Після повернення з АТО Михайло Кононенко — із позивним «Конан» — пересувається на візку. Але «мирне» життя ховає в собі чи не більше небезпек, аніж бойова операція зі знищення ворожого танка. Дрібні й не дуже кримінальники, корумповані чиновники і політики, шпигуні й убивці з сусідньої країни. Тому боротьба Конана триває — як у житті, так і в комп’ютерній грі, що захопила уми мільйонів, ставши реальнішою за саму реальність. Змішання двох світів, що утворює вибухонебезпечний коктейль, що запалює всю країну. Тектонічне зіткнення старого і нового політичного й воєнного порядків. Життя стає грою, гра — життям. І в усіх цих іграх треба перемогти
Ну що сказати. Магія та паранормальщина вдається краще.
Я розумію, що автор хотів перемоги, але потенціал технології міг би бути більшим, ніж війна. Ну й було б добре, якби частину про програмістів перевірив якийсь програміст.
Про політику - потрібно списувати на те, що це книга. Бо важко уявити проблеми в Америці. Важко уявити і Мутіна, чкий зараз читає інтернет на папері у грі.
Ну і супергерої в головних ролях. А позитивних несупергероїв і нема.