Про жінок за 50. Психологія вікових змін

by Наталя Підлісна

Ви — жінка в розквіті осінньої життєвої пори. І, здається, раптом щось пішло не так: світ змінився в гірший бік, усі довкола вас не розуміють, та й ви почуваєтеся не надто добре, не встигаєте за сучасним ритмом на роботі й постійно конфліктуєте з родиною. Що трапилося? Де ви повернули не туди? Яких змін не помітили?
У цій книжці психологиня Наталя Підлісна пояснить особливості жіночих вікових змін, наведе приклади із власної психологічної практики, базовані на реальних історіях, і переконає, що нічого страшного з вами не трапилося, а незручне в нашому суспільстві слово «клімакс» — не таке страшне, як його малюють.

Наталя Підлісна — практикуюча психологиня, телезірка. Працювала в різних проектах, пов’язаних із лікуваннями залежностей, сексуальної освіти, допомоги тим, хто помирає. Займалася питаннями профілактики наркоманії, алкоголізму, СНІДу. Також створила телефон довіри, який успішно працює до сьогодні.
У 2014 році у 50 років круто змінила своє життя й пішла працювати на телебачення редакторкою та ведучою. Водночас не припиняла консультувати, зосереджуючись на проблемах жінок.
«Sex-drugs-death були сферою мого професійного інтересу і досі залишаються головними. Але була ще одна тема, яка проходила через моє серце від самого початку і до сьогодні. Це жінки, допомога жінкам, жіноче здоров'я, жіноча підтримка», — відзначає Наталя.

Genres: Psychology, Health

288 pages, Paperback

Published September 14, 2020

Reviews

[Vira · Rating 5 out of 5]

Тверді 4⭐ Подумала, і поставила 5, бо україномовних таких книжок я не бачила, а за корисністю посилу і потрібністю для ЦА, а також легкістю викладу — це дуже і дуже тверда книжка.
Я купувала її для мами, але взялася спочатку читати сама, щоб знати, що я їй даю. Перш за все втішив великий шрифт: видавництво врахувало, що аудиторії вже радше всього некомфортні дрібнесенькі літерки. Знайшла дві помилки набору, але не було хиб в тексті — все граматично, орфографічно і стилістично грамотно. Книжка складається з розділів, кожен з яких представляє спосіб, в який саме щось може піти не так в житті жінки за 50, дає пояснення, чого воно так, і міркування, що з цим робити. Структура розділів та сама (історія з життя, розбір по поличках, висновок), але не набридає, а якось навпаки, навіває відчуття безпеки і стабільності. При цьому висновок — не завжди гепі-енд; мені дуже сподобалось, коли є розділ, що закінчується словами «ми над цим працюємо». Щасливі фінали в книжках надто часто на нас тиснуть, щоб можна було дозволяти їм це робити ще й тут.
Загалом, книжка м'яко переконує, що «так а шо ви хочете, вік» — це не аргумент, і жінкам є що зробити, щоб покращити якість свого життя. Дуже хочеться, щоб всі це знали.
PS для тих, хто боявся фб-гумору в деяких книжках «Віхоли»: тут цього зовсім немає. Зовсім.

[Вика Медведь · Rating 5 out of 5]

10/10!
.
.
1) поль гоген почав малювати у 35,
2) бабуся мозес почала малювати в 78,
3) мері кей відкрила творчу майстерню в 45, а потім поширювати косметику в каталогах придумала,
4) толкін почав писати після 50-ти,
5) і книжки про володаря перснів та гобітів у 58 видав,
6) чарльз буковськи написав першу книжку в 40,
7) фауджа сінгх почав осмислено бігати після 80-ти й здолав перший марафон у 89,
8) джефрі лайф почав розробляти свою науку про тренування, дієти та схуднення в 59.
.
.
до чого це ми тут? щось не виходить? можливо, ти для цього ще занадто молодий!

[Iryna Yurchenko · Rating 5 out of 5]

"Про жінок за 50" Наталі Підлісної я почала читати лише заради мами, наших з нею стосунків – аби краще розуміти її стан у (як красиво зазначає авторка) осінньому віці. Незважаючи на відверті наші розмови, все ж впевнена – стільки всього лишається "за кадром". І стільки того, про що я навіть уявлення не маю. Та й сама колись проходитиму через подібне – цікаво "зазирнути" в тему, про яку так мало говорять.
⠀
Так спокійно, просто, зважено і тактовно авторка говорить про те, що ж, власне, відбувається з жінкою під час того незручного для багатьох та навіть страшного клімаксу. На прикладах з власної психологічної практики Підлісна пояснює особливості жіночих вікових змін, акцентуючи саме на психічних станах, хоч і не забуває про тілесні, з порадами – до яких лікарів йти та на що звертати увагу. І тут сталося моє перше неочікуване.
⠀
Тривога, стрес, агресія, втома, виснаження, невпевненість, нав'язливі думки, занепокоєння, продуктивність і ще ціла купа того, що може супроводжувати жінку в і без того непростий період життя... І те, що я часом відловлюю у себе, особливо в контексті довгого декрету та змін, які він за собою тягне. Знайомо? Авторка приділяє багато уваги практичним порадам, що, хоч і ніби 50+, але часто влучні і потрібні набагато раніше. Ба більше, вона навіть про одяг та порівняння себе з іншими пише. Не очікувала, що знайду тут щось саме для себе.
⠀
Як і те, що настільки занурюся у тему ейджизму. Таку тиху у нашому суспільстві, але серйозну проблему. Тобто, окрім усіх тих складних змін, проблем, які треба вирішувати, аби жити, а не існувати далі – жінку ще й списують. Часто невиправдано, несправедливо та безжально. І так мало про це говорять – унеможливлюючи тим самим рішення цієї проблеми. Соціального підтексту від книги я теж не очікувала.
⠀
І найголовніше. Думаючи, що книжка лише для жінок старших, я навіть не уявляла, наскільки важливо не лише навчитися краще розуміти маму, а й самій подумати про зміни, що потрібні мені саме зараз – не чекаючи, коли обставини просто змусять до них.
Перетравлюючи усі свої інсайти, хочу вам сказати: читайте. Хоча б заради мам. А там вже, хтозна.

[Cherniakhivska · Rating 3 out of 5]

Книжка корисна, чимало пояснила про частину оточуючих, нагадала про деякі моменти зі шкільних років про вчительок. Але дещо пригнітила, доки я її дочитала. Бо склалося враження, що якщо ти жінка за 50, то ти нікому не цікава, нікому не потрібна, чоловік піде до молодшої, але ти тримайся і розвивайся, бо зневірена ти нікому тим паче не цікава. З хороших результатів прочитання - я згадала, що хочу шити собі одяг.

[Olena · Rating 5 out of 5]

Книга розбита на невеличкі глави, де описується можлива проблема, яка може спіткати жінку при клімаксі. Це проблеми тіла або стосунків. Кожна глава починається з історії жінки, яка з цим стикнулася і наведені пропозиції психолога,які можуть допомогти в ситуації. Якби це був західний нон-фікшн автор, тоді історій було безліч, а способів вирішення трохи, і кожна глава була б розтягнута на книгу. Тут все стисло, коротко, без води.
На початку трохи (аж ніяк не трохи) засмутили проблеми, які можуть виникнути.
"О, краще б я тепер мечем жертовним
життя її перетяла, от зараз,
поки вона ще горя не зазнала!"
Але я заспокоїла себе, що всього букету не буде, а буде якійсь менший набір проблем і ця книга мені допоможе (можливо) - не всі історії з гепі-ендом.
А щодо останніх глав- то їх можна читати людям не тільки близько 50ти. Ейджізм, стосунки з дітьми - потрібна інформація.
І видання дуже приємне. М`яка обкладинка, але міцненька, не розсиплеться.

[Таля Винарська · Rating 3 out of 5]

Читала цю книжку заради того, щоб краще зрозуміти маму, але скажу так, вона не надто помічна для 30річних. Можливо, якби її читала 50річна жінка, було би більш ефективно.
Хотілося більше дізнатись про зміни під час клімаксу з точки зору науки, але в джерелах половина російської літератури, яка була написана на початку 2000х і яку я проходила ще в університеті, і вже тоді мені це здавалося штампами.
Є відверто гарні розділи, особливо сподобалось про спілкування з дітьми-підлітками

[Anna Yevtushenko · Rating 4 out of 5]

Почала читати книгу, щоб покращити свої стосунки з мамою і сестрою (ну і певним чином зазирнути у майбутнє).

Багато цікавих ідей, які наштовхують на роздуми. Особливо глибоко засіла думка про ейджизм і відношення більшості компаній до найму спеціалістів у віці.

[Ilona Zamotsna · Rating 5 out of 5]

Це книжка про жінок за 50, але для всіх, і жінок, і чоловіків, у будь-якому віці, щоб краще зрозуміти себе та людей навколо. В кожного є мама, бабуся, тітка і т.д, й іноді дивна для вас їхня поведінка може бути викликана просто віковими змінами.

[Iryna Paprotska · Rating 3 out of 5]

"Про жінок за 50" - це збірка розповідей про різних жінок, які зустірчають різні труднощі після 50ти. Якісь випадки однозначно зустрічаються частіше за інші, і далеко не все буде відгукуватись кожній людині, яка читатиме цю книжку.
Базово я думаю, що книжка гарна і таких книжок нам потрібно більше. Чи це саме та книжка, яку точно варто було б прочитати моїй мамі? або чи я б дуже хотіла щоби вона її прочитала? Напевно, - ні. Я цю книжку власне взяла, бо хотіла прочитати сама до того, як дати її мамі.

Ідея гарна - подати труднощі, з якими можна зіткнутися, через історії живих людей. Але мені не сподобалось виконання.
По перше бракує загального огляду про проблему. Просто описана історія людини, - однозначно добре, але не дає теоретичної бази і загального підгрунтя про те, на чому буде фокусуватись конкретний розділ. Враховуючи, що жінки за 50 якраз входять у список людей, яким бракує базової психологічної освіти, я би дуже хотіла додати ці деталі в розділи.
Крім того багато речей написані без чіткого "розжовування" ситуації, майже будь який розділ можна прочитати і загнати себе у ще більшу прірву. Наприклад у розділі, де мова про одяг. Так, одягатись як в 19, коли тобі 50 не варто, але так як там це написано - я не згідна. Бо у читача не формується розуміння, що таке допустимий одяг. Можна одягатись брендово, але спокійно, або можна одягатись як в 40. І треба одягатись комфортно. Але по тексту цілком логічно можна поставити питання - чи я замолодо одягаюсь, - і собі відповісти, що так (навіть якщо це не правда).. Словом трохи деякі розділи мене розчарували.
Самий цікавий для мене був розділ про творчість. Але і там я знайшла місце, де читач має подумати, але не отримує чіткої відповіді. Так, напевно, це хороший прийом, але це хороший прийом, коли ведеш розмову, і можеш перконатись, що все ок і людина дійсно почула те, що мала почути. Але не в книжці, де обговорються проблеми сучасності.. Занадто мало висновків

З плюсів хочу виділити шрифт. Вдячна Віхолі за те, що підібрали великий читабельний і зручний шрифт, який буде комфортний аудиторії в 50+. Це супер.

[Альона Чорна · Rating 2 out of 5]

В мене були очікування. Я хотіла більше дізнатись саме про наукові і фізіологічні особливості організму жінок, дізнатись більше про фізіологічні процеси, а це книжка із серії «допоможи собі сам».
Коротше, збережу ваш час. Всі поради актуальні і для чоловіків і для жінок, і в 30 і в 60:
Не бійтесь психолога, АД та гормональної терапії,
Слідкуйте за режимом і спіть добре,
Збалансовано харчуйтесь і займайтесь спортом,
Відʼїбіться від себе,
Більше нуляйте і відпочивайте,
Вчиться і відкривайте шось нове,
І тд, і тп.

[Mariia Lyshen]

Думала, що книга буде розказувати про нейробіологічні особливості клімаксу, але ця книга — селф-хелп. Приємно усвідомлювати, що на нашому ринку є місце такій літературі.

Доволі стисло та в деяких місцях інформативно. Шрифт спеціально зробили більшим: інклюзія. Чи дала б я читати це знайомим після клімаксу? Насправді так. Тут є деякі моменти з магічним мисленням, але то таке. У тому контексті смерті магічне мислення — не вирок.

[Yulia · Rating 5 out of 5]

Чудова книжка! Відчувається, що написана фахово. Хоча я і читала її у електронному варіанті, але хотілося взяти олівець до рук та позазначати деякі уривки.

[Tasha · Rating 5 out of 5]

Чудова книга, читати яку було навіть цікавіше за фентезі (а я обожнюю фентезі!) і яка точно проживатиме у папці «Щоб завжди було під рукою».

Наталія Підлісна описує психічні та фізичні зміни, які відбуваються під час перебудови організму під час менопаузи: тривожність, образливість, втрату продуктивності, втомлюваність, дратівливість, депресію, бажання хильнути, розлади сну, занепокоєння та інше. Дає корисні поради — не лише розпливчасте «Більше відпочивати та рухатися, дослухатися до себе», але й конкретику: «Роблячи по п’ять нахилів і присідань кожні півтори години, ви краще впораєтеся зі стресом (кортизол найшвидше розчиняється саме під час цих вправ), підвищите самооцінку, витривалість, настрій і активність». Вправи для тренування пам’яті та свободи — бімба, і для їх виконання взагалі не треба чекати 50-ти.

Весь матеріал дуже добре структурований, поданий просто та іноді навіть із жартами. І не треба думати, судячи з назви, що цей однозначно must read лише для тих, кому 50+, або суто для жінок — зовсім ні. Наприклад, я дізналася з книги про активні медитації (і це для мене прям те, що треба, бо пасивні неймовірно бісять), а розуміти типи уваги та темпераменту, знати, як знайти внутрішню свободу та боротися із ейджизмом і ставати помітними й активними, можна із будь-яким гендером у будь-якому віці. «Якщо розумієте, що самі не стали б нормально відповідати на питання, яке щойно озвучили, йдіть до своєї кімнати й подумайте над своєю поведінкою :)» теж доступне будь-кому і не лише у розмові із підлітками.

Це дуже смілива книга: у нас якось не прийнято будувати продумані плани та мати запасні, знаходити сміливість жити із задоволенням, не вдягати довгі спідниці, бо «ноги вже не ті», та говорити про старість і смерть. Дякую, пані Наталія, що ви про це говорите.

Це дуже добра книга, бо «Мені хочеться, аби жінки не відчували стигми клімаксу, стигми переходу до іншого психічного й фізичного стану. Аби вони пишалися своїм віком, досвідом і мудрістю» та «Менопауза — це не хвороба, а сходинка, ступінь змін, перебудова організму». Саме так!

[Anna Dovgopol · Rating 2 out of 5]

Книгу взяла, щоб зрозуміти, які зміни відбуваються з менопаузою і як до цього підготуватися. Чесно - осилила лише половину, і то через стоірнку читала. По-перше, менопауза стається часто значно раніше, ніж 50. А книга так сором'язливо (і не коректно) називається "після 50". По-друге, майжн вес тут - перелік банальнх речей з популярнохї писхології. "Не нервуйте, візьміть себе в руки, не беріть дурного в голову". Напевне, для когось ці речі, якщо прозвучать вперше, можуть бути важливими. Але я для себе нічого не знайшла, крім як ще одного нагадування піти на психотерапію :) Тому добре, що такі книжки є, але треба більше на різні смаки і рівні підготовки. А цю відправлю в сільску бібліотеку.

[Olka · Rating 4 out of 5]

Гарна книга, мені лише не зайшов пасаж що краще не носити жінкам за 50. Деякі джерела мені видаються сумнівними, але загалом пізнавально і інформативно, хоч і спрощено - узагальнено

[oxalotle [через О] · Rating 3 out of 5]

прекрасно, що є така книжка на ринку, справді не було раніше обговорень вікових змін у жінок зрілого віку
сподобався розділ про дітей та підлітків - займіться собою, знайдіть собі хобі, наповнюйте себе і своє життя, відстаньте від підлітків, не докопуйтесь до них, не живіть крізь них своє життя.
багато жінок живуть в парадигмі все робити для родини/чоловіка. авторка пропонує відійти від цієї парадигми і жити власне життя.
якщо скоротити книгу: ідіть до психолога, ендокринолога, психіатра.
дуже добре, що авторка в тексті розповідає, що жінкам, які в клімаксі відмовляються від візиту до ендокринолога/психіатра, вона не допомагає і не може допомогти. це дуже добре, бо, наприклад, моя психологиня не скеровувала до психіатра, навіть коли я вже розповідала про симптоми психіатричних патологій.
авторка дає дуже гарні поради: ставитись до себе зі співчуттям, аналізувати свої емоції, свої думки, думати, розвиватись, набувати нових навичок після 50 років. (окрім того, що це з психологічної точки зору корисно, додам від себе те, чого не додала авторка - регулярний розвиток нейропластичності відтермінувує та уповільнює розвиток нейродегенеративних захворювань).

з поганого - багато.
1. список літератури - ???? у цієї книги були і літературна редакторка, і коректорка. і чим вони займались? вони взагалі брали книгу до рук? такий список літератури не прийняли би навіть для реферату заочника на першому курсі. абсолютно ніяк невідформатовано,

віхола - видавництво, яке відомо тим, що видало книгу спартака суботи. цією книгою, напевно, займалася та са��а команда. книга не вичитана експертами суміжних професій абсолютно.
все, де згадуються медичні терміни - крінж, невірно сформульовано, помилкові судження, немає посилань на дослідження. чомусь у списку літератури є рандомні новини на російських сайтах, рандомні книги давно померлих психологів, але про гормони і психіатрію посилань на дослідження немає. ’у жінок, які займаються улюбленою роботою, зростає тестостерон’ - де посилання на дослідження? звідки це взято? з голови?
’мозкок залежить від адреналіну, який виробляється на новизну враження’ - дослідження? чи хоча би посилання на підручник із фізіології?
у авторки окр став не діагнозом, а синдромом.
згодом у неї з’явилися напади булімії та анорексії - мкх10/11 є у вільному доступі, можна було авторці і ознайомитися перед тим, як таке писати


якщо підсумувати, то дуже добре, що на ринку присутня література про жінок після клімаксу, із порадами стати собою, займатися своїми хоббі, мати своє, власне життя, а не жити через родину. проте, з наукової точки зору, ця книга має дуже багато недоліків. і в мене багато питань до віхоли - чому ця книга стала до друку і такому стані? де редактор? де коректор? де хоч хтось? і чому досі, за стільки років ніхто не зайнявся книгою?