Перший вінок

by Наталія Кобринська, Олена Пчілка, Lesia Ukrainka

Перший український жіночий альманах «Перший вінок» побачив світ 1887 року коштом і заходом письменниць і громадських діячів Наталії Кобринської й Олени Пчілки. З його сторінок зазвучали голоси письменниць-українок, зокрема Ганни Барвінок, Уляни Кравченко, Лесі Українки, Дніпрової Чайки та багатьох інших. Автори альманаху, що був «жіночим» не тільки через авторських склад, а й через читацьку аудиторію, першими порушили жіноче питання в Україні як багатоаспектну проблему.

Бібліографічний опис:
Перший вінок [Електронна копія] : жіночий альм. / вид коштом Наталії Кобринської і Олени Пчілки. — Електрон. текст. дані (1 файл : 347 Мб). — Львів : З друк. Т-ва ім. Шевченка, 1887 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018).

Genres: Ukrainian Literature, Short Stories, Ukraine

430 pages, Unknown Binding

Published January 1, 1887

About the author

Українська письменниця, публіцистка, видавчиня і громадська діячка. Засновниця жіночого руху в Галичині.

Reviews

[Maria · Rating 5 out of 5]

Десь після третього тексту написання слів та інші правописні штуки перестали мене турбувати. А десь після сотої читалося взагалі плавненько з дрібними паузами на ґуґління назв професій чи елементів вбрання, які зараз не такі вже й популярні. Хоч деякі твори Кобринської та Пчілки я читала, але повернення до них стало дуже хорошим досвідом. І можна прослідкувати, що деякі дискусії і аргументи про роль жінки не змінюються століттями.

Так, якщо спершу читати «Тих, що творили…», то там трохи можна нахапатися спойлерів. Але будьмо чесні, в деяких історіях з перших речень ясно, що гепіенду в такому сетингу не буде. Навіть якщо дуже хочеться. Ну і без такого стрункого інтро з поясненнями «хто є хто», яке дає контексти і розуміння епохи, складно повноцінно сприймати тексти 150-літньої давності.

А ще це видання ну дуже естетичне. Ці кольори, ці форзаци, цей тканинний корінець і пухкий папір приємної фактури — ну хіба не краса? А ще людських шрифт людського кегля. Як мало треба для щастя.

Як же добре, що ця книжка є такою, як є, і як чудово, що вона обережно вийшла за межі суто академічної спільноти.

Хай квітнуть квіти для нових вінків.

[Tetiana Garanenko · Rating 5 out of 5]

Особливості, які для себе відмітила:

1. Хто такий москаль? Українець, який обирає служіння московському царю, стає його підданим, солдатом, забуває своє коріння, батьків…

2. Чоловіки сильні біля сильних жінок.

3. Сила жінки у свободі та незалежності від чоловіка.

4. Люблять жінку по-справжньому тільки батьки.

5. Не вміємо виховувати чоловіків — лідерів, відповідальних індивідів, інноваторів та винахідників, сильних розумом, за яких не соромно було.

6. Зневажливе ставлення до жінок це наслідок колонізації народів Азії територій України в певні історичні проміжки (вторгнення). Результат: високий рівень як внутрішньої, так і зовнішньої мізогінії.

7. Чоловіки не хочуть брати та нести зобов'язання. Живуть у своє задоволення, яскраві «споживачі».

8. Відсутність сильних персонажів чоловічої статі.

9. Українки живуть набагато коротше життя ніж інші європейки. Не реалізовані. Життя складне, несправедливе.

Кожна сторінка наповнена завзяттям жінок, які в умовах української бездержавності, розділені політичними кордонами двох імперій, серед домашніх клопотів і затертих патріархальних засад, без університетської освіти зуміли згуртуватися довкола літератури й створити неоціненний культурний продукт.

Під однією обкладинкою альманаху об'єднались 11 галичанок і 6 представниць Наддніпрянщини, загалом 17 письменниць соціальним статусом — дворянка, селянка, вчителька, попівна, студентка, робітниця, з метою розпочати зміни життя жінок-українок на краще. Загалом до видання увійшло 49 творів: прозові, поетичні тексти, публіцистичні та етнографічні розвідки.

“Перший вінок” - унікальний спосіб інтелектуального і духовного єднання літературою, культурно-духовний вияв багатолітніх змагань українського жіноцтва за право бути собою, писати власну історію і ставати повноцінними особистостями.

Українська жінка завжди й всюди уміла зрозуміти дух свого часу.

[Oleksandr Fediienko · Rating 5 out of 5]

У мене 43 закладинки лише в Першому вінку (і 19 у Ті, що творили Перший вінок). Буде, про що поговорити у відео.

[Аня Повх · Rating 5 out of 5]

«Перший вінок» - книжка, цінна для мене не так текстами, як своїм значенням: я відчуваю крізь неї зв’язок з жінками, які буквально проклали мені шлях у моїх сферах понад сотню років тому. Бо з жіночим голосом у нашому світі, на жаль, саме так – для нього треба вибороти простір. І от сьогодні у мене цей простір є зокрема тому, що авторки «Першого вінка» у свій час зробили вибір бути активістками, письменницями і феміністками тоді, коли це було геть не те, чим «варто займатися жінці».

Не робіть моєї помилки і читайте «Перший вінок» паралельно з «Ті, що творили «Перший вінок». Бо я прочитала збірку есеїв вже опісля альманаху. І сама збірка не менш цікава й важлива, ніж перевидання «Першого вінка».

Якщо хтось ще скаже мені, що фемінізм – непитомий для України, що це чуже, запозичене – я вручу такій людині ці дві книжки. Вони вщерть розбивають цей міф.

Для мене цей комплект точно в ТОПі прочитаного за рік і я щиро переконана, що жодна феміністична поличка в Україні не може бути повноцінною без нього.

[Evgeniya · Rating 5 out of 5]

#Першийвінок
Ця книга має бути прочитана кожною українкою. Збірку укладала Кобринська і Олена Пчілка.
Твори дуже потужні, сильні. Альманах вміщує в себе статті (найсильніші від Кобринської), вірші, навіть юна 16 річна Леся Українка була надрукована тут, є й оповідання. Альманах виданий жінками письменницями для жінок України.
https://shron1.chtyvo.org.ua/Almanakh...
це оригінал того першого видання . Маю надію модератори пропустять з посиланням.
З прозорих творів зачепили мене : Г. Барвінок: Перемогла
Н. Кобринська: Пані Шумінська
Олена Пчілка : Товаришки
( Метелики на шпильках
Ірина Вільде, дуже мені нагадує цю повість, можливо Вільне надихалася товаришками )
червона книга, то є короткі біографічні дописи про жінок які створили цей альманах. Я там тільки кілька статей прочитала

[Milenn · Rating 5 out of 5]

Ще 3 роки назад я читала цю книгу у відсканованому вигляді в інтернет архіві, а зараз його видали, ще й у такому гарному виданні - така розкіш.

З не художнього, найбільше сподобались короткі розвідки Наталії Кобринської про стан жіноцтва, а саме фінансовий, юридичний та соціальний, кінця 19 століття в Європі і Україні (обидвох частинах - під Австрійською та Російською імперіями).

З художнього, захопила повість Олени Пчілки - "Товаришки". Якщо коротко - це про навчання українських панянок в Швейцарії, працю, національну свідомість та бачення життя і партнерства. Читати 130-тилітній твір і наведені роздуми про Європу, рівень освіти, деяку розчарованість і бажання розвивати своє - здається зараз таким релевантним.

[Natalka Diachenko · Rating 4 out of 5]

це не книга, а віха. важливість її для феміністичного руху величезна, хоча, звісно, до естетичної цінності окремих творів у мене лишилися питання. але було надзвичайно цікаво читати, про що мріяли, чим боліли, куди спрямовували помисли наші товаришки з минувшини.

[Natalia · Rating 5 out of 5]

Милувалася мовою і раділа, що традиційне суспільство їде у минуле. А в збірці мої фаворитки "Перемогла" Ганни Барвінок і "Товаришки" Олени Пчілки.

[Nataliia Karpiak · Rating 5 out of 5]

10 зірочок з 5 можливих!