What do you think?
Rate this book
Історія Русів
«Історія русів» — це твір історичний, політичний і разом з тим — белетристичний; суворо реалістичний — і романтичний: це — ніби дзвін на сполох, заклик українцям до єднання, визволення, відродження Української держави.
З кінця XVIII — в перших десятиліттях XIX ст. твір таємно поширювався у списках, усі, хто його прочитав, були ніш зачаровані. «Історією русів» зачитувалися Т. Шевченко, М. Гоголь, К. Рилєєв, М. Маркевич, П. Куліш та багато-багато письменників, істориків, політичних діячів.
Уперше «Історія русів» була опублікована О. Бодянським у Москві 1846 року, українською мовою виходила в Нью-Йорку (1956) та Києві (1991).
У цьому виданні «Історія русів» подається в перекладі Івана Драча; із передмовою Валерія Шевчука.
З кінця XVIII — в перших десятиліттях XIX ст. твір таємно поширювався у списках, усі, хто його прочитав, були ніш зачаровані. «Історією русів» зачитувалися Т. Шевченко, М. Гоголь, К. Рилєєв, М. Маркевич, П. Куліш та багато-багато письменників, істориків, політичних діячів.
Уперше «Історія русів» була опублікована О. Бодянським у Москві 1846 року, українською мовою виходила в Нью-Йорку (1956) та Києві (1991).
У цьому виданні «Історія русів» подається в перекладі Івана Драча; із передмовою Валерія Шевчука.
- GenresHistory
365 pages, Hardcover
First published January 1, 1846
1 person is currently reading
52 people want to read
About the author
Unknown
506k books3,212 followersBooks can be attributed to "Unknown" when the author or editor (as applicable) is not known and cannot be discovered. If at all possible, list at least one actual author or editor for a book instead of using "Unknown".
Books whose authorship is purposefully withheld should be attributed instead to Anonymous.
Books whose authorship is purposefully withheld should be attributed instead to Anonymous.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
April 30, 2017
Що я можу сказати про цей текст.
Ну, по-перше, якщо вас колись цікавило, звідки в курсі шкільної історії доби козацтва така ненависть до поляків, то думаю, що і звідси теж. Кажуть, свого часу то був дуже популярний текст, яким активно користувалися для своєї художки Шева і Гоголь, а для нехудожки Костомаров і Максимович. А ще десь я читала, хтозна-вже де, що на Грушевського теж сильний вплив справила "Історія русів". Так от в цьому тексті повно ненависті до поляків і уніатів, себто греко-католиків. Цікаво, якби люди могли заглянути в майбутнє і побачити, як світ повернеться, що би вони робили зі своїми полемічними текстами?
Друге, якщо думати про "Історію русів" в контексті часу її появи і історичних реалій того часу, то це дуже полемічний і ризиковий текст. Не дивно, що авторство приховане, до кінця невідоме й нині, й те, що тут пише, що автор Григорій Кониський, то це тільки одна з теорій. З таким самим успіхом могло би писати з десяток інших імен, чиє авторство обстоюють ті чи інші історики. Полемічність і ризиковість полягає в тому, що автор стверджує і повсякчас наголошує, що "Україна - не Росія", що ніякі українці не молодші брати, і що самі собі від поляків відбились і за власним бажанням і з правами і привілеями "єдино з причини одної віри" пішли під протекторат до Москви. І так далі і тому подібне само собою зрозуміле нині (нам, але не москалям *цікаво, а тут банять, як у фб за москалів?*), але не в 19 столітті.
Якщо ж не робити поправку на контекст, то стає навіть дещо нуднувато, і тоді на перший план виходить А) цікавезна передмова про авторство тексту; Б) гарний український переклад Драча.
Таке.
Ну, по-перше, якщо вас колись цікавило, звідки в курсі шкільної історії доби козацтва така ненависть до поляків, то думаю, що і звідси теж. Кажуть, свого часу то був дуже популярний текст, яким активно користувалися для своєї художки Шева і Гоголь, а для нехудожки Костомаров і Максимович. А ще десь я читала, хтозна-вже де, що на Грушевського теж сильний вплив справила "Історія русів". Так от в цьому тексті повно ненависті до поляків і уніатів, себто греко-католиків. Цікаво, якби люди могли заглянути в майбутнє і побачити, як світ повернеться, що би вони робили зі своїми полемічними текстами?
Друге, якщо думати про "Історію русів" в контексті часу її появи і історичних реалій того часу, то це дуже полемічний і ризиковий текст. Не дивно, що авторство приховане, до кінця невідоме й нині, й те, що тут пише, що автор Григорій Кониський, то це тільки одна з теорій. З таким самим успіхом могло би писати з десяток інших імен, чиє авторство обстоюють ті чи інші історики. Полемічність і ризиковість полягає в тому, що автор стверджує і повсякчас наголошує, що "Україна - не Росія", що ніякі українці не молодші брати, і що самі собі від поляків відбились і за власним бажанням і з правами і привілеями "єдино з причини одної віри" пішли під протекторат до Москви. І так далі і тому подібне само собою зрозуміле нині (нам, але не москалям *цікаво, а тут банять, як у фб за москалів?*), але не в 19 столітті.
Якщо ж не робити поправку на контекст, то стає навіть дещо нуднувато, і тоді на перший план виходить А) цікавезна передмова про авторство тексту; Б) гарний український переклад Драча.
Таке.
January 1, 2018
перший український твір у жанрі фентезі)
боронь-вас-боже вчити по цьому історію. Автор дуже навмання добирає події, перемішує їх як карти, вигадує те, що йому хочеться. чим далі в давнину, тим більше. автор не посоромився нафантазувати всякої брутальщини, як оті знущання поляків, які там на кавальці різали і смажили дітей, груди в жінок відрізали і т.п. бридоту. а що, в той час ґотична проза була популярна і в наших аристократів/інтелектуалів (чи не звідси й порівняння тайної канцелярії з інквізицією?), то це й не дивно й природно. попри нібито загальну неґативну оцінку діянь Мазепи, симпатія Автора на його боці, як і за ідеєю, за котру гетьман змагався. так само, хоч для Автора чи не єдиним злобним демоном України був син-пирожника-меншиков, насправді видно, що справжнім злом є Петро І. недвозначно зрадниками названі попи, які співали Мазепі анатему.
власне події близького до Автора XVIII століття подані досить адекватно, і дійсно доволі багато дають до пізнання цієї не-зовсім-ґалантної доби нашої історії.
та головне в творі - відображення ментальності, світогляду і погляду на свою історію українського підросійського дворянства (нащадків козацької старшини і шляхти) зламу XVIII-ХІХ століть. показове уявлення про козаків як про шляхту, яке неодноразово висловлював Автор твору.
в повісті/трактаті/апокрифі багато всіляких подробиць, хоч і виклад досить загальний. ідеальне співвідношення для нарису історії.
боронь-вас-боже вчити по цьому історію. Автор дуже навмання добирає події, перемішує їх як карти, вигадує те, що йому хочеться. чим далі в давнину, тим більше. автор не посоромився нафантазувати всякої брутальщини, як оті знущання поляків, які там на кавальці різали і смажили дітей, груди в жінок відрізали і т.п. бридоту. а що, в той час ґотична проза була популярна і в наших аристократів/інтелектуалів (чи не звідси й порівняння тайної канцелярії з інквізицією?), то це й не дивно й природно. попри нібито загальну неґативну оцінку діянь Мазепи, симпатія Автора на його боці, як і за ідеєю, за котру гетьман змагався. так само, хоч для Автора чи не єдиним злобним демоном України був син-пирожника-меншиков, насправді видно, що справжнім злом є Петро І. недвозначно зрадниками названі попи, які співали Мазепі анатему.
власне події близького до Автора XVIII століття подані досить адекватно, і дійсно доволі багато дають до пізнання цієї не-зовсім-ґалантної доби нашої історії.
та головне в творі - відображення ментальності, світогляду і погляду на свою історію українського підросійського дворянства (нащадків козацької старшини і шляхти) зламу XVIII-ХІХ століть. показове уявлення про козаків як про шляхту, яке неодноразово висловлював Автор твору.
в повісті/трактаті/апокрифі багато всіляких подробиць, хоч і виклад досить загальний. ідеальне співвідношення для нарису історії.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews