Гръцката цивилизация през архаичната и класическата епоха

by François Chamoux, Франсоа Шаму, Слава Михайлова (Translator)

Предговор към българското издание
Предговор към френското издание
Увод
Микенската цивилизация
Геометричната цивилизация или Омирова епоха
Архаичната епоха (от VIII до VI в)
Класическата епоха (от гръко-персийските войни до възцаряването на Александър Македонски, 490—336 г
Полемос
Гражданинът в държавата-град
Мислители и поети
Изкуство по мярката на човека
Заключение
Хронологически таблици
Указател-речник на понятия и имена
Гръцката цивилизация
Библиография
Списък на илюстрациите

Genres: History, Art

416 pages, Hardcover

First published January 1, 1960

Reviews

[Данило Судин · Rating 5 out of 5]

Найкраща книга з історії античної Греції. Третина книги присвячена політичній історії, а решта - військовому мистецтву, релігії, політичній культурі, літературі та мистецтву древніх греків.
Ось декілька пунктів, чому ця книга варта уваги
1. Виклад політичної історії Греції нарешті дозволив зрозуміти, що події між VI і ІІІ ст. до н.е. - це не хаос незрозумілих сутичок і боїв, а логічний наслідок розвитку полісної системи.
1.1. І виявляється, що протиставлення Афін та Спарти як символів демократії та авторитаризму не зовсім коректне. Спарта ніколи не укладала союзів з тиранами: в полісі має бути законний порядок, а не популіст-диктатор. (Хоча сам же Шаму розповідає, як Спарта допомогала Сиракузам, хоча там якраз і були тирани при владі). Натомість Афіни таким не переймалися. Навіть більше, Афінський морський союз був Афінською імперією: 1) казна з часом переїхала до Афін, 2) з часом вихід з Союзу можливий був лише ногами вперед. Так, коли один з полісів вирішив вийти з Союзу, Афіни вбили всіх дорослих чоловіків, а жінок та дітей продали в рабство... Натомість Спарту цікавили дві речі: 1) щоб Мессенію не забрали, бо це була житниця Спарти, 2) щоб в Греції не було гегемона - неважливо, чи це Персія, чи Афіни, чи Фіви. Але Спарта гегемоном ніколи не хотіла бути.
1.2. А чому греки-колоністи шукали місця для поселень, де не треба було воювати з аборигенами? Та бо участь в колонізації була примусовою: частину громадян просто виселяли з поліса. Звісно, метрополія давала їм допомогу, але казала: якщо за 5 років не закріпитеся на новій землі - вертайтеся. Ясно, що за таких умов воювати за землю не дуже то й хотілося.
2. Греки були дуже войовничими. Афіни ⅔ своєї історії воювали, причому період миру не тривав довше 10 років. Вони навіть мали військову повинність. По досягненню 18 років кожен афінянин мав відслужити два роки в армії. Далі до 50 він був військовозобов'язаним в регулярній армії, а з 50 до 60 років - в "народному ополченні" (тобто місцевій самообороні). Греки були безумно войовничими, але за три століття воєн так і не навчилися брати штурмом міста, та й не вдосконалювали фалангу. Лише в IV ст. Фіви додумалися до "косого порядку", а сицілійці - до облогових машин (і то під впливом карфагенян).
3. Грецька релігія була виключно соціальною, причому ритуальною: міфи греки могли змінювати залежно від настрою, а от рииуали... Греки навіть не засуджували атеїстів, якщо ті дотримувалися ритуалів. Тобто релігія - це спосіб посилити солідарність громадян поліса. Дюркгайм би розчулився від підтвердження своєї теорії.
4. Громадяни поліса становили не більше 5-10% всього населення. Народні збори відбувалися щотижня. Участь в політичному житті була низькою: в Афінах використовували скіфських найманців, щоб заганяти греків до агори, або ж платити їм гроші за участь (так, це 2,5 тисячі років тому в Афінах). Тому в політиці брали участь ті, кому не було чим зайнятися.
Причому на Зборах ключову роль грали демагоги, які могли політику поліса розвернути на 180°, або й взагалі блокувати будь-які рішення. Саме тому Афіни програли Спарті Пелопонеську війну, а потім програли Грецію Філіпові ІІ Македонському - хоча і мали ресурси виграти обидві кампанії, але для цього потрібна була довготривала стратегія - на 20-30 років.
5. Скульптори не вважалися митцями, бо працювали руками. Причому вони були не проти. Наприклад, при спорудженні храму в Галікарнасі чотири видатні скульптори, відомі різними стилями, зробили ансамбль в одному стилі. Бо якщо поліс сказав, то так і робимо - і нічого тут показувати творчу індивідуальність.
Підсумовуючи, книжка однозначно вартує прочитання. Єдине, що автор замість "Україна" пише "південь Росії". В 1960-х це ще сяк-так, але в ХХІ ст. шалено дратує

[Dan Ledbetter · Rating 4 out of 5]

I actually read the English translation but search did not yield that result.

The first half of the book is a broad survey of Ancient Greece, beginning with the Mycenaeans through the death of Phillip. The second half is a discussion of the Greeks and war and religion and government and and literature and art.

Dry but informative.

[Erik Graff · Rating 4 out of 5]

I met Jim DeVoto upon his wife, Paula, having come to work at Loyola University Chicago's 06 Division. Jim taught the occasional course in ancient history, languages and religions for our Classics Department while his wife worked with me as an administrator. Our first meeting was during an in-person registration at the Water Tower Campus. He was signing up for a German class and Paula was quick to make the introductions as I checked and signed his forms. Soon, Jim teaching an evening Classical Mythology course just down the hall from us, we became friends, sharing lunches together at Coffee Chicago downtown or at the Olympus Restaurant when I was on the Lake Shore Campus on the north side of the city.

Through Jim my interest in classical civilization was reawakened, many of our conversations being me asking him questions about ancient history. Through him also I became introduced to Marty Miller and the Ares Press for whom Jim occasionally worked, mostly as a translator of texts not covered by the Loeb series. This led to me becoming an occasional book reviewer for The Ancient World, an academic journal associated with the Press.

François Chamoux's book was given me by Jim, along with a lot of other books over the years. As an introduction to the span of Greek history and culture from Mycenae up Alexander of Makedon, it is pretty good.

[Petra · Rating 4 out of 5]

Korisna, ali uz dosta "nepotrebnih" opisa, super slike.Autor daje sve od sebe da priblizi Grke i njihovu civilizaciju. Dobro dode kroz studij

[Pierre Van Eeckhout · Rating 3 out of 5]

Lu dans mes cours universitaires en histoire.