Байгород

by Юрій Яновський

Повість «Байгород» – один з найзагадковіших та найромантичніших творів Юрія Яновського. Історичною основою повісті стали події Народного повстання 1918 р. у Єлисаветі (Єлисаветграді). Вперше цю повість надрукували в 1927 р. в журналі «Вапліте» (№3) і вона відразу потрапила під цензуру. (за Ю. Митрофаненком).
Написано в Одесі 1927 року.

106 pages, ebook

First published January 1, 1927

About the author

Український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949).
Народився 27 серпня 1902 року в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині.
Перший вірш «Море» надрукував російською мовою (1922), уперше виступив з віршами українською мовою в 1924 році (збірка «Прекрасна Ут», 1927), далі перейшов на прозу. Романтичні новели раннього періоду творчості Яновського зібрані в збірці «Мамутові бивні» (1925) і «Кров землі» (1927).
До теми революції в Україні, але під тиском критики з офіційної позиції, Яновський повернувся в майстерно збудованому романі в новелах «Вершники» (1935), одна з новел якого, «Подвійне коло», присвячена зображенню трагедії братовбивчих конфліктів за доби революції.
До Великої Вітчизняної війни Яновський написав кілька сценаріїв («Гамбург», «Фата морґана», «Серця двох» та інші), п'єси «Завойовники» (1931), «Дума про Британку» (1932), «Потомки» (1940) і видав збірку почасти дуже дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «Короткі історії» (1940).
За війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом, в 1945 — кореспондентом на Нюрнберзькому процесі. Найвизначнішим твором Яновського повоєнного часу став роман «Жива вода» (1947). Гостро критикований за націоналізм, Яновський змушений був переробити цей роман згідно з принципами соцреалізму й перевидати його в далеко слабшому варіанті під іншою назвою «Мир» (1956).
Твори Яновського, окрім багатьох поодиноких видань, кілька разів були видавані зібрано: «Збірка творів», І-IV (1931—1932); «Вибране» (1949); «Твори», І-II (1954); «Твори», І-V (1958—1959).

Reviews

[Volodymyr Okarynskyi · Rating 5 out of 5]

Чудовий романтичний, іронічний, психологічний образок Української революції зразка десь так 1918 року (хоч може бути і 1919 - про це зокрема "Чотири шаблі" того ж автора).
Тут оповідь про те, як громада міста обстоює свою самостійність від зайд, звідки вони б не прийшли (в цьому разі якісь стрьомні "анархісти" Марусі Нікіфорової, але таксамо могли бути і білі, і червоні)."Ми, байгородці, ніколи не любили тимчасової влади, себто всіх тих, що, зайшовши у гості, хотіли покласти на нас свої носилки і повісити на нашу вішалку шинелю і кобуру нагана. Ні, їм доводилось у нас спати в передній, не знаючи, хто їх збудить ранком."
Але, з іншої сторони, і як обивателі швидко, опускуютьруки і можуть упустити перемогу, а жертви стають марнотратними (Майдани те ж саме демонструють), і що все тримається на жменьці романтиків. Загалом - революція це і є романтика, яка в кожної сторониможе бути своя. Але ця романтика не для всіх. Іронія найліпше передає масові процеси. Яновський і романтичний, і патосний, але - на щастя - й іронічний.
Чудово показані сновидіння і відчуття людини перед смертю (саме тут і помітний вплив Амброза Бірса і "Випадку на мосту через Совиний ручай").
Класно, що цей твір перевидають, коментують і досліджують літературознавці, краєзнавці і історики ("Таємниця Байгорода Юрія Яновського", 2018).
Рекомендос, сестри і браття!)

[Alder Helga · Rating 4 out of 5]

Безсумнівно, що це класика 20 століття, і події в оповіданні є охудожненою фіксацією реальності України тих часів. Але, після прочитаних "Майстра корабля" і "Байгорода", можу сказати, що мені просто не заходить стиль письма Юрія Яновського. Що не відміняє значущості його творів

[Oleksandr · Rating 5 out of 5]

Лірика юності під час громадянської війни. Чудовий опис молодості, як суміші пристрасті, впертості, дурості, та вичитаної в книжках романтики.