What do you think?
Rate this book
Картка Марії
Роман «Картка Марії» наповнений теплом людських взаємин, він — потужне джерело сили й віри. Події в романі тривають рік. П’ятдесят дві глави відображають тижні календарного року. Сюжет розгортається довкола таємничої картки, яка змінює долі тринадцяти людей. Хоча насправді їх — більше. Чотирнадцятий герой — кожен, хто прочитає роман.
Душі — вічні, вони мають здатність до реінкарнації, вважає автор. Ми живемо не вперше, часом навіть таланти «успадковуємо» в новому втіленні душі. Проте не знаємо, ким були в минулому, й ким народимося в майбутньому. Та минулий «досвід» безслідно не зникає. Він впливає на нас, відкриває нові можливості.
Після прочитання «Картки Марії», вам, найімовірніше, захочеться шоколадних круасанів, нових подорожей, зустрічей та відкриттів. Або, хоча б подумки, — літати.
Душі — вічні, вони мають здатність до реінкарнації, вважає автор. Ми живемо не вперше, часом навіть таланти «успадковуємо» в новому втіленні душі. Проте не знаємо, ким були в минулому, й ким народимося в майбутньому. Та минулий «досвід» безслідно не зникає. Він впливає на нас, відкриває нові можливості.
Після прочитання «Картки Марії», вам, найімовірніше, захочеться шоколадних круасанів, нових подорожей, зустрічей та відкриттів. Або, хоча б подумки, — літати.
288 pages, Hardcover
Published January 1, 2020
3 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
May 2, 2021
Ангеліна Олійник
Книга, яка навчила мене літати
(Козинець, Олександр Картка Марії: роман / Олександр Козинець – Львів : ЛА «Піраміда», 2020. – 288 с.)
Востаннє я літала років у десять. Та й те траплялося лише у снах. Але цього року мені знову вдалося відчути задоволення від польоту. І вже не уві сні, а в реальному житті. І я тепер літаю, вдивляючись у небесну блакить з надією отримати свій знак-підказку...
Листи з неба
Дебютний роман Олександра Козинця «Картка Марії» побачив світ восени 2020 року, та я вже сміливо можу назвати його найтеплішим з-поміж усіх мною прочитаних за останні кілька років.
Ця книга, ніби лист від небесних янголів, народилася з-під пера обраного ними автора, щоб мандрувати серцями читачів та змінювати наш світ на краще. Це історія про невипадкові зустрічі, про глибину й духовність, про любов і тепло, про світло й щастя, яке кожен може в собі відкрити.
Стежка до себе
Головний герой роману, Владислав Карпенко, живе звичайним життям. Має престижну роботу, стару, як світ, душу талановитого митця й кохану дружину Людмилу, яка віддано любить його. Здавалося б, для повного щастя цьому чоловікові нічого не бракує. От тільки робота вже давно не приносить йому задоволення, а травми й комплекси, що переслідують Влада з дитинства, не дозволяють бути відвертим із собою та оточенням, заважають дивитися на світ широким поглядом, насолоджуючись кожною миттю. У лабіринті долі Влад не може самотужки знайти правильний шлях, світлу стежку до себе. І в цьому йому допомагає... Діва Марія!
Так-так, та сама Діва Марія! Одного зимового вечора, в образі літньої пані, вона сідає поруч із Владом у трамваї. Ошелешений чоловік довго сперечається з таємничою незнайомкою, яка стверджує, що вони вже бачилися раніше. І не колись, а сто двадцять чотири зими тому!
Владова реакція не дивує жінку: вона передає йому свій різдвяний подарунок — загадкову картку, на якій чоловік бачить напис: «Щастя зі знижкою» і код #82669.
Цій картці з допомогою Влада згодом судитиметься відкрити ще дванадцять «стежок до себе»...
Саме так розпочинається рік для всіх героїв роману «Картка Марії», сповнений найтепліших знайомств, несподіваних відкриттів, внутрішніх зростань та злетів!
Хронологія й герої
Події в романі тривають дванадцять місяців. П’ятдесят дві глави символізують п’ятдесят два тижні календарного року. Разом з героями читач відчуває зміни, які відбуваються в природі зі зміною сезонів, вчиться помічати красу в найдрібніших деталях і душею бачити світло довкола:
«Місто зустріло легким туманом, крізь який активно пробивалося сонце. «Погода ідеально відображає мій настрій, — думав Влад дорогою до метро. — Усе, що встигло зі мною статися за останні дні, — як у тумані. Але я чітко відчуваю тепло і бачу світло довкола».
(Глава 6)
За структурою «Картку Марії» можна порівняти із серіалом. І це не «мильна опера» з передбачуваним сюжетом та картонними героями. Це фактично літературний серіал, де кожна «глава-серія» глибше розкриває попередню, а сюжетна лінія розгалужується, немов гілки дерева. Коріння цього дерева живиться любов’ю і вірою, а Влад і Люда, немов міцний гнучкий стовбур, транспортують «поживу» вгору, до кожної історії-гілочки, до всіх персонажів.
Герої «Картки Марії» — звичайні люди. Вони живуть поруч із нами, говорять українською мовою, гуляють Києвом та іншими містами, п’ють каву з круасанами, люблять, засмучуються, тішаться, живуть!
Про звичні, здавалося б, речі, автор пише глибоко, тепло, мовою неба і світла. «Картка Марії» невидимою стрічкою пов’язує зовсім різних людей, наштовхує їх на потрібний шлях, показуючи кожному героєві унікальний напис-підказку та код #82669. Зерна мудрості автора проростають у душах навіть «найтемніших» персонажів: сила картки Марії виводить їх на світло.
За цей рік усі, до чиїх рук дивним чином потрапляє картка Діви Марії, змінюються до невпізнаваності:
— колишній юрист стає відомим художником;
— молода дівчина вчиться відпускати;
— фрілансерка-критикеса вгамовує внутрішнього бунтівника;
— самотня жінка вивільняє материнську любов;
— масажист-цілитель довіряє поклику серця;
— хлопець-сирота зустрічає рідні душі;
— «самодостатній» бізнесмен закохується;
— письменниця присвячує себе таємному служінню;
— співачка стає писанкаркою;
— мама вчиться розуміти незвичайного сина;
— автомеханік «ремонтує» свій внутрішній світ;
— залізна леді стає собою;
— талановита журналістка народжується втретє.
А Влад пізнає справжнє повноцінне щастя й більше не просить на нього знижку:
««Так, мені більше не потрібна знижка на щастя. Я можу відчувати його сповна!» — промовив ледь чутно, крокуючи сходами свого під’їзду. «Ти заслуговуєш на щастя без знижки. І ти його маєш!» — золотими літерами пробігли перед очима слова Діви Марії.»
(Глава 26)
Автор змальовує Київ, Полтавщину, Мгарський монастир та французьке місто Ліон так, що в читачів, найімовірніше, одразу виникне бажання відвідати всі місця, де розгорталися події роману.
Символи та їхнє значення
— Сни —
Роман пронизаний знаками й ключами-кодами. Найактивніше автор використовує прийом сновидінь. Бо й справді, якщо день приносить людині безліч вражень, то й ніч має ті враження довершувати, чи не так? І робить вона це за допомогою снів — частинок вічності, які складають невід’ємну частину людського життя й допомагають відкривати незбагненне.
Усім героям «Картки Марії» сняться сни: дивовижна картка втілює свої підказки, а сни стають поштовхом до самопошуків.
За сюжетом роману, й мама Владислава — «експерт» зі сновидінь. Вона має потужний зв’язок із небом , а її сни є ключовими в романі:
«— Оце так сон! Скільки тебе пам’ятаю, завжди дивувався, як легко ти отримуєш відповіді на різні питання через сни. Мені б так! Дуже дякую, мамо, що поділилася!
— Я ж старша за тебе, з кожним роком усе ближче до раю. Тому й сни такі сняться, — засміялася мама. — Ти й сам зможеш отримувати відповіді на свої питання у снах, якщо захочеш! Необхідна умова — робити людям добро й мати відкрите серце...
— Та ніби й стараюсь, але не завжди вдається. А твій сон — підказка, яка дуже мені потрібна саме зараз!»
(Глава 6)
— Числа —
Число «12» в романі — ще один ключ.
Дванадцять цибулин — дванадцять історій людей, до чиїх рук (не)випадково потрапляє картка Діви Марії — дванадцять обраних Небом. Але й свою долю Владислав змінює також. А кожен, хто прочитає книгу —
чотирнадцятий герой з власною карткою Марії.
— Колії —
Трамвай у романі символізує перехід із одного стану в інший, шлях додому, до самого себе. Влад безліч разів користувався громадським транспортом, проїжджав ті самі станції тим самим трамвайним маршрутом, але навіть уявити не міг, що одного разу саме в трамваї відбудеться зустріч, яка стане для нього доленосною. Рухаючись коліями, між землею й повітрям, трамвай переносить героя в іншу реальність.
— Кольори —
У словах та між рядками автор ховає багато ключів-підказок, які можуть вказати читачеві шлях до себе. Навіть сама книга, ще до прочитання, може стати підказкою для того, до чиїх рук вона потрапить.
Та й обкладинка «Картки Марії» також символічна. Два її кольори приховують у собі цілий всесвіт! Червоний символізує любов, а білий — чистоту. І дивовижні квіти Божого Амариліса, що виростають із рук, — схожі на щастя, що проростає в кожному з нас.
— Коди —
#82669... Дивне скупчення цифр! Але щоб не руйнувати інтриги й не давати відповіді одразу на всі запитання, скажу, що #82669 — один із проявів щастя, його таємний пін-код.
— Душі —
Одна з центральних тем у «Картці Марії» — тема реінкарнації. На думку автора, душі — вічні, а таланти з минулих життів можуть успадковуватися в наступних втіленнях душі.
Чи вірити в це — справа кожного. Проте замисліться на мить: а що, як у вашому тілі нині живе душа видатної людини? І чи не буде цій душі в наступному житті соромно за ваші вчинки?
P. S. У романі немає нецензурної лайки, поганих новин, пострілів, крові, невдач, розпачу чи насилля. Автор переконаний, що слово — енергія, й набагато приємніше, коли ця енергія — світла. А про негатив і так написано багато, та й багато ще напишуть і без нього.
Звісно, обов’язково знайдеться той, хто назве автора мрійливим романтиком і скаже, що так тепло й легко, як у книзі, в житті не буває, що весь сюжет «Картки Марії» — казка. Але ж так буває. Усе залежить від того, що ми обираємо: зміцнювати віру й жити в любові, як герої роману, чи вважати, що у світі, сповненому негативу, немає місця для щастя.
Та й автор, як мені здається, не має на меті щось комусь доводити чи когось у чомусь переконувати. Він лишень хоче, щоб кожен, хто прочитає роман, замислився над своїм написом на картці, залишеній Дівою Марією.
А може, роман «Картка Марії» стане для когось тим довгоочікуваним «листом з неба», підказкою, поштовхом до дій? Може, саме завдяки цьому сюжету хтось наважиться ввести код #82669 і вдихнути щастя на повні груди? Ніхто не знає, як буде далі, але те, що все в житті трапляється невипадково —правда.
«Хто призначений внести хоча б краплину своєї творчості в працю своєї епохи, має бути готовий до того, що доведеться і з собою боротися, і від чужого осуду відкараскуватися.»
(Глава 45)
На мою думку, автор на сто відсотків упорався із завданням, яке поставив перед собою. Зігріті і втішені, огорнені світлом і радістю, щасливі читачі та читачки в нього вже є. Вони усміхаються і подумки літають.
Я серед них. Бо ж «Картка Марії» мене також навчила літати.
Літати! І не боятися падати в небо.
Вірю, що роман підкорить і зігріє ще не одне серце, а теплі слова-відгуки, мов птахи, долітатимуть до автора листами.
Щиро йому цього бажаю! Я безмежно вірю в роман, який встигла полюбити всім серцем. І нехай польоти тривають!
Книга, яка навчила мене літати
(Козинець, Олександр Картка Марії: роман / Олександр Козинець – Львів : ЛА «Піраміда», 2020. – 288 с.)
Востаннє я літала років у десять. Та й те траплялося лише у снах. Але цього року мені знову вдалося відчути задоволення від польоту. І вже не уві сні, а в реальному житті. І я тепер літаю, вдивляючись у небесну блакить з надією отримати свій знак-підказку...
Листи з неба
Дебютний роман Олександра Козинця «Картка Марії» побачив світ восени 2020 року, та я вже сміливо можу назвати його найтеплішим з-поміж усіх мною прочитаних за останні кілька років.
Ця книга, ніби лист від небесних янголів, народилася з-під пера обраного ними автора, щоб мандрувати серцями читачів та змінювати наш світ на краще. Це історія про невипадкові зустрічі, про глибину й духовність, про любов і тепло, про світло й щастя, яке кожен може в собі відкрити.
Стежка до себе
Головний герой роману, Владислав Карпенко, живе звичайним життям. Має престижну роботу, стару, як світ, душу талановитого митця й кохану дружину Людмилу, яка віддано любить його. Здавалося б, для повного щастя цьому чоловікові нічого не бракує. От тільки робота вже давно не приносить йому задоволення, а травми й комплекси, що переслідують Влада з дитинства, не дозволяють бути відвертим із собою та оточенням, заважають дивитися на світ широким поглядом, насолоджуючись кожною миттю. У лабіринті долі Влад не може самотужки знайти правильний шлях, світлу стежку до себе. І в цьому йому допомагає... Діва Марія!
Так-так, та сама Діва Марія! Одного зимового вечора, в образі літньої пані, вона сідає поруч із Владом у трамваї. Ошелешений чоловік довго сперечається з таємничою незнайомкою, яка стверджує, що вони вже бачилися раніше. І не колись, а сто двадцять чотири зими тому!
Владова реакція не дивує жінку: вона передає йому свій різдвяний подарунок — загадкову картку, на якій чоловік бачить напис: «Щастя зі знижкою» і код #82669.
Цій картці з допомогою Влада згодом судитиметься відкрити ще дванадцять «стежок до себе»...
Саме так розпочинається рік для всіх героїв роману «Картка Марії», сповнений найтепліших знайомств, несподіваних відкриттів, внутрішніх зростань та злетів!
Хронологія й герої
Події в романі тривають дванадцять місяців. П’ятдесят дві глави символізують п’ятдесят два тижні календарного року. Разом з героями читач відчуває зміни, які відбуваються в природі зі зміною сезонів, вчиться помічати красу в найдрібніших деталях і душею бачити світло довкола:
«Місто зустріло легким туманом, крізь який активно пробивалося сонце. «Погода ідеально відображає мій настрій, — думав Влад дорогою до метро. — Усе, що встигло зі мною статися за останні дні, — як у тумані. Але я чітко відчуваю тепло і бачу світло довкола».
(Глава 6)
За структурою «Картку Марії» можна порівняти із серіалом. І це не «мильна опера» з передбачуваним сюжетом та картонними героями. Це фактично літературний серіал, де кожна «глава-серія» глибше розкриває попередню, а сюжетна лінія розгалужується, немов гілки дерева. Коріння цього дерева живиться любов’ю і вірою, а Влад і Люда, немов міцний гнучкий стовбур, транспортують «поживу» вгору, до кожної історії-гілочки, до всіх персонажів.
Герої «Картки Марії» — звичайні люди. Вони живуть поруч із нами, говорять українською мовою, гуляють Києвом та іншими містами, п’ють каву з круасанами, люблять, засмучуються, тішаться, живуть!
Про звичні, здавалося б, речі, автор пише глибоко, тепло, мовою неба і світла. «Картка Марії» невидимою стрічкою пов’язує зовсім різних людей, наштовхує їх на потрібний шлях, показуючи кожному героєві унікальний напис-підказку та код #82669. Зерна мудрості автора проростають у душах навіть «найтемніших» персонажів: сила картки Марії виводить їх на світло.
За цей рік усі, до чиїх рук дивним чином потрапляє картка Діви Марії, змінюються до невпізнаваності:
— колишній юрист стає відомим художником;
— молода дівчина вчиться відпускати;
— фрілансерка-критикеса вгамовує внутрішнього бунтівника;
— самотня жінка вивільняє материнську любов;
— масажист-цілитель довіряє поклику серця;
— хлопець-сирота зустрічає рідні душі;
— «самодостатній» бізнесмен закохується;
— письменниця присвячує себе таємному служінню;
— співачка стає писанкаркою;
— мама вчиться розуміти незвичайного сина;
— автомеханік «ремонтує» свій внутрішній світ;
— залізна леді стає собою;
— талановита журналістка народжується втретє.
А Влад пізнає справжнє повноцінне щастя й більше не просить на нього знижку:
««Так, мені більше не потрібна знижка на щастя. Я можу відчувати його сповна!» — промовив ледь чутно, крокуючи сходами свого під’їзду. «Ти заслуговуєш на щастя без знижки. І ти його маєш!» — золотими літерами пробігли перед очима слова Діви Марії.»
(Глава 26)
Автор змальовує Київ, Полтавщину, Мгарський монастир та французьке місто Ліон так, що в читачів, найімовірніше, одразу виникне бажання відвідати всі місця, де розгорталися події роману.
Символи та їхнє значення
— Сни —
Роман пронизаний знаками й ключами-кодами. Найактивніше автор використовує прийом сновидінь. Бо й справді, якщо день приносить людині безліч вражень, то й ніч має ті враження довершувати, чи не так? І робить вона це за допомогою снів — частинок вічності, які складають невід’ємну частину людського життя й допомагають відкривати незбагненне.
Усім героям «Картки Марії» сняться сни: дивовижна картка втілює свої підказки, а сни стають поштовхом до самопошуків.
За сюжетом роману, й мама Владислава — «експерт» зі сновидінь. Вона має потужний зв’язок із небом , а її сни є ключовими в романі:
«— Оце так сон! Скільки тебе пам’ятаю, завжди дивувався, як легко ти отримуєш відповіді на різні питання через сни. Мені б так! Дуже дякую, мамо, що поділилася!
— Я ж старша за тебе, з кожним роком усе ближче до раю. Тому й сни такі сняться, — засміялася мама. — Ти й сам зможеш отримувати відповіді на свої питання у снах, якщо захочеш! Необхідна умова — робити людям добро й мати відкрите серце...
— Та ніби й стараюсь, але не завжди вдається. А твій сон — підказка, яка дуже мені потрібна саме зараз!»
(Глава 6)
— Числа —
Число «12» в романі — ще один ключ.
Дванадцять цибулин — дванадцять історій людей, до чиїх рук (не)випадково потрапляє картка Діви Марії — дванадцять обраних Небом. Але й свою долю Владислав змінює також. А кожен, хто прочитає книгу —
чотирнадцятий герой з власною карткою Марії.
— Колії —
Трамвай у романі символізує перехід із одного стану в інший, шлях додому, до самого себе. Влад безліч разів користувався громадським транспортом, проїжджав ті самі станції тим самим трамвайним маршрутом, але навіть уявити не міг, що одного разу саме в трамваї відбудеться зустріч, яка стане для нього доленосною. Рухаючись коліями, між землею й повітрям, трамвай переносить героя в іншу реальність.
— Кольори —
У словах та між рядками автор ховає багато ключів-підказок, які можуть вказати читачеві шлях до себе. Навіть сама книга, ще до прочитання, може стати підказкою для того, до чиїх рук вона потрапить.
Та й обкладинка «Картки Марії» також символічна. Два її кольори приховують у собі цілий всесвіт! Червоний символізує любов, а білий — чистоту. І дивовижні квіти Божого Амариліса, що виростають із рук, — схожі на щастя, що проростає в кожному з нас.
— Коди —
#82669... Дивне скупчення цифр! Але щоб не руйнувати інтриги й не давати відповіді одразу на всі запитання, скажу, що #82669 — один із проявів щастя, його таємний пін-код.
— Душі —
Одна з центральних тем у «Картці Марії» — тема реінкарнації. На думку автора, душі — вічні, а таланти з минулих життів можуть успадковуватися в наступних втіленнях душі.
Чи вірити в це — справа кожного. Проте замисліться на мить: а що, як у вашому тілі нині живе душа видатної людини? І чи не буде цій душі в наступному житті соромно за ваші вчинки?
P. S. У романі немає нецензурної лайки, поганих новин, пострілів, крові, невдач, розпачу чи насилля. Автор переконаний, що слово — енергія, й набагато приємніше, коли ця енергія — світла. А про негатив і так написано багато, та й багато ще напишуть і без нього.
Звісно, обов’язково знайдеться той, хто назве автора мрійливим романтиком і скаже, що так тепло й легко, як у книзі, в житті не буває, що весь сюжет «Картки Марії» — казка. Але ж так буває. Усе залежить від того, що ми обираємо: зміцнювати віру й жити в любові, як герої роману, чи вважати, що у світі, сповненому негативу, немає місця для щастя.
Та й автор, як мені здається, не має на меті щось комусь доводити чи когось у чомусь переконувати. Він лишень хоче, щоб кожен, хто прочитає роман, замислився над своїм написом на картці, залишеній Дівою Марією.
А може, роман «Картка Марії» стане для когось тим довгоочікуваним «листом з неба», підказкою, поштовхом до дій? Може, саме завдяки цьому сюжету хтось наважиться ввести код #82669 і вдихнути щастя на повні груди? Ніхто не знає, як буде далі, але те, що все в житті трапляється невипадково —правда.
«Хто призначений внести хоча б краплину своєї творчості в працю своєї епохи, має бути готовий до того, що доведеться і з собою боротися, і від чужого осуду відкараскуватися.»
(Глава 45)
На мою думку, автор на сто відсотків упорався із завданням, яке поставив перед собою. Зігріті і втішені, огорнені світлом і радістю, щасливі читачі та читачки в нього вже є. Вони усміхаються і подумки літають.
Я серед них. Бо ж «Картка Марії» мене також навчила літати.
Літати! І не боятися падати в небо.
Вірю, що роман підкорить і зігріє ще не одне серце, а теплі слова-відгуки, мов птахи, долітатимуть до автора листами.
Щиро йому цього бажаю! Я безмежно вірю в роман, який встигла полюбити всім серцем. І нехай польоти тривають!
February 11, 2023
Світло любові
Олександр Козинець «Карта Марії» - Львів: ЛА Піраміда., 2020 – 288 с.
Кожна зустріч в житті є невипадковою – саме такою була перша думка, коли перегорнув останню сторінку нового роману Олександра Козинця «Карта Марії». За жанром це – психологічний роман, адже автор акцентує увагу читача на внутрішньому світі персонажів, їхніх переживаннях, найпотаємніших прагненнях, думках.
Світло любові, яким сповнена душа письменника, передано з особливою радістю та вдячністю до життя.
Перед читачем поступово, відкриються 12 життєвих історій кожна з яких, є неповторною та повчальною, але без нудного моралізаторства чи нав `язливості.
В романі висвітлено цілу низку проблем та тем, над якими автор спонукає читача замислитися. А саме: почути себе, відкрити серце для творчості, вдячності до світу, людей та Всевишнього, за кожний новий день, адже він неповторний і часто відкриває нові можливості та сенси, які не помічаємо в гонитві за матеріальними благами.
«чим сильніша віра людини в невидиме для інших, тим більше їй відкривається світ, тим краще вона розуміє, як він влаштований, і тим реальніші її можливості щось змінювати, бачити ширше, діяти сміливіше.»
Цінність кожного дня так влучно підкреслено фразою – міркуванням, що висловлене, ніби, випадково, між іншими важливими подіями, що трапляються в житті персонажів.
«Так дивно ведеться у світі — люди не помічають краси дня сьогоднішнього, зате мріють про те, як гарно буде завтра.»
Персонажі живуть та діють у складних обставинах життя, повороти їхніх доль є болісними, драматичними, але ніколи не безвихідними, адже так багато залежить від того, як сприймаєш певну подію, під яким кутом зору її аналізуєш.
У романі є біль жіночого серця через неможливість відчути дар материнства, тема віри в себе, пошуків себе, через допомогу іншим.
Читаючи роман відкриваєш для себе певні поради, своєрідні життєві настанови, психологічні установки:
Цінувати кожен день життя тут і зараз, адже мить неповторна
Дарувати добро і світло своєї душі іншим доки стане сил;
Навчитися відпускати минуле;
Долати пекучий біль від втрати близької людини, що відійшла у засвіти так рано;
Берегти у власному серці любов до світу та людей.
«По-перше, ніколи не слухайте чужих пересудів, обривайте силою вашої радості й доброти скарги людей, які говорять вам зле про інших, про саму країну чи її правителів…»
Цікавим є прийом вкраплення в текст роману життєвих історій різних людей, наприклад, Олесі, її бабусі Василини, Ірини –подруги Олесі та інших.
Книга точно допоможе знайти внутрішній спокій, гармонію, впевненість у тому, що кожна людина, незалежно від стану здоров`я, соціального чи матеріального стану, є важливою для світу, оскільки своєю працею, професійним зростанням виконує своє призначення дароване їй Творцем у вигляді таланту та здібностей до улюбленої справи. Найголовніше знайти те, що до вподоби саме тобі.
«Ми притягуємо те, чим самі наповнені, світ — то наше дзеркало. Усе в житті невипадково!»
«Ваш дар — не ваш. Це лише рух життя, провідником якого ви зараз є. Передавайте все, що бачитимете й чутимете в образи землі, адаптуйте їх для правильного розуміння сучасним світом. Промовляючи чи пишучи слова, шукайте натхнення в силі світла, яке відчуватимете віднині скрізь.»
А ще читачі знайдуть у тексті додаткову інформацію про творчість та життєвий шлях видатного українського композитора Миколи Лисенка; історію української писанки та французького міста Ліон, також дізнаються чи вірить автор у реінкарнацію.
Долі всіх персонажів дивним чином переплітаються та змінюються на краще… Варто пам’ятати, що карту Марії може знайти кожен через зустрічі, віртуальні чи реальні, що виникають у найнесподіванішому місці: у храмі, кабінеті психолога чи у кафе за горнятком улюбленого напою з хрумким ароматним круасаном.
Відкриймо своє серце для любові, тепла, надії у світліше завтра… і Всесвіт неодмінно відповість взаємністю.
Примітка: Текст опубліковано на сайті Буквоїд за посиланням: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2...
Олександр Козинець «Карта Марії» - Львів: ЛА Піраміда., 2020 – 288 с.
Кожна зустріч в житті є невипадковою – саме такою була перша думка, коли перегорнув останню сторінку нового роману Олександра Козинця «Карта Марії». За жанром це – психологічний роман, адже автор акцентує увагу читача на внутрішньому світі персонажів, їхніх переживаннях, найпотаємніших прагненнях, думках.
Світло любові, яким сповнена душа письменника, передано з особливою радістю та вдячністю до життя.
Перед читачем поступово, відкриються 12 життєвих історій кожна з яких, є неповторною та повчальною, але без нудного моралізаторства чи нав `язливості.
В романі висвітлено цілу низку проблем та тем, над якими автор спонукає читача замислитися. А саме: почути себе, відкрити серце для творчості, вдячності до світу, людей та Всевишнього, за кожний новий день, адже він неповторний і часто відкриває нові можливості та сенси, які не помічаємо в гонитві за матеріальними благами.
«чим сильніша віра людини в невидиме для інших, тим більше їй відкривається світ, тим краще вона розуміє, як він влаштований, і тим реальніші її можливості щось змінювати, бачити ширше, діяти сміливіше.»
Цінність кожного дня так влучно підкреслено фразою – міркуванням, що висловлене, ніби, випадково, між іншими важливими подіями, що трапляються в житті персонажів.
«Так дивно ведеться у світі — люди не помічають краси дня сьогоднішнього, зате мріють про те, як гарно буде завтра.»
Персонажі живуть та діють у складних обставинах життя, повороти їхніх доль є болісними, драматичними, але ніколи не безвихідними, адже так багато залежить від того, як сприймаєш певну подію, під яким кутом зору її аналізуєш.
У романі є біль жіночого серця через неможливість відчути дар материнства, тема віри в себе, пошуків себе, через допомогу іншим.
Читаючи роман відкриваєш для себе певні поради, своєрідні життєві настанови, психологічні установки:
Цінувати кожен день життя тут і зараз, адже мить неповторна
Дарувати добро і світло своєї душі іншим доки стане сил;
Навчитися відпускати минуле;
Долати пекучий біль від втрати близької людини, що відійшла у засвіти так рано;
Берегти у власному серці любов до світу та людей.
«По-перше, ніколи не слухайте чужих пересудів, обривайте силою вашої радості й доброти скарги людей, які говорять вам зле про інших, про саму країну чи її правителів…»
Цікавим є прийом вкраплення в текст роману життєвих історій різних людей, наприклад, Олесі, її бабусі Василини, Ірини –подруги Олесі та інших.
Книга точно допоможе знайти внутрішній спокій, гармонію, впевненість у тому, що кожна людина, незалежно від стану здоров`я, соціального чи матеріального стану, є важливою для світу, оскільки своєю працею, професійним зростанням виконує своє призначення дароване їй Творцем у вигляді таланту та здібностей до улюбленої справи. Найголовніше знайти те, що до вподоби саме тобі.
«Ми притягуємо те, чим самі наповнені, світ — то наше дзеркало. Усе в житті невипадково!»
«Ваш дар — не ваш. Це лише рух життя, провідником якого ви зараз є. Передавайте все, що бачитимете й чутимете в образи землі, адаптуйте їх для правильного розуміння сучасним світом. Промовляючи чи пишучи слова, шукайте натхнення в силі світла, яке відчуватимете віднині скрізь.»
А ще читачі знайдуть у тексті додаткову інформацію про творчість та життєвий шлях видатного українського композитора Миколи Лисенка; історію української писанки та французького міста Ліон, також дізнаються чи вірить автор у реінкарнацію.
Долі всіх персонажів дивним чином переплітаються та змінюються на краще… Варто пам’ятати, що карту Марії може знайти кожен через зустрічі, віртуальні чи реальні, що виникають у найнесподіванішому місці: у храмі, кабінеті психолога чи у кафе за горнятком улюбленого напою з хрумким ароматним круасаном.
Відкриймо своє серце для любові, тепла, надії у світліше завтра… і Всесвіт неодмінно відповість взаємністю.
Примітка: Текст опубліковано на сайті Буквоїд за посиланням: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2...
Displaying 1 - 2 of 2 reviews