What do you think?
Сутність нігілізму
Збірка есеїв італійського філософа Емануеле Северино «Сутність нігілізму» — це спроба дати відповідь на фундаментальне запитання, що таке нігілізм. Один з найцікавіших мислителів сучасності аналізує причини того, чому основою наших цінностей, філософських поглядів і віри є нігілізм. Розмірковує, коли європейська цивілізація ступила на хибний шлях і відійшла від істини. І як подолати нігілістичне бачення, що озивається в кожному з нас страхом смерті.
- GenresPhilosophyNonfiction
688 pages, Hardcover
First published January 1, 1972
About the author
Emanuele Severino
139 books28 followersEmanuele Severino (26 February 1929 – 17 January 2020) was a Italian philosopher.
Because of his original philosophical position, the so-called neoparmenidism, Severino was claimed to be "a giant" and "the only philosopher who in the 20th century can be compared to Heidegger".
In 1970, the Congregation for the Doctrine of the Faith ruled that Severino's ideas were not compatible with Christianity as the basis of Severino's belief in "the eternity of all being," a belief said to eliminate a Creator God.
Severino received from the President of the Italian Republic the "Golden medal of the Republic for culture merits" (Medaglia d’oro della Repubblica per i Benemeriti della Cultura). He died in January 2020 due to a lung disease.
Because of his original philosophical position, the so-called neoparmenidism, Severino was claimed to be "a giant" and "the only philosopher who in the 20th century can be compared to Heidegger".
In 1970, the Congregation for the Doctrine of the Faith ruled that Severino's ideas were not compatible with Christianity as the basis of Severino's belief in "the eternity of all being," a belief said to eliminate a Creator God.
Severino received from the President of the Italian Republic the "Golden medal of the Republic for culture merits" (Medaglia d’oro della Repubblica per i Benemeriti della Cultura). He died in January 2020 due to a lung disease.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 10 of 10 reviews
October 23, 2020
Prima ancora e senza che si entri nel merito dei contenuti del pensiero di Emanuele Severino (sarebbe follia provarci qui), la cosa che colpisce nei suoi scritti e forse ancor più nelle sue lezioni e conferenze, ciò che mi emoziona persino, è la fiducia razionale, asciutta, orgogliosa e tetragona nella filosofia, intesa come rigorosa pratica umana del pensare. È una emozione che ha qualcosa della tenerezza e della commozione; quella che sempre suscita l’uomo che tenta di proiettarsi verso l’Infinito e l’Eterno, da una dimensione che sembra essere (per Severino non lo è) infinitesimale e transitoria.
Tutto il pensiero di Severino muove da questa fiducia nella esistenza di una verità incontrovertibile che solo il pensiero logico (non la scienza, non le religioni, non i miti), solo il raziocinare rigoroso e conseguente può indagare, conoscere ed esprimere. Giungere a concepire una trascendenza senza inventarsi nessun Dio che la garantisca e seguendo rigorosamente i sentieri della logica, qualsiasi cosa si pensi del suo pensare, è stata un’impresa titanica, grandiosa. E ripercorrerla leggendo i suoi libri , con tutta l’immane fatica che comporta, è una delle avventure più belle che si possano tentare leggendo.
La seconda cosa che colpisce è il coraggio e l’implacabilità chirurgica con cui enuclea, seziona e confuta il fondamento concettuale del pensiero filosofico da duemila anni a questa parte. Quello che peraltro sta alla base insieme di tutte le religioni e della rivoluzione prodotta dal progresso della scienza e della tecnica degli ultimi due secoli. Quella che permea il nostro senso comune.
La terza è la pazienza divulgativa e la passione lucida con cui sulle sue nuova fondamenta, su quello che lui chiama “il mio Tabernacolo”, per una vita intera ha elaborato e spiegato un nuovo modo di vedere e di pensare il mondo. È così che ha costruito un grandioso sistema di pensiero che si propone come l’ultimo tentativo di elaborare una filosofa organica dell’Essere e del Tutto.
Nel merito e appunto senza entrare nei labirinti del suo ragionare e del linguaggio che ha inventato per esprimerlo, quel che vorrei dire lo ha detto meglio di tutti Ester, l’amatissima compagna della sua vita, come lui stesso racconta:
“Quando ragionavo di “eterno” e di “essere”, alzava lo sguardo e mi diceva: “Come vorrei che tutte le cose che pensi fossero vere”.
Tutto il pensiero di Severino muove da questa fiducia nella esistenza di una verità incontrovertibile che solo il pensiero logico (non la scienza, non le religioni, non i miti), solo il raziocinare rigoroso e conseguente può indagare, conoscere ed esprimere. Giungere a concepire una trascendenza senza inventarsi nessun Dio che la garantisca e seguendo rigorosamente i sentieri della logica, qualsiasi cosa si pensi del suo pensare, è stata un’impresa titanica, grandiosa. E ripercorrerla leggendo i suoi libri , con tutta l’immane fatica che comporta, è una delle avventure più belle che si possano tentare leggendo.
La seconda cosa che colpisce è il coraggio e l’implacabilità chirurgica con cui enuclea, seziona e confuta il fondamento concettuale del pensiero filosofico da duemila anni a questa parte. Quello che peraltro sta alla base insieme di tutte le religioni e della rivoluzione prodotta dal progresso della scienza e della tecnica degli ultimi due secoli. Quella che permea il nostro senso comune.
La terza è la pazienza divulgativa e la passione lucida con cui sulle sue nuova fondamenta, su quello che lui chiama “il mio Tabernacolo”, per una vita intera ha elaborato e spiegato un nuovo modo di vedere e di pensare il mondo. È così che ha costruito un grandioso sistema di pensiero che si propone come l’ultimo tentativo di elaborare una filosofa organica dell’Essere e del Tutto.
Nel merito e appunto senza entrare nei labirinti del suo ragionare e del linguaggio che ha inventato per esprimerlo, quel che vorrei dire lo ha detto meglio di tutti Ester, l’amatissima compagna della sua vita, come lui stesso racconta:
“Quando ragionavo di “eterno” e di “essere”, alzava lo sguardo e mi diceva: “Come vorrei che tutte le cose che pensi fossero vere”.
July 25, 2017
I'm not surprised Severino is seemingly/apparently disregarded in Armorica. I'd never heard of him, as far as I know, till I came upon this at the Strand the other day. Perfect timing, really, as I was having a hard time buckling down to what light reading material I'd bring to the beach in late August, but now that problem has been solved.
*
The occasional flash of insight could not survive the tedious onslaught of nagging repetition, and there are not enough sources in English as of this moment to consult the Severino matter further. Should I have carried on in public I would developed a potentially injurious case of narcolepsy.
*
The occasional flash of insight could not survive the tedious onslaught of nagging repetition, and there are not enough sources in English as of this moment to consult the Severino matter further. Should I have carried on in public I would developed a potentially injurious case of narcolepsy.
October 15, 2021
I wasted a whole week reading this book when I could have just read the wikipedia page about Parmenides. This books is repeating the same mumbo jumbo about being and nothing for 344 pages.
https://en.wikipedia.org/wiki/Parmenides
Useless book!
https://en.wikipedia.org/wiki/Parmenides
Useless book!
September 3, 2026
Це, мабуть, одна з найважливіших книжок цього року. А можливо, одна з тих, які продовжують впливати на життя ще дуже довго після прочитання. Для мене вона точно відкриває шлях до духовності й Бога поза суто релігійним контекстом і навіть поза контекстом східних практик, хоча, звісно, не заперечує їх.
Я дізналася про цю книжку з книжки Юрія Олійника. Він спирається на неї, коли вибудовує свою симультанну, атемпоральну історію. І це взагалі одна з найцікавіших концепцій, з якими я зіткнулася цього року. Особливо тому, що раніше я вже читала книжку про час і тепер просто в захваті від того, як певні теми в житті раптом починають перегукуватися між собою. (Юнг привіт)
Книжку меєісцями було доволі складно читати, але водночас вона якась неймовірно тепла. Після неї хочеться дивитися на речі зовсім інакше. Настільки інакше, що якщо почнеш розповідати про це іншим людям, вони, можливо, подумають, що ти божевільна.
І для мене це майже найяскравіший приклад того, наскільки ця теорія вірна. Хоча навіть дивно називати її просто теорією. Ми живемо в суспільстві, де наука прекрасно працює у своїй технологічній ніші, але майже повністю відмовилася від метафізичного виміру. Наче серйозно говорити про метафізику можуть тільки дуже яскраві особистості й лише так, щоб при цьому не виглядати дивно. Хоча метафізика — це буквально все, що нас оточує.
Мені особливо дивно слухати деякі наукові подкасти, де люди ніби відмовляються від єдиного досвіду, який їм безпосередньо даний — досвіду бути людиною — і намагаються досліджувати світ тільки через наукові метрики. Але ці метрики самі завжди обмежені тим знанням, яке вже існує.
Книга прекрасна, я просто в захваті. Це книжка, яка вже змінила моє життя. Я поки не знаю, як саме вона вплине на майбутнє і що ще змінить. Звісно, хочеться сказати — все.
Хоча сам Северіно пише, що через нігілістичність нашого суспільства окрема людина не може просто взяти й вийти з цієї логіки. Вона всюди. І після книжки це починаєш страшенно часто помічати. Усі ці фрази, якими пронизане наше існування: життя коротке, ми тут лише на мить, усе минає. У нас ніби забрали вічність, а натомість залишили тільки натяк на спасіння, який для багатьох уже навіть не працює.
Тобто в якомусь сенсі в нас не залишилося нічого. Немає релігії, яка справді займається нашим спасінням. Зате є постійна ідея знищення, зникнення і страх перед цим.
І для мене було майже шоком дізнатися, що можна мислити поза цією рамкою. Я ніколи не думала, що знайду подібну книжку. Я навіть не знала, що така думка взагалі існує.
А тут раптом з’являється якась можливість спасіння.
Тому я просто в захваті.
Я дізналася про цю книжку з книжки Юрія Олійника. Він спирається на неї, коли вибудовує свою симультанну, атемпоральну історію. І це взагалі одна з найцікавіших концепцій, з якими я зіткнулася цього року. Особливо тому, що раніше я вже читала книжку про час і тепер просто в захваті від того, як певні теми в житті раптом починають перегукуватися між собою. (Юнг привіт)
Книжку меєісцями було доволі складно читати, але водночас вона якась неймовірно тепла. Після неї хочеться дивитися на речі зовсім інакше. Настільки інакше, що якщо почнеш розповідати про це іншим людям, вони, можливо, подумають, що ти божевільна.
І для мене це майже найяскравіший приклад того, наскільки ця теорія вірна. Хоча навіть дивно називати її просто теорією. Ми живемо в суспільстві, де наука прекрасно працює у своїй технологічній ніші, але майже повністю відмовилася від метафізичного виміру. Наче серйозно говорити про метафізику можуть тільки дуже яскраві особистості й лише так, щоб при цьому не виглядати дивно. Хоча метафізика — це буквально все, що нас оточує.
Мені особливо дивно слухати деякі наукові подкасти, де люди ніби відмовляються від єдиного досвіду, який їм безпосередньо даний — досвіду бути людиною — і намагаються досліджувати світ тільки через наукові метрики. Але ці метрики самі завжди обмежені тим знанням, яке вже існує.
Книга прекрасна, я просто в захваті. Це книжка, яка вже змінила моє життя. Я поки не знаю, як саме вона вплине на майбутнє і що ще змінить. Звісно, хочеться сказати — все.
Хоча сам Северіно пише, що через нігілістичність нашого суспільства окрема людина не може просто взяти й вийти з цієї логіки. Вона всюди. І після книжки це починаєш страшенно часто помічати. Усі ці фрази, якими пронизане наше існування: життя коротке, ми тут лише на мить, усе минає. У нас ніби забрали вічність, а натомість залишили тільки натяк на спасіння, який для багатьох уже навіть не працює.
Тобто в якомусь сенсі в нас не залишилося нічого. Немає релігії, яка справді займається нашим спасінням. Зате є постійна ідея знищення, зникнення і страх перед цим.
І для мене було майже шоком дізнатися, що можна мислити поза цією рамкою. Я ніколи не думала, що знайду подібну книжку. Я навіть не знала, що така думка взагалі існує.
А тут раптом з’являється якась можливість спасіння.
Тому я просто в захваті.
December 13, 2022
A long exploration of being, nothing, their natures, and histories.
April 21, 2024
Not worth its turgid Heideggerian manner.
September 2, 2024
a tratti neanche Severino sapeva cosa stava dicendo, apprezziamo la nota al poscritto e aletheia per il chiarimento
Read
October 3, 2022Pragmatica del non leggere Severino.
Se l'autore ha ragione, si era destinati a non leggerlo. Se ha torto, si ha risparmiato tempo.
Se l'autore ha ragione, si era destinati a non leggerlo. Se ha torto, si ha risparmiato tempo.
February 13, 2017
"Avvertenza alla prima edizione (1971)
Avvertenza alla seconda edizione (1981)
PARTE PRIMA
Nota bibliografica
Ritornare a Parmenide (1964)
Poscritto (1965)
Appendice alla parte prima
La filosofia nel mondo d'oggi (1965)
Il punto di vista comune alle relazioni (1967)
Intervento alla discussione (1969)
PARTE SECONDA
Il sentiero del giorno (1967)
La terra e l'essenza dell'uomo (1968)
Sul significato della "morte di Dio" (1969)
Alienazione e salvezza della verità (1970)
PARTE TERZA
Risposta ai critici (1968)
Risposta alla chiesa (1971)
APPENDICE
La parola di Anassimandro (1963)
PARTE AGGIUNTA
Aleteia (1980)"
Avvertenza alla seconda edizione (1981)
PARTE PRIMA
Nota bibliografica
Ritornare a Parmenide (1964)
Poscritto (1965)
Appendice alla parte prima
La filosofia nel mondo d'oggi (1965)
Il punto di vista comune alle relazioni (1967)
Intervento alla discussione (1969)
PARTE SECONDA
Il sentiero del giorno (1967)
La terra e l'essenza dell'uomo (1968)
Sul significato della "morte di Dio" (1969)
Alienazione e salvezza della verità (1970)
PARTE TERZA
Risposta ai critici (1968)
Risposta alla chiesa (1971)
APPENDICE
La parola di Anassimandro (1963)
PARTE AGGIUNTA
Aleteia (1980)"
November 15, 2010
La filosofia di Severino? Un gigante(?) dai piedi d'argilla.
Displaying 1 - 10 of 10 reviews