Острів

by Żanna Słoniowska, Kateryna Mikhalitsyna (Translator), Вікторія Андрєєва-Панєнко (translator)

Він — інтроверт з купою страхів і захисних механізмів, визнаний польський письменник, сорокарічний чоловік з дружиною і донькою. Вона — адміністраторка літературної резиденції, сивоволоса евкаліптова дівчинка, ефемера, світло з-під шовковиці. Між ними — випадкова зустріч, купа помилок і промахів. Море, слова, мовчання. І все, що може статись у житті малої, розхристаної за своєю суттю людини.

Новий роман Жанни Слоньовської про життя в літературі й літературу в житті, про тихі сподівання, кризи і шлях до себе. Номінований на літературну премію Центральної Європи «Ангелус».

288 pages, Hardcover

First published May 20, 2019

About the author

born 1978

Reviews

[Victoria · Rating 4 out of 5]

"Своєю пристрастю ти порушуєш мій ритм"

Що може статися, якщо письменник середніх років приїде в резиденцію на острові, щоби писати книгу? Ще й однією з організаторок виявиться дуже харизматична жінка, від якої так і лине свобода й незалежність? Любовний роман чи ода про одержимість?

Для мене, швидше другий варіант.

Головний герой Давид дуже дивна і суперечлива особистість. Спочатку хочеться його шкодувати, згодом намагатися зрозуміти, а під кінець й зовсім – ненавидіти. Його стосунки з жінками – це завжди про уявлення, уявлення того, чого немає. І це дивує й напружує.

Мені подобається думка, що, де б ти не був, ти завжди береш себе зі собою. Так і головний герой Давид в кожній подорожі тягнув зі собою скелет минулого, який він гарно запакував у "мрію про недосяжне". Й, крім того, дратується, коли все (чи точніше, одна – Мюріел) не падає до його ніг, висловлюючи любов у всіх її значеннях.

Ця книжка – майже ілюстрація міфу про Нарциса. Бо головний герой саме такий. Він захоплений собою та своїм світом. Мюріел для нього – не більше ніж уособлення такої бажаної свободи, яку він, насправді, ніколи не хотів мати.

[Inna Zolotar · Rating 4 out of 5]

Це роман про особисту кризу в триванні. Криза, що шукає "драбинки" для зходження чи вниз, чи вверх. Такою драбиною може бути острів, оточений морем з новими враженнями та пейзажами. Або закоханість в "ідеальну" людину з неможливістю розвитку стосунків. Або... пошук нових "драбин"-вражень. Про пошук натхнення та сенсів. Роман неспішний, нединамічний. Як на мене, це не та книга, яка сподобається людям, які зараз "на підйомі". Це твір для людей в пошуках, для тих, хто "на паузі". Читала із зідоволенням. Рекомендую любителям повільних книг, без динамікі, в пошуках себе.

[Agnieszka Hofmann · Rating 2 out of 5]

To mogła być dobra powieść. Odnoszę jednak wrażenie, że projekt przerósł trochę autorkę, a rzecz dość jednoznacznie ociera się o kicz.

[Anna-Liliya Kokora · Rating 3 out of 5]

Книжка залетіла дуже легко і швидко. Вона, наче страва, абсолютно буденна, та ще й неприправлена, яку треба з'їсти, коли не голодний, і можна було б пропустити.

В книжці є український контекст. Та він - не приший кобилі хвіст. Не вирішує нічого, ні на що не впливає.

Я цілком могла б обійтись без цієї книжки.

[OValentyna · Rating 3 out of 5]

Анотація обіцяє історію кохання між зрілою жінкою і незрілим чоловіком (всього 40 рочків хлопчику), але насправді це історія стосунків з самим собою і в самому собі.
Якщо вам хочеться роздивитись під мікроскопом кризу середнього віку одного чоловіка (як її собі уявляє одна жінка) + прочитати купу необовʼязкових для сюжету роздумів про все на світі - це воно.

[Yulia Yarova · Rating 5 out of 5]

Невловима, меланхолійна, дуже мелодична, інтелектуальна і пейзажна історія про стадії прийняття закоханості. І чи виросло із цього щось більше, ніж натхнення?..

[Anna · Rating 2 out of 5]

Duże rozczarowanie. Spodziewałam się dobrej literatury po utytułowanej pisarce. Jednak całość trąci powieścią dla nastolatek. Książka jest bardzo nierówna. Są fragmenty które czyta się z przyjemnością, poetyckie i barwne metafory, które nagle bez uprzedzenia kontrastują z łopatologiczymi opisami kupowania wina z Biedronki. Nachalny kontrast między wzniosłą Wyspa i płytkim życiem w Warszawie jest nie do zniesienia. Pomysł na powieść jest całkiem interesujący. Szkoda że pisarce zabrakło wytrwałości (czy umiejętności, nie wiem) aby zgrabnie połączyć w jednolitą językowo i stylistycznie całość obu żyć bohatera.

[Olesya · Rating 2 out of 5]

Сумний цей Давид. Коротка історія чоловіка, який закохується у ефемерну жінку-острів тільки тому, що не може її отримати. Густо приправлений приємними пейзажами й неприємними описами страждань письменника із написанням текстів. Останні залишають присмак важкості від прочитаного.
Враження, що книжка написана довкола цікавих цитат задля того, аби просто щось написати.
Шкода таких чоловіків, як і письменників, якщо їм і справді доводиться так страждати, щоб «народити» вдалий текст.

[Dominika · Rating 2 out of 5]

Jest to bardzo ładnie napisana książka o niczym.
Mysle, że za miesiąc nie będę jej pamiętać.

[Ania · Rating 2 out of 5]

Pomyśl dobry, gorzej z realizacją.
Nuda niestety.

[Czytamksiążkii · Rating 1 out of 5]

Sama się zastanawiam jak udało mi się to skończyć. Takie pisanie o niczym jak dla mnie.

[Анастасія Рудюк · Rating 4 out of 5]

Читати Жанну Слоньовську то наче смакувати келих розе, коли в навушниках грають "Пристрасті за Матвієм" Баха. Авторка оголює особистість головного героя Давида, виносить на денне світло його рани та недоліки. І відверто дозволяє Давидові впасти в шал, відчути пристрасть, passion.

Помірне та доволі спрогнозоване життя відомого польського письменника Давида переривається двома тижнями письменницької резиденції на острові. Там він зустрічає Її, сивоволосу евкаліптову дівчинку. Поважну Мюріел, яка має власні ритми життя, і з якої виливаються промені світла.

Роман "Острів" неоднозначний. Це суміш метафор та символів. Це легке навіювання пристрасного кохання, де найбільшою близькістю стають листи та дружні обійми.

Так, Жанна Слоньовська пише наче навіює. Інколи стає холодно, інколи тілом прокочуються морські хвилі. Зрештою, кожен має право дозволити собі впасти в острівний шал емоцій. Але згодом важливо опанувати мистецтво відходити як морські хвилі.

Словом, кінець чудовий, навіювання прекрасне, я рада що поручкалась з польською сучасною літературою саме завдяки роману "Острів" Жанни Слоньовської.

[Bookworm · Rating 4 out of 5]

Не очікувала від цієї книги нічого, але сподобалось загалом. Дуже плавно, глибоко й меланхолійно :)

За анотацією це любовний роман, але романтики тут мало. Для мене це був сучасний роман про кризу: кризу в стосунках, кризу середнього віку, кризу в творчості. І про одержимість – десь між залежністю, як в міті про Нарциса, і платонічним потягом до Дами Серця, як в Петрарки (йому 40, їй - десь 60).

Що запам'яталось:

1. Герой – канонічний мудак. Дуже реалістично прописаний.
2. Це неспішно (якщо вам не ок, що Давид сторінку їздить на велосипеді, цитуючи Верлена, краще не читайте).
3. Тут, крім згадок про Рушді й Токарчук, є ще відсилки до "Маленького принца" й "Мумі-тролів" (так, я необ'єктивна)
4. Це історія в історії (Давид – письменник, і тут багато про страждання письменників).

Мінус:
це було видано давно, і тут епізодично згадуються достоєвський, гумільов і рахманінов (але нечасто)🥴

[Костянтин Кучерук · Rating 3 out of 5]

Сподобались опис оточення та роздуми про літературу. Але все інше бажає кращого: так, гарні цитати і їх тут багато, але книга не мусить крутитись лиш навколо них - в такому разі, це не книга, а збірник афоризмів.

Склалось враження, ніби книга написана письменником, а не письменницею - сексистський текст, думки Давида які стосувались жінок, часто відлякували й змушували відчувати емоційну відстороненість від головного героя, я розумію коли це написано в далекому минулому, але я не хочу таке читати, що написане в 2019 році, тому це наклало неприємний присмак на читання.

Попри це, книга також залишила приємні враження: опис моря й острова загалом, протягом усіх пір року - це прекрасно, я полюбив Острів і з'явилось бажання відчути принаймні частинку цієї атмосфери; стосунки батька з донькою певно найкраще та наймиліше, що є в цій книзі, ці моменти мої найулюбленіші та кожен раз змушували випускати сльозинку від милоти.

[Kate Kachur · Rating 4 out of 5]

Польський письменник сорока років приїжджає на острів неназваної європейської країни аби погостювати в Домі літераторів для натхненного писання. Замість літературної музи тут він зустрічає музу справжню – старшу за нього, глибоку, привабливу і закриту інтелектуалку, сивоволосу жінку без віку, евкаліптову дівчинку.

Книга з якою я віртуально подорожувала, піднімалася кам’яними сходами вгору вузькою вуличкою, йшла узбережжям моря, плавала паромом.
«Острів» нагадав мені вайб улюбленого твору «Ніч лагідна» Фіцджеральда. Тут повільна лірика, закоханість і творчий пошук.Тут такі події, які змушують ледь-ледь посміхатися від суму і тепла. Цю історію не хочеться сильно коментувати, бо хочеться зберегти отримані емоції для себе.
Номінований на літературну премію «Ангелус».

[Joanne_with_an_E · Rating 3 out of 5]

Nie wiem do końca, co o niej myśleć. Momentami intrygująca i poetycka, momentami irytująca i chaotyczna, a nawet nudna. Przez większość książki plątamy się z bohaterem bez celu. Ja rozumiem, że on doświadczył przełomowego momentu w życiu i to go wybiło z rutyny i w związku z tym przeżywa swego rodzaju rozkwit i jednocześnie kryzys, ale było to w moim odczuciu nierówne i miałam wrażenie, że prowadzi donikąd. Do tego główny bohater wygłaszał czasem dziwne opinie i monologi, takie "z czapy" w danej sytuacji.
Około połowy tak mnie wymęczyła ta książka, że odłożyłam ją na 2 miesiące (a jest dość krótka). Podobało mi się natomiast, jak klimat wyspy odzwierciedlał stan ducha bohatera. Nie mogę polecać, ale zostawiam sobie dla kilku ciekawych poetyckich opisów.

[Anastasiia · Rating 3 out of 5]

Сподобалось, що історія саме про чоловіка, який obsessed з жінкою. Кінцівку класно закільцювали з історією Давида: ніби читаєш книжку, яку написав герой. Я би хотіла побачити хоч трохи пояснення причин поведінки Мюріел. Проте так історія стає ближчою до реальності, адже зачасту у житті люди, які поведінкою схожі на героїню, ніяк не пояснюють себе. Написано трохи затянуто, мені до душі більш динамічні сюжети.

[Daria · Rating 2 out of 5]

Dawno nie czytałam tak ładnie napisanego gniota. Jest tam dużo przepięknych scen, są soczyste postaci, jest szanowanie czytelnika, jest i sporo zinternalizowanej mizoginii. O co właściwie chodzi - nie wiadomo.

[Тетяна · Rating 4 out of 5]

Роман про життя в літературі й літературу в житті, про тихі сподівання, кризи і шлях до себе.