Our Others: Stories of Ukrainian Diversity

Ukrainian Voices #8

by Олеся Яремчук, Olesya Yaremchuk, Marta Barnych (Contributor)

Our Others: Stories of Ukrainian Diversity is an award-winning exploration of both the histories and personal stories of fourteen ethnic minority groups living within the boundaries of present-day Ukraine: Czechs and Slovaks, Meskhetian Turks, Swedes, Romanians, Hungarians, Roma, Jews, ‘Liptaks’, Gagauzes, Germans, Vlachs, Poles, Crimean Tatars, and Armenians. Based on a combination of academic research, fieldwork, and interviews, Olesya Yaremchuk’s literary reportages paint realistic, thoughtful, and historically informed depictions of how these various groups arrived in Ukraine and how they have fared within the country’s borders.

Accompanied by vivid photographs that bring the reportages to life, Our Others is in some respects a chronicle of the myriad voluntary and forced migrations that have rolled through Ukraine for centuries. Simultaneously, the book offers a tender―and timely―study of the little islands of cultural diversity in Ukraine that have survived the Soviet steamroller of planned linguistic, cultural, and religious unification and that deserve acknowledgement in Ukraine’s broader cultural identity.

Genres: Nonfiction, Ukraine, History, Ukrainian Literature, Short Stories, Historical, Travel

170 pages, Paperback

First published December 1, 2018

About the author

Яремчук Олеся Любомирівна (25 травня 1991, Львів) — українська журналістка та письменниця. 2013 року закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
Журналістка-фрілансерка для газети «День» (Київ), журналів «Літакцент» (Київ), «New Eastern Europe» (Краків) та «Українського журналу» (Прага). З 2015 — авторка та журналістка проекту про національні меншини в Україні «Наші Інші» в онлайн-журналі «The Ukrainians» (Львів). Репортажі з циклу «Наші Інші» перекладені чеською, німецькою та англійською мовами.

Reviews

[Ірина Грабовська · Rating 4 out of 5]

Ось в чому проблема писати про Україну - в 2017 твій текст - промінь надії, в 2024 - болюче нагадування про втрачене і знищене.

[Inna · Rating 4 out of 5]

«За переписом 1935 року, тут мешкало 6664 особи: 1762 українці, 1236 поляків, 3168 євреїв, 490 вірмен і 8 інших (імовірно, німців). Сьогодні в Кутах живе понад чотири тисячі людей, із яких 98% - українці».

На уроках географії нас вчили, що в Україні живе багато національностей. Я вивчила це як факт, але побачити це на практиці мало кому вдається. І от перед нами книжка репортажів, яка в школі мала б йти в комплекті з підручником.
На перших сторінках ми побачимо карту України, де позначені ті населені пункти, де спільнотами проживають представники різних національностей: більш очевидні (євреї, угорці, кримські татари, поляки, роми) та більш несподівані (чехи, турки-месхетинці, німці, шведи). І це ще не повний перелік. Кожний розділ книги присвячений окремій нацменшині і намаганням прояснити для читача, як Історія так надиригувала, що Україна стала їхньою домівкою.

Особисто мене, найбільше вразила історія шведів, що нині проживають у Херсонській області. Переселені Катериною ІІ ще в ХVІІІ столітті, вони мали змогу осісти тут, потім добитися вже у Радянського Союзу права повернутися назад, аби зрозуміти, що і там вони вже чужі. Отже, довелося знову просити права повернутися в СРСР у 1929 р., щоб далі разом з українцями пережити і голод, і війну, та навіть переселення в трудові табори в Німеччину. Та і цим все не закінчилося.

« - Знову в поїзд. І ми опинилися на сєвєрі.
- У нас на півночі? – перепитую.
- Та де, на Воркуті! – відказує старенька. – Ми ж бросили свою Родину і були в Німеччині. Зрадники»

👉Кожний розділ відкриває очі. Словом, цікавенне читання.

[Darka · Rating 5 out of 5]

дуже мені сподобалася ця книга, чудова збірка історій про інших, але наших. раджу.

[Mariana Semenyshyn · Rating 5 out of 5]

This is an absolutely amazing book telling the story about Ukraine's diverse ethnic landscape. Telling about the people through people's voices. The book is absolutely human, alive and incredibly touching. It is meant not to impress, but to amplify untold, forgotten and barely known...the story about ourselves.

[Roksolana Sviato · Rating 5 out of 5]

Люблю репортажі Олесі Яремчук. Ніколи надто багатослівні, але уважні до деталей і, головне, персонажів. Власне, в неї є талант, властивий далеко не всім журналістам, - вміння чути і слухати.
В цих репортажах про національні меншини в Україні (про більшість із яких, підозрюю, багато хто знає стільки ж, скільки я, - себто майже нічого) теж домінує саме це - бажання почути своїх співрозмовників і дати їм голос. А відчуття теплоти від усіх текстів породжено якраз тим, що журналістка пише не відсторонено, а з відчутною симпатією і цікавістю до своїх персонажів.
Деякі тексти читаються дуже захопливо, інші - спокійніше, а кілька здаються надто побіжними (навіть за обсягом вони неоднакові, і тим, що менші, часом трохи бракує ширшої перспективи).
В будь-якому разі, книжка читається як цілість, із наскрізним сюжетом і своєю логікою, а не просто як збірка текстів на певну тему. І це - корисна і справді цікава лектура.
Хотілося б іще трохи якісніших ілюстрацій.
А загалом страшенно сумно, що якраз на цьому акорді видавництву "Човен" довелося скласти весла. Сподіваюся, ще знайдуться надійніші спонсори для нових вітрил. Бо мені здається, в цієї команди дуже хороший потенціал.

[kristina · Rating 5 out of 5]

vzdy ma nanovo prekvapi ako malo toho viem.

krasna knizka, kazda kapitola poskytuje iny pribeh a vsetky su skvele. rozplakala som sa velakrat. fotky boli skvelym doplnkom a velmi cenim aj ohladuplnu pracu prekladatelky.

[Maryna Ponomaryova · Rating 5 out of 5]

Книга зворушує з першої і до останньої сторінки. Репортажі про «інших» українців, тих, хто живе з нами українцями тут: поляки, угорці, німці, гагаузи, кримські татари, роми, вірмени, румуни, турки-месхетинці, шведи, чехи та словаки, євреї, ліптаки, волохи. Дуже важливо розуміти хто ці люди, яка доля цих народів, які особливості. Чому? Бо «Ніколи та ніяк не передбачиш, якої саме миті та за яким критерієм саме тебе (мене, його, її) буде затавровано як чужого або чужу, що загрожує ладові, «чистоті» краєвиду, концепції тих чи інших «дизайнерів». Тому всі ми - Інші, яких тримають укупі лише розуміння, емпатія та любов. Ця книжка - насамперед про це.»

[Julia Yepifanova · Rating 5 out of 5]

Знов репортажі, які всі мені були цікаві. Я б хотіла ще такого: про різні народи, які переїжджали до України у різні часи, як вони зберігали та втрачали свої традиції, з чим стикалися, як за безумними бажаннями радянської влади знов були "переміщені", та потім поверталися додому, до свого українського рідного дому.
У нас неймовірна країна і багато хто з нас починає розуміти це тільки через переміщення, особливо зараз. Я також. Я і гадки не мала, як сильно вшита в свою землю і в своїх людей.
Розповідь у репортажах йде про турецькі поселення в Донецькій області, про шведські та Кримськотатарські у Херсонській, я знаю трошки про болгарські у Запорізькій. Всі зараз окуповані, щонайменше частково знищені. А в "Наших інших" ще так багато людей з теплом розповідають про свої українські землі, які стали їм рідними. Як же це боляче. Як це несправедливо.

Яка між нами різниця? Як між приголосними й голосними.
Всі готові сприймати смерть, якщо це буде не з ними.
Ніхто й ніколи в цьому житті не омине розплати.
Я завжди говорю про це своїм, коли не маю чого сказати.

Я не знаю нічого про неминучість спокути.
Я не знаю, де вам жити і як вам бути.
Я говорю про те, що кожному з нас властиво.
Якби ви знали, як нам усім не пощастило
(Жадан, 2014)

[Martin Jáni · Rating 3 out of 5]

Podstatu knihy tvorí rozprávanie jednotlivcov, nejaké faktografické info dopĺňa autorka len poskromne. To znamená, že kniha sa ľahko číta, ale celkovo mám dojem že kĺže po povrchu a nevyužíva všetok potenciál. Autorka nechá ľudí rozprávať, čím sa dotkne množstva zaujímavých tém, ktoré ale potom zostanú nedokončené či nevysvetlené, čitateľ (aspoň v mojom prípade) zostáva v očakávaní... A nič. Akoby autorka nekládla tie správne otázky (ktoré hneď napádajú mňa ale ostávajú nezodpovedané). Alebo možno chýba nejaké dovysvetlenie. Alebo to bol zámer :)

[Oleksandr Fediienko · Rating 5 out of 5]

Болісно читати про те, як Україну позбавляли (позбавляють) її краси, вираженої в її розмаїтті.

[Kateryna Knyaz · Rating 5 out of 5]

послухала на абук, де читає сама авторка - сподобалось! дуже добре, що все ще є можливість послухати історії наших інших, бо тираж вже давно закінчився

самі історії зібрані з увагою до деталей та інтересом до головних героїв і єдина проблема тут, що інформації мало - я б радо послухала/почитала вдвічі більше видання. а ще дивно і сумно читати умовно про довеликовоєнне життя деяких громад, наприклад ромів в Торецьку чи кримських татар в Новоолексіївці, їх життя вже торкнулась війна з 2014 року, а як склалось життя з 2022 можна тільки здогадуватись

[Libypas · Rating 5 out of 5]

Книга була видана у 2018 році. Постійно під час читання думала як склалась доля громад, про яких тут розповідають, після повномасштабного вторгнення. Яке життя тепер у ромів з Торецьку та як склалась доля кримських татар з Новоолексіївки.

[Katarína Ristveyová · Rating 5 out of 5]

Veľmi čitateľne a príjemne napísaná reportážna knižka o kráse rozmanitosti.. O tom, že kultúra národa sa dá pestovať aj v súlade s láskou a vernosťou k štátu, v ktorej žijeme ako minorita, že národné nemusí byť automaticky nacionalistické a útočné a ze sa to dá zosúladiť.. O tom, ake je krásne, že sme v jednom štátnom celku alebo v Európe pomiesani - lebo miešanie kultúr prináša rozmanitosť a posúva nás vpred, kde by sme sa možno nikdy nedostali, ak by sme boli zakonzervovani na jednom mieste.. A aj o tom, že pestovať tradície nam rozvíja aj našu identitu..Knizka je o kráse Ukrajiny, jej ľuďoch, rôznych a iných, ale jednotných..

[Sem · Rating 4 out of 5]

Вражаюче охоплення як географічне, так і культурне, звісно, але все ж до ідеалу далеко. Занадто маленький формат для такої цікавої теми, на деяких розділах хотілося, щоб вони були вдвічі, а то і втричі більше. Але ж коли по закінченні книги хочеться ще, то це виключно гарний знак, тому не зважайте на мою прискіпливість. Дуже захоплююча книга і, сподіваюся, не остання на таку тематику, адже про таку різноманітність України я, наприклад, навіть і не знав. Хіба що про шведів чув, ну і кримських татарів. Пізнавально, чутливо, хочу ще.

[Kristína · Rating 5 out of 5]

Veľmi zaujímavá reportáž o Ukrajine!

[Daryna Diachok · Rating 5 out of 5]

Рада, що випадково натрапила на цю книжку. Це прекрасна, дуже жива і емоційна збірка художніх репортажів про етнічні меншини в Україні - ромів, турків-месхетинців, шведів, чехів тощо. Читається легко, дуже захоплює! Дуже раджу до прочитання, щоб краще розуміти Україну і українців.

[Darya · Rating 5 out of 5]

Збірка репортажної прози про різноманітні національні меншини. Дуже цікаво, про існування деяких громад я навіть не здогадувалась. Всі репортажі засновані на спілкуванні з представниками спільнот і візитах до місць, де вони компактно живуть. (Хоча деякі історії мені видалися менш переконливими, коли більше "свідчень" було взято від когось стороннього.)
На жаль, єдиний формат, в якому ця книжка нині доступна - це аудіо на Абуці. "На жаль" пишу тому, що, мені здається, таку інформацію краще сприймати у писаному вигляді, ніж в озвученому (чи це лише мені). Чудово начитано авторкою, але хотілось б читати це власними очима, щоб спробувати вловити власну інтонацію численних респондентів.

[Zuzna · Rating 4 out of 5]

Krásna kniha s ešte krajším názvom, avšak miestami sa čítala veľmi ťažko. Vyšla len nedávano, v roku 2018. Vzhľadom na situáciu na Ukrajine, názvy ukrajinských miest v knihe nie sú ničím abstraktným. Spájajú sa pre nás, žijúcich v mieri, s len ťažko uchopiteľným utrpením. Tak napríklad mesto Bachmut, s ktorým je spätý osud Meschetských Turkov. V 90tych rokoch ich vyhnali, na základe ich etnicity z Uzbekistanu ( kde boli tiež presídlení z vlasti). Zo dňa na deň museli opustiť svoje domovy len aby našli nový domov v Ukrajine, nedaľeko Bachmutu. Mesta, ktoré dnes v dôsledku ruskej agresie ľahlo popolom. Čo sa stalo s kinžnými hrdinami? Sú opät vysídlení a opät prišli o všetko? Prežili? Neviem, ale je to nekonečne smútné pomyslenie, ktoré vám bude zvierať hrdlo. A tak to ide kapitola za kapitolou, avšak ruka v ruke s láskavosťou s akou respondenti hovoria o "našich iných". A to vám vždy pohladí rozosmutnenú dušu.

Kniha je krásna, dôležitá dnes aj zajra. A je aj ľudská, to predovšetkým. Fascinje ma postsovietsky priestor. Séria reportáží, ktoré tvoria túto knihu prispieva k mozaike sovietskej doby, ktorú skladajú malé ľudské dejiny. Dávam preto na poličku vedľa Časov zo Secondhandu, Svetlany Alexejevič..

[Yevheniia S. · Rating 4 out of 5]

Мені було мало, дуже хотілося більше розповідей про кожне з місць, про їхні традиції і як вони живуть. Але точно книга варта прочитання, не шкодую, що знайшла її.

[Monči Balgová · Rating 5 out of 5]

Odporúčam, výborná :)

[Nathaly · Rating 3 out of 5]

Celá recenzia https://nathalys-reading.blogspot.com...

Pri čítaní som cítila zvláštny pokoj. Nedokážem to lepšie opísať. Nadobudla som dojem, že ak začneme premýšľať inak, nemusí sa to skončiť tak bezútešne. Dokonca mám pocit, že raz sa Olesia vráti k tejto knihe a doplní ju. Momentálne nám iba ukázala, akým smerom sa bude jej tvorba uberať. Taká malá ochutnávka. Naši iní ešte nepovedali posledné slovo...

[Olesya Tkachuk · Rating 5 out of 5]

як написано у передмові "ніколи та ніяк не передбачиш, якої саме миті та за яким критерієм саме тебе (мене, його, її) буде затавровано як чужого або чужу, що загрожує ладові, "чистоті", "краєвиду", концепції тих чи інших "дизайнерів". тому всі ми - Інші, яких тримають укупі лише розуміння, епматія та любов".
чудова книжка, насамперед, аби дізнатись й зрозуміти більше. не вистачало історії про греків приазов'я, особливо з донецька. сподіваюсь, ця історія ще відбудеться.

[Naďka · Rating 4 out of 5]

A tentoraz som sa cez popis rozmanitej narodnostnej struktury na Ukrajine dozvedela o ohavnych presidlovacich politikach, deportaciach. O nestastnych koncoch plnych lopoty ludi migrujucich pocas hladania lepsieho zajtrajska.

[Nika · Rating 4 out of 5]

"Our Others" was the ninth book in the series of my personal quest to learn more about my native country, Ukraine. Previous ones that I have read ranged from fiction to non-fiction, written in English, German, Ukrainian and Russian: "Diary of an Invasion", "Sommer in Odesa", "You Don't Know What War Is", "A Ukrainian Christmas", "Родина-тётя", "In Wartime", "Eine Formalie in Kiew" and "A History of Ukraine". The stories within this book were really important for my understanding of how multi-cultured our nation really is and which other nationalities populate many different regions. The author managed to create a balanced narrative, combining both people's touching stories, as well as important historical background information. Whereas I found that the quality of the different chapters varied, there were quite a few passages that were stylistically beautiful. They permitted the reader to dive straight into the atmosphere of the interviews that the author led, a few examples of these below:

At last, seeing joy in our faces, he smiles himself in response. His moist, amber eyes, shielded by heavy eyelids, sparkle with satisfaction in the sun. The noontime rays slink into the home's most out-of-the-way crannies, even under the low eaves of the entryway. Time hangs suspended in the current of hot air and stretches into decades. A lazy breeze carelessly tosses up a cobweb, white like Yanko's hair.
p. 123

Somewhere in the background, music arises once again. The villagers are beating out the rhythm that we heard when we first arrived: with the rocks under their feet, the plates in their kitchens, the shuffling of their slippers, the barking of their dogs, the latching of their gates, the unbolting of their doors, the creaking of hand water pumps, the plucking of overripe cherries, and the soft rustling that pulsates in time with it all.
p. 125

I believe that this book is just as important for Ukrainian readers, as it is for foreigners. While reading it, I was finding out about Armenian, Czech, Georgian, German, Polish, Roma, Romanian, Slovak, Swedish and Gagauz communities living in my home country for the first time. Have you ever heard about the Gagauzes and the fact that they speak their own language? If not, you'll probably have a lot of new facts to discover within "Our Others", just like I did! It didn't come as a surprise but one characteristic that all the various communities had in common, was how they suffered under the Soviet Union rule, under imposed communist practices such as collective farms, how horribly famines hit them and how frustrating resistance against Russia was already back in the days.

The Gagauzes, like Ukrainians, have few reasons for fondness toward the Soviet Union. They too suffered, both from repressions and wide-scale famine - particularly in 1946 and 1947, when these tactics were used to herd people into collective farms.
p. 99

Everything changed in 1946, when the eastern part of the settlement went to the Soviet Union, and the western part to the Czechoslovak Socialist Republic. Selementsi was broken in half like a loaf of bread. [...]
From behind this barbed wire, a bride in a white dress would wave to her mother, unable to embrace her. From behind the wire, people bid farewell to their deceased as they gazed at a casket displayed on the far side of the border. From behind the barbed wire, grandmothers watched their children grow. So it was for fifty-nine years.
p. 55 - 56

The reason for my reduction of the rating seems to only be linked to the fact that I read the translated version of the book into English. Some typos, capitalisation and punctuation errors could be found and some phrases sounded a bit awkward. A table of contents and a numbering of the chapters would have been really useful since a map was provided in the beginning and which was numbered in reference to the regions that were described within the book. It's only upon reading the acknowledgements in the end and the author thanking one of the contributors for the beautiful design of the book that I looked up online what the original edition in Ukrainian actually looked like. You can find a little preview of it here, being filled colorful photographs. In case you speak Ukrainian, I'd highly suggest you to try and track it down in its original version. I'm nevertheless really glad that a translation of the book exists, even if it's in a minimal version, at least more people can potentially have access to all these fascinating stories.

Reading up on the author's journey of putting the book together made it even more fascinating (you can check this interview with the author in Ukrainian). The way she found the people that she interviewed within the chapters, how much time it took for her to put the stories together and the fact that there were even five videos filmed to accompany the whole project (linking two here, which you can watch with English subtitles: accompanying the first chapter, "Apples from a Forgotten Garden" and the twelfth, "The Polish Experiment"). I'd recommend "Our Others" to those, who are interested in finding out more about Ukraine, what makes up the nation and its people, its culture and its traditions but most importantly its respect towards its diversity. If you're curious about more of these types of stories, keep an eye out for books being published within the ever growing book series “Ukrainian Voices”, which publishes English and German works by Ukrainian writers, politicians, intellectuals, activists, officials, researchers, entrepreneurs, artists and diplomats.

That is the question we need to be asking ourselves time and again. There are few things in this world as dangerous as an aspiration to linguistic and cultural homogeneity, and there are few things as sad as an unwillingness to unwind this process and examine what survived under the steamroller of history: all those scattered crystals, keepsakes, and "little secrets".
p. 11

[Nikc · Rating 4 out of 5]

Nesmierna rôznorodosť v Ukrajine, o ktorej som pred prečítaním tejto knihy nevedela (áno, V Ukrajine)

[Valentyna Merzhyievska · Rating 5 out of 5]

Книжка про розмаїття і спільність. Проковтнула за один день і хочеться ще :)

[Kate · Rating 3 out of 5]

My first audiobook.
It gives an idea of Ukraine's ethnic and cultural diversity. I don't even know which is primary and which is secondary: the historical background given in every chapter OR the personal perspectives of the book's protagonists.
An effective antidote to intolerance and toxic nationalism.
I wish I could have the print version for the graphic material.

[Aleksej Tilman · Rating 5 out of 5]

Un meraviglioso spaccato sul tragico passato delle minoranze in Ucraina.

[Petra Martincová · Rating 4 out of 5]

chcem aby sa aj texty do školy čítali tak dobre a rýchlo

[Yulia Hrabovska · Rating 5 out of 5]

Дуже щемко та боляче.