Zagłada cmentarzy żydowskich

by Krzysztof Bielawski

Historia niszczenia cmentarzy żydowskich w Polsce prześledzona przez Krzysztofa Bielawskiego ukazuje swoje niepokojące karty. Jeszcze do niedawna powszechne było przypisywanie dewastacji nekropolii żydowskich jedynie lub głównie Niemcom podczas drugiej wojny światowej. W rzeczywistości istotny udział w tych działaniach ma także miejscowa ludność oraz powojenne państwo polskie. Przytoczone i udokumentowane zdjęciami przykłady nowych zastosowań, jakie wymyślono dla macew, np. przerobienie ich na płyty chodnikowe lub tarczę szlifierską, mają w sobie wstrząsającą moc.

Krzysztof Bielawski przytacza setki przykładów działań prowadzących do zniszczenia cmentarzy żydowskich w Polsce. Jest to obraz całkowicie nieznany, a zarazem przytłaczający swoją skalą. Od początku osadnictwa żydowskiego na terenach dzisiejszej Polski powstało około 1200 cmentarzy żydowskich – zniszczeń nie uniknął bodaj żaden. Autor opisuje rzeczywistość smutną, niepokojącą, wywołującą poczucie moralnego oburzenia i wstydu.
z recenzji dr. Krzysztofa Persaka

Praca uzupełnia istotną lukę w piśmiennictwie dotyczącym losów Żydów polskich. Stanowi jakościowy krok w zakresie tego, co wiedzieliśmy dotychczas o losie cmentarzy żydowskich w czasie i po Zagładzie.
z recenzji dr. hab. Augusta Grabskiego




Publikacja dofinansowana ze środków:

Stowarzyszenie Żydowski Instytut Historyczny w Polsce, Fundacja Rodziny Nissenbaumów, Fundacja Ochrony Dziedzictwa Żydowskiego.

280 pages, Paperback

Published January 1, 2020

Reviews

[Lada Moskalets · Rating 5 out of 5]

Купила під час цвинтарної експедиції по Східній Польщі, щоб підвищити трохи кваліфікацію.
Це дослідження про те, як руйнували єврейські цвинтарі у Польщі протягом і після Другої Світової війни. Попри те, що у Польщі, як і в нас, часто вважають, що цвинтарі зруйнували німці, то Кшиштоф Бєлавскі показує значно складнішу картину. Нищення почалося під час окупації, часто як напівстихійний процес. Німці давали перший поштовх - влаштовували на цвинтарях місця масових розстрілів, розташовували військові позиції, організовували принизливі акції з викопуванням туалетів на місці могил і змушували євреїв вивозити тіла та розбивати надгробки для вимощення вулиць. Вони часто не завершували процесу, але тоді підключалися місцеві мародери, що розносили огорожі чи спилювали столітні дерева.
Після війни ситуація була іншою - цвинтарі опинилися без власників - єврейських спільнот. Навіть коли євреї з місцевості вижили, це не допомагало, тому що відбулася реорганізація єврейського життя і нові організації не мали права на майно. Право власності на цвинтарі було у місцевих влад, які вирішували питання по-різному, але часто з прагматичним підходом. Наприклад, віддавали територію під піщаний кар’єр і пісок вигрібали звідти разом з кістками. Чи будували будинки. Чи продавали надгробки каменярам, які виготовляли з них надгробки для християнських цвинтарів, жорна та інші речі. Міністерство комунальної економіки мало навіть окремий цінник на надгробки, залежно від того чи Єврейські громади у Польщі чи з поза неї скаржилися на таке руйнування чи нехтуваннями цвинтарів, але без особливого успіху.
Іншою величезною проблемою стали мародери, тобто місцеві мешканці, які несли з цвинтарів, все що могли і розкопували могили в пошуках золота. Крім того бував просто вандалізм для забави, бо єврейські цвинтарі не сприймалися як місце поховання.
В книжці були зовсім вражаючі для мене речі - наприклад, коли єврейські громади ставили після війни пам’ятники Голокосту, а місцеві їх майже одразу підривали динамітом.
Фактично кожен єврейський цвинтар у Польщі так чи інакше був поруйнований. Звісно, знаходилися місцеві ентузіасти, які щось ремонтували, доносили на мародерів, доглядали за надгробками - але це були віднизові нечисленні ініціативи. Ситуація змінилася лише в 1990-х, коли новій державі стала важливою думка єврейських організацій з США чи Ізраїлю і почалося відновлення цвинтарів. Що не виключає періодичних вандалізмів. Основна теза книжки перевертає свідомість, бо розуміємо, що основне руйнування єврейських цвинтарів відбулося за сприяння і активної участі місцевих влад і мешканців.
Автор дуже старанно,зібрав багато матеріалів по архівах і від людей, і книжку можна використовувати як енциклопедичний довідник, шукаючи в географічному покажчику конкретні місця. Тут не дуже багато рефлексій автора, радше суха інформація - але це якраз добре, бо замість того, щоб впадати у розпач, можна краще зрозуміти які чинники призвели до трагічної ситуації з матеріальною спадщиною.
Не хочу бути банальною, але якби з’явилася така ж ретельна праця про Україну, то це був би прорив і можна було б робити дуже цікаві порівняння.

Ось один з численних прикладів як правно виглядав процес ліквідації:
„W 1961 roku podczas przebudowy lotniska, Aeroklub Tatrzański usunął nagrobki użyte w 1945 roku do utwardzenia pasa startowego, sprzedając je następnie zakładowi kamieniarskiemu Józefa W. w Krakowie. Sprawą zainteresowała się Kongregacja Wyznania Mojżeszowego w Krakowie, która przynajmniej przez kolejne dwanaście miesięcy prowadziła korespondencję z Prezydium Wojewódzkiej Rady Narodowej w Krakowie, Prokuraturą wojewódzką oraz Urzędem do Spraw Wyznań. Stefan Pachołek, kierownik Wydziału do Spraw Wyznań przy PWRN w Krakowie twierdził, że postawiony na grobie pomnik jest z punktu widzenia prawa ruchomością i nie przynależy do grobu oraz cmentarza, a transakcja między aeroklubem i zakładem kamieniarskim była legalna”.

[Introverticheart]

Dość dobre opracowanie z zastrzeżeniem, że jest to tylko baza do dalszych poszukiwań.
Pozostawiam bez oceny, bo książka nie unika typowych błędów prac magisterskich, brak porządnej korekty, dużo powtórzeń.
Merytorycznie ok, wykonanie trochę mniej.
Na duży plus unikalne fotografie, nieczęsto można zobaczyć je w innych opracowaniach

[Michał Szaflarski · Rating 5 out of 5]

Obowiązkowa pozycja, jeśli ktoś się zajmuje tym tematem. Książka bardzo dobrze udokumentowana, do tego unikalne zdjęcia. Całość robi niesamowite wrażenie.

[Ewa Grossman · Rating 5 out of 5]

The book is based on an extensive archival investigation in which the author has analyzed the relevant legal acts, made good use of the extensive literature on the subject, carried out a detailed search of press and internet publications, conducted interviews with witnesses and consulted competent experts. Here we have a fully developed research study, whose academic level meets the standards of a doctoral dissertation. It is also a pioneering and revealing work, as scientific literature can boast no similar comprehensive study of the fate of Jewish cemeteries in Poland during and in the aftermath of the Shoah. The author, an outstanding expert on the subject, has been documenting Jewish cemeteries for many years and has created the website www.cmentarze-zydowskie.pl, a lexicon of Jewish cemeteries in Poland. […] Krzysztof Bielawski gathered hundreds of examples of activities leading to destruction of Jewish cemeteries in Poland. It is a completely unknown image, and at the same time overwhelming with its scale. From the beginning of Jewish settlement, about 1,200 Jewish cemeteries were created, probably even not one avoided the destruction. The author describes a sad reality, which evokes moral indignation and shame.
Dr. Krzysztof Persak, Polish Academy of Science

[אסי]

Mnóstwo interesujących informacji, momentami wstrząsających okrucieństwem, wobec ludzi, żywych oraz martwych.