Вишиваний. Король України

by Serhiy Zhadan

Опера присвячена подіям одного з найбільш драматичних періодів нашої історії – часу Першої світової війни. Уся Європа була охоплена рухом глобальнхполітичних змін... Маси людей втрачали країни, домівки... самих себе... Мрії – дивний матеріал для історії. Але вони стають сенсом життя.

Таким сенсом життя для нашого героя, Вільгельма фон Габсбурґа, стала по-дитячому щемлива, дивна та болісна любов до України як казкового світу вічного щастя. Така любов притаманна поетам. Напевно, тому лібрето опери написав Сергій Жадан. Воно поетичне у своїй суті — розповідаючи «історію» легендарної особистості, поет створює уявний історичний простір, що безжально резонує із сучасністю.

Наш герой сприймає історичну та політичну трагедію країни, куди він потрапив замолоду й звідки було його перше кохання, як особисту. Вона змінює все його життя, і врешті — закличе до останньої, найвідвертішої розмови.

Алла Загайкевич

Лібрето вже встигло знайти своїх прихильників та навіть отримати нагороду в конкурсі «Найкращий книжковий дизайн 2020», який проводить Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал» у співпраці з Ґете-Інститутом в Україні. Ця нагорода є цілком виправдною: творчий тандем Zhuk&Kelm створили справжню перлину.

Дизайнерка Надія Кельм так написала про роботу: «Прізвисько своє Вишиваний здобув від українських вояків за те, що любив вбиратися у вишиванку. Це було відправною точкою для візуального рішення книги. Ми взяли дуже геометричну схему вишивки, що з кожним розділом розростається, все більше відкриваючи портрет Вишиваного. Перфоровані сторінки — алюзія на українську витинанку».

Genres: Poetry, Ukrainian Literature, Ukraine, Plays

112 pages, Hardcover

Published January 1, 2020

About the author

Serhiy Zhadan (23 August 1974 in Starobilsk, Luhansk region, Ukraine) is a contemporary Ukrainian novelist, writer, essayist, poet, translator, musician and public figure. Among his most notable works are novels Depeche Mode (2004, translated into into English in 2013 by Glagoslav Publications), Anarchy in the UKR (2005, translation into English is yet to come), Voroshilovgrad (2010, translated into into English in 2016 by Deep Vellum Publishing) and Orphanage (2017, translation into English forthcoming in 2020 by Yale University Press) as well as collection of short stories and poems Mesopotamia (2014, English translation by Yale University Press in 2018).

Please note that this English-language profile is intended for all own literary works of Serhiy Zhadan. For works of other authors translated into Ukrainian from a different language by Zhadan, please add both this profile (as a second author) as well as his Ukrainian-language profile: Сергій Жадан (as a third author)

Reviews

[Ярослава]

Я мріяла поїхати в Харків на прем'єру опери ще минулої весни, чи що, але в зв'язку з пандемією її все переносять і переносять, тож бодай лібрето я чекала, як світанку - краще так, ніж ніяк. Книжечка їхала до мене з Чернівців у Київ у день найбільшої завірюхи, я з трепетом стежила за її просуванням у додатку Нової Пошти і примовляла: їдь, маленька вантажівочко, їдь крізь сніги. І недарма, бо це безмежно зворушливо і вчасно, як завжди у Жадана.

Це, звичайно, радше про розлогий Жадан-verse (за аналогією до Marvelverse абощо) з його набором ідей і персонажів штибу дівчини на вокзалі, ніж про Вишиваного per se - якщо ви раптом нічого не знаєте про Вишиваного на старті, то в фіналі знатимете не набагато більше: але в такому разі чому ви тут, а не читаєте "Червоного князя" Тімоті Снайдера?

("Червоний князь" Снайдера теж невимовно прекрасна книжка - скажімо, починається так: "Колись жила собі в замку прекрасна юна принцеса на ім’я Марія-Кристина, і мала вона звичку читати книжки з кінця до початку. Тоді прийшли нацисти, а за ними - сталіністи. Ця книжка розпові­ дає історію її родини, а тому починається з кінця" - переклад Павла Грицака. Ну а Вільгельм Габсбург, він же Василь Вишиваний, настільки прекрасний, що навіть те, що він писав дуже-дуже кепські вірші, не розхолоджує моєї любові.) 

Коротше, Вишиваний - дуже зручна постать, щоб іще раз проговорити коронні Жаданівські зворушливі речі про відповідальність за своє і любов, на якій усе сяк-так і тримається, бо більше ні на чому. Вишиваний демонструє великий злам - від імперського права сили до етичного вибору стати на бік слабшого - зробити крок від усталеного ладу, що задихається під своєю вагою, до п'янкої непевності усіх можливих майбуттів:

"Але я обрав для себе
іншу країну - країну, якої насправді не
існувало, країну, про яку лише мріяли.
Але як про неї мріяли! Як будували її
у своїх мареннях та видіннях. Мені
хотілося бути одним із них - тих, хто
мріяв, тих, хто передбачав злам історії."


Звичайно, тут можна сказати, що все це ми вже в Жадана читали (і не раз), але ж за те ми його й читаємо і любимо, хіба ні? От, скажімо, прекрасне ж:


"Людина в чорному:
Темрява, за тобою стоїть лише темрява, так, полковнику?

Вишиваний:
За мною стоять голоси.
Стіна зі світла й музики. Тисячі голосів
тих, хто піднявся і зважився говорити,
тих, хто зважився бути собою,
хто ризикнув заговорити про себе,
хто добирав слова,
називаючи вперше свою радість і віру.
Ось вони - ці голоси,
що розламують темряву і забуття,
чуєш, як вони ламають
мертвий каркас історії?
Доки вони лунають,
доки їх чути в підвалах і коридорах,
доки не втрачено все, промовлене ними - 
смерть відступає.

Людина в чорному:
Смерть завжди повертається.

Вишиваний:
Так, повертається і відступає.
Повертається.
Але відступає."


Для мене це була дуже вчасна втішна книжка, бо навколо відбувається стільки срані - від електоральних вподобань співвітчизничків чи постійного нищення об'єктів історичної спадщини чи там постійних нагадувань, що в цій країні немає жодної сітки безпеки (див. ситуація з вакцинацією і медициною в цілому; див. наша дика судова система; див. ідея, що пенсій у мого покоління швидше за все не буде; див., див., див.) - що я вже не дуже розумію, на чому утримуватися від розпачу. Тому ціную нагадування, що срань тут є, але є й багато любові, і всі ці історії в нас за спиною, і нам, у порівнянні з ними всіма, ще дуже навіть нічо так, і  взагалі:


"Вишиваний:
Війна триває. Які заняття?

Дівчина:
Ця війна триває надто довго, щоби
думати лише про неї. Ми ж не можемо
відмовитися від себе, від речей, які нас
тримають у цьому житті, лише через те,
що хтось хоче нас знищити. Погодьтеся".



(А, і саме видання дуже красиве - зі сторінками-витинаночками і ащє.)

[Ivan · Rating 5 out of 5]

я би точно сходив і поглянув на сцені все те що відбувається. так вже цікаво. так вже уявляється мені воно. обов'язково піду.
виконання книжки чудово-неймовірне. і формат, і папір, і гратися з нею можна як завгодно(сторінки просвічуються і дають цікавий орнамент)

[Maria · Rating 5 out of 5]

За цим лібрето ховається історія дуже незвичайної людини. Вірші Жадана вже традиційно читаються наче молитви. Формат, у якому часом видають молитовники, тільки підкріплює асоціації. Книжка безмежно красива і безмірно щемка. Залишається зараз хіба потрапити на прем’єру і втопитися у щасті)

[Oleksander Lysenko · Rating 5 out of 5]

Прекрасний досвід як для автора, так і для читача. Постать Вишиваного потрібно популяризувати в нашому інформпросторі, адже це чудовий приклад для власних еліт як бути безкорисливо відданим українському народові. Жадан як завжди неперевершений - обов'язково відвідаю оперу.

[Alla Komarova · Rating 5 out of 5]

Неймовірна історія виявилась з цією книгою.

Не збиралась її купляти, навіть попри оформлення, тему та досить позитивне ставлення до творчості Сергія Жадана. Але зірки так склалися, що вона все одно опинилася у мене. І перед тим, як відправити її подарунком одному надзвичайно милому хлопчині, я її розкрила і незчулася, як прочитала.

Отже, це лібрето до опери, присвяченої життю ерцгерцога Вільгельма, відомого як Василь Вишиваний, король України. Це реальна історична постать, останній з фамілії Габсбургів, щирий українофіл та послідовний ідейний фанат ідеї української автономії, яку він лобіював серед діячів Австро-Угорського уряду. Людиною він був однозначно цікавою і яскравою, і немало у свій час зробив саме для українців. Помер, звичайно, трагічно: арешт, звинувачення у шпигунстві проти СРСР. Каральна машина НКВД довела його до смерті від туберкульозу у Лук'янівській тюрмі. Якщо ви геть нісо не чули раніше про Василя Вишиваного, саме час заповнити прогалини.

Отже, на вузьких та прошитих червоним сторінках книги у традиційному для оперного лібрето оформлені у зворотньому порядку розгортається яскраве полотно життя ерцгерцога Вільгельма.

"Розкажи свою біографію. РОЗКАЖИ свою біографію. РОЗКАЖИ СВОЮ біографію! РОЗКАЖИ СВОЮ БІОГРАФІЮ!" кричить на в'язня енкаведист і Василь розказує.

Емоційна складова потопом виливається з сторінок на читача і ось ти, той, хто збирався лише погортати книжку, вже захлинаєшься у емоціях, намагаючись не пропустити жодну кому чи розрив строфи.

Відмінна історія, яка стала арт-об'єктною бомбою у всьому сучасному літпроцесі. А за вкрай професійне оформлення дякуємо видавництву Meridian Czernowitz (https://books-xxi.com.ua/products/vis...).

10 з 10 зірочок на гудрідзі і сподівання, що обдарований молодий чоловік буде дійсно задоволений подарунком.

[Gremrien · Rating 3 out of 5]

"…і наше майбутнє на відстані простягнутої руки
говорить нам про нашу злість і наші права.”

This is the least “satisfying” book I have read in Сергій Жадан so far )). I mean: you feel the enormity of Василь Вишиваний’s personality here and long for knowing MORE about him, much more, but Сергій Жадан leaves you with only a little touch, a short glance into his life and love to Ukraine. This is a very sad book, and it’s saturated with the feeling of loss, defeat, and sorrow. This pain is larger than life, as it is growing into the next hundred of years, to our days, because those wars at the beginning of the century and our current war look somehow much more related now, and probably may be considered even the same war all over again. War for our identity first of all.

This is not even “a book” per se. It’s just a libretto for an opera — an opera that does not exist yet. The opera is planned to launch this autumn.

НВ:

“Прем’єра унікального оперного проєкту Вишиваний. Король України відбудеться у Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. Миколи Лисенка 1−2 жовтня 2021 (через пандемію дата уточнюється).
Чотири роки тому керівництво Харківського театру звернулося до консула Австрії у Харкові Всеволода Кожемяка з пропозицією підтримати створ��ння сучасної української опери. Консул запропонував постать Василя Вишиваного — одного з найяскравіших «зв’язкових» у спільній австрійсько-українській історії, ерцгерцога з династії Габсбурґів, який став українським політичним діячем, дипломатом і військовим, все життя присвятивши ідеї незалежності України.
Опера Вишиваний. Король України, режисером якої став генеральний директор і художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру Ростислав Держипільський, замислювалася як втілення культурно-дипломатичної місії. Створення сучасної національної опери на кшталт такої провокує інтелектуальні дискусії.”

Суспільне:

“Композиторка Алла Загайкевич (Київ), автор лібрето Сергій Жадан (Харків), режисер Ростислав Держипільський (Івано-Франківськ), диригентка Оксана Линів (Львів), продюсерка ‒ голова “Центру українських ініціатив” ‒ Олександра Саєнко (Відень) ‒ цей проєкт об’єднав митців з усієї України.
Композиторка Алла Загайкевич створила особливу музичну тканину опери: треба було обіграти нелінійний сюжет лібрето, втілити народні теми в сучасні образи, залучивши електронно-акустичні засоби.
“Це музика фонізмів. Музика станів людської душі, історичних станів. Тут і внутрішні, і зовнішні конфлікти: вагання і метання людини, пошуки”, – підсумовує головний диригент “Схід OPERA” Дмитро Морозов, який займається підготовкою опери.
У багатьох моментах, підкреслює диригент, музика не є гармонійною, навпаки – конфліктною, бо це відображення історичного конфлікту початку ХХ століття, у якому опинився Василь Вишиваний. Адже будучи представником монархічної родини Габсбургів, він обирає ідентичність колонізованої країни – українську ідентичність, яка лише починала зринати напередодні 1918-1919 років.
У лібрето Сергія Жадана є фраза: “Він ніби хоче вплести себе в історію, яка лише пишеться. Він ніби хоче долучитись до чогось, що лише формується, постає з окопів Першої світової. Дивний вибір. Дивний. І небезпечний”.
Аналізуючи оперу, Дмитро Морозов пояснює, що на музику ХХ-ХХІ століття в принципі не можна дивитися відокремлено від історії: “Це сторіччя війн. Людська постать відходить на інший план. Вона зневірюється в ідеалах”.
Тому й музика має дихотомічний характер.
Щоб об’єднати містерію музики, лібрето та власне дії в опері “Вишиваний. Король України”, режисер Ростислав Держипільський обрав конструкцію триярусного українського вертепу.
Це дозволяє відтворити усі темпорально-просторові задуми сюжету, адже там мегарізні локації ‒ від вокзалу і Лук’янівської в’язниці, до баталій Першої світової і карпатських лісів, плюс різні часові зсуви.
“Я намагався піти до коріння, до наших джерел. Це може бути аналогія з триярусним вертепом, де є земля, рай і пекло. Конструкція дає змогу відтворити і окопи, поїзди, якими їхали солдати на війну, і звичайні люди, що опинилися у пеклі і в жорнах Першої світової”, – говорить режисер.
Ростислав Держипільський анонсує багато метафізики: символів і курбасівських “перетворень” у постановці.”

Therefore, it is difficult to understand and appreciate this story as a plain text, which is just a simplified representation of what we should see and, most importantly, hear on the scene. Also, nobody explains here anything, of course, so if you wanted to learn something about Василь Вишиваний or the respective historical events, you would be disappointed. It’s more about the poetry of his personality and the time period, and their importance, inspiration, lessons for us today.

Nevertheless, there are some very powerful lines and images resonating with our current problems and aspirations.

"Хатнє тепло за віконними рамами.
Розстрільних команд гірка ораторія.
По наших тілах рваними шрамами
кирилиці пишеться нова історія.

По нас залишаться фотопортрети,
ніби планети між серпневої крони.
Ми б мали будувати університети,
а натомість воюємо за уявні кордони.

Ми б мали б вирощувати щедру пшеницю.
Ми б мали зранку розмовляти з землею.
А натомість воюємо за залізницю,
наступаємо нею, відступаємо нею.

Я залишу тебе, печальна країно,
залишу на тих, хто прийде за мною.
Так гірко усім нам було, так дивно
бачити тебе за цією війною.

Ми повні тобою були по вінця,
твій запах – це запах меду і хліба.
Ми так ковтали твоє повітря,
як ковтає наживку озерна риба.

Влітку опівночі зовсім не темно.
Теплих вод хтось торкнеться рукою.
Будь високою, ніби знамено.
Будь щасливою.
Будь собою."

I hope that this opera will be in Kyiv, too, so I would be able to watch it.

This spring, on “День вишиванки” (May 20, 2021), a very modest monument to Василь Вишиваний was installed in Kyiv. Do you know where it is? In a small public space at Лук’янівка, not far away from Лук’янівське СІЗО, where Василь Вишиваний died in 1948. Probably his body was also buried somewhere nearby. (wikipedia: "Не збереглося навіть відомостей про місце його захоронення — ймовірно, його поховали десь біля огорожі Лук'янівського цвинтаря Києва без будь-яких позначень місцезнаходження тіла.")





By the way, a couple of days ago, on August 18, was the day of remembrance of Василь Вишиваний (he died on this day in 1948). And tomorrow is Сергій Жадан's birthday. And the day after tomorrow is our Independence Day. So it was a high time to read/review this book, I suppose.



I should also add that this little book is "an art edition" and it already received some awards for the design, but I personally did not like it much. Well, at least it's original and unusual, which is definitely a good thing.

[Maya · Rating 5 out of 5]

неймовірно красиве видання, усі нагороди за дизайн — недарма. нам усім пощастило з Сергієм Вікторовичем; якщо любиш його стиль та манеру, приємно вкотре поринати в знайомі (та й люблені, що тут уже) ритм, рими, теми. постановка в плані театральному була грандіозна; «опера на лібрето Жадана» — прекрасно, що цей задум втілився як художній проєкт, але враження неоднозначні. добре, що вірші можна смакувати пізніше окремо)

[Katja · Rating 5 out of 5]

Історія, що торкається до найтонших струн душі... Рядки у впізнаваному стилі автора заворожують, а дизайн книги ще більше посилює моє захоплення!

Чомусь страшенно люблю читати про людей, що марили збудувати країну, якої тоді ще не існувало. Стільки жаги там! Стільки найчистіших мрій! Стільки сміливості та мужності!

[O_Sikorski · Rating 5 out of 5]

Я запишу тут думку Жадана, що дуже точно віддзеркалює мені твір:
«Українська історія – вона, справді, спіралеподібна, але ця спіраль, що важливо, підіймається вгору весь час. Навіть там, де ми повторюємо якісь помилки, все одно ми вчимося, все одно ми рухаємося вперед – і цей поступ вже не спиниш, і цей поступ, мені здається, настільки відчутно однозначний, що це важко піддати сумніву. І це великою мірою також тому, що у нас в підвалинах такі постаті, як Вишиваний, Болбочан, Скоропадський».

[Timur · Rating 5 out of 5]

Скажу честно, ожиданий от книги у меня не было. Долго ее не покупал, она маленькая и достаточно дорогая из-за оформления, к тому же это не привычные нам сборник поэзии или проза Жадана, а непонятное либретто. Купил только по причине что всё из Жадана у меня на полке есть кроме этой... Но книга превзошла все ожидания. Первое что хочется отметить это оформление и материалы, ее просто приятно держать в руках, от тактильных ощущений бумаги и обложки получаешь эстетическое наслаждение, из-за этого и стоимость достаточно высокая. Второе это содержание. Книга открывает интересные моменты истории Украины во времена первой мировой. Даже неподготовленный человек в истории (как я) поймет что происходит и о чем книга, много параллелей заставляет провести книга между тем что происходило тогда, и что происходит сейчас, и понимаешь что все уже было не раз, и не раз повторится ещё.

[Yuriyag · Rating 5 out of 5]

Кожна нова книжка вражає по-новому. Цікава та маловідома сторінка історії та чудова поезія. Твір за жанром є лібрето для опери, яку звичайно дуже цікаво буде послухати, але в опері як правило слова губляться - тому це дуже здорово що лібрето було ��идано окремою книгою, яка прекрасна і за змістом і за художнім оформленням. Дуже-дуже раджу.

[Катерина Майковська]

знаковий твір останніх років, опера масштабна та вартує уваги.

очікувала більшої біографічності та історичності твору. не впевнена щодо обраного ракурсу мученичества. про Вишиваного тут мало вдається дізнатися, тож треба спочатку прочитати біографію.

трохи нагадало Макбета.

[Stasia · Rating 4 out of 5]

Сподіваюсь, одного дня я побачу цю оперу на сцені.