Столовка — центр всесвіту, найважливіша річ — це колготи, найвищий рівень популярності — мати хлопця і ходити без перезувного. Школа кінця 90 - це місце, яким правлять джинси, кольорові резинки і перші мобілки. Таня — середньостатистична 9-класниця, хотіла стати популярною і знайти хлопця. Вона робила так, як усі роблять, але щось пішло не так, щось внесло корективи в її нудне шкільне життя, а може хтось?
Книга про те, що в 90-х існували підлітки, а не тільки бандюки :D Тобто бандюків тут і не було, що не може не радувати, бо моє оточення з тих часів теж не жило в серіалі "Брігада", тож релевантні норм громадянам речі важкувато знайти в нашій літературі. Ну ладно, закінчу з хейтерством книжок про 90-ті. Тут у нас історія про Таню, яка була абсолютно звичайною 9-класницею, але хотіла буть популярною і хлопця. Написано дуже іронічно - моментами я справді сміялася, моментами жарти здалися вже підупалими на силі, бо мемаси конають швидко (швидше, ніж видаються книжки). Не знаю, наскільки це насправді янг-едалт, мені радше здалося книгою для 30-річок і далі, щоб ностальгнуть. Переважно мені сподобалося, я навіть закрила очі на бісячий момент стосунків 15-річки з 23-річним дядьом, аж тут настала розв'язка і тепер я точно не знаю, що думати. Фінал наче перекреслив всьо хороше, що було в нас з цією книжкою, бо був дуже бразильсько-серіальний і водночас такий моралізаторський, що геть не пасувало до іронії тексту (ну і сам моралізатор в кращих традиціях моралізаторів має таку сіру мораль, що аж від*издити ногами не завадило б). Не знаю, що сказати. Певно, якби я змогла забути останні сторінки, текст був би чудовий. Окремо ще зазначу, що дуже гарне оформлення зі стильними ілюстраціями і головне - кльовий папір+шрифт+прошивка, коли книга нормально розгортається на будь-якій сторінці. В цьому плані лєпота.
Це незвичайна книжка, починаючи від сюжету та закінчуючи оформленням. І почну з останнього.
Книга гарна. Хоч в інших історіях я ще не бачила, аби робили такі виступи, додавали стільки повітря чи залишали порожні сторінки або сторінки тільки для цитати, це сприймається нормально і навіть подобається. Порожнеча на сторінках дозволяє якось відпочити від тексту, а гарні ілюстрації не тільки доповнюють історію, але й просто радують погляд.
Щодо історії. Книжка про дівчину Таню. Вона з маленького містечка, де всі всіх знають. Навчається в дев'ятому класі в 90-х років. Життя тоді було не дуже солодке. Основне місце, де можна було заявити про себе перед усією школою, була столовка. А щоб тебе помітили треба було одягати класні колготки, фарбувати губи червоним, грати на мобілці в "Змійку", мати крутого хлопця. Таня нічого цього немає. Хоч дівчина дуже хоче стати популярною, а не посередньою. Аж раптом у її житті все йде шкереберть. Вона втрачає подругу, довіру батьків, власне свою репутацію. А що ж отримує натомість? Уміння бути байдужою до думки інших.
Бо для цього "можна втратити все або все отримати". І здається, головній героїні випадає саме перша нагода.
Книжка написана дуже просто й зрозуміло. Через невеликий об'єм та хороший стиль авторки читається легко й цікаво. Історія динамічна, головна героїня постійно втрапляє в якісь пригоди й сама не розуміє, як то виходить так.
Головній героїні співчуваєш, інколи за неї радієш, часом сумуєш. У моїй школі такого не було, що описує авторка, але знаю, що булінг, суперництво, відмінники/двієчники та багато іншого є й досі в школах. Тому цікаво почитати було про ті часи ще, дещо пригадати й з власного дитинства (наприклад, ту саму "змійку" на телефоні).
Загалом мені історія сподобалася. Неочікуваний та не банальний фінал
Книжка про те, що підлітки роблять дурниці. Плюс відчуття 90х. Що дівчатам зустрічаються мудаки з комплексом бога. Але навіть здавалось невиправне минеться.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Нарешті пишу відгук на цю чудову книжку! Я вчилась у школі в нульових, але історія Яни все одно така жиза, що майже пробиває на сльозу 😅 Написано дуже динамічно, живою мовою, з купою класних деталей, і якось дуже віриться в усе написане. Взагалі з цього вийшов би непоганий підлітковий фільм, на противагу отим нереалістичним голівудським кінам зі школярами, які виглядають і поводяться, мов дорослі. Скажу одразу, неочікуваних поворотів буде купа, а фінал взагалі просто шокував мене і викликав шквал змішаних емоцій. Всім, хто ще не встиг, раджу придбати і прочитати. Головна героїня, на перший погляд, звичайна "сіра миша", яких багато. Але що, як ця сіра миша здатна на більше, ніж усі думають, заради того, шоб "усі побачили"? Мені здається, багато хто в ній побачить себе, а відчувати зв'язок з героєм книги - безцінно.
Ми з письменницею Яною фоловимось в твіттері, та й поза ним добре знайомі. Приємно прочитувати народження книжки: як Яна обирала папір, робила фото на видавництві, а зрештою почала продаж «Усі побачать». З великим трепетом чекала моменту, коли зможу взятися до прочитання історії. Незважаючи на те, що це перша книжка авторки, «Усі побачать» впевнено конкурує з іншими young adult, яких я свого часу перечитала чимало.
Таня — типова школярка, яка мріє виділятись і бути зіркою школи. Інша справа Едік — всі дівчата мріють, щоб Едік звернув на них увагу. Таня разом з подругою Ольгою вирішують взяти все у свої руки та притягувати увагу самостійно, тобто взяти участь у шкільній виставі. Під час однієї з репетицій Таня застряває в туалеті через заклинений замок, звідти її рятує Іван — значно старший, нетипової зовнішньості хлопець, син завучки, яка організовує виставу. Таня жаліється йому на свою середньостатистичність. Вихід залишається або отримати все, або втратити все. Усі побачать, що і яким чином станеться з Танею.
Письменниця переймалась, як сприйматимуть написане інші покоління, адже не всі навчались в провінційних школах в 90-ті рр.. Та, виявлється, загальний настрій підліткового віку не залежить від часу: «сірим мишам» одинаково хочеться виділятись. В моїй школі теж був поділ на «крутих» та на хуліганських двієчників. Так само, як і тоді, ніяка особлива зовнішність чи наявність великих грудей не зрівнювалися з любовними подіями. Ми з подругами теж плекали мрії про пригоди під час занудних уроків.
«Усі побачать» для мене залишиться особливою: на пальцях однієї руки можу перелічити книжки, які б змушували мене розсміятись чи, навпаки, засумувати через героїв, як це сталось зі мною цього разу.
Тішить прекрасне обрамлення повісті з погляду головної героїні вже в зрілому віці. Взагалі, є відчуття, ніби ми з Танею сидимо за келихом вина в затишній атмосфері вечора і неквапливо ностальгуємо за перепетіями дурного підліткового віку, аж коли Таня згадує про найцікавіший та найінтимніший період свого юнацтва і починає історію.
200 сторінок, 16 ілюстрацій Тверда обкладинка, кремовий папір Ціна 200 грн Посилання на форму для замовлення примірника: https://forms.gle/75Khu2hPSkAJwCFS7
Також можна купити: м.Львів пр.Шевченка 14 Книжковий ЛЕВ
Книга принесла дуже багато чудових емоцій. У текст віриться. Реалістична школа 90х (хоч я вчилась у школі 2000них, але особливої різниці не побачила), типажі учнів, які так нагадують власних однокласників, головна персонажка, якій щиро емпатуєш, дуже легко написаний текст, що читається за один вечір, типовий райончик і навіть ота затишна студентська квартира, в якій, думаю, багато хто бував. Приємна верстка, ну і стікери в подарунок 💛 Словом, мені сподобалось все, крім фіналу :) Розкриття одного з персонажів на останніх сторінках видалось дещо нереалістичним і я не зовсім зрозуміла його мотивацію. Якби, може, була якась передісторія про те, чому він вирішив отаке влаштувати, цьому би більше вірилось. Натяки є - його фраза про втрату всього і останнє речення у книзі, яке, до речі, змусило мене реготати), але цього трохи малувато. Ну, а загалом - дуже багато приємних емоцій, я посміялась від душі і заностальгувала за школою :) Дякую 💛
Щемка історія першого дорослішання, пошуків свого місця в суспільстві, а зрештою себе у собі, впевненості і сенсу. Щось таке, що переживаємо усі ми (принаймні так звані "творчі люди") у підлітковому віці, але не всі наважуються поділитися. Яна поділилася, це сміливо, можливо, не завжди впевнено художньо, але вже видно задатки класної письменниці. Звісно, якщо хтось шукає "забужківські речення" - то вам не сюди. Тут проста, зрозуміла, але по своєму красива мова.
Майже не читаю книжок, почав, бо знаю Яну. Але як почав, то не міг зупинитися)) Ніби про мою школу) Дякую, читав з захопленням, злився і особливо сміявся))
Давненько ця книга була в мене на полиці. Для кожної книги необхідний настрій. І ось вчора для "Усі побачать" настав час. Прекрасна книжка. В школі я почала вчитися в 2000, але життєва була майже кожна сторінка (майже, бо історія героїні мені не близька). Кропива, колготки, уроки, "Едіки" - всі шкільні будні були життєвими. Історія героїні. Було читати важко. Хотілось Таню обійняти. Авторка нам показала як наспраді виглядають школярки, їхні думки. Все було без прикрас. (Це вам не зарубіжні янг едалти де герої ведуть себе як 25річні, а різниця між ними і школярами тільки та, що перші вже не вчаться в школі.) І ще одне. Дуже гарно написано. Мова автора прекрасна. Легко читалось. Я б ще могла писати тут, але залишу всі враження для настпуного читача. Дуже раджу цю книгу.