Жило-було собі звичайне тихе село, нікого не чіпало. Аж тут - чи то привид, чи то святий дух з'явився: Жінка без лиця. Страшна, йой! Зустрінешся з нею - і все, гаплик твоєму непорядному життю. Одразу порядне стає.
Один дружину бив, так після зустрічі з Жінкою покаявся. Друга ледь ноги від землі відривала, ходить не могла (її діагноз - хронічна нестача жалості), а Жінку зустріла і вмить одужала. Третій пихатим був, а став лагідним мов кошеня. Змінилось село після появи тої Жінки, ох змінилось! До церкви люди стали вчащать, молитись. А раптом то не просто Жінка, а сама Діва Марія людей на шлях праведний наставляє? Сусіди ж просто так балакать не будуть. Сусіди - вони всьо знають. А підліток Редька, наш оповідач, всі чужі оповідки читачам слово-в-слово переказує. І, скажу вам, байки ці прекрасні. Суміш містики з елементами соціального реалізму.
Один великий жирний мінус книжки в тому, що я, шукаючи на просторах інету анотацію, знайшла короткий переказ сюжету. І дізналась, хто ж та Жінка насправді. Не робіть так, люди. Не пишіть ніде такі спойлери. Це позбавляє інших можливості будувати теорії, хто ж насправді є зловмисником.
Заздрю тим, хто буде читати, не знаючи деталей, бо автор гарненько так приховав справжнього зловмисника. Буде вам шок-контент.