Зачаровані музиканти. Слуга з Добромиля

by Галина Пагутяк

До книги містичної прози відомої української письменниці Галини Пагутяк ввійшли два знакові її романи - "Зачаровані музиканти", один із вершинних її творів (за словами Михайла Слабошпицького), та "Слуга з Добромиля", відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка 2009 р. Надзвичайно природня й артистична проза Галини Пагутяк зачаровує і не залишає людей байдужими.

Genres: Ukrainian Literature

292 pages, Hardcover

Published January 1, 2019

About the author

Народилася в селі Залокоть, згодом родина переїхала у село Уріж.
Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Цепеш із роду Басарабів, або як ще його називає Галина Пагутяк, Влад Басараб.)
Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка (тепер — Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. Член Національної спілки письменників України. Лауреат Шевченківської премії з літератури (2010). Живе у Львові.

Reviews

[Nastya Svyrydenko · Rating 5 out of 5]

Дуже хочеться, щоб про Галину Пагутяк знало більше людей.
Про магічних істот вона пише настільки природно, ніби сама є частиною свого вигаданого світу, і історію України вплітає майстерно.
Обидва твори в цій книжці потужні, кожен має свій чіткий посил.
"Зачаровані музиканти" - химерна історія про загадкових "тих, що живуть під землею" і "тих, що літають в повітрі". Мені сподобалось, що істоти описані дуже поверхнево, але при цьому враження справляють сильні.
"Слуга з Добромиля" - епічна історична легенда про сина опиря і відьми, який протягом 800 років опікувався добромильським народом і протистояв злим силам - в основному, русні.
Дуже раджу обидва романи і готова дати почитати книгу!

[Olha Tiumentseva · Rating 4 out of 5]

Це — історичний фентезійний роман, або, як написано на кожній сторінці, "книга містична". Перші сторінки розповідають про події 1939 року: ченці з храму намагаються врятувати книги від офіцерів.

Знизу чулася брутальна лайка і тупіт кованих чобіт. Тоді отець Теофіль пригадав, що до них прийшла війна, і, як у кожній війні, у ній не буде нічого святого.

Атмосфера мені була трохи схожа на "Ім'я рози" Умберто Еко.

Але через розділ ми переносимось на 10 років вперед, у 1949, і в цьому храмі вже розміщено психлікарню. Ми знайомимося з двома лікарями та побутом закладу.

— Ви знаєте, пане Олексію, — сказав Адам Віцентійович, — що гітлерівці вбивали психічнохворих, щоб очистити, як вони казали, суспільство від непотребу? Проте через кілька літ їхнє число знову виросло до попереднього рівня. Природа не терпить пустоти. І психіатри завжди матимуть роботу.

Власний біль завжди буде ближчий, ніж чужий.

Аж тут з'являється головний герой - слуга з Добромиля. Він дхампір (син опира (упира) та відьми), і тепер вже історія починається по-справжньому. Ми стрибаємо у часі в 1287 рік і далі дізнаємося біографію героя та історичний контекст тих земель.

Слуга самостійно обирає своє призначення — служити. І це один з найцікавіших моментів, адже він, як дхампір, має багато надздібностей і його дуже складно вбити. Він може корегувати свою зовнішність, музикою вводити велику кількість людей в сон, контролювати погоду і таке інше.

— Я всім когось нагадую, бо вгадую бажання людини, чиї думки горнуться до іншої людини.

Прості люди служили боярам, бояри — князю, а князь — боярам і простим людям. Усе замикалося в коло. Ченці та священники служили Богу, як земному володареві, якого бачили лише на образах. Те, що треба комусь служити, я приймав як даність. У сьому не світі не може бути по-іншому. А от на тому світі, напевно, не треба вже нікому служити.

На початку книги я навіть подумала, що доведеться оновлювати список найкращих п'яти книжок, адже кількість цікавих цитат та поворотів сюжету була неймовірна. Але з часом я втомилася від насиченості цього тексту, та і під кінець все якось швидко та дивненько закінчилося.

Але загалом ця книга мені сподобалася. Плюс вона випадково продовжила ланцюг книжок з вампірами (чого я геть не планувала).

Запрошую до нашого telegram-каналу "Під сонцем - теплий книжковий канал"

[Tetiana Raienko · Rating 5 out of 5]

Особливість стилю Галини Пагутяк полягає в тому, що хоч би що ми припускали, ніхто, крім самої авторки, не скаже, який саме зміст і символізм було закладено в тексті. Але кожна її історія вражає багатством мови. Це безумовна естетика та художність. Тому просто розслабтеся і дозвольте тексту вас заколисати.