На сайті Yakaboo ця книга знаходиться в підбірці сучасної психології для молодих жінок разом з «Купи собі той довбаний букет» Тари Шустер і «Люби без ілюзій» Анни Топіліної, вони навіть оформлені в подібному дизайні, тож починаючи читати «Покінчи з хорошою дівчинкою» я розраховувала отримати якись позитивний заряд мотивації і внутрішнє бажання щось змінити, як це у мене було після Тари Шустер, але це кардинально інша книга, і при прочитанні я отримала тільки коучинг, коучинг і ще раз коучинг, який моментами був якимось аж занадто штучним (а може він увесь такий, уявлення не маю, бо сам принцип коучингу мене дратує, хоча не виключаю того факту, що комусь може він і колись допоміг).
Авторка виділяє 5 основних міфів патріархального устрою, які вчать жінок бути «хорошими дівчатками» і не дозволяють вийти за внутрішньо встановлені рамки і бути кращою версією самої себе - це міф про правила, про досконалість, про логіку, про гармонію та про жертовність. В кожному розділі авторка пояснює у чому ці міфи проявляються, дає приклади з героїнями свого досвіду коуча і на цих прикладах показує як подолати ці міфи, наприкінці книги навіть є розділ, де пояснено як ці міфи можна використати собі на користь. Для мене в книзі було забагато коучингу і всіляких вправ на творчу впевненість і дизайн-мислення. На цю тему є окремі, значно кращі книги, які я вже читала раніше, і якщо там ти очікуєш, що будуть вправи, які треба виконати, то в цій книзі така кількість вправ просто дратує, бо з анотації чи відгуків це важко вловити.
Моментами авторка суперечить самій собі, що виглядає дуже дивно. Як, до прикладу, в міфі про досконалість авторка згадує історію з дитинства, коли батьки мотивували її розмовляти рідною іспанською тим, що за кожне правильно вимовлене нею слово, кластимуть долар в копілку, і це настільки її обурило, що вона «показала внутрішній протест» батькам і втратила рідну мову. Як на мене, це прямо суперечить тому, як вона каже боротись з першим міфом про правила і каже їх ламати. З її порад виринають ідеї про те, що пробувати ніколи не пізно, ми не зобов’язані триматись однієї професії чи хобі усе життя, то що ж заважає професійній коучці повернутись до вивчення рідної мови, якщо їй це так болить? А, ну так, вона ж довела всім навколо, що вона не «хороша дівчинка».
В цьому ж міфі авторка вчить читачів казати «ні», але каже не робити це прямо, а прикривати позитивними нотками, щоб справити гарне враження. Ну якось, як на мене, знову дивний момент для коуча, яка каже відкривати в собі сильну жінку. Бажання нікого не образити відмовою аж ніяк не про силу, це про бажання бути усім зручною. Тому такі двозначні поради викликають багато питань до самої ідеї написання цієї книги.
На сторінках можна знайти багато самозакоханих фраз авторки, як до прикладу: «На моїх курсах люди платять мені купу грошей за мої поради, так що робіть вправи і дякуйте, що я ділюсь з вами ними безкоштовно», що знову ж таки, суперечить її ідеї розбиття міфу про жертовність, а саме: «якщо ми допомагаємо з почуття вини перед кимось, то це погана допомога, а якщо ми хочемо зробити комусь добре, і не задумуємось над цим, то це хороша допомога». В її випадку це «допомога», щоб привернути до себе і своєї коуч-сторінки побільше уваги. Ну, таке.
Якщо підсумувати, то з книги звісно, можна вловити кілька хороших думок, але якщо повикидати вправи, приклади з коучингу і самолюбування авторки в плані яка вона класна, що поборола всі ці міфи, то вийде корисної інформації сторінок на 50.