Опинитися на сьомому небі можна далеко не завжди від щастя. Особливо коли йдеться про названу так телестудію, на яку влаштувалася працювати Зоя Кирпач. Телевиробничі будні хоч і дають змогу доторкнутися до творення такої захопливої екранної магії, але все ж виявляються дуже подібними на будні в інших сферах. Аж поки одного дня у студії не знаходять тіло однієї зі співробітниць каналу… Ставши однією з підозрюваних, Зоя береться за власне розслідування, щоб довести свою невинуватість, знайти вбивцю, а заразом і довідатись, наскільки глибоким може бути навіть «Сьоме небо».
5☆ Друга книга трилогії історій про Зою. Юморний детективчик, на кожній сторінці жарти, жарти,жарти. Є вбиті, і то не одне вбивство. Стать вбивці (ну щоб було без спойлеру) відгадав одразу, ще на перших сторінках було зрозуміло для мене. Ще той Голмс я :) Дуже цікаво було поринути у журналістьську атмосферу, бонус вбивства. У Доляк є дуже серйозні книги, чого лише варта Чорна дошка. Авторка пише, як я бачу, дуже добре на любу тему.
Є причина, чому так багато авторів надають перевагу «ретро» детективам. Там можна абсолютно не знати нічого про сучасні можливості лабораторій і поліції, і не звучати настільки крінжово як моя баба валя, описуючі «оті ваші модні інтернети»
Детективна частина тут просто епічна. Не просто без знань хімії, психології, компʼютерів, смартфонів, інтернету, соцмереж, а з активними спробами це «використовувати» 🤦🏻♀️
Наталка Доляк «На сьомому небі». Роман-детектив про юристку Зою Кирпач, яка працює на вінницькому телеканалі «Сьоме небо», не дуже вдоволена своєю роботою, до того моменту поки в студії не знаходять тіло однієї зі співробітниць телеканалу. З одного боку – це доволі непоганий іронічний детектив, з цікавою атмосферою внутрішньої кухні буднів районного телебачення. А з іншого – не вірю 😊. З якого лисого дідька слідчий з прокуратури розповідає всі подробиці слідства молодій помічниці юриста, яка, до речі, ще й одна з підозрюваних. Тому що в неї тато начальник одного з відділів поліції? Серйозно? Отой загадковий паралізуючий спрей, антидотом до якого є звичайна глюкоза, ще й прийнята мінімум за півгодини до замаху. Та вона за цей час вже засвоїться повністю. І таких дрібних моментів багатенько. Хто вбивця теж зчитується майже одразу. Фінал закономірний, але це вже недоліки жанру, а не книги. Загалом книжка непогана, в межах свого жанру. Легенький детективчик на один вечір. В моєму особистому рейтингу 6/10. На черзі в мене наступна книга про Зою. І взагалі, виявилось що це трилогія, і є ще перша книга. Але дізналася я про це як, завжди «вчасно» 😊 після прочитання «На сьомому небі».
Повелась на те, що події відбуваються в моєму рідному місті Вінниці. Тому читати і потрапляти у знайомі тобі місця було незвично і цікаво. Фінал не банальний, короткий і ясний, це сподобалось. Але...головна героїня це просто Коломбо без плаща ( хоча може він у неї був))) все помічає, все до рук пливе, все всі розказують як надуху. Це досить неправдиво, як на мене. Слідчий по справі тут просто якимось фоном проходить, на тлі якого наша героїня просто мега професіонал. Багато дійових осіб без привязки до сюжету, і ще більше не потрібних розмов, серед яких, ти як читач, просто губиш необхідні "зацепки". Задум хороший, реалізація не дуже
Поки читала про головних героїв сторінок 40, стало нудно і вирішила не продовжувати. Можливо це після Страйка, хочеться якось погрузитися в тему, але початок млявий як на детектив.