Роман «Людинець» тематично й стилістично перегукується з двома іншими романами Василя Кожелянка — «Дефіляда в Москві» та «Конотоп». Єдина сюжетна лінія відсутня: героїв декілька, їхні історії перетинаються та взаємодіють. Разом із тим автор доводить до логічного кінця сюжетну лінію кожного зі своїх персонажів, виведених у попередніх книгах, формуючи своєрідну цілісну «трилогію». Дія відбувається у вигаданому (фентезійному) майбутньому, яке наступає за вигаданим (фентезійним) минулим «Дефіляди».
Сюжетом є історія з життя народу, представлена паралельним монтажем квазіісторичних рефренів та сцен із життя конкретних персонажів. Слідом за «Дефілядою» та «Конотопом» Кожелянко в «Людинці» за допомогою історичних алюзій та містифікацій гротескно демонструє різні непривабливі аспекти сучасного життя, як політичного, суспільного, так і приватного. Кожелянко вправно поєднує легкий, белетристичний стиль соціальної сатири із вдумливим аналізом професійного журналіста. «Людинець» – це інтелектуальний памфлет. Іронізуючи, пародіюючи, викриваючи абсурд багатьох аспектів сучасної дійсності, він ілюструє все це прикладами з історії — саме тими її уроками, що так і залишилися невивченими. Уникаючи моралізаторства та ідеологічності, автор не пропонує позитивної візії, натомість у легкій, майже ігровій формі акцентує ті проблеми, які кожен читач може спробувати вирішити самостійно.
У художньому оформленні книжки використані фраґменти робіт Гроте, Єфрема Лукацького, а також матеріали з особистих архівів самовидця Автовізія Самойленка та доктора Теофіля Левицького.
Кожелянко Василь Дмитрович — український письменник. Жив і працював у рідному селі. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету. Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях. Кожелянко вважається засновником напряму «альтернативної історії» в українській літературі.
Один національний герой, один молодий письменник-журналіст, один пророк, одна телеведуча (молода і перспективна на час написання книги і постаріла і крінжова зараз), один вбитий російський президент, один "Чернівецький Тулуз Лотрек", одна невідома іншопланетна аґресивно налаштована раса, одне місто Чернівці і одна наддержава Україна. І мало не забув - одна партія золотих погрудь Кобзаря викрадена з чернівецького ювелірного магазину "Рубін".
Ось основні персонажі "Людинця" - роману, який сюжетно та ідейно продовжує "Дефіляду в Москві" та "Конотоп". Кожелянко передбачив, що в майбутньому в Україні дрібною монетою буде шаг, а не копійка. Також, що кожен з легкістю може вбити свого ближнього з допомогою мобільника, а Україна стане головним захисником Землі від іншопланетної інвазії. Назарій Саваотович Кравченко, Автовізій Самійленко, Теофіл Левицький, "карпатський сюр", головний тайняк генерал Марко Пекельний - одні імена чого варті!
В підсумку - Ukraine is great again, чи стане фантазія колись дійсністю? Хоча б наполовину? На четвертину?
Це - третій том умовної трилогії, розпочатої найбільші відомим романом автора – Дефіляда в Москві. Мені здається, що кожною книгою трилогії автор хотів відкрити нові шляхи оповіді для альтернативної історії. Це книга – підсумок, де у 1990-х зустрічаються герої попередніх книг і сам автор.
Це 1990-ті іншої України, яка спочатку разом з Гітлером розбила більшовиків, а після 1944 з союзниками взяла Берлін. У владі з невеличкою перервою стоїть О.У.Н. (О.У.Н. — об’єднання українського народу — політична партія, яка була утворена з Організації українських націоналістів та ще п’ятьох дрібніших партій на Великому Об’єднавчому Зборі 14 жовтня 1947 року в Києві) перетворивши країну на таку собі франкіську Іспанію. У 1979 році (коли СРСР вторгся у Афганістан) «Україна просто змушена була ввести війська у це новоутворення, у Кубансько-Донську такзвануреспубліку, суто з гуманітарних міркувань. Бо згадай, що там коїлось, — безлад, бандитизм, розруха, анархія. Якби не ми, вони просто би перерізались. До того ж, чи краще було б, якби на Кубань і Дон ввели свої війська не ми, а Іран?! Тому це не стільки твоя заслуга, скільки об’єктивна необхідність і така ж реальність.» Україна показово тоталітарна, придушує меншини і лівих, пародійно антидемократична, прямо віддзеркалюючи події у реальній РФ 90-х.
Основна проблема книги – намішано усього, від пророків до пиятик і від ламання четвертої стіни до навмисно примітивного космобойовика, від політичних інтриг розколу опозиції для розпорошення голосів виборців до таємничих «онуків Святослава» які викрали золотих бюстів Шевченка на майже мільйон гривень. Воно іноді смішно іноді сумно проте не відчувається як цілісних текст.
Кожелянко цілком в своїй манері перехрещення альтернативної історії, філософії, космішних сфер і всього потрохи. Завше тішить те, що він обирав космосом своїх історій Чернівці та околиці. Як і те, як перебирав можливі сценарії розвитку України, якби Друга світова закінчилася по-иншому. На жаль, я трохи затупий для його метафізишних уривків, але щиро люблю його гумор.