What do you think?
Rate this book
Перший вінок
Перший український жіночий альманах «Перший вінок» побачив світ 1887 року коштом і заходом письменниць і громадських діячів Наталії Кобринської й Олени Пчілки. З його сторінок зазвучали голоси письменниць-українок, зокрема Ганни Барвінок, Уляни Кравченко, Лесі Українки, Дніпрової Чайки та багатьох інших. Автори альманаху, що був «жіночим» не тільки через авторських склад, а й через читацьку аудиторію, першими порушили жіноче питання в Україні як багатоаспектну проблему.
Бібліографічний опис:
Перший вінок [Електронна копія] : жіночий альм. / вид коштом Наталії Кобринської і Олени Пчілки. — Електрон. текст. дані (1 файл : 347 Мб). — Львів : З друк. Т-ва ім. Шевченка, 1887 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018).
Бібліографічний опис:
Перший вінок [Електронна копія] : жіночий альм. / вид коштом Наталії Кобринської і Олени Пчілки. — Електрон. текст. дані (1 файл : 347 Мб). — Львів : З друк. Т-ва ім. Шевченка, 1887 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018).
430 pages, Unknown Binding
Published January 1, 1887
23 people are currently reading
243 people want to read
About the author
Наталія Кобринська
9 books3 followersУкраїнська письменниця, публіцистка, видавчиня і громадська діячка. Засновниця жіночого руху в Галичині.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 13 of 13 reviews
February 16, 2025
Десь після третього тексту написання слів та інші правописні штуки перестали мене турбувати. А десь після сотої читалося взагалі плавненько з дрібними паузами на ґуґління назв професій чи елементів вбрання, які зараз не такі вже й популярні. Хоч деякі твори Кобринської та Пчілки я читала, але повернення до них стало дуже хорошим досвідом. І можна прослідкувати, що деякі дискусії і аргументи про роль жінки не змінюються століттями.
Так, якщо спершу читати «Тих, що творили…», то там трохи можна нахапатися спойлерів. Але будьмо чесні, в деяких історіях з перших речень ясно, що гепіенду в такому сетингу не буде. Навіть якщо дуже хочеться. Ну і без такого стрункого інтро з поясненнями «хто є хто», яке дає контексти і розуміння епохи, складно повноцінно сприймати тексти 150-літньої давності.
А ще це видання ну дуже естетичне. Ці кольори, ці форзаци, цей тканинний корінець і пухкий папір приємної фактури — ну хіба не краса? А ще людських шрифт людського кегля. Як мало треба для щастя.
Як же добре, що ця книжка є такою, як є, і як чудово, що вона обережно вийшла за межі суто академічної спільноти.
Хай квітнуть квіти для нових вінків.
Так, якщо спершу читати «Тих, що творили…», то там трохи можна нахапатися спойлерів. Але будьмо чесні, в деяких історіях з перших речень ясно, що гепіенду в такому сетингу не буде. Навіть якщо дуже хочеться. Ну і без такого стрункого інтро з поясненнями «хто є хто», яке дає контексти і розуміння епохи, складно повноцінно сприймати тексти 150-літньої давності.
А ще це видання ну дуже естетичне. Ці кольори, ці форзаци, цей тканинний корінець і пухкий папір приємної фактури — ну хіба не краса? А ще людських шрифт людського кегля. Як мало треба для щастя.
Як же добре, що ця книжка є такою, як є, і як чудово, що вона обережно вийшла за межі суто академічної спільноти.
Хай квітнуть квіти для нових вінків.
March 6, 2025
Особливості, які для себе відмітила:
1. Хто такий москаль? Українець, який обирає служіння московському царю, стає його підданим, солдатом, забуває своє коріння, батьків…
2. Чоловіки сильні біля сильних жінок.
3. Сила жінки у свободі та незалежності від чоловіка.
4. Люблять жінку по-справжньому тільки батьки.
5. Не вміємо виховувати чоловіків — лідерів, відповідальних індивідів, інноваторів та винахідників, сильних розумом, за яких не соромно було.
6. Зневажливе ставлення до жінок це наслідок колонізації народів Азії територій України в певні історичні проміжки (вторгнення). Результат: високий рівень як внутрішньої, так і зовнішньої мізогінії.
7. Чоловіки не хочуть брати та нести зобов'язання. Живуть у своє задоволення, яскраві «споживачі».
8. Відсутність сильних персонажів чоловічої статі.
9. Українки живуть набагато коротше життя ніж інші європейки. Не реалізовані. Життя складне, несправедливе.
Кожна сторінка наповнена завзяттям жінок, які в умовах української бездержавності, розділені політичними кордонами двох імперій, серед домашніх клопотів і затертих патріархальних засад, без університетської освіти зуміли згуртуватися довкола літератури й створити неоціненний культурний продукт.
Під однією обкладинкою альманаху об'єднались 11 галичанок і 6 представниць Наддніпрянщини, загалом 17 письменниць соціальним статусом — дворянка, селянка, вчителька, попівна, студентка, робітниця, з метою розпочати зміни життя жінок-українок на краще. Загалом до видання увійшло 49 творів: прозові, поетичні тексти, публіцистичні та етнографічні розвідки.
“Перший вінок” - унікальний спосіб інтелектуального і духовного єднання літературою, культурно-духовний вияв багатолітніх змагань українського жіноцтва за право бути собою, писати власну історію і ставати повноцінними особистостями.
Українська жінка завжди й всюди уміла зрозуміти дух свого часу.
1. Хто такий москаль? Українець, який обирає служіння московському царю, стає його підданим, солдатом, забуває своє коріння, батьків…
2. Чоловіки сильні біля сильних жінок.
3. Сила жінки у свободі та незалежності від чоловіка.
4. Люблять жінку по-справжньому тільки батьки.
5. Не вміємо виховувати чоловіків — лідерів, відповідальних індивідів, інноваторів та винахідників, сильних розумом, за яких не соромно було.
6. Зневажливе ставлення до жінок це наслідок колонізації народів Азії територій України в певні історичні проміжки (вторгнення). Результат: високий рівень як внутрішньої, так і зовнішньої мізогінії.
7. Чоловіки не хочуть брати та нести зобов'язання. Живуть у своє задоволення, яскраві «споживачі».
8. Відсутність сильних персонажів чоловічої статі.
9. Українки живуть набагато коротше життя ніж інші європейки. Не реалізовані. Життя складне, несправедливе.
Кожна сторінка наповнена завзяттям жінок, які в умовах української бездержавності, розділені політичними кордонами двох імперій, серед домашніх клопотів і затертих патріархальних засад, без університетської освіти зуміли згуртуватися довкола літератури й створити неоціненний культурний продукт.
Під однією обкладинкою альманаху об'єднались 11 галичанок і 6 представниць Наддніпрянщини, загалом 17 письменниць соціальним статусом — дворянка, селянка, вчителька, попівна, студентка, робітниця, з метою розпочати зміни життя жінок-українок на краще. Загалом до видання увійшло 49 творів: прозові, поетичні тексти, публіцистичні та етнографічні розвідки.
“Перший вінок” - унікальний спосіб інтелектуального і духовного єднання літературою, культурно-духовний вияв багатолітніх змагань українського жіноцтва за право бути собою, писати власну історію і ставати повноцінними особистостями.
Українська жінка завжди й всюди уміла зрозуміти дух свого часу.
April 3, 2025
У мене 43 закладинки лише в Першому вінку (і 19 у Ті, що творили Перший вінок). Буде, про що поговорити у відео.
July 26, 2025
«Перший вінок» - книжка, цінна для мене не так текстами, як своїм значенням: я відчуваю крізь неї зв’язок з жінками, які буквально проклали мені шлях у моїх сферах понад сотню років тому. Бо з жіночим голосом у нашому світі, на жаль, саме так – для нього треба вибороти простір. І от сьогодні у мене цей простір є зокрема тому, що авторки «Першого вінка» у свій час зробили вибір бути активістками, письменницями і феміністками тоді, коли це було геть не те, чим «варто займатися жінці».
Не робіть моєї помилки і читайте «Перший вінок» паралельно з «Ті, що творили «Перший вінок». Бо я прочитала збірку есеїв вже опісля альманаху. І сама збірка не менш цікава й важлива, ніж перевидання «Першого вінка».
Якщо хтось ще скаже мені, що фемінізм – непитомий для України, що це чуже, запозичене – я вручу такій людині ці дві книжки. Вони вщерть розбивають цей міф.
Для мене цей комплект точно в ТОПі прочитаного за рік і я щиро переконана, що жодна феміністична поличка в Україні не може бути повноцінною без нього.
Не робіть моєї помилки і читайте «Перший вінок» паралельно з «Ті, що творили «Перший вінок». Бо я прочитала збірку есеїв вже опісля альманаху. І сама збірка не менш цікава й важлива, ніж перевидання «Першого вінка».
Якщо хтось ще скаже мені, що фемінізм – непитомий для України, що це чуже, запозичене – я вручу такій людині ці дві книжки. Вони вщерть розбивають цей міф.
Для мене цей комплект точно в ТОПі прочитаного за рік і я щиро переконана, що жодна феміністична поличка в Україні не може бути повноцінною без нього.
February 25, 2026
"Ми є.Нас багато.Ми видимі.Ми важливі."
...
Альманах об'єднав 17 авторок з роз'єднаної України (Галичини та Наддніпрянщини) і став першим феміністичним виданням.
Це видання є голосом супротиву в без державній України, адже творився та видавався у період дії Емського указу,а жінки не побоялися і писали українською мовою.Він відіграв ключову роль у формуванні жіночого голосу в патріархальному суспільстві де більшість жінок немали жодних прав.
У творах порушено багато тем,що є актуальними донині - емансипації та самореалізація жінки,її соціальне становище,право на освіту,залучення до суспільного життя та національної ідентичності.
11 галичанок та 6 наддніпрянок різно віку та різного соціального стану писали свою історію та показували свою самобутність.
Твори щемкі та пронизані болем і сльозами жіноцтво але вони також показують,що жінки неймовірні сильні та вольові.
Кожний твір є унікальним голос жінки.
Я неймовірно тішусь,що можу тримати в руках перевидання Першого вінка-це важливе історико-культурне надбання.І дуже сподіваюся,що кожна українська його прочитає
...
Альманах об'єднав 17 авторок з роз'єднаної України (Галичини та Наддніпрянщини) і став першим феміністичним виданням.
Це видання є голосом супротиву в без державній України, адже творився та видавався у період дії Емського указу,а жінки не побоялися і писали українською мовою.Він відіграв ключову роль у формуванні жіночого голосу в патріархальному суспільстві де більшість жінок немали жодних прав.
У творах порушено багато тем,що є актуальними донині - емансипації та самореалізація жінки,її соціальне становище,право на освіту,залучення до суспільного життя та національної ідентичності.
11 галичанок та 6 наддніпрянок різно віку та різного соціального стану писали свою історію та показували свою самобутність.
Твори щемкі та пронизані болем і сльозами жіноцтво але вони також показують,що жінки неймовірні сильні та вольові.
Кожний твір є унікальним голос жінки.
Я неймовірно тішусь,що можу тримати в руках перевидання Першого вінка-це важливе історико-культурне надбання.І дуже сподіваюся,що кожна українська його прочитає
March 25, 2026
Почну з того, що я дуже щаслива, що цю книжку не просто видають знову, але й тому, що вона продається доволі непогано. Рішення не редагувати текст відповідно до сучасного правопису хоч і спірне, бо сприймати текст дуже важко місцями, але, з іншого боку, лишити все в оригінальному вигляді це данина поваги авторкам.
Перше, що вражає при прочитанні – Кобринська! Вона написала декілька текстів про фемінізм та ціль Товариства руських жінок у Станіславові (першої української феміністичної організації). Як вона це зробила без Гугла, я не маю ідеї, кількість інформації про становище жінок у різних куточках світу вражає. Через текст складно пробиратися і, судячи з відгуків на «Перший вінок» того часу, було не легше.
Друге, що кидається в очі – націоналізм. Дуже хороше і наочне підтвердження, що український фемінізм завжди був правим рухом, що вестернам здається парадоксом. Навіть сам вінок мав на меті не лише створити жіночий феміністичний альманах, але й об’єднати «дві України», тут зібрані авторки із заходу і авторки з Наддніпрянщини (які тоді не могли публікувати нічого українською).
Окрім нехудожніх текстів Кобринської, тут є також її художні тексти та ще 16 різних авторок, поезія і, що було для мене здивуванням, етнографічні роботи. Вінок відповідає своїй назві, містить багато різних компонентів, які разом сплітаються в цільну картину. Звичайно, це не дуже веселі тексти, всі вони про жіноче життя, багато про насилля та бідність. В той же час тут є повість Олени Пчілки «Товаришки», яка розповідає про двох жінок, що вирушили на навчання до Цюріха, чи не єдиного місця де можна було здобути освіту жінкам, що натхненна поїздкою Наталії Кобринської та Софії Окуневської (першої української лікарки, яка до того ж ще й першою в Австро-Угорській Галичині використовувала променеву терапію проти онкології). До речі, тексти Окуневської також є у вінку, і якщо вас ще не вражає продуктивність авторок збірки, то ось вам ще факт: Леся Українка написала свої вірші до цієї збірки у 14 років, все, тепер можете комплексувати.
Звичайно, це варто читати, досліджувати і занурюватись. Creative Woman Publishing зробили чудове рішення, коли видали вінок разом з книжкою «Ті, що творили перший вінок», яка дуже доповнює картинку в голові.
Перше, що вражає при прочитанні – Кобринська! Вона написала декілька текстів про фемінізм та ціль Товариства руських жінок у Станіславові (першої української феміністичної організації). Як вона це зробила без Гугла, я не маю ідеї, кількість інформації про становище жінок у різних куточках світу вражає. Через текст складно пробиратися і, судячи з відгуків на «Перший вінок» того часу, було не легше.
Друге, що кидається в очі – націоналізм. Дуже хороше і наочне підтвердження, що український фемінізм завжди був правим рухом, що вестернам здається парадоксом. Навіть сам вінок мав на меті не лише створити жіночий феміністичний альманах, але й об’єднати «дві України», тут зібрані авторки із заходу і авторки з Наддніпрянщини (які тоді не могли публікувати нічого українською).
Окрім нехудожніх текстів Кобринської, тут є також її художні тексти та ще 16 різних авторок, поезія і, що було для мене здивуванням, етнографічні роботи. Вінок відповідає своїй назві, містить багато різних компонентів, які разом сплітаються в цільну картину. Звичайно, це не дуже веселі тексти, всі вони про жіноче життя, багато про насилля та бідність. В той же час тут є повість Олени Пчілки «Товаришки», яка розповідає про двох жінок, що вирушили на навчання до Цюріха, чи не єдиного місця де можна було здобути освіту жінкам, що натхненна поїздкою Наталії Кобринської та Софії Окуневської (першої української лікарки, яка до того ж ще й першою в Австро-Угорській Галичині використовувала променеву терапію проти онкології). До речі, тексти Окуневської також є у вінку, і якщо вас ще не вражає продуктивність авторок збірки, то ось вам ще факт: Леся Українка написала свої вірші до цієї збірки у 14 років, все, тепер можете комплексувати.
Звичайно, це варто читати, досліджувати і занурюватись. Creative Woman Publishing зробили чудове рішення, коли видали вінок разом з книжкою «Ті, що творили перший вінок», яка дуже доповнює картинку в голові.
October 7, 2025
#Першийвінок
Ця книга має бути прочитана кожною українкою. Збірку укладала Кобринська і Олена Пчілка.
Твори дуже потужні, сильні. Альманах вміщує в себе статті (найсильніші від Кобринської), вірші, навіть юна 16 річна Леся Українка була надрукована тут, є й оповідання. Альманах виданий жінками письменницями для жінок України.
https://shron1.chtyvo.org.ua/Almanakh...
це оригінал того першого видання . Маю надію модератори пропустять з посиланням.
З прозорих творів зачепили мене : Г. Барвінок: Перемогла
Н. Кобринська: Пані Шумінська
Олена Пчілка : Товаришки
( Метелики на шпильках
Ірина Вільде, дуже мені нагадує цю повість, можливо Вільне надихалася товаришками )
червона книга, то є короткі біографічні дописи про жінок які створили цей альманах. Я там тільки кілька статей прочитала
Ця книга має бути прочитана кожною українкою. Збірку укладала Кобринська і Олена Пчілка.
Твори дуже потужні, сильні. Альманах вміщує в себе статті (найсильніші від Кобринської), вірші, навіть юна 16 річна Леся Українка була надрукована тут, є й оповідання. Альманах виданий жінками письменницями для жінок України.
https://shron1.chtyvo.org.ua/Almanakh...
це оригінал того першого видання . Маю надію модератори пропустять з посиланням.
З прозорих творів зачепили мене : Г. Барвінок: Перемогла
Н. Кобринська: Пані Шумінська
Олена Пчілка : Товаришки
( Метелики на шпильках
Ірина Вільде, дуже мені нагадує цю повість, можливо Вільне надихалася товаришками )
червона книга, то є короткі біографічні дописи про жінок які створили цей альманах. Я там тільки кілька статей прочитала
Read
March 15, 2026«Перший вінок» - виданий в 1887 році у Львові жіночий альманах, збірка творів (і художніх, і нонфікшину, і прози, і поезії) жінок із обох частин розділеної на той час України, що перебували під владою Австро-Угорської та Російської імперії.
Серед авторок такі відомі постаті як Олена Пчілка, Наталія Кобринська та Леся Українка та ціла когорта не надто відомих письменниць та поетес (далеко не всі з яких були професійними авторками до видання цієї збірки чи писали щось після неї):
- Уляна Кравченко
- Ганна Барвінок
- Ольга Левіцька
- Кліментія Попович
- Олеся Бажанська
- Дніпрова Чайка
- Єрина ***
- Єлєна Грицай
- Міхаліна Рошкевич
- Катерина Довбенчук
- Ольга Франко
- Людмила Старицька
- Анна Павлик
- Сидора Навроцка
- О.П.
(хоча деякі з авторок анонімні, все одно вважаю за потрібне написати їхні псевдоніми тут).
«Перший вінок» став першим альманахом жінок-авторок, вже з перших сторінок він позиціонує себе не просто результатом праці жінок, а рупором феміністичного руху.
«Наша книжка, се перший голос, піднесений у справі жіночого питання», – проголошує Наталія Кобринська у передмові.
І це гасло приходить лейтмотивом по всьому альманаху. В ньому у кожному творі тим чи іншим чином ідеться про жіночий досвід. І якщо про тяжку жіночу долю в художній літературі українських класиків мені не мало довелось почитати, починаючи з шкільних років (хоча переважно в творах, написаних чоловіками, це так), то нонфікшну про жіночий досвід (н. вартість життя, весільні обряди) з фактами тої епохи я фактично ніколи не читала. І у «Першому вінку» такі твори є, читати їх було надзвичайно цікаво.
З художніх творів найбільше мені запамʼятався коротенький, але зворушливий «Пісок! Пісок!» та найдовший у альманаху твір – «Товаришки». Проте загалом, усі твори збірки варті уваги (хоча читати їх по порядку розміщення не обовʼязково, і в книзі є зміст, щоб обирати порядок самій, але я такий хаос не люблю, тому так не робила).
Підсумовуючи, якщо вас цікавить історія українського фемінізму та вам хотілось би ознайомитися з більшої кількістю творів українських класикинь, ідіть читати «Перший вінок», він надасть вам можливість доторкатися до історії руками і душею
Серед авторок такі відомі постаті як Олена Пчілка, Наталія Кобринська та Леся Українка та ціла когорта не надто відомих письменниць та поетес (далеко не всі з яких були професійними авторками до видання цієї збірки чи писали щось після неї):
- Уляна Кравченко
- Ганна Барвінок
- Ольга Левіцька
- Кліментія Попович
- Олеся Бажанська
- Дніпрова Чайка
- Єрина ***
- Єлєна Грицай
- Міхаліна Рошкевич
- Катерина Довбенчук
- Ольга Франко
- Людмила Старицька
- Анна Павлик
- Сидора Навроцка
- О.П.
(хоча деякі з авторок анонімні, все одно вважаю за потрібне написати їхні псевдоніми тут).
«Перший вінок» став першим альманахом жінок-авторок, вже з перших сторінок він позиціонує себе не просто результатом праці жінок, а рупором феміністичного руху.
«Наша книжка, се перший голос, піднесений у справі жіночого питання», – проголошує Наталія Кобринська у передмові.
І це гасло приходить лейтмотивом по всьому альманаху. В ньому у кожному творі тим чи іншим чином ідеться про жіночий досвід. І якщо про тяжку жіночу долю в художній літературі українських класиків мені не мало довелось почитати, починаючи з шкільних років (хоча переважно в творах, написаних чоловіками, це так), то нонфікшну про жіночий досвід (н. вартість життя, весільні обряди) з фактами тої епохи я фактично ніколи не читала. І у «Першому вінку» такі твори є, читати їх було надзвичайно цікаво.
З художніх творів найбільше мені запамʼятався коротенький, але зворушливий «Пісок! Пісок!» та найдовший у альманаху твір – «Товаришки». Проте загалом, усі твори збірки варті уваги (хоча читати їх по порядку розміщення не обовʼязково, і в книзі є зміст, щоб обирати порядок самій, але я такий хаос не люблю, тому так не робила).
Підсумовуючи, якщо вас цікавить історія українського фемінізму та вам хотілось би ознайомитися з більшої кількістю творів українських класикинь, ідіть читати «Перший вінок», він надасть вам можливість доторкатися до історії руками і душею
May 4, 2025
Ще 3 роки назад я читала цю книгу у відсканованому вигляді в інтернет архіві, а зараз його видали, ще й у такому гарному виданні - така розкіш.
З не художнього, найбільше сподобались короткі розвідки Наталії Кобринської про стан жіноцтва, а саме фінансовий, юридичний та соціальний, кінця 19 століття в Європі і Україні (обидвох частинах - під Австрійською та Російською імперіями).
З художнього, захопила повість Олени Пчілки - "Товаришки". Якщо коротко - це про навчання українських панянок в Швейцарії, працю, національну свідомість та бачення життя і партнерства. Читати 130-тилітній твір і наведені роздуми про Європу, рівень освіти, деяку розчарованість і бажання розвивати своє - здається зараз таким релевантним.
З не художнього, найбільше сподобались короткі розвідки Наталії Кобринської про стан жіноцтва, а саме фінансовий, юридичний та соціальний, кінця 19 століття в Європі і Україні (обидвох частинах - під Австрійською та Російською імперіями).
З художнього, захопила повість Олени Пчілки - "Товаришки". Якщо коротко - це про навчання українських панянок в Швейцарії, працю, національну свідомість та бачення життя і партнерства. Читати 130-тилітній твір і наведені роздуми про Європу, рівень освіти, деяку розчарованість і бажання розвивати своє - здається зараз таким релевантним.
June 12, 2025
це не книга, а віха. важливість її для феміністичного руху величезна, хоча, звісно, до естетичної цінності окремих творів у мене лишилися питання. але було надзвичайно цікаво читати, про що мріяли, чим боліли, куди спрямовували помисли наші товаришки з минувшини.
November 20, 2025
Милувалася мовою і раділа, що традиційне суспільство їде у минуле. А в збірці мої фаворитки "Перемогла" Ганни Барвінок і "Товаришки" Олени Пчілки.
December 10, 2025
10 зірочок з 5 можливих!
March 17, 2026
Чудовий зріз літератури написаної жінками у певний історичний період. Особливо цікаво було побачити опис побуту та становища жінки з різних верств населення, різного статку. Неймовірна збірка!
Displaying 1 - 13 of 13 reviews