Книжку "Пропала грамота" читала у рамках власного наукового дослідження, тож у ній для мене органічно переплелись красиве й корисне. За красиве відповідали одразу п'ятеро: трійка авторів, автор передмови Олександр Ірванець і художник Олександр Грехов. Корисним забезпечили теж вони)))
Ця збірка — розширене й доповнене перевидання однойменної книги 1991 р. Основний корпус текстів збережено. Збірку складають переважно римовані іронічні вірші, написані у 1980-х — на початку 1990-х. Частина поезій — датовані та доповнені цікавими (!) авторськими коментарями. І хоча не всі вірші мені сподобалися (що свідчить лише про мої особисті читацькі смаки), але вони дуже добре занурюють в літературну атмосферу періоду, коли були створені. Мої улюблені тексти у збірці: уривки з поеми "Яблуневий край" Віктора Недоступа, "Вже стихли лома по зубах..." і вірші в перекладах Семена Либоня.
Окремо відзначу ілюстрації молодого митця Олександра Грехова. Як на мене саме вони є важливим маркером того, що поетичне угрупування іронічних поетів 1990-х досі не забронзовіло. А на обкладинці поетів зображено обличчями з Національного меморіалу Гора Рашмор у США. Відзначу, що автор обкладинки вчинив значно шляхетніше, ніж Гатзон Борглум, і не додав четвертого поета до гурту "Пропалої грамоти" просто тому, що той — його добрий друг.