Олександр Вільчинський (нар. 1963 р.) — відомий український прозаїк, есеїст. Живе і працює в Тернополі. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Дерева на дахах» (2010), «Криївка» (2011), «Останній герой» (2012).
«Льодовик» — це роман-застереження про те, що було б, якби… Словом, якби раптом підтвердилася одна з наукових гіпотез про початок нового льодовикового періоду. У романі льодовик зупиняється на кордоні України, але то мала втіха, й українцям доводиться не лише виживати самим, а й допомагати своїм заклятим північно-східним сусідам московітам, країну яких поглинула крига. Утім герої і персонажі «Льодовика» не лише борються за виживання у важких умовах глобальних змін клімату, але й переживають духовні пошуки, працюють і святкують, мріють і закохуються, страждають і радіють життю, як тільки можуть.
Майбутнє з новим льодовиковим періодом. Льодовик зупиняється на кордоні України, але це мала радість — холод, все ж, розповсюдився країною, Але...
Оскільки льодовик повністю поглинув територію московітів, ті перебрались в Україну; московіти живуть окремо — їхні будинки обгороджені високими парканами, вони ведуть звичний їм спосіб життя — п'ють та завжди всім незадоволені.
Проте, в центрі роману, зовсім не життя північно-східних сусідів-волоцюг, а персонажі, яких ми бачимо на сторінках роману — вони зосередженні не лише на виживанні в умовах нового клімату. Вони працюють, святкують та мріють, вони закохуються та радіють життю так, як це тільки можливо. Кожен персонаж здійснює свої духовні пошуки.
Не дивлячись на нові умови життя та занадто тісне сусідство з московітами, герої продовжують жити та намагаються якомога більше урізноманітнити це життя