Значну частину цих текстів я вже читав в антології "Четверо за столом", і тоді вони мені, як і майже вся книжка сподобалися. Але це було літ 14 тому, тож корисно було освіжити собі їх в пам'яти. Вони переважно хороші, але подобаються мені менше, ніж ті, котрі в "Книзі екзотичних снів та реальних подій". Стосовно інтерв'ю, котрі вміщені в книжці, то деякі з них наче додали, аби зайняли місце і назбиралося на книжку. Проте деякі важливі, бо там Ґабор пише про те, кого варто прочитати. Він свого часу відкрив для мене (та й для багатьох філологів і людей, залюблених в літературу) цілий пласт української літератури (Андієвська, Говда, Бічуя, Лишега і т.д.), про котрий більшість, на жаль, не відає, тому читати поради від нього особливо цінно. А текстик про підготовку "Великого моста" Лишеги - це така любов-любов, наче знову якимось дивом випала нагода чути й спостерігати Лишегу.