувалова використовує здебільшого образи природи, — вода, місяць, дерева, птахи, — але це не природнича поезія а ля Єсєнін. Це повинно бути щось філософське, але інтерпретувати це практично неможливо. Ці вірші перш за все відображають стан. Не ідею, не історію, не конкретну ситуацію, а внутрішній стан. Стан, який не можна описати, окрім якихось бромідів типу "відчаю" і "прийняття" і "самотності". Ми можемо передати ці стани тільки у заплутаний, парадоксальний, криптичний спосіб, що Шувалова і робить. І часами від цих віршів навіть щось рипається, навіть теплішає в животі.
September 18, 2024
Тепер мрію мати цю збірку, щоб час од часу гортати і живитися нею, сподіваюся, що колись знайду.
Це так невимовно гарно:
"ночі гірке молоко а смакує солодко
місяця срібну підкову до рани прикладено
доки ще зорі не зрізано спи моє золотко
тиша стікає із гір у глибокі западини
плаче дракон бо драконове золото вкрадено
тане туман бо туманові танути велено
спи моє золотко нашому садові зелено
нашому родові яблук насипано в пелену
наші пісні на говірку птахів перекладено
з наших страхів сорочки потерчатам покроєно
хто до нас прийде — при брамі в росу перевзується
спи моє золотко доки ростуть наші корені
доки розмови дерев набрякають зозулями
спи у суцвітті між інших суцвіть перехованім
жодній біді тебе не розшукати в цій темені
ніч лиш ляка та ніколи не зробить лихого
спи моє золотко
ти з особливого племені"
Це так невимовно гарно:
"ночі гірке молоко а смакує солодко
місяця срібну підкову до рани прикладено
доки ще зорі не зрізано спи моє золотко
тиша стікає із гір у глибокі западини
плаче дракон бо драконове золото вкрадено
тане туман бо туманові танути велено
спи моє золотко нашому садові зелено
нашому родові яблук насипано в пелену
наші пісні на говірку птахів перекладено
з наших страхів сорочки потерчатам покроєно
хто до нас прийде — при брамі в росу перевзується
спи моє золотко доки ростуть наші корені
доки розмови дерев набрякають зозулями
спи у суцвітті між інших суцвіть перехованім
жодній біді тебе не розшукати в цій темені
ніч лиш ляка та ніколи не зробить лихого
спи моє золотко
ти з особливого племені"
June 17, 2022
чому 3 зірки? ось принаймні одна причина для цього:
с.173
«гузель перепрошує
їй незручно
що її країна
з нами воює
її країна
але не її народ
я хочу щоб ти знала
каже вона
нічковіючи
що ми не знімаємо з себе відповідальності
що я не знімаю з себе відповідальності
що мені соромно
а я думаю
дивлячись на її рішуче виструнчену
стап‘ятдесятисантиметрову постать
про те
яка вага лежить
на цих вбраних у квітчасте платтячко
майже дитячих
плечах»
навіть якщо тримати в голові, що вірш написаний явно до 2022, коли ще не кожен відчув це на своїй шкурі, то все одно виходить х#йня. вага лежить на ЗСУ, а не на якихось там умовних гузелях. так було з 2014, так є 8 років.
с.173
«гузель перепрошує
їй незручно
що її країна
з нами воює
її країна
але не її народ
я хочу щоб ти знала
каже вона
нічковіючи
що ми не знімаємо з себе відповідальності
що я не знімаю з себе відповідальності
що мені соромно
а я думаю
дивлячись на її рішуче виструнчену
стап‘ятдесятисантиметрову постать
про те
яка вага лежить
на цих вбраних у квітчасте платтячко
майже дитячих
плечах»
навіть якщо тримати в голові, що вірш написаний явно до 2022, коли ще не кожен відчув це на своїй шкурі, то все одно виходить х#йня. вага лежить на ЗСУ, а не на якихось там умовних гузелях. так було з 2014, так є 8 років.
March 28, 2025
читала через Лібраріус, і це був жахливий досвід. сподіваюсь, що ВСЛ перевидадуть цю збірку поезій Шувалової, бо її вже ніде не знайти
Displaying 1 - 7 of 7 reviews