Дванадцятирічна Мар’яна — затята читака. Та їй навіть на думку не спадало, що вона й сама потрапить в історію, сповнену чарів і дивовиж. Разом із родиною дівчинка потрапляє на острів, якого немає на карті. І виявляється, що будинок, у якому вони оселилися, живе своїм життям: повсякчас змінює колір шпалер і ховає речі мешканців. Ба більше: уночі в Мар’янчиній кімнаті нізвідки являється таємнича дівчинка і просить про допомогу. Тож Мар’яна вирішує розкрити всі таємниці Схованого острова. А на шляху її чекають як чаклунські випробування, так і реальні підліткові проблеми: пошук друзів у школі, непорозуміння з батьками, закоханість, перші кроки до втілення мрії й поступове дорослішання.
Неймовірна повість про дівчинку Мар’яну і її сім’ю. Дуже легко читається, захоплюючий сюжет, який не відпускає до самого кінця. Той випадок, коли не хочеться перериватися, і в той же час не хочеться, щоб закінчувалася книга. Неймовірно красива українська мова.
Головна героїня Мар'яна разом з родиною потрапляє у чарівний будинок. Магія починає діяти одразу: зникають речі, житло змінює вигляд. Кімната, в якій Мар'яна житиме, завдяки магії перетворюється на кімнату її мрії. З'являється намет-халабуда, де можна вмоститися і читати, а книги – найбільша пристрасть дівчинки, яка допоможе у пригодах і випробуваннях. Щоб допомогти чарівникам і новій подрузі Мар'яна багато читатиме про магічні світи.
У "Таємниці схованого острова" багато згадуються книжки про чари, більшість мені не знайомі. З того, що читала книжка віддалено нагадує "Кораліну у світі кошмарів" Ніла Геймана, тільки значно добрішу і ванільнішу версію, від якої не стане моторошно і не снитимуться страшні сни.
Крім захопливих подорожей вигаданими світами, тут багато про життя звичайної родини: ранкові черги у ванну, сестричка, яка не хоче їсти кашу, суперечки та примирення. Стосунки матері та дочки теж розкриваються у свої взагалі ця тема не нова для авторки, порушується у повісті Наталії Ясіновської "Українка по-американськи". Також в книжці багато про дівчачу дружбу, перше кохання, адаптацію в новому середовищі.
Мене дуже потішила вставка-задача. Мар'яна рахує скільки часу може проводити у світі чарівників, де час йде значно швидше, ніж у людському, щоб встигати ще почитати й виспатися. Гарно і дуже органічно.
Перед читанням "Таємниці схованого острова" раджу запастися солодощами, а найкраще наготувати самостійно за рецептами в кінці книжки –ще одна чудова вставка. В ідеалі, – запивати гарячим зі спеціями, адже, і це єдиний недолік книжки, читати її на голодний шлунок неможливо.