У збірнику представлено творчість норвезьких письменників, що належать до різних поколінь, які сповідують різні погляди, що володіють різними творчим індивідуальностями. Саме тому настільки широкий діапазон розроблюваних ними сюжетів, що дозволяє судити про те, які теми, яка сукупність проблем хвилює розуми норвежців.
Якось важко оцінювати такі різні тексти. Радше подібні братські могили варто сприймати як якийсь зріз суспільства і того, що його болить. Цікаво порівнювати "їхні" проблеми з "нашими", особливо в плані часу, бо вони нагадують про ці схожости та відмінности (як наприклад в масштабному полотні Бьорги Вік "Вулиця Амандабаккен" чи роздумах Дага Сульстада "Про те, як норвежці живуть, а радше - як їдять". Така собі літературна антропологія.