П’єро кохає, задається і мертвопетлює

by Mykhail Semenko, Михайль Семенко

Екстравагантний Михайль Семенко зазвичай викликає в читачів враження скандального поета, який ніби ставив під сумнів авторитет Тараса Шевченка, хоча насправді заперечував його культ. Лірика першого, частково другого періодів творчості "і футуриста, і антиквара" не повністю вписується в рамки авангардистського стилю, часто суперечить йому, має в собі трансформовані традиції бароко й фольклорних жанрів, репрезентує національний футуризм. Зі сторінок Семенкового "Кобзаря" 1925 року вдумливому читачеві відкривається неординарний лірик, автор інтимних, еротичних та цікавих кверо-футурних віршів. Саме тому упорядники вибраних творів Михайля Семенка професор Юрій Ковалів (він же й автор передмови) та письменник і видавець Василь Габор і вирішили взяти в основу це видання, зокрема три знакові книги поета "П'єро кохає", "П'єро задається" та "П'єро мертвопетлює" та інші твори, що й зумовило назву книжки "П'єро кохає, задається і мертвопетлює", однак менше уваги приділили його заідеологізованим творам останнього періоду життя.

448 pages, Hardcover

Published January 1, 2020

About the author

Mykhaylo Semenko (Ukrainian: Миха́йло Семе́нко) was a Ukrainian poet, the prominent representative of the Ukrainian futuristic poetry of the 1920s. He is considered to be one of the lead figures of Executed Renaissance.

He was a founder of futuristic groups Aspanfut, Komunkult, Nova Generatsiya. He was an editor in couple of almanacs and the journal "Nova generatsiya". As a poet Semenko wrote primarily for urban audiences. Semenko was arrested in 1937 and executed by NKVD during the Great Purge. In the mid-1960s he was rehabilitated.

Reviews

[Olha Khariv · Rating 5 out of 5]

Тонкі почуття, рваний ритм, зухвалість і безладність слів, поетичні форми, крихкість, внутрішня напруга, егоцентричність, неологізми, іронія, чутливість та інтимність - це все Михайль Семенко.

Можна зачаруватися. Можна і розчаруватися.

Семенко амбівалентний. Він прагне бути не таким, як всі, кидає виклик, провокує, зарозуміло, сміливо, а потім змінюється вразливістю і ніжністю. Дивовижним чином це вироджується в рядки, які самі по собі не вписуються в стандарти поезії, бо ж "хочеться спостерігати рухи слів", куди вже тим римам. І коли ти, читаючи, спотикаєшся, бо Семенко заграється, і, здається, вже межа сприйняттю, раптом надзвичайно тонкі поєднання слів захоплюють до тремтіння.

В романтичній поезії переважають класичні ноти любовних переживань і невзаємності, але красиво і тендітно. Еротична лірика не переходить у вульгарність.

Неологізми лягають умісно, інколи дістають, але виводять емоційно-образне сприйняття на новий рівень. Чого вартують слова "хрещатикуючи", "рожесутінок", "осинєплямлена".

Урбаністичні мотиви з їхнім потоком електричних вогнів, гамірними плямами перехожих, світлом сліпучих фар та осінніх вечорів мені найбільше про Київ. І про самотність, звісно.

Не заглиблююся в кверо-футуризм Семенка, про це можна знайти в рецензіях. Та і багато що я ще сама не відкрила. Важливо розуміти, що це не лише про епатаж, але і намір вивести українську поезію на новий рівень.

Творчість Семенка варта уваги. Якщо вам близький такий психотип ліричного героя, збиті рядки, несталі рими та ритми - ця поезія має шанс щиро сподобатися.

"Світ таке безмір’я, а я — я ніби зломок,
Кавалок крейди."

Вибрані уривки тут https://www.goodreads.com/author/quot...

[m. · Rating 5 out of 5]

неймовірна любов!
<3