What do you think?
Rate this book
Зелена, 19
«Зелена, 19» – збірка повістей країнського письменника, журналіста та видавця The Village Україна Марка Лівіна.
До видання увійшли найвідоміші повісті письменника — «Бабине літо» та «Рікі та дороги», а також оповідання «Уяви, що тут бузок» та «Стриж чорний».
Твори автора стали бестселерами та неодноразово опинялися у довгих та коротких списках літературних премій. За повістю «Бабине літо» створили також сценарій, що став одним із переможців конкурсу «Коронація слова», а «Рікі та дороги» представлена у престижному міжнародному каталозі IBBY.
Читачі зможуть насолодитися не лише творчим доробком автора, зібраним під однією палітуркою, а й ексклюзивним художнім оформленням від ілюстраторки, переможниці міжнародних конкурсів Євгенії Гайдамаки.
До видання увійшли найвідоміші повісті письменника — «Бабине літо» та «Рікі та дороги», а також оповідання «Уяви, що тут бузок» та «Стриж чорний».
Твори автора стали бестселерами та неодноразово опинялися у довгих та коротких списках літературних премій. За повістю «Бабине літо» створили також сценарій, що став одним із переможців конкурсу «Коронація слова», а «Рікі та дороги» представлена у престижному міжнародному каталозі IBBY.
Читачі зможуть насолодитися не лише творчим доробком автора, зібраним під однією палітуркою, а й ексклюзивним художнім оформленням від ілюстраторки, переможниці міжнародних конкурсів Євгенії Гайдамаки.
Hardcover
First published December 30, 2020
12 people are currently reading
184 people want to read
About the author
Марк Лівін
13 books134 followersМарк Лівін (при народженні — Валерій Катерушин) — сучасний український письменник, журналіст, спікер конференції TEDx. Колишній маркетинг-директор Громадського телебачення. Заступник головного редактора The Village Україна.
Лауреат літературних конкурсів видавництва «Смолоскип» (2012) та «Коронація слова» (2018). У квітні 2019 Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги включила книгу Марка Лівіна «Рікі та дороги» до списку видатних книжок для дітей з інвалідністю.
Окремі твори письменника перекладені польською, німецькою, англійською, угорською, румунською та азербайджанською мовами.
Народився 14 січня 1988 року в Івано-Франківську. Навчався у Надвірнянській ЗОШ № 2, Івано-Франківських ЗОШ № 15 та № 19. У 2009 році закінчив факультет філології та масових комунікацій у ВМУРоЛ «Україна» за спеціальністю «Видавнича справа та редагування».
З 2010 року займається маркетингом та рекламою. Професійний копірайтер та експерт з інтернет-комунікацій. З травня 2013-го по квітень 2015-го року працював контент-директором диджитал-аґенції.
З січня 2016-го року до лютого 2017 був маркетинг-директором Громадського телебачення. З 1 березня 2017 року заступник головного редактора The Village Україна. Разом з психологом, сертифікованим гештальт-терапевтом Іллею Полудьонним став ведучим подкасту «Простими словами» від The Village Україна.
Разом з письменницею Катею Бабкіною заснував проект #bookchallenge_ua — 400 книг за рік. Його мета — популяризація читання українською мовою. До проекту долучилося більше 4000 людей, загальне охоплення проекту — понад 2,5 млн користувачів.
Неодружений, з 2012 року живе у Києві.
Лауреат літературних конкурсів видавництва «Смолоскип» (2012) та «Коронація слова» (2018). У квітні 2019 Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги включила книгу Марка Лівіна «Рікі та дороги» до списку видатних книжок для дітей з інвалідністю.
Окремі твори письменника перекладені польською, німецькою, англійською, угорською, румунською та азербайджанською мовами.
Народився 14 січня 1988 року в Івано-Франківську. Навчався у Надвірнянській ЗОШ № 2, Івано-Франківських ЗОШ № 15 та № 19. У 2009 році закінчив факультет філології та масових комунікацій у ВМУРоЛ «Україна» за спеціальністю «Видавнича справа та редагування».
З 2010 року займається маркетингом та рекламою. Професійний копірайтер та експерт з інтернет-комунікацій. З травня 2013-го по квітень 2015-го року працював контент-директором диджитал-аґенції.
З січня 2016-го року до лютого 2017 був маркетинг-директором Громадського телебачення. З 1 березня 2017 року заступник головного редактора The Village Україна. Разом з психологом, сертифікованим гештальт-терапевтом Іллею Полудьонним став ведучим подкасту «Простими словами» від The Village Україна.
Разом з письменницею Катею Бабкіною заснував проект #bookchallenge_ua — 400 книг за рік. Його мета — популяризація читання українською мовою. До проекту долучилося більше 4000 людей, загальне охоплення проекту — понад 2,5 млн користувачів.
Неодружений, з 2012 року живе у Києві.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 25 of 25 reviews
September 30, 2022
Мені завжди здавалось, що дитячу літературу варто лишити дітям і взагалі що я там можу знайти.
З початком війни здебільшого саме таку дитячу літературу і виходило читати. І що я можу сказати. Дарма раніше не бралась за дитяче.
Ці історії Марка Лівіна раніше видавались окремими книжечками, а тут збірка. Чудова, прекрасна. Щемка і трохи сумна. Але і дивовижно світла, якими бувають спогади про дитинство 🥰
Щиро раджу від усього серця ❤️
З початком війни здебільшого саме таку дитячу літературу і виходило читати. І що я можу сказати. Дарма раніше не бралась за дитяче.
Ці історії Марка Лівіна раніше видавались окремими книжечками, а тут збірка. Чудова, прекрасна. Щемка і трохи сумна. Але і дивовижно світла, якими бувають спогади про дитинство 🥰
Щиро раджу від усього серця ❤️
March 6, 2023
В першій половині книги зібрані короткі оповідання про хлопчика Ждана, якому 10 років і який через непрості сімейні обставини приїхав на літо жити до бабусі та дідуся у Франківськ на вулицю Зелена, 19. Саме на цій вулиці відбувалися цікаві ігри, смішні історії, нові знайомства. Історії не завжди були веселі та добрі, інколи було трохи сумно через те, що відбувалося в житті мами й тата.
Я так розумію, що деякі з цих історій з життя самого автора.
Дитинство — це прекрасний, веселий та наповнений подіями час і Марк Лівін за допомогою цієї книги нагадує про це.
А от у другій половині є розповідь «Рікі та дороги» про хлопчика Матвія з синдромом Аспергера. Але її я читала вже як окрему книгу в минулому місяці і не знала, що вона також є в «Зеленій, 19».
В цілому книга хороша, мені сподобалася.
Я так розумію, що деякі з цих історій з життя самого автора.
Дитинство — це прекрасний, веселий та наповнений подіями час і Марк Лівін за допомогою цієї книги нагадує про це.
А от у другій половині є розповідь «Рікі та дороги» про хлопчика Матвія з синдромом Аспергера. Але її я читала вже як окрему книгу в минулому місяці і не знала, що вона також є в «Зеленій, 19».
В цілому книга хороша, мені сподобалася.
October 19, 2022
«Зелена,19» Марк Лівін:
Повітря тут смачне, солодкаве, я дихаю ним і ніби починаю світитися. Не в буквальному сенсі, звісно. Маю на увазі свій внутрішній стан.
Книга про спогади, які можуть усміхнути навіть у найтемніші часи. Завдяки їй я подумки провела багато часу зі своїми бабусями й дідусем. Їх уже немає, буквально. Але вони є. Такі спогади безцінні і якимось чудодійним способом дозволяють телепортуватись в ті емоційні стани, пригоди, розбиті коліна, вічно брудні ноги і дитяче вміння бути повністю в моменті, тут і тепер.
Дуже вразила глибина внутрішнього світу персонажів, лабіринти думок, висновків, теорій любові про лагідність, спостережливість і фантазію.
Книга емоційна і тепла, після неї теж починаєш світитись.
Повітря тут смачне, солодкаве, я дихаю ним і ніби починаю світитися. Не в буквальному сенсі, звісно. Маю на увазі свій внутрішній стан.
Книга про спогади, які можуть усміхнути навіть у найтемніші часи. Завдяки їй я подумки провела багато часу зі своїми бабусями й дідусем. Їх уже немає, буквально. Але вони є. Такі спогади безцінні і якимось чудодійним способом дозволяють телепортуватись в ті емоційні стани, пригоди, розбиті коліна, вічно брудні ноги і дитяче вміння бути повністю в моменті, тут і тепер.
Дуже вразила глибина внутрішнього світу персонажів, лабіринти думок, висновків, теорій любові про лагідність, спостережливість і фантазію.
Книга емоційна і тепла, після неї теж починаєш світитись.
March 7, 2021
У більшості з нас є своя «Зелена, 19»💚
Моя - це місце, де після ігор на пасовищі їлись найсмачніші полуниці зі сметаною та хлібом. Місце, де на печі у коробці грілись маленькі ціплятка, чиї голосочки лунали на цілу хату. Місце, куди приїздив дідів «Камаз» та звідки за ряскою виїздив мотоцикл із люлькою, а в ньому їхала щаслива маленька я.
Пам‘ятати про свою «Зелену, 19» - це пам‘ятати про самого себе, і бути в злагоді із вже дорослим собою. Про це - дитяче-дорослі історії Марка Лівіна, передусім - повість «Бабине літо», яка відкриває цю збірку.
10-річний Ждан у чомусь є альтер-его самого Марка, а в чомусь - збірним образом усіх 10-річних хлопчиків, чиє дитинство минало у селі. Тут і фантазії, і «гупання» м‘ячем із сусідськими хлопцями, і витівки легкої та середньої тяжкості. Але головне - легкий доторк дорослішання, такого схожого на оте бабине літо. Коли надворі ще тепло, ти купаєшся у любові та сонячних променях. Аж раз - повз тебе пролітає павутинка, за нею - жовтогарячий дубовий лист, і ти усвідомлюєш, що літо минуло, настала осінь, а з нею сталося твоє дорослішання.
«Бабине літо» - це універсальна історія. Вона дитинна, бо мова автора максимально передає настрої та хвилювання 10-річки. Вона ностальгійно-доросла, бо де б ще нам прочитати про хлопця, який захоплюється пригодами Карика і Валі, а за нагоди переінакшує кінцівку «Братів Лев‘яче серце»? Мені «Бабине літо» нагадало про те, яким простим і світлим було сприйняття всього навколо років так у вісім. І як важко стало шукати ці світло і простоту із віком, і саме спогади стали одним із місць, куди по них можна прийти.
У «Зеленій, 19» є ще два оповідання - «Уяви, що тут бузок» та «Стриж чорний», а також повість «Рікі та дороги». І якщо оповідання пройшли повз мене, то «Рікі та дороги», як і «Бабине літо», я вважаю гарною історією.
Наостанок хочу вкотре зізнатись у любові до ілюстрацій Євгенії Гайдамаки та відзначити, як добре вони пасують до книги Марка. Мені здається, це стало можливим завдяки slow life стилю, який відчувається що в Євгенії (у кожному її дописі про рідну Таращу), що у Марка (рубрика «туткаво і теперка», яка часом з‘являється в його блозі).
І, звісно, дякую «Книголавові», що об‘єднав роботи Марка та Євгенії у цьому виданні. Ви, як завжди, про любов до книжок💛
Моя - це місце, де після ігор на пасовищі їлись найсмачніші полуниці зі сметаною та хлібом. Місце, де на печі у коробці грілись маленькі ціплятка, чиї голосочки лунали на цілу хату. Місце, куди приїздив дідів «Камаз» та звідки за ряскою виїздив мотоцикл із люлькою, а в ньому їхала щаслива маленька я.
Пам‘ятати про свою «Зелену, 19» - це пам‘ятати про самого себе, і бути в злагоді із вже дорослим собою. Про це - дитяче-дорослі історії Марка Лівіна, передусім - повість «Бабине літо», яка відкриває цю збірку.
10-річний Ждан у чомусь є альтер-его самого Марка, а в чомусь - збірним образом усіх 10-річних хлопчиків, чиє дитинство минало у селі. Тут і фантазії, і «гупання» м‘ячем із сусідськими хлопцями, і витівки легкої та середньої тяжкості. Але головне - легкий доторк дорослішання, такого схожого на оте бабине літо. Коли надворі ще тепло, ти купаєшся у любові та сонячних променях. Аж раз - повз тебе пролітає павутинка, за нею - жовтогарячий дубовий лист, і ти усвідомлюєш, що літо минуло, настала осінь, а з нею сталося твоє дорослішання.
«Бабине літо» - це універсальна історія. Вона дитинна, бо мова автора максимально передає настрої та хвилювання 10-річки. Вона ностальгійно-доросла, бо де б ще нам прочитати про хлопця, який захоплюється пригодами Карика і Валі, а за нагоди переінакшує кінцівку «Братів Лев‘яче серце»? Мені «Бабине літо» нагадало про те, яким простим і світлим було сприйняття всього навколо років так у вісім. І як важко стало шукати ці світло і простоту із віком, і саме спогади стали одним із місць, куди по них можна прийти.
У «Зеленій, 19» є ще два оповідання - «Уяви, що тут бузок» та «Стриж чорний», а також повість «Рікі та дороги». І якщо оповідання пройшли повз мене, то «Рікі та дороги», як і «Бабине літо», я вважаю гарною історією.
Наостанок хочу вкотре зізнатись у любові до ілюстрацій Євгенії Гайдамаки та відзначити, як добре вони пасують до книги Марка. Мені здається, це стало можливим завдяки slow life стилю, який відчувається що в Євгенії (у кожному її дописі про рідну Таращу), що у Марка (рубрика «туткаво і теперка», яка часом з‘являється в його блозі).
І, звісно, дякую «Книголавові», що об‘єднав роботи Марка та Євгенії у цьому виданні. Ви, як завжди, про любов до книжок💛
December 17, 2022
Можу сказати одразу, що це точно не мій автор.
Купувала цю книгу, щоб познайомитися з творчістю Марка Лівіна. “Зелена 19” - це збірка декількох оповідань, серед яких “Бабине літо” і “Рікі та дороги”, які були видані раніше.
Після прочитання маю враження, що це якісь терепевтичні щоденники із художніми домішками. Час від часу у тексті з‘являлися “життєві мудрості”, які мали б скласти у читача враження, що перед ними глибока філософська книга. Усі тексти написані від імені дітей, але явно написані дорослим і для дорослих. Ніби погляд згори на всі події які вже відбулися. Це заважало зануритися у текст повністю. Весь час розумієш, що дитина такого б не думала і не зробила б такі висновки.
Купувала цю книгу, щоб познайомитися з творчістю Марка Лівіна. “Зелена 19” - це збірка декількох оповідань, серед яких “Бабине літо” і “Рікі та дороги”, які були видані раніше.
Після прочитання маю враження, що це якісь терепевтичні щоденники із художніми домішками. Час від часу у тексті з‘являлися “життєві мудрості”, які мали б скласти у читача враження, що перед ними глибока філософська книга. Усі тексти написані від імені дітей, але явно написані дорослим і для дорослих. Ніби погляд згори на всі події які вже відбулися. Це заважало зануритися у текст повністю. Весь час розумієш, що дитина такого б не думала і не зробила б такі висновки.
July 20, 2022
Це збірка оповідань. "Бабино літо" сподобалося найбільше, читалося гарно, пригадувалося своє дитинство, але от останнє оповідання дуже важко далося - "Рікі та дороги", навіть сльоза набігала... така складна і непроста тема- внутрішні переживання хлопця, який втратив маму, негаразди в родині... А взагалі автор пише дуже добре, атмосферна книга, просто занурюєшся в сюжет і ніби опиняєшся там на вулиці Зеленій, 19 разом зі Жданом, головним персонажем та його друзями❤️👍
August 3, 2023
Яку чудову та сонячну книгу ми обрали на спільні читання. Зійшлись на думці, що вона дозволила нам поринути у спогади про власне дитинство. Багато що обговорити та подумати.
Її можна порадити як батькам так і підліткам. Кожен винесе щось своє. Я наприклад, що радіти можна кожному листочку, навіть коли ти дорослий та за плечима гора відповідальності. Вона просякнута посмішкою. Інколи щасливою на всі зуби, рідше - трохи опущеною донизу.
Ще одне підтвердження, як класно бути дитиною в селі. Весь світ належить тобі, розмай пригод та цікавих місць. Де зарості малини- цілий світ, а вишня найсмачніша з дерева, а огірок з грядки.
Ти не перестаєш любити бабусю, просто з дорослішанням ці почуття трансформуються, а від проблем уже не можеш заховатися у шафі.
Вона підніме настрій та нагадає про ті щасливі безтурботні роки, які ви прожили будучи малим.
Її можна порадити як батькам так і підліткам. Кожен винесе щось своє. Я наприклад, що радіти можна кожному листочку, навіть коли ти дорослий та за плечима гора відповідальності. Вона просякнута посмішкою. Інколи щасливою на всі зуби, рідше - трохи опущеною донизу.
Ще одне підтвердження, як класно бути дитиною в селі. Весь світ належить тобі, розмай пригод та цікавих місць. Де зарості малини- цілий світ, а вишня найсмачніша з дерева, а огірок з грядки.
Ти не перестаєш любити бабусю, просто з дорослішанням ці почуття трансформуються, а від проблем уже не можеш заховатися у шафі.
Вона підніме настрій та нагадає про ті щасливі безтурботні роки, які ви прожили будучи малим.
This entire review has been hidden because of spoilers.
August 14, 2021
У кожного з нас є своя "Зелена, 19"
Так співпало, що я прочитала книжку Марка Лівіна якраз у місцях свого дитинства.
Згадалися усі теплі літні вечори, походи на річку, поле. Будівля халабуд з гілок, загат з болота.
Квіткові гроші, гойдалка під хатою, далекі друзі, яких зараз вже й не усіх впізнаю.
Я точно знаю, що моїх дітей ця книга залишить байдужими. У них зовсім інше дитинство. І будуть інші тригери.
Лише тим, хто проводив дитинство в Україні в одному часовому проміжку хлюпне теплом за пазуху сюжетом, пригодами та топонімами.
Наше дитинство не було ні надто хорошим, ні зовсім поганим. Та воно зв'язує цілі покоління спільними спогадами, запахами, їжею, дозвіллям.
Добре, коли у тебе є твоя ЗЕЛЕНА, 19. Поновити ресурс —завжди хороша ідея.
При��мна літня книжечка, по настрою дуже схожа із "Спитайте Мієчку".
Вони не про ностальгію, вони —про любов.
Так співпало, що я прочитала книжку Марка Лівіна якраз у місцях свого дитинства.
Згадалися усі теплі літні вечори, походи на річку, поле. Будівля халабуд з гілок, загат з болота.
Квіткові гроші, гойдалка під хатою, далекі друзі, яких зараз вже й не усіх впізнаю.
Я точно знаю, що моїх дітей ця книга залишить байдужими. У них зовсім інше дитинство. І будуть інші тригери.
Лише тим, хто проводив дитинство в Україні в одному часовому проміжку хлюпне теплом за пазуху сюжетом, пригодами та топонімами.
Наше дитинство не було ні надто хорошим, ні зовсім поганим. Та воно зв'язує цілі покоління спільними спогадами, запахами, їжею, дозвіллям.
Добре, коли у тебе є твоя ЗЕЛЕНА, 19. Поновити ресурс —завжди хороша ідея.
При��мна літня книжечка, по настрою дуже схожа із "Спитайте Мієчку".
Вони не про ностальгію, вони —про любов.
June 24, 2024
Різна за настроєм, але легка історія. Згадала свої історії дитинства, переживання та мрії. Дуже душевна та літня книга.
January 24, 2021
Якщо вам хочеться зануритись у дитинство, знову пережити ті самі емоції-ця книжка точно для вас 😌
August 6, 2023
Тепла книга, місцями сумна, але залишає всередині приємний післясмак. В кінці кінців, будь яке літо ми завжди згадуємо з сумною посмішкою.
April 16, 2021
За цією обкладникою у вигляді зеленого парканчика, ховаються прості, але до мурашок чуттєві історії про дитинство, про батьків, що надто швидко старіють, про дружбу, про риболовлю, поїзд, грозу в лісі, старезне дерево, гупанням м'ячем, бузок, та життя в наметі.
Нічого феноменального, нічого надприроднього, але в тому і фокус книги — тут можна впізнати себе, і сидіти тихесенько плакати за тим, що минуло.
Книга на "5", бо вона насправді зовсім непроста, і кожен в ній знайде щось своє 💚
Нічого феноменального, нічого надприроднього, але в тому і фокус книги — тут можна впізнати себе, і сидіти тихесенько плакати за тим, що минуло.
Книга на "5", бо вона насправді зовсім непроста, і кожен в ній знайде щось своє 💚
August 1, 2023
3.75 ⭐️ - «Бабине літо» та оповідання про Луку і Ждана
5⭐️ - «Рікі та дороги»
«Бабине літо» - повість про хлопчика Ждана, який переживає розлучення батьків. Але такий опис дуже спрощує сюжет. Хлопчик вчиться відбудовувати своє життя заново, заново знайомитися зі світом, коли через розлучення переїжджає жити до бабусі з дідусем. Літо очима дитини дуже нагадало моє дитинство на канікулах у бабусі з дідусем. Проте роздуми хлопчика часто видаються не природніми для дитини. Ніби не роздуми дитини, а роздуми дорослого, який намагається імітувати роздуми дитини. Тому знизила оцінку. Хоча атмосферність чудова.
А от «Рікі та дороги» - це щемлива історія Матвія. Хлопець, чий синдром Аспергера змушує його надмірно фіксуватися на повторюваній рутині і простих передбачуваних речах, намагається осмислити болючі зміни, які відбулися і продовжують відбуватися в його сімʼї. Для цього він втікає в ліс і думає. Від його думок все всередині стискається від болю і розуміння невідворотності того, що він переживає.
Обидві повісті наводять на думку, що Марк Лівін надихався творами Ромена Гарі / Еміля Ажара - «Життя попереду» про хлопчика-сироту Момо, дитячими очима якого ми дивимося на дорослий світ паризьких «низів», і «Повітряні змії» про нацистську окупацію Франції і рух Опору очима незвичайного хлопчика Людо. Марк Лівін навіть згадує Гарі в одному з оповідань. Якщо вам сподобалася ця збірка - дуже рекомендую книги Гарі.
5⭐️ - «Рікі та дороги»
«Бабине літо» - повість про хлопчика Ждана, який переживає розлучення батьків. Але такий опис дуже спрощує сюжет. Хлопчик вчиться відбудовувати своє життя заново, заново знайомитися зі світом, коли через розлучення переїжджає жити до бабусі з дідусем. Літо очима дитини дуже нагадало моє дитинство на канікулах у бабусі з дідусем. Проте роздуми хлопчика часто видаються не природніми для дитини. Ніби не роздуми дитини, а роздуми дорослого, який намагається імітувати роздуми дитини. Тому знизила оцінку. Хоча атмосферність чудова.
А от «Рікі та дороги» - це щемлива історія Матвія. Хлопець, чий синдром Аспергера змушує його надмірно фіксуватися на повторюваній рутині і простих передбачуваних речах, намагається осмислити болючі зміни, які відбулися і продовжують відбуватися в його сімʼї. Для цього він втікає в ліс і думає. Від його думок все всередині стискається від болю і розуміння невідворотності того, що він переживає.
Обидві повісті наводять на думку, що Марк Лівін надихався творами Ромена Гарі / Еміля Ажара - «Життя попереду» про хлопчика-сироту Момо, дитячими очима якого ми дивимося на дорослий світ паризьких «низів», і «Повітряні змії» про нацистську окупацію Франції і рух Опору очима незвичайного хлопчика Людо. Марк Лівін навіть згадує Гарі в одному з оповідань. Якщо вам сподобалася ця збірка - дуже рекомендую книги Гарі.
September 18, 2024
Я почала її читати і спершу подумала: як вона чудово відкриває спогади мого дитинства, повертає у ту подорож й дає хоч трохи відчути те, що тоді відчувала і хвилювало. Враховуючи, що зараз відпочиваю на природі, розкрутити таку часову петлю стало ще легше, адже поруч ліс, село, тепла осінь і барви запахів, які викликають асоціації дитинства.
За день я прочитала книгу. І чим більше занурювалася далі в неї, тим більше пізнавала себе. Багато плакала, багато рефлексувала. Здавалося б, розповіді від імені дітей про їх життя, але який сенс і зміст вони несуть.
Я не могла не виписувати цитати з книги. Їх так багато і вони такі влучні, що стануть мені своєрідними маяками у часи, коли здаватиметься, що немає світла.
Дякую за цю глибину, ніжність, лагідність, чуйність, спокій та дитячі дива. Дочитуючи книгу, зловила себе на думці: ось воно щастя - різнобарвне - місцями так щемить в душі, що сльози котяться щоками, а місцями таке радісне, що хочеться скорити світ.
Дуже сильна книга. Дякую за Вашу роботу 💔
Вона точно мене зачепила, залишилася у серці й буде зі мною надовго (а може й навік).
За день я прочитала книгу. І чим більше занурювалася далі в неї, тим більше пізнавала себе. Багато плакала, багато рефлексувала. Здавалося б, розповіді від імені дітей про їх життя, але який сенс і зміст вони несуть.
Я не могла не виписувати цитати з книги. Їх так багато і вони такі влучні, що стануть мені своєрідними маяками у часи, коли здаватиметься, що немає світла.
Дякую за цю глибину, ніжність, лагідність, чуйність, спокій та дитячі дива. Дочитуючи книгу, зловила себе на думці: ось воно щастя - різнобарвне - місцями так щемить в душі, що сльози котяться щоками, а місцями таке радісне, що хочеться скорити світ.
Дуже сильна книга. Дякую за Вашу роботу 💔
Вона точно мене зачепила, залишилася у серці й буде зі мною надовго (а може й навік).
September 17, 2023
3.75 ⭐️
ця книга виявилась одночасно такою, як я очікувала, і зовсім іншою, більш емоційною. вона насичена почуттям меланхолії, або принаймні транслює це почуття на своїх читачів.
кожне з оповідань — написане від лиця дитини, але всі ці голоси звучать по-різному. вони також є представленням різного зростання людей. деякі історії дуже теплі й веселі, але деякі змушують відчувати своє серцебиття під час читання, а також — зрефлексувати над своїм дитинством.
мені дуже сподобалось, як в цій книзі є присутнє відчуття теплих спогадів дитинства, і при цьому, опис або згадування тяжкі моментів, які тоді відбувались, і які ти осмислюєш і розумієш вже в більш дорослому віці.
хоча іноді дуже відчувалось, що ця книга написана дорослим, який хоче представити історію від лиця дитини. автор намагався вставити «прості життєві мудрості», на які здатна дитина, але плани не здавались автентичними (але є й виключення).
ця книга виявилась одночасно такою, як я очікувала, і зовсім іншою, більш емоційною. вона насичена почуттям меланхолії, або принаймні транслює це почуття на своїх читачів.
кожне з оповідань — написане від лиця дитини, але всі ці голоси звучать по-різному. вони також є представленням різного зростання людей. деякі історії дуже теплі й веселі, але деякі змушують відчувати своє серцебиття під час читання, а також — зрефлексувати над своїм дитинством.
мені дуже сподобалось, як в цій книзі є присутнє відчуття теплих спогадів дитинства, і при цьому, опис або згадування тяжкі моментів, які тоді відбувались, і які ти осмислюєш і розумієш вже в більш дорослому віці.
хоча іноді дуже відчувалось, що ця книга написана дорослим, який хоче представити історію від лиця дитини. автор намагався вставити «прості життєві мудрості», на які здатна дитина, але плани не здавались автентичними (але є й виключення).
July 1, 2023
Я не великий фанат оповідань, але ці потрапили в саме серденько.
Перша частина - це розповіді про дитинство, літо у бабусі з дідусем, «гупання» мʼячем та дитячі фантазії. Теплі історії, іноді сумні, іноді веселі, але завжди життєві. Класно, мені сподобалося.
Друга частина - це оповідання про вже дорослого брата головного героя перших оповідань. Це взагалі в саме сердешко. Про швидкоплинність часу, про те, що життя лине днем за днем.
Ну і на кінець, історія не повʼязана з попередніми - про Матвія, що має синдром Аспергера. Щемлива розповідь, про людину, яка не така як всі. Вона зачепила мене менше за попередні.
Загалом, дуже гарні оповідання.
Окремий захват - це оформлення, дуже красиве.
Перша частина - це розповіді про дитинство, літо у бабусі з дідусем, «гупання» мʼячем та дитячі фантазії. Теплі історії, іноді сумні, іноді веселі, але завжди життєві. Класно, мені сподобалося.
Друга частина - це оповідання про вже дорослого брата головного героя перших оповідань. Це взагалі в саме сердешко. Про швидкоплинність часу, про те, що життя лине днем за днем.
Ну і на кінець, історія не повʼязана з попередніми - про Матвія, що має синдром Аспергера. Щемлива розповідь, про людину, яка не така як всі. Вона зачепила мене менше за попередні.
Загалом, дуже гарні оповідання.
Окремий захват - це оформлення, дуже красиве.
December 28, 2021
«Зелена, 19» - це сукупність різних спогадів про дитинство. Місцями - аналіз подій через призму дорослого життя, а десь - просто можливість побачити все очима дитини.
Вся книжка пронизана теплотою до рідного дому і глибокою вдячністю. Трохи смішних історій, трохи філософських роздумів у десятирічних головах і трохи сумних.
Наскільки я зрозуміла, «Бабине літо», «Уяви, що тут бузок» і «Стриж чорний» - автобіографічні твори або принаймні базуються на реальних подіях. Через це було відчуття, ніби зазираєш у щось дуже особисте, і, що головне, тебе запрошують туди заглянути. Продовжую вибудовувати для себе портрет письменника.
На мене повіяло ностальгією, коли прочитала, що улюбленим десертом Ждана була малина з сметаною. Пригадую, як сама забігала влітку з вулиці на такий же смачний перекус, який з любов’ю робила для мене бабуся, і поверталась гуляти у двір. Або як боялась бджіл, коли збирала малину у густому малиннику. Насправді, ще багато чого спадає на думку такого, що викликає посмішку. В цьому сила цієї книги. Ти розумієш героїв, бо колись сам був одним із них.
Загалом читається легко і приємно. Історії доповнені красивими ілюстраціями. Але мені особисто було комфортно робити паузи між творами, трохи переключатись на інші книги з іншими тематиками.
Вартує прочитати, щоб знову згадати, як воно було сприймати світ, коли ти тільки вибудовуєш свій з ним контакт.
Вся книжка пронизана теплотою до рідного дому і глибокою вдячністю. Трохи смішних історій, трохи філософських роздумів у десятирічних головах і трохи сумних.
Наскільки я зрозуміла, «Бабине літо», «Уяви, що тут бузок» і «Стриж чорний» - автобіографічні твори або принаймні базуються на реальних подіях. Через це було відчуття, ніби зазираєш у щось дуже особисте, і, що головне, тебе запрошують туди заглянути. Продовжую вибудовувати для себе портрет письменника.
На мене повіяло ностальгією, коли прочитала, що улюбленим десертом Ждана була малина з сметаною. Пригадую, як сама забігала влітку з вулиці на такий же смачний перекус, який з любов’ю робила для мене бабуся, і поверталась гуляти у двір. Або як боялась бджіл, коли збирала малину у густому малиннику. Насправді, ще багато чого спадає на думку такого, що викликає посмішку. В цьому сила цієї книги. Ти розумієш героїв, бо колись сам був одним із них.
Загалом читається легко і приємно. Історії доповнені красивими ілюстраціями. Але мені особисто було комфортно робити паузи між творами, трохи переключатись на інші книги з іншими тематиками.
Вартує прочитати, щоб знову згадати, як воно було сприймати світ, коли ти тільки вибудовуєш свій з ним контакт.
July 3, 2023
Загалом, нормальна збірка. Сезонна, якраз для літа. Поїздки до бабусі й дідуся, садовина, городина, різні сільські пригоди…
Тут немає якогось екстраординарного сюжету, карколомного розвитку подій, але гадаю, ця книжка чудово підійде для відпочинку — легко написана, легко читається.
При цьому тут наявна повість «Ріки та дороги» про хлопчика зі синдромом Асперґера. Чимось нагадує #любийґабріелю. Така сама нетороплива оповідь; досить виразно описано почуття, світосприйняття. А ще в нього є друг — собака Рікі — оповідач; і мамині листи.
А Зелена 19, виявляється, рідна для автора вулиця в Івано-Франківську.
Тут немає якогось екстраординарного сюжету, карколомного розвитку подій, але гадаю, ця книжка чудово підійде для відпочинку — легко написана, легко читається.
При цьому тут наявна повість «Ріки та дороги» про хлопчика зі синдромом Асперґера. Чимось нагадує #любийґабріелю. Така сама нетороплива оповідь; досить виразно описано почуття, світосприйняття. А ще в нього є друг — собака Рікі — оповідач; і мамині листи.
А Зелена 19, виявляється, рідна для автора вулиця в Івано-Франківську.
February 3, 2021
Це книжка, яка викликала в мене багато прекрасних емоцій та розбудила спогади про власне дитинство. Я і багато сміялась, і часом сльози з'являлись на очах.
Така тепла, затишна і атмосферна. Хотілось читати й читати, та щоб вона не закінчувалась!
Така тепла, затишна і атмосферна. Хотілось читати й читати, та щоб вона не закінчувалась!
November 26, 2023
Книга,котра дозволяє дорослому відчути дитячу безтурботність!
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 2, 2025
люблю як пише Марк Лівін
December 11, 2025
Наскільки глибоко і чуттєво Марку Лівіну завжди вдається передати дитячі переживання. Дитини - очима дорослого.
September 23, 2024
Дуже мила книга. Написана легко. Усі розповіді йдуть через призму погляду дитини на дорослий світ з усіма його проблемами та дитячими думками про їх вирішення. Особливо цікаво споглядати, як дитина сприймає стосунки батьків між собою, згадувати себе в такому ж віці.
Мені чомусь читалася дуже важко, можливо, не зайшов стиль письменника. Багато разів відкладалася.
Хоча історії справді щемкі та зворушливі.
Мені чомусь читалася дуже важко, можливо, не зайшов стиль письменника. Багато разів відкладалася.
Хоча історії справді щемкі та зворушливі.
May 3, 2023
Збірка оповідань, які повертають тебе в дитинство. Оповідання "Бабине літо" занурює в атмосферу літнього села, коли тебе відправили до бабусі на канікули. В оповіді "Уяви, то бузок" занурюєшся у мить з життя матері та дорослого сина. "Стриж чорний" присвячений любові між батьком і сином та її значенням в житті дитини. Емоційно найскладніша оповідь "Рікі та дороги" про те, як складно вибудовувати стосунки, коли в родині є особлива дитина. Всі оповіді різні за настроєм та спектром емоцій, які вони викликають, але однозначно ця книга гідна для прочитання
November 19, 2023
Обрала цю книгу, сподіваючись, отримати щось схоже на «Кульбабове вино» Бредбері, але отримала набагато більше. «Зелена, 19» — відкриття мого літа. Трошки довгий текст, але дочитайте, будь-ласка
«Зелена, 19»
Марк Лівін
10/10
Про що:
Чотири оповідання, кожне з яких варто окремого відгуку. Ці історії частково переплетені та розказують нам про життя хлопчика (чи різних хлопців, в деяких ми впізнаємо автора), про батьків, які не можуть порозумітися, про життя, про страхи, про літо, про втрати. Останнє оповідання, «Рікі та дороги» має більш сумний відтінок ніж інші історії (хоча і над «Стриж чорний» я ридала), там розповідається про хлопчика Матвія з синдромом Асперґера, який збіжав у ліс, щоб порозумітися з собою
Розмірковування:
По-перше, хочу сказати, що ця книга — це абсолютно «моє», бо найбільше у житті я люблю читати два типа творів: автобіографічні оповідання/романи/щоденники та дитячо-дорослі книги, що підіймають питання життя та смерті. А ця збірка як раз і є частково автобіографічною дитячо-дорослою книгою.
особиста / відверта / соняшна / похмура / життєва / філософська / смішна / та сумна
одна з найкращих книг літа 2023
Хочу окремо сказати про мову написання, вона прекрасна, легка та наповнена красивими виразами.
Раджу до читання «Зелену, 19», це скарб
«Зелена, 19»
Марк Лівін
10/10
Про що:
Чотири оповідання, кожне з яких варто окремого відгуку. Ці історії частково переплетені та розказують нам про життя хлопчика (чи різних хлопців, в деяких ми впізнаємо автора), про батьків, які не можуть порозумітися, про життя, про страхи, про літо, про втрати. Останнє оповідання, «Рікі та дороги» має більш сумний відтінок ніж інші історії (хоча і над «Стриж чорний» я ридала), там розповідається про хлопчика Матвія з синдромом Асперґера, який збіжав у ліс, щоб порозумітися з собою
Розмірковування:
По-перше, хочу сказати, що ця книга — це абсолютно «моє», бо найбільше у житті я люблю читати два типа творів: автобіографічні оповідання/романи/щоденники та дитячо-дорослі книги, що підіймають питання життя та смерті. А ця збірка як раз і є частково автобіографічною дитячо-дорослою книгою.
особиста / відверта / соняшна / похмура / життєва / філософська / смішна / та сумна
одна з найкращих книг літа 2023
Хочу окремо сказати про мову написання, вона прекрасна, легка та наповнена красивими виразами.
Раджу до читання «Зелену, 19», це скарб
Displaying 1 - 25 of 25 reviews