What do you think?
Rate this book
Погода, яка змінила світ
Для завоювання світу зазвичай достатньо військової або економічної потуги. Для підкорення погоди цього замало. Жодній імперії в історії це не вдалося. Могутній супротивник – погода – перемагає всіх.
Досвідчений журналіст, цікавий оповідач Маркус Розенлунд, подорожуючи машиною часу крізь століття, демонструє, як погода руйнувала цілі цивілізації та визначала переможців воєн. Крізь сплетіння наукових фактів з історією та суспільними науками ви дізнаєтесь, який існує зв’язок між казковими тролями і кліматичними змінами, між «Криком» Едварда Мунка та виверженням вулкана, між поразками видатних полководців і примхами стихії. Втім, ця книжка – не набір сухих фактів. Пояснюючи складні речі простими словами, часом із гумором, автор застерігає проти того, що може статися, коли нехтувати глобальним потеплінням сучасності.
«Погода, яка змінила світ» – безумовний подарунок для поціновувачів художнього репортажу, кліматології та історії.
Досвідчений журналіст, цікавий оповідач Маркус Розенлунд, подорожуючи машиною часу крізь століття, демонструє, як погода руйнувала цілі цивілізації та визначала переможців воєн. Крізь сплетіння наукових фактів з історією та суспільними науками ви дізнаєтесь, який існує зв’язок між казковими тролями і кліматичними змінами, між «Криком» Едварда Мунка та виверженням вулкана, між поразками видатних полководців і примхами стихії. Втім, ця книжка – не набір сухих фактів. Пояснюючи складні речі простими словами, часом із гумором, автор застерігає проти того, що може статися, коли нехтувати глобальним потеплінням сучасності.
«Погода, яка змінила світ» – безумовний подарунок для поціновувачів художнього репортажу, кліматології та історії.
224 pages, Kindle Edition
First published October 1, 2018
26 people are currently reading
298 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 60 reviews
February 8, 2021
Az egyik dolog, amit köszönök szépen Amerikának, a szórakoztató-ismeretterjesztő ("edutainment") sorozatok kitalálása. Mert ugye az információ fontos, de önmagában gyakran sótlan táplálék, ám ha csokimázba göndörgetjük, máris könnyebben rácsábul a mezei tévénéző. Nem is kell hozzá más, mint egy extrovertált műsorvezető, pár vicces infografika, egy eredeti megközelítés, és máris emészthető lesz a fűrészpor is. És ez nagyon jó dolog.
Na, ez a könyv tulajdonképpen ilyen: edutainment. Csak könyvben. Fog egy alapvetően nem túl bizsergető témát: az időjárást. Feldobja egy eredeti hipotézissel, jelen esetben azzal, hogy az időjárás mindig is markáns befolyással volt a történelemre. A Legyőzhetetlen Armadát nem a britek győzték le, hanem a vihar. Waterloonál nem Wellingtonon múlt Napóleon bukása, hanem a sáron. A Római Birodalom sosem omlik össze, ha a megváltozott időjárási környezet nem bolygatja meg az ázsiai nomádok életvitelét. És egyáltalán: ha az időjárás nem kényszerít rá minket, akkor talán ki sem tesszük a lábunkat Afrikából, és urbanizálódni sem kezdünk el. Satöbbi. Mindez felhabarva az előírásszerű közvetlen, gesztikulatív előadásmóddal, ami kicsit olyan, mintha Rosenlund ott hadonászna az orrunk előtt.
Szóval bevált recept. Kell is, jó is, hogy van. És mégis: valahogy felületes. Felületes azért, mert olybá tűnik, a szerző nem igyekszik az egészet gatyába rázni, és egyetlen összefüggő történetként elmesélni az időjárás történelemre gyakorolt hatását, inkább beleharap itt-ott, kiragad belőle egyes anekdotikus részeket, és azokat csócsálgatja. Másfelől Rosenlund egyfajta cirkuszi porondmester-mentalitással a dolgokat rendszerint nagyobbnak akarja bemutatni, mint amekkorák. Világos, alapvetése, hogy az időjárás brutális történelemformáló erő, következésképpen neki mindenképpen be kell bizonyítania, hogy ha Rücsköshónaljfalván 1234 május 7-én nem esett volna az a rohadt eső, akkor egész Európa sorsa máshogy alakul. Ez az igyekezet néha kifejezetten erőltetett passzusokba torkollik.
Van továbbá ennek a könyvnek egy melléküzenete is: hogy az ember bizony alkalmazkodó faj. Bármekkora trauma is érte, valahogy mindig feltápászkodott belőle, kiheverte a jégkorszakokat, a szupervulkánok kitöréseit, a szárazságot, mindent. Ebből nyilván nem az következik, hogy kit érdekel a klímaváltozás, zúzzuk csak tovább ész nélkül a fosszilis üzemanyagokat, ám Roselund úgy látja, a katasztrófák mindig arra inspirálták fajunkat, hogy valami újat kreatívkodjon ki magából. Mezopotámia az aszályra válaszul feltalálja az öntözést, és köré civilizációt barkácsol, Európa pedig a "kis jégkorszak" lehűlését a krumpli elterjesztésével orvosolja. Ami biztos igaz. De minimum kétséges, hogy az efféle összeomlások összességében pozitív hozadékkal bírnak. Szerintem ugyanis a kultúra leginkább akkor épül-szépül, ha az állampolgár fölött nem lebeg ott az éhenhalás réme, és nyugodtan ügyködhet a maga kis hobbijaival. Mondjuk írhat egy szimfóniát. És egy szimfónia szerintem többet ér, mint egy krumpli.
Nem tudom. Tetszett, de azt hiszem, a sorozat-formátum jobban állt volna neki.
Na, ez a könyv tulajdonképpen ilyen: edutainment. Csak könyvben. Fog egy alapvetően nem túl bizsergető témát: az időjárást. Feldobja egy eredeti hipotézissel, jelen esetben azzal, hogy az időjárás mindig is markáns befolyással volt a történelemre. A Legyőzhetetlen Armadát nem a britek győzték le, hanem a vihar. Waterloonál nem Wellingtonon múlt Napóleon bukása, hanem a sáron. A Római Birodalom sosem omlik össze, ha a megváltozott időjárási környezet nem bolygatja meg az ázsiai nomádok életvitelét. És egyáltalán: ha az időjárás nem kényszerít rá minket, akkor talán ki sem tesszük a lábunkat Afrikából, és urbanizálódni sem kezdünk el. Satöbbi. Mindez felhabarva az előírásszerű közvetlen, gesztikulatív előadásmóddal, ami kicsit olyan, mintha Rosenlund ott hadonászna az orrunk előtt.
Szóval bevált recept. Kell is, jó is, hogy van. És mégis: valahogy felületes. Felületes azért, mert olybá tűnik, a szerző nem igyekszik az egészet gatyába rázni, és egyetlen összefüggő történetként elmesélni az időjárás történelemre gyakorolt hatását, inkább beleharap itt-ott, kiragad belőle egyes anekdotikus részeket, és azokat csócsálgatja. Másfelől Rosenlund egyfajta cirkuszi porondmester-mentalitással a dolgokat rendszerint nagyobbnak akarja bemutatni, mint amekkorák. Világos, alapvetése, hogy az időjárás brutális történelemformáló erő, következésképpen neki mindenképpen be kell bizonyítania, hogy ha Rücsköshónaljfalván 1234 május 7-én nem esett volna az a rohadt eső, akkor egész Európa sorsa máshogy alakul. Ez az igyekezet néha kifejezetten erőltetett passzusokba torkollik.
Van továbbá ennek a könyvnek egy melléküzenete is: hogy az ember bizony alkalmazkodó faj. Bármekkora trauma is érte, valahogy mindig feltápászkodott belőle, kiheverte a jégkorszakokat, a szupervulkánok kitöréseit, a szárazságot, mindent. Ebből nyilván nem az következik, hogy kit érdekel a klímaváltozás, zúzzuk csak tovább ész nélkül a fosszilis üzemanyagokat, ám Roselund úgy látja, a katasztrófák mindig arra inspirálták fajunkat, hogy valami újat kreatívkodjon ki magából. Mezopotámia az aszályra válaszul feltalálja az öntözést, és köré civilizációt barkácsol, Európa pedig a "kis jégkorszak" lehűlését a krumpli elterjesztésével orvosolja. Ami biztos igaz. De minimum kétséges, hogy az efféle összeomlások összességében pozitív hozadékkal bírnak. Szerintem ugyanis a kultúra leginkább akkor épül-szépül, ha az állampolgár fölött nem lebeg ott az éhenhalás réme, és nyugodtan ügyködhet a maga kis hobbijaival. Mondjuk írhat egy szimfóniát. És egy szimfónia szerintem többet ér, mint egy krumpli.
Nem tudom. Tetszett, de azt hiszem, a sorozat-formátum jobban állt volna neki.
August 16, 2021
Ho terminato la lettura di questo libro nella settimana più calda dell'estate e quando ad Haiti il sisma ha causato la morte di tantissime vittime e di migliaia di dispersi. Il caldo che in alcune regioni è arrivato ai quasi 49° in Sicilia e il terremoto sono solo alcuni dei disastri climatici di questo periodo. In questo libri, Roselund, giornalista scientifico e meteorologo dilettante, analizza quanto i disastri climatici, da sempre siano causa di distruzioni, inondazioni ed eruzioni. Proprio come è stato a Rugenhoot dove una inondazione ha sommerso completamente la città, mentre Amsterdam iniziava a prosperare e fiorire raggiungendo il suo massimo splendore. In un viaggio che parte dall'Olanda e arriva fino all'Irlanda passando anche per l'Invincibile Armada, sino all'Indonesia, l'autore traccia una sorta di mappa di quanto i cambiamenti climatici siano stati siano tuttora deleteri. Un modo di aprire gli occhi su quanto sta accadendo perché il tempo sta per scadere e non possiamo più fare finta di niente. Non ci fornisce soluzioni ma soltanto un ocvjoo più attento sui fatti del mondo perché "tutti dobbiamo rimboccarci le maniche, prima di rimboccarci i pantaloni ".
February 14, 2024
Kuin luontodokkaria lukisi <3
November 10, 2021
Книга неймовірна і саме для тих хто цікавиця кліматичними змінами і що було з нашою планетою в минулому.
Я звикла з року в рік чути від осіб старшого віку про те що такої спеки чи такої теплої зими з роду на планеті не було і що явно наближаємося до якихось страшних наслідків цього всього. В цілому є певна доля правди у тому всьому, але ця книга показала що ті погодні умови в яких ми зараз живемо не є чимось новим для нашої планети, тому сильно панікувати не зовсім доречно. Дійсно йдуть не легкі часи, але люди вже не одне тисячоліття виживають і цього разу все буде добре.
Звичайно не могла поставити 5 зірок лише по одній причині. Десь із середини книги автор трохи відходить від теми клімату і починає заглиблюється у певні воєнні дії різних епох, що було не дуже цікавим і доречним в даній книзі з огляду на тематику.
Та все ж я дуже задоволена що мала зможу познайомитися з даною книгою, вона дійсно варта уваги.
Я звикла з року в рік чути від осіб старшого віку про те що такої спеки чи такої теплої зими з роду на планеті не було і що явно наближаємося до якихось страшних наслідків цього всього. В цілому є певна доля правди у тому всьому, але ця книга показала що ті погодні умови в яких ми зараз живемо не є чимось новим для нашої планети, тому сильно панікувати не зовсім доречно. Дійсно йдуть не легкі часи, але люди вже не одне тисячоліття виживають і цього разу все буде добре.
Звичайно не могла поставити 5 зірок лише по одній причині. Десь із середини книги автор трохи відходить від теми клімату і починає заглиблюється у певні воєнні дії різних епох, що було не дуже цікавим і доречним в даній книзі з огляду на тематику.
Та все ж я дуже задоволена що мала зможу познайомитися з даною книгою, вона дійсно варта уваги.
April 11, 2021
En populärhistorisk bok där Rosenlund zoomar ut från historiska händelser för att visa en helhetsbild där klimatet haft ett finger med i spelet. Holocen, gamla grekerna och Napoleons misslyckade fälttåg till Ryssland ryms bland annat in.
Rosenlund gör miljöhistoria lättillgängligt och underhållande. Han stöder sig på forskning men kryddar också boken med sina egna spekulationer. Rosenlund är en van radiopratare och det märks att språket ibland blir snäppet för pratigt och pladdrigt.
Rosenlund gör miljöhistoria lättillgängligt och underhållande. Han stöder sig på forskning men kryddar också boken med sina egna spekulationer. Rosenlund är en van radiopratare och det märks att språket ibland blir snäppet för pratigt och pladdrigt.
October 5, 2022
«Погода змінила світ, не залишивши нас осторонь. Аби помститися, людство відповідає зміною світу, не залишивши осторонь погоду»
Відомий вислів стверджує: «історію пишуть переможці». Іноді, свідки та учасники подій, жертви та інші маленькі люди без Кубка фортуни у своїх руках. Однак, мало кому відомо, що історію можуть писати, а то й часто змінювати, вітер, вода, холод, народження нових чи пробудження зі сну давніх вулканів. Одним словом: химерна пані на ймення «Погода» у всій своїй красі та непередбачуваності характеру.
Можливо, вам одразу згадається «історична аксіома» про те, що «Генерал Мороз» неодноразово рятував нашого скаженого східного сусіда, як не від Карла ХІІ, то Наполеона І Бонапарта та Адольфа Гітлера. Що саме вітер скинув козирні карти англійцям та потопив «Непереможну армаду» іспанського короля Філіппа ІІ. А перед тим, ще у ХІІІ ст. не допустив орди монголів у Японію, де відтоді існує міф у синтоїстській традиції про «божественні вітри» – камікадзе. Або, згадуючи про Зимову війну 1939–1940 рр., де безжальний фельдмаршал Холод «підтримав» крихітну Фінляндію у протистоянні з «червоним монстром»:
«… Фінляндія здобула тактичну перемогу над СРСР завдяки холоду, до якого фінські солдати підготувалися ліпше. Міф про генерала Зиму, який воював на боці синьо-білих, із часом став чимось на кшталт напівофіційної правди у Фінляндії»
Проте, саме у вступі до книги фінського наукового журналіста та метеоролога-аматора (як він сам себе називає) Маркуса Розенлунда цей міф піддається критиці. Насправді, як вказує автор: люті морози ледь не погубили фінських захисників. Промерзлі водойми Карельського перешийку та Виборзької затоки дозволили таки радянській армії нарешті підтягнути важку артилерію та зайти з тилу.
Однак, поспішу зауважити, що у книзі Розенлунда не подаватимуться набір розрізнених цікавих фактів чи енциклопедичних даних про ту чи іншу подію, а розповідатиметься про окремі глобальні погодні зміни (і не тільки), які змінювали хід історичних подій та цілих епох.
Фінський дослідник на основі ґрунтовного аналізу та сміливих теорій веде читача стежками від перших людей до проблем сучасності, вказуючи, що за будь-якої погоди та змін клімату, людина навчилася найважливішого – пристосовуватися.
«Наша здатність пристосовуватися до майже будь яких обставин є нашим благословенням і прокляттям водночас»
Маленьким відкриттям, як для істориків так і для пересічного читача, стане розділ присвячений «циклам Бонда» – закономірностям та циклічності природних процесів (близько 1500 років кожен цикл), які безумовно вплинули на цивілізаційні зміни. Так, руйнування Стародавнього світу (кінець Стародавнього єгипетського царства, падіння Аккадської імперії та гибель Індської цивілізації) збігається з початком періоду Бонду 3. Саме у цей час посуха досягла небувалих масштабів: важко повірити, але єгипетське Меріодове озеро з глибиною 65 метрів міліє просто на очах.
Натомість, катастрофа бронзової доби (занепад Мікенської та Хетської цивілізацій) змінює тепла епоха Класичної Греції та розквіту Римської імперії. Не випадкове і Велике переселення народів, яке вщент змело «Тисячолітній Рим»: період Бонда 1 приносить в Європу холодні вітри, посуху, голод та міграції (не дивно, що вчені називають цю епоху «Малим льодовиковим періодом Античності»). В нормандському епосі «Старша Едда» ці часи іменуються «Філбумвінтером», тобто велика та сувора зима, яка мала стати для народів Півночі передвісником Раґнарька (кінця світу).
Проте, Розенлунд не тільки зупиняється на давньому минулому, але й аналізує події сьогодення, які, звичайно, циклічно повторюються та мають безпосередні зв’язки з минулим. Так, автор цілком об’єктивно говорить про те, що сучасне, здавалося б технологічне, суспільство не менш уразливе чим за часів фар��она Хета ІІІ.
Події у Єгипті 2200 року до н. е. та сучасна посуха у 2015–2016 рр. однаково підтверджують, що залежність населення цієї частину світу від річки Нілу не змінилося за багато тисячоліть. Нова подія Бонда, спричинена природою чи самою людиною, може набути катастрофічних наслідків навіть сьогодні. В одну мить мільйони людей можуть стати «кліматичними біженцями» та помирати від нестачі найнеобхіднішого – води.
«Усім – а надто мільйонам потенційних кліматичних біженців – стане краще, якщо ми докладемо всіх можливих зусиль, аби запобігти такій нагальній водній кризі, поки найгірші побоювання не стали реальністю»
Причинами кліматичних змін стають не тільки вітри-камікадзе чи тепла течія річки Гольфстрім, але й виверження вулканів. Автор наводить приклад історії з вулканом Лакаґіґару (Лакі) у 1783 р. в Ісландії, який відкрив ворота смерті не тільки для п’ятої частини всього ісландського населення, але й цілої Європи затягнувши небо небезпечним смогом.
Кліматичні зміни відчули США та Мексика: крига скувала Міссісіпі та Мексиканську затоку. І саме, як відзначає Розенлунд, вулкан Лакі став каталізатором Великої Французької революції – неврожаї 1783–1789 рр. змусило голодних людей стати на барикади. Тому, можна погодитися з автором, що вулкани приносять не тільки смерть і розруху, але й зміни:
«Хоча виверження вулкану, безсумнівно, може призвести до великих руйнувань і безпосередньо – лавою та попелом, – і опосередковано – викликавши екстремальні погодні явища, є і зворотній бік медалі. Заради справедливості, треба звернути крихту уваги на той факт, що ми й усі живі створіння насправді повинні завдячувати вулканам життям»
Відзначу, що книга М. Розенлунда «Погода, яка змінила світ» призначена для вдумливого читача, який не побоїться часто зупинятися, довго задумуватися та ставити непрості запитання. Перш за все собі, можливу, іноді автору книги чи часто майбутнім поколінням. Чи ми готові сьогодні до нових примх погод та повернення циклу Бонда? Чи зможе людство знову покинути свої домівки та звикнути до нових умов та мігрувати (можливо, навіть за межі планети)?
І найголовніше: чи зможе людство нарешті зрозуміти, що чим більше змінювати світ – тим більше загроз його чекає в майбутньому. Адже, як стверджує автор книги: «Нічого просто так не стається. За будь-якою зміною клімату, природною теж, стоїть якась причина»
Відомий вислів стверджує: «історію пишуть переможці». Іноді, свідки та учасники подій, жертви та інші маленькі люди без Кубка фортуни у своїх руках. Однак, мало кому відомо, що історію можуть писати, а то й часто змінювати, вітер, вода, холод, народження нових чи пробудження зі сну давніх вулканів. Одним словом: химерна пані на ймення «Погода» у всій своїй красі та непередбачуваності характеру.
Можливо, вам одразу згадається «історична аксіома» про те, що «Генерал Мороз» неодноразово рятував нашого скаженого східного сусіда, як не від Карла ХІІ, то Наполеона І Бонапарта та Адольфа Гітлера. Що саме вітер скинув козирні карти англійцям та потопив «Непереможну армаду» іспанського короля Філіппа ІІ. А перед тим, ще у ХІІІ ст. не допустив орди монголів у Японію, де відтоді існує міф у синтоїстській традиції про «божественні вітри» – камікадзе. Або, згадуючи про Зимову війну 1939–1940 рр., де безжальний фельдмаршал Холод «підтримав» крихітну Фінляндію у протистоянні з «червоним монстром»:
«… Фінляндія здобула тактичну перемогу над СРСР завдяки холоду, до якого фінські солдати підготувалися ліпше. Міф про генерала Зиму, який воював на боці синьо-білих, із часом став чимось на кшталт напівофіційної правди у Фінляндії»
Проте, саме у вступі до книги фінського наукового журналіста та метеоролога-аматора (як він сам себе називає) Маркуса Розенлунда цей міф піддається критиці. Насправді, як вказує автор: люті морози ледь не погубили фінських захисників. Промерзлі водойми Карельського перешийку та Виборзької затоки дозволили таки радянській армії нарешті підтягнути важку артилерію та зайти з тилу.
Однак, поспішу зауважити, що у книзі Розенлунда не подаватимуться набір розрізнених цікавих фактів чи енциклопедичних даних про ту чи іншу подію, а розповідатиметься про окремі глобальні погодні зміни (і не тільки), які змінювали хід історичних подій та цілих епох.
Фінський дослідник на основі ґрунтовного аналізу та сміливих теорій веде читача стежками від перших людей до проблем сучасності, вказуючи, що за будь-якої погоди та змін клімату, людина навчилася найважливішого – пристосовуватися.
«Наша здатність пристосовуватися до майже будь яких обставин є нашим благословенням і прокляттям водночас»
Маленьким відкриттям, як для істориків так і для пересічного читача, стане розділ присвячений «циклам Бонда» – закономірностям та циклічності природних процесів (близько 1500 років кожен цикл), які безумовно вплинули на цивілізаційні зміни. Так, руйнування Стародавнього світу (кінець Стародавнього єгипетського царства, падіння Аккадської імперії та гибель Індської цивілізації) збігається з початком періоду Бонду 3. Саме у цей час посуха досягла небувалих масштабів: важко повірити, але єгипетське Меріодове озеро з глибиною 65 метрів міліє просто на очах.
Натомість, катастрофа бронзової доби (занепад Мікенської та Хетської цивілізацій) змінює тепла епоха Класичної Греції та розквіту Римської імперії. Не випадкове і Велике переселення народів, яке вщент змело «Тисячолітній Рим»: період Бонда 1 приносить в Європу холодні вітри, посуху, голод та міграції (не дивно, що вчені називають цю епоху «Малим льодовиковим періодом Античності»). В нормандському епосі «Старша Едда» ці часи іменуються «Філбумвінтером», тобто велика та сувора зима, яка мала стати для народів Півночі передвісником Раґнарька (кінця світу).
Проте, Розенлунд не тільки зупиняється на давньому минулому, але й аналізує події сьогодення, які, звичайно, циклічно повторюються та мають безпосередні зв’язки з минулим. Так, автор цілком об’єктивно говорить про те, що сучасне, здавалося б технологічне, суспільство не менш уразливе чим за часів фар��она Хета ІІІ.
Події у Єгипті 2200 року до н. е. та сучасна посуха у 2015–2016 рр. однаково підтверджують, що залежність населення цієї частину світу від річки Нілу не змінилося за багато тисячоліть. Нова подія Бонда, спричинена природою чи самою людиною, може набути катастрофічних наслідків навіть сьогодні. В одну мить мільйони людей можуть стати «кліматичними біженцями» та помирати від нестачі найнеобхіднішого – води.
«Усім – а надто мільйонам потенційних кліматичних біженців – стане краще, якщо ми докладемо всіх можливих зусиль, аби запобігти такій нагальній водній кризі, поки найгірші побоювання не стали реальністю»
Причинами кліматичних змін стають не тільки вітри-камікадзе чи тепла течія річки Гольфстрім, але й виверження вулканів. Автор наводить приклад історії з вулканом Лакаґіґару (Лакі) у 1783 р. в Ісландії, який відкрив ворота смерті не тільки для п’ятої частини всього ісландського населення, але й цілої Європи затягнувши небо небезпечним смогом.
Кліматичні зміни відчули США та Мексика: крига скувала Міссісіпі та Мексиканську затоку. І саме, як відзначає Розенлунд, вулкан Лакі став каталізатором Великої Французької революції – неврожаї 1783–1789 рр. змусило голодних людей стати на барикади. Тому, можна погодитися з автором, що вулкани приносять не тільки смерть і розруху, але й зміни:
«Хоча виверження вулкану, безсумнівно, може призвести до великих руйнувань і безпосередньо – лавою та попелом, – і опосередковано – викликавши екстремальні погодні явища, є і зворотній бік медалі. Заради справедливості, треба звернути крихту уваги на той факт, що ми й усі живі створіння насправді повинні завдячувати вулканам життям»
Відзначу, що книга М. Розенлунда «Погода, яка змінила світ» призначена для вдумливого читача, який не побоїться часто зупинятися, довго задумуватися та ставити непрості запитання. Перш за все собі, можливу, іноді автору книги чи часто майбутнім поколінням. Чи ми готові сьогодні до нових примх погод та повернення циклу Бонда? Чи зможе людство знову покинути свої домівки та звикнути до нових умов та мігрувати (можливо, навіть за межі планети)?
І найголовніше: чи зможе людство нарешті зрозуміти, що чим більше змінювати світ – тим більше загроз його чекає в майбутньому. Адже, як стверджує автор книги: «Нічого просто так не стається. За будь-якою зміною клімату, природною теж, стоїть якась причина»
December 30, 2024
“La nostra capacità di adattamento alle situazioni più estreme è una benedizione e una condanna allo stesso tempo. Ci aiuta a sopravvivere, ma ci induce anche, dopo qualche tempo, a ritenere normale quasi ogni pazzia.”
April 19, 2019
Marcus Rosenlundin keväällä 2019 ilmestynyt tietokirja hyppää sääharrastajalle uutuuslistalta esiin pakollisena luettavana. Sää joka muutti maailmaa on nyt tietysti ajankohtainen, joten kirjalla on momentum päätyä muidenkin kuin säänörttien lukupinoihin. Nimestä huolimatta jo takakannen tekstistä pystyy päättelemään, että säätapahtumien sijaan käsittely painottuu ilmastoon ja sen suuriin linjoihin: miten vähitellen epäsuotuisammaksi muuttuvat olosuhteet vaikuttavat ihmisyhteisöjen elämään. Liikkeelle lähteminen toistuu motiivin lailla niin, että siitä muodostuu jo selvä lausunto, mitä on odotettavissa myös meneillään olevan ilmaston lämpenemisen myötä.
Rosenlundin tietokerronnassa on omanlaisensa ääni ja tekstissä vetävyyttä. Aivan Harari-tasolle kerronta ei nouse (pahoittelut populaarin tiedon kirjoittajille, joudutte kestämään tätä vertailua vielä pitkään), mutta kirjaa luki eteenpäin mieluusti. Kaikista fokusoinnin kohteista en ollut samoilla linjoilla. Alun myrskyjen vaikutusten kuvaus oli kiinnostavaa ja kirjan otsikon mukaista, mutta välillä mentiin historiassa vaikuttaneiden yhteisöjen tapojen kuvauksessa liian pitkille sivupoluille. Tiivistetysti: olisin lukenut mieluummin esim. käänteentekevistä myrskyistä ja kuivuuskausista kuin viikinkien metsästystavoista. Mutta tämä oli oma kulmani kirjaan, ja joku muu voi kiinnostua juuri toisista kohdista. Ihmiskunnan historian kehityksen käänteiden kuvauksessa (epäreilut) Harari-vertailut pääsivät vain korostumaan päässäni, ja aloin miettiä, olisiko tässä kannattanut mennä enemmän sää edellä. Pidin siitä, että kirja luo perspektiiviä, miten dramaattisista ilmastonmuutoksista on selvitty ennen, ja miten tulevaisuudenkin suhteen on toivoa. Toiveikkuutta tarvitaan ilmastoahdistuksen keskelle, jotta vältytään lamaannukselta.
"Ja kuinka ollakaan, muuan myrsky saa erään yritteliään miehen oivaltamaan uuden tekniikan mahdollisuudet. Vuonna 1859 brittiläinen höyryklipperi Royal Charter haaksirikkoutuu Walesin rannikolla hirmumyrskyssä. Tapaus saa vara-amiraali Robert FitzRoyn – – keksimään täysin uudenlaisen liikeidean: sääennusteet." (s. 22-23)
Rosenlundin tietokerronnassa on omanlaisensa ääni ja tekstissä vetävyyttä. Aivan Harari-tasolle kerronta ei nouse (pahoittelut populaarin tiedon kirjoittajille, joudutte kestämään tätä vertailua vielä pitkään), mutta kirjaa luki eteenpäin mieluusti. Kaikista fokusoinnin kohteista en ollut samoilla linjoilla. Alun myrskyjen vaikutusten kuvaus oli kiinnostavaa ja kirjan otsikon mukaista, mutta välillä mentiin historiassa vaikuttaneiden yhteisöjen tapojen kuvauksessa liian pitkille sivupoluille. Tiivistetysti: olisin lukenut mieluummin esim. käänteentekevistä myrskyistä ja kuivuuskausista kuin viikinkien metsästystavoista. Mutta tämä oli oma kulmani kirjaan, ja joku muu voi kiinnostua juuri toisista kohdista. Ihmiskunnan historian kehityksen käänteiden kuvauksessa (epäreilut) Harari-vertailut pääsivät vain korostumaan päässäni, ja aloin miettiä, olisiko tässä kannattanut mennä enemmän sää edellä. Pidin siitä, että kirja luo perspektiiviä, miten dramaattisista ilmastonmuutoksista on selvitty ennen, ja miten tulevaisuudenkin suhteen on toivoa. Toiveikkuutta tarvitaan ilmastoahdistuksen keskelle, jotta vältytään lamaannukselta.
"Ja kuinka ollakaan, muuan myrsky saa erään yritteliään miehen oivaltamaan uuden tekniikan mahdollisuudet. Vuonna 1859 brittiläinen höyryklipperi Royal Charter haaksirikkoutuu Walesin rannikolla hirmumyrskyssä. Tapaus saa vara-amiraali Robert FitzRoyn – – keksimään täysin uudenlaisen liikeidean: sääennusteet." (s. 22-23)
June 7, 2020
Mielenkiintoinen kirja säästä ja sään vaikutuksesta nykykulttuuriimme sekä ajankohtainen, ravisteleva kannanotto ilmastonmuutokseen. Tämän avulla on mahdollista hahmottaa, missä me olemme nyt ja mitä me voisimme oppia menneisyyden suurista ilmastokatastrofeista.
Pienen miinuksen ajattelin antaa Eurooppa-sentrisyydestä - olisin mielelläni kuullut lisää sään vaikutuksista muissakin maanosissa. Niihin viitataan pääasiassa kuitenkin vain, mikäli jokin niissä tapahtuva suuri mullistus vaikuttaa Eurooppaan. Koska teoksen pihvi on kuitenkin pienen jääkauden vaikutus nykyiseen ilmastonmuutokseen, joudun kuitenkin vetämään miinuksen pois, vaikka välillä tässä vaelletaankin todella kauas siitä lihalautasesta. Toisaalta en esimerkiksi tiennyt, että ihmiskunnan toiminta todennäköisesti lopetti pienen jääkauden etuajassa.
Minulla ei ole asiantuntemusta arvioida teoksessa esitettyjen väitteiden todenperäisyyttä, joten olisin kaivannut enemmänkin lähdeviitteitä. Kuuntelin tosin äänikirjana, joten en ole nähnyt teoksen lähdeluetteloa.
Mielenkiintoisia faktoja, joita poimin:
- Grönlannin viikingit välttelivät jostain syystä kalan syömistä ja se koitui heidän kohtalokseen. (opetus = nälänhädän iskiessä Suomeen, etsi järvi)
- Taiwanin riisinkulutus on 1960-luvulta vähentynyt 70%.
- Meillä ei ehkä olisi Mary Shelleyn Frankensteinia ilman massiivista tulivuorenpurkausta.
- Ruotsin tiedeakatemian ensimmäinen naisjäsen Eva Ekeblad pääsi akatemiaan, koska keksi miten perunasta saadaan tislattua viinaa.
Pienen miinuksen ajattelin antaa Eurooppa-sentrisyydestä - olisin mielelläni kuullut lisää sään vaikutuksista muissakin maanosissa. Niihin viitataan pääasiassa kuitenkin vain, mikäli jokin niissä tapahtuva suuri mullistus vaikuttaa Eurooppaan. Koska teoksen pihvi on kuitenkin pienen jääkauden vaikutus nykyiseen ilmastonmuutokseen, joudun kuitenkin vetämään miinuksen pois, vaikka välillä tässä vaelletaankin todella kauas siitä lihalautasesta. Toisaalta en esimerkiksi tiennyt, että ihmiskunnan toiminta todennäköisesti lopetti pienen jääkauden etuajassa.
Minulla ei ole asiantuntemusta arvioida teoksessa esitettyjen väitteiden todenperäisyyttä, joten olisin kaivannut enemmänkin lähdeviitteitä. Kuuntelin tosin äänikirjana, joten en ole nähnyt teoksen lähdeluetteloa.
Mielenkiintoisia faktoja, joita poimin:
- Grönlannin viikingit välttelivät jostain syystä kalan syömistä ja se koitui heidän kohtalokseen. (opetus = nälänhädän iskiessä Suomeen, etsi järvi)
- Taiwanin riisinkulutus on 1960-luvulta vähentynyt 70%.
- Meillä ei ehkä olisi Mary Shelleyn Frankensteinia ilman massiivista tulivuorenpurkausta.
- Ruotsin tiedeakatemian ensimmäinen naisjäsen Eva Ekeblad pääsi akatemiaan, koska keksi miten perunasta saadaan tislattua viinaa.
January 3, 2021
Sicuramente un libro interessante, ricco di curiosità riferite a particolari momenti storici (la piccola era glaciale che portò la carestia in Europa, l'arrivo della peste...) nei quali il clima mondiale cambiò e impose agli esseri umani di muoversi o di cambiare la propria alimentazione o stile di vita.
Mi aspettavo però tutt'altro libro, con dieci grandi eventi (più o meno) catastrofici che cambiarono effettivamente e senza dubbi l'esistenza degli esseri umani, magari con predominanza dell'aspetto scientifico rispetto a quello storico.
Invece ci sono molti dubbi, ipotesi, supposizioni "se e ma" che mi hanno lasciato un po' di amaro in bocca.
I capitoli a mio parere più curiosi (come quello sui supervulcani o sul Doggerland) sono trattati in maniera piuttosto veloce, mentre altri in modo fin troppo annacquato.
Sicuramente una lettura di svago, ma che verso il finale comincia a risultare un po' ripetitiva.
Mi aspettavo però tutt'altro libro, con dieci grandi eventi (più o meno) catastrofici che cambiarono effettivamente e senza dubbi l'esistenza degli esseri umani, magari con predominanza dell'aspetto scientifico rispetto a quello storico.
Invece ci sono molti dubbi, ipotesi, supposizioni "se e ma" che mi hanno lasciato un po' di amaro in bocca.
I capitoli a mio parere più curiosi (come quello sui supervulcani o sul Doggerland) sono trattati in maniera piuttosto veloce, mentre altri in modo fin troppo annacquato.
Sicuramente una lettura di svago, ma che verso il finale comincia a risultare un po' ripetitiva.
May 16, 2022
Розтягував задоволення як міг. У школі, поряд із зарубіжною літературою, моїми улюбленими предметами були географія та всесвітня історія. Тому ця книга - чудовий скарб на стику цих двох дисциплін. На додачу, автор не сушив текст науковістю, а зробив його дуже здобним. Давно не читав книги, яка б була такою максимально не нудною.
December 22, 2019
Oivallista pohjaa ilmastonmuutoskeskustelulle. Ilmasto on muuttunut ennenkin ja tulee muuttumaan jatkossakin ja isoja ilmastotapahtumia tulee ihmisestä riippumatta – mutta ihmisen toiminnassa on sittenkin omat ongelmansa.
Rosenlundin mukaan noin yleisesti ottaen maailman pitäisi mennä niin, että eläinlajien pitäisi kuluttaa ilmakehästä hiilidioksidia ja siten kylmentää planeettaa ja on tulivuorten tehtävä syytää sitä sitten takaisin ja huolehtia lämmityksestä. Nyt ihmiset ovat astuneet teollisen vallankumouksen myötä tulivuorten tontille.
Sääanekdootteja, ilmastonmuutoksen historiaa, toiveikkuutta sen suhteen, että ihmiskunta selviää kyllä isoistakin muutoksista, realismia siitä että muutokset tulevat johtamaan massiiviseen määrään kuolemaa ja kärsimystä – ihan hyvä yleispaketti aiheesta siis.
Rosenlundin mukaan noin yleisesti ottaen maailman pitäisi mennä niin, että eläinlajien pitäisi kuluttaa ilmakehästä hiilidioksidia ja siten kylmentää planeettaa ja on tulivuorten tehtävä syytää sitä sitten takaisin ja huolehtia lämmityksestä. Nyt ihmiset ovat astuneet teollisen vallankumouksen myötä tulivuorten tontille.
Sääanekdootteja, ilmastonmuutoksen historiaa, toiveikkuutta sen suhteen, että ihmiskunta selviää kyllä isoistakin muutoksista, realismia siitä että muutokset tulevat johtamaan massiiviseen määrään kuolemaa ja kärsimystä – ihan hyvä yleispaketti aiheesta siis.
February 19, 2020
Rosenlundin teos maapallon muuttuvasta ilmastosta on kiinnostava katsaus menneisyyteen ja luonnonkatastrofeihin. Ihmisten tullessa mukaan kuvaan teoksen kerronta kompastelee, sillä kirjoittaja tuo näyttämölle satunnaisesti valittuja kansoja, jotka tavalla tai toisella sopeutuivat muuttuvaan ilmastoon. En lainannut tätä kirjaa lukeakseni Grönlannin viikinkien ruokavaliosta. Näiden satunnaisten nostojen myötä teos ei tunnu täysin koherentilta kokonaisuudelta, vaan minunkin oli välillä mietittävä, että mihin kirjailija oikein esimerkillään pyrkii, vai onko kyseessä vain umpikujaan päättyvä sivupolku.
Teos on kuitenkin nopealukuinen, kohtuullisen lyhyt ja täynnä kiinnostavaa tietoa olennaisissa luvuissa, eli kertoessaan ilmiöistä, jotka ovat vaikuttaneet maapallon säähän tai oikeasti muokanneet ilmastoa.
Teos on kuitenkin nopealukuinen, kohtuullisen lyhyt ja täynnä kiinnostavaa tietoa olennaisissa luvuissa, eli kertoessaan ilmiöistä, jotka ovat vaikuttaneet maapallon säähän tai oikeasti muokanneet ilmastoa.
July 11, 2022
Funkar strålande som ljudbok. Att förkovra sig i historien och höra om vädrets påverkan genom tiderna är både tröstande och intressant. Rosenlund är en viktig pusselbit på Svenskfinlands författarscen.
April 19, 2019
Rosenlund on kirjoittanut kirjan tämän päivän kuumasta perunasta: säästä ja sen muutoksista ja ihmisten räpiköinnistä näiden voimien edessä. Maapallon sääolojen muutokset ovat toisinaan hitaita, toisinaan taas katastrofaalisen nopeita. Näitä nopeita muutoksia on aiheuttanut mm. tulivuorten purkaukset, jääjärvien romahtaminen Atlantiin ja golfvirran heikentyminen. Vaikka Rosenlund välillä piipahtaa miljardien vuosien takaisissa ajoissa tai toisilla mantereilla, tarinan painopiste on Euroopassa. Käymmekin kirjan aikana Waterloon taisteluissa, viikinkien retkillä, perunaviljelmillä, Titanicilla ja "Euroopan Atlantiksella", noin muutaman mainitakseni. Meno on siis jokseenkin poukkoilevaa, mutta koko ajan humoristista ja eloisaa. Rosenlund myös pitäytyy historiassa, ilmastonmuutoksissa, joissa ihmisellä ei ole ollut osaa eikä arpaa. Nykyisen ilmastonmuutoksen hän ohittaa maininnalla, mutta vertailu menneeseen on hiuksianostattavan kiinnostavaa.
Vaikkei Rosenlund juuri käsittelekään nykyistä ilmastonmuutosta, hän silti vakuuttaa olevansa optimisti nykytilanteessakin. Kuten historian esimerkit osoittavat, sääolojen muutokset ovat toki aiheuttaneet aina ihmiskunnalle valtavaa tuhoa: nälkä- ja tautiepidemioita, sotia, vainoa ja maanpakolaisuutta. Samalla ne ovat Rosenlundin näkemyksen mukaan sysänneet ihmisen pidemmälle, saaneet hänet rikkomaan mukavuuden ja pelon rajoja, keksimään ja löytämään uutta. Kaaoksen alta on noussut astetta vahvempi ihmiskunta. Tähän hän haluaa nytkin luottaa, vaikka vaikeita aikoja onkin edessä.
Vaikkei Rosenlund juuri käsittelekään nykyistä ilmastonmuutosta, hän silti vakuuttaa olevansa optimisti nykytilanteessakin. Kuten historian esimerkit osoittavat, sääolojen muutokset ovat toki aiheuttaneet aina ihmiskunnalle valtavaa tuhoa: nälkä- ja tautiepidemioita, sotia, vainoa ja maanpakolaisuutta. Samalla ne ovat Rosenlundin näkemyksen mukaan sysänneet ihmisen pidemmälle, saaneet hänet rikkomaan mukavuuden ja pelon rajoja, keksimään ja löytämään uutta. Kaaoksen alta on noussut astetta vahvempi ihmiskunta. Tähän hän haluaa nytkin luottaa, vaikka vaikeita aikoja onkin edessä.
December 16, 2019
Nykyisin tuntuu taas olevan suosittua kirjoittaa populaarihistoriallisia kirjoja, joihin kerätään pieniä ja erikoisia anekdootteja eri ajoista jonkin teeman mukaan. Odotin kirjan nimen perusteella, että tämä olisi yksi tämänkaltainen teos, jossa luetellaan anekdootteja menneisyyden hassuista tai yllättävistä tapahtumista, tällä kertaa sääilmiöistä jotka vaikuttivat historian kulkuun. Ja onhan tässä muutamia sellaisia: rankkasateen vaikutus Waterloon taisteluun, myrskyt jotka häiritsivät Caesarin ja Kublai-kaanin valloituksia, Amsterdamin nousu maailmankaupan keskukseksi Grote Mandranke -myrskyn muokattua Hollannin rantaviivaa niin, että Amsterdamista tuli suotuisa satamakaupunki. Triviatietoa, jota lukiessa voi olla ihan hauskaa, mutta joka ei muodosta sen kummempaa kokonaisuutta. Kirjallista popkornia.
Pääasiassa Rosenlundin kirja keskittyy kuitenkin ilmastoon, ei niinkään säähän. Suurin osa kirjasta kertoo menneistä ilmastonmuutoksista: jääkausien lopuista, tulivuorenpurkausten aiheuttamista kylmistä kausista, viileän sään takia hylätyistä asutuksista. Nämä olivat kirjan kiinnostavimmat osat. Jos minä olisin ollut tämän kirjan kustannustoimittaja, olisin kehottanut Rosenlundia leikkaamaan kaikki säätapahtumakohdat pois ja kirjoittamaan koko kirjan pelkästään ilmaston muutoksista menneisyydessä. Se olisi ollut paljon parempi kirja.
July 2, 2019
Intressant och lättläst populärvetenskap, men i början lite flummig, bättre mot slutet. Märks att Rosenlund jobbat mycket med muntlig presentation, emellanåt blir den löpande texten lite ’prutthurtig’.
May 5, 2022
"Podczas wojny zimowej noce były tak zimne, że głuszce siedzące rzędem na gałęzi świerku zamarzały na śmierć. Rano ściągaliśmy je z drzewa i piekliśmy." - tak zaczyna się ta książka... czyż nie chce się wiedzieć więcej?
GDY POGODA ZMIENIA BIEG HISTORII, to świetnie napisana literatura faktu. Marcus Rosenlund ma dar opowiadania, jest świetnym bajarzem - jego dzieło czyta się jak baśń pełną smoków, trolli, elfów i... ludzi. Autor popycha nas w szpony drapieżnej pogody, która ma wielką moc - moc zmieniania historii.
Najbardziej podoba mi się właśnie ta baśniowość. Marcus Rosenlund wplata wiele legend, podań, zasłyszanych i powtarzanych anegdot, które są prawdziwą ozdobą i przyciągają czytelnika do następnej i następnej strony.
Duszę miłującą opowieści łatwo poznać po umiejętności sprawnego łączenia różnych literackich gatunków, oraz odwoływanie się do innych wielkich pisarzy. Więc mamy tu np. Tolkiena, który wskazuje drogę i inne piękne poetyckie początki rozdziałów. Mnie to wybornie wprowadzało w klimat spotkań przy kominku z burzą za oknem.
Siłą tej książki jest sposób, w jaki została napisana. Wiele jest przecież pozycji o pogodzie, ale o pogodzie, która zaczyna stawiać się mitem, herosem, niszczycielem i budowniczym... baśniowo - nie jest aż tak wiele. Wartość edukacyjna z fantazją została tu zaślubiona z wartością rozrywkową. Myślę, że GDY POGODA ZMIENIA BIEG HISTORII, to pozycja nie tylko dla kochających historię i pogodę, ale także dla tych, którzy lubią bajania. Dostajemy tu wiele niesamowitych, budzących grozę ale i rozpalających wyobraźnię obrazów z przeszłości.
Książka została bardzo ładnie wydana. Okładka przykuwa wzrok i jest spójna w stosunku do innych książek Wydawnictwa UJ marki bo.wiem - polecam.
idzie burza
7/10
bo.wiem
Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
GDY POGODA ZMIENIA BIEG HISTORII, to świetnie napisana literatura faktu. Marcus Rosenlund ma dar opowiadania, jest świetnym bajarzem - jego dzieło czyta się jak baśń pełną smoków, trolli, elfów i... ludzi. Autor popycha nas w szpony drapieżnej pogody, która ma wielką moc - moc zmieniania historii.
Najbardziej podoba mi się właśnie ta baśniowość. Marcus Rosenlund wplata wiele legend, podań, zasłyszanych i powtarzanych anegdot, które są prawdziwą ozdobą i przyciągają czytelnika do następnej i następnej strony.
Duszę miłującą opowieści łatwo poznać po umiejętności sprawnego łączenia różnych literackich gatunków, oraz odwoływanie się do innych wielkich pisarzy. Więc mamy tu np. Tolkiena, który wskazuje drogę i inne piękne poetyckie początki rozdziałów. Mnie to wybornie wprowadzało w klimat spotkań przy kominku z burzą za oknem.
Siłą tej książki jest sposób, w jaki została napisana. Wiele jest przecież pozycji o pogodzie, ale o pogodzie, która zaczyna stawiać się mitem, herosem, niszczycielem i budowniczym... baśniowo - nie jest aż tak wiele. Wartość edukacyjna z fantazją została tu zaślubiona z wartością rozrywkową. Myślę, że GDY POGODA ZMIENIA BIEG HISTORII, to pozycja nie tylko dla kochających historię i pogodę, ale także dla tych, którzy lubią bajania. Dostajemy tu wiele niesamowitych, budzących grozę ale i rozpalających wyobraźnię obrazów z przeszłości.
Książka została bardzo ładnie wydana. Okładka przykuwa wzrok i jest spójna w stosunku do innych książek Wydawnictwa UJ marki bo.wiem - polecam.
idzie burza
7/10
bo.wiem
Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
November 10, 2020
🌍 “I 10 disastri climatici che hanno cambiato il mondo” è un saggio sulla climatologia che attraversa alcune fasi storiche cruciali segnate da eventi atmosferici che hanno avuto un impatto sulla storia della Terra e sulla sua geografia.
❄️ L’autore adopera una sorta di viaggio nel tempo -immaginario- per far vivere (e divertire) il lettore in prima persona il caso in esame, e lo fa attraverso uno stile di scrittura assolutamente scorrevole, armonioso e con un lessico decisamente alla portata di tutti. Il libro è inoltre arricchito da battute di spirito estemporanee che alleggeriscono la lettura senza mai distrarre il lettore.
🌪 Dove saremmo noi oggi se quel vulcano non avesse mai eruttato? Ci sarebbero state le carestie o le pandemie anche senza la piccola era glaciale? L’essere umano, così come lo conosciamo oggi, sarebbe ancora su questo pianeta? Sono tutte domande che trovano risposta in questo saggio interessante e stimolante, che potrà appassionare anche chi non è solitamente avvezzo alla lettura della saggistica sul clima.
🌈 “I 10 disastri climatici che hanno cambiato il mondo” è un libro che mi ha stimolato, aprendo la mia mente a nuove conoscenze, con un pizzico di ironia e con una scrittura snella e fluida. Davvero consigliato! Potete leggere la recensione completa sul blog (link in bio).
January 19, 2025
Az az alapgondolat, hogy történelmi eseményeinket az akkori éghajlati viszonyokkal együtt vizsgáljuk, egyszerűen zseniális. A történelemkönyvekben az éghajlati tényezők méltatlanul háttérbe szorulnak, pedig az ipari forradalom előtti korszakokban ezek alapjaiban határozták meg az emberek életét és döntéseit. Ilyen szempontból hiánypótló a könyv és nagyon sok érdekes adattal és összefüggéssel gazdagodunk.
Akkor miért a közepes értékelés? Az író stílusával nem voltam maradéktalanul elégedett. Vannak benne olyan szubjektív elemek, amelyek szerintem nem odavalók és kicsit komolytalanná teszi a témát. A nyelvezete túl laza ahhoz képest, hogy tényeket próbál elmagyarázni és ez néha elvett a téma komolyságából. Továbbá kicsit csapongónak éreztem és túl gyakran váltott témát jó néhány esetben az író, emiatt pár fejezet elnagyoltnak tűnhet. Talán ez is volt a célja, hogy egy rövid betekintést nyújtson, egy átfogó képet. Ahhoz viszont meg túlságosan Eurázsia központú a mű.
Ez nem egy rossz könyv, csak egy kicsit más vártam a fülszöveg alapján. Bár nehezen indult be a könyv, de az utolsó fejezetek már sokkal élvezetesebbek voltak. Itt az író jobban koncentrált az összefüggésekre, és kevesebb spekulált. Ha az egészet így írta volna meg, akkor biztos vagyok benne, hogy jobban tetszett volna.
Akkor miért a közepes értékelés? Az író stílusával nem voltam maradéktalanul elégedett. Vannak benne olyan szubjektív elemek, amelyek szerintem nem odavalók és kicsit komolytalanná teszi a témát. A nyelvezete túl laza ahhoz képest, hogy tényeket próbál elmagyarázni és ez néha elvett a téma komolyságából. Továbbá kicsit csapongónak éreztem és túl gyakran váltott témát jó néhány esetben az író, emiatt pár fejezet elnagyoltnak tűnhet. Talán ez is volt a célja, hogy egy rövid betekintést nyújtson, egy átfogó képet. Ahhoz viszont meg túlságosan Eurázsia központú a mű.
Ez nem egy rossz könyv, csak egy kicsit más vártam a fülszöveg alapján. Bár nehezen indult be a könyv, de az utolsó fejezetek már sokkal élvezetesebbek voltak. Itt az író jobban koncentrált az összefüggésekre, és kevesebb spekulált. Ha az egészet így írta volna meg, akkor biztos vagyok benne, hogy jobban tetszett volna.
August 21, 2019
Journalistisella otteella irtonaisesti kirjoitettua tarinaa ilmastosta ja sen roolista maapallon asukkaiden suurissa ja vähän pienemmissäkin käännekohdissa.
Aiheen skaala on vaikuttava, satoja miljoonia vuosia, kilometrien paksulti jäätikköjä, syntyneitä ja sammuneita lajeja, kadonneita meriä ja mantereita. Marcus Rosenlund välttää lajityyppiä vaivaavan puuduttavan luettelomaisuuden navigoimalla välillä vapaasti assosioiden aikojen, mantereiden, eläinlajien, tapahtumien ja kulttuurien välillä.
Journalismin valtavirran mukaisesti Rosenlund sekoittaa lähteisiin henkilökohtaista aineistoa, huumoria, ruokareseptejä, kummitustarinoita ja fantasioita. Ilmastoa koskevista lähteistä Rosenlund puhuu jonkun verran suoraan. Maallikkona on vaikea arvioida kovan luonnontieteellisen pohjan pitävyyttä. Historiallisessa aineistossa Rosenlund päästää seulastaan läpi harmillisen monta ristiriitaista keskustelua aiheuttanutta ja aiheuttavaa tulkintaa nahkoineen karvoineen.
Nykyistä ilmastonmuutosta kirja ei suoraan käsittele, vaan jää pikku-jääkauden loppuun 1800 - luvulle. Rosenlund tekee mainion työn taustoittaessaan nykyajan suurinta ongelmaa ja asettaessaan mittakaavan, johon ilmastonmuutosta ja siitä käytyä keskustelua on hyvä verrata.
Aiheen skaala on vaikuttava, satoja miljoonia vuosia, kilometrien paksulti jäätikköjä, syntyneitä ja sammuneita lajeja, kadonneita meriä ja mantereita. Marcus Rosenlund välttää lajityyppiä vaivaavan puuduttavan luettelomaisuuden navigoimalla välillä vapaasti assosioiden aikojen, mantereiden, eläinlajien, tapahtumien ja kulttuurien välillä.
Journalismin valtavirran mukaisesti Rosenlund sekoittaa lähteisiin henkilökohtaista aineistoa, huumoria, ruokareseptejä, kummitustarinoita ja fantasioita. Ilmastoa koskevista lähteistä Rosenlund puhuu jonkun verran suoraan. Maallikkona on vaikea arvioida kovan luonnontieteellisen pohjan pitävyyttä. Historiallisessa aineistossa Rosenlund päästää seulastaan läpi harmillisen monta ristiriitaista keskustelua aiheuttanutta ja aiheuttavaa tulkintaa nahkoineen karvoineen.
Nykyistä ilmastonmuutosta kirja ei suoraan käsittele, vaan jää pikku-jääkauden loppuun 1800 - luvulle. Rosenlund tekee mainion työn taustoittaessaan nykyajan suurinta ongelmaa ja asettaessaan mittakaavan, johon ilmastonmuutosta ja siitä käytyä keskustelua on hyvä verrata.
September 2, 2023
Цікава книжка. Багато фактів і подій, віддалених у часі й просторі, пов'язані між собою причинно-наслідковими зв'язками. Я таке люблю. Це робить світ більшим і зрозумілішим, а історію - захопливішою.
Автор катає читатів у машині часу від ціанобактерій, динозаврів та перших людей до 18 століття і сучасності. І все виявляється пов'язаним між собою, особливо в людській історії.
Цитата: "... потепління світу, танення льодовиків і підняття рівня морів спричинене тим, що 500 років тому похолодання зробило юрбу голодних європейців конфліктними. Може, трохи спрощено, зате як іронічно".
Наукові терміни пояснені простими словами і взагалі книжка написана дуже-дуже доступно.
Багато уваги приділено півночі Європи, але це не дивно, зважаючи, що автор звідти родом.
Згадується Чорне море, що приємно, а ще розрізняються поняття Москва та українські землі (не знаю, чи це заслуга автора чи погоджена версія перекладача).
Щодо перекладу, то якось різонуло око речення: "Вікінги покинули острів без шуму й пилу". Остання фраза звучить як сталий вираз із "Діамантової руки", українською - ще й не дуже органічно.
Було ще щось таке, але я не виписувала.
Загалом враження від книжки кілька невдалих фраз не псують. А книжка дійсно цікава і варта прочитання.
Автор катає читатів у машині часу від ціанобактерій, динозаврів та перших людей до 18 століття і сучасності. І все виявляється пов'язаним між собою, особливо в людській історії.
Цитата: "... потепління світу, танення льодовиків і підняття рівня морів спричинене тим, що 500 років тому похолодання зробило юрбу голодних європейців конфліктними. Може, трохи спрощено, зате як іронічно".
Наукові терміни пояснені простими словами і взагалі книжка написана дуже-дуже доступно.
Багато уваги приділено півночі Європи, але це не дивно, зважаючи, що автор звідти родом.
Згадується Чорне море, що приємно, а ще розрізняються поняття Москва та українські землі (не знаю, чи це заслуга автора чи погоджена версія перекладача).
Щодо перекладу, то якось різонуло око речення: "Вікінги покинули острів без шуму й пилу". Остання фраза звучить як сталий вираз із "Діамантової руки", українською - ще й не дуже органічно.
Було ще щось таке, але я не виписувала.
Загалом враження від книжки кілька невдалих фраз не псують. А книжка дійсно цікава і варта прочитання.
March 15, 2020
Marcus Rosenlundin tietokirja Sää joka muutti maailmaa on erinomainen teos, joka esittelee sääilmiöitä, ilmastonmuutoksia ja maailmanhistorian suuria mullistuksia. Keskeistä on, että nämä kaikki kolme ovat useimmiten linkittyneet toisiinsa. Osan suurin osa lukijoista tuntee - otetaan esimerkkinä vaikkapa suuret nälkävuodet ja Irlannin perunarutto, mutta osa Rosenlundin esittelemistä sääilmiöiden aiheuttamista muutoksista on ehkä vähemmän tunnettuja. Tästä käynee esimerkiksi Doggerlandin niemimaan tuhoutuminen ja sen vaikutukset.
Sää ja ilmasto ovat muuttuneet aina, kuten ilmastodenialistit jaksaneet muistuttaa. Rosenlundin teos nostaa tämän saman asian esiin. Rosenlund ei kuitenkaan käsittele huolettomasti ihmisen aiheuttamaa ilmastonmuutosta, vaan painottaa ilmastotoimien tarpeellisuutta.
Pidin paljon Rosenlundin omintakeisesta kertojaäänestä. Rosenlundin tekstissä on särmää ja väriä tavalla, joka teki teoksen kuuntelemisesta miellyttävän kokemuksen.
Sää ja ilmasto ovat muuttuneet aina, kuten ilmastodenialistit jaksaneet muistuttaa. Rosenlundin teos nostaa tämän saman asian esiin. Rosenlund ei kuitenkaan käsittele huolettomasti ihmisen aiheuttamaa ilmastonmuutosta, vaan painottaa ilmastotoimien tarpeellisuutta.
Pidin paljon Rosenlundin omintakeisesta kertojaäänestä. Rosenlundin tekstissä on särmää ja väriä tavalla, joka teki teoksen kuuntelemisesta miellyttävän kokemuksen.
July 29, 2022
Rosenlund is a very well-liked journalist on the Finnish National Radio who delves into culture, science, entertainment -- you name it! Here he discusses, in his signature conversational style, weather events that changed the world and how natural phenomenon, like volcano outbreaks, changed weather which in turn changed the world. He weaves together immediate as well as long-term cause-consequence chains from across the globe and eons. He is responsible in his indication of sources in the narrative, as well as clarity when he indulges in delightful and wild speculation. After considering how weather has changed from shifting tectonic plates and the break-neck speed changes human activities are causing in climate and weather, he ends on a positive note that the planet is resilient, as are humans, even if our societies are less so.
October 27, 2021
Bello, molto interessante. L'autore propone 10 eventi storici, dall'estinzione dell'uomo di Neanderthal alla diffusione delle patate, dalla piccola era glaciale alle eruzioni vulcaniche, analizzandoli sotto il punto di vista del clima, spiegando come abbia causato e influenzato molti avvenimenti politici, geologici, evoluzionistici, con un occhio anche all'attualità e ai cambiamenti contemporanei.
Scritto in modo semplice, comprensibile anche a non esperti, spiega bene concetti e meccanismi. Forse in alcuni punti è un po' ripetitivo o segue un filo un po' ritorto, ma nel complesso la divulgazione è molto chiara ed efficace.
Scritto in modo semplice, comprensibile anche a non esperti, spiega bene concetti e meccanismi. Forse in alcuni punti è un po' ripetitivo o segue un filo un po' ritorto, ma nel complesso la divulgazione è molto chiara ed efficace.
October 2, 2019
Sujuvasanainen ja todella kiinnostava katsaus historiaan, vähän erilaisesta näkökulmasta katsoen. Tykkäsin paljon, tämä oli helppolukuinen mutta sisälsi myös paljon uutta tietoa ja uusia katsantokantoja. Historiaa ja maailmaa yleensäkin voi tarkastella niin monesta eri suunnasta, aina oppii jotain uutta ja saa enemmän ymmärrystä. Tämä oli enemmänkin luonnontieteellinen historiakatsaus, mutta myös yhteiskunnalliset vaikutukset tuli selväksi -koskahan ihmiset olisivat valmiita myöntämään kuinka pieniä ja ympäröivästä luonnosta riippuvaisia me olemmekaan?
December 3, 2020
Ihan ok kirja, mutta en innostunut. Sää on kirjassa loppujen lopuksi aika pienessä roolissa. Paljon enemmän on yleistä historiaa, kulttuurihistoriaa, geologiaa ja vieläpä asioita, jotka tapahtuivat vuosituhansia sitten. Eli kaikenlaiset olosuhteet ovat vaikuttaneet sekalaisiin asioihin...
Paljon kerrotaan esim. erilaisista jääkausista. Jotenkin ajattelen niin, että jääkausi on lähtökohta, minkä seurauksena ilmasto on tietynlainen, ja siinä ilmastossa on sitten tietynlaisia sääilmiöitä? Ei huono, mutta odotin jotain muuta.
Paljon kerrotaan esim. erilaisista jääkausista. Jotenkin ajattelen niin, että jääkausi on lähtökohta, minkä seurauksena ilmasto on tietynlainen, ja siinä ilmastossa on sitten tietynlaisia sääilmiöitä? Ei huono, mutta odotin jotain muuta.
January 30, 2021
Molto interessante, vedere come i cambiamenti climatici naturali e non abbiamo influenzato il corso della storia. Mi sarebbe piaciuto avere più fonti, a volte ho avuto la sensazione che si trattasse solo di opinioni dell'autore (anche se quando riportava sue supposizioni viene sempre dichiarato) e l'ho trovato anche un po' dispersivo. Quindi gli avrei dato un 4 per i contenuti, ma per la forma mi sono fermata alle 3 stelle
December 27, 2021
Határozottan tudományos ismeretterjesztő könyv. Olvasmányos, szórakoztató, kicsit sok az ismétlés benne, de akad elég érdekesség is. Nekem inspirációt is adott oktatási projektek keretezéséhez.
Nem tudtam például, hogy a francia forradalomnak van köze egy vulkánkitöréshez, sosem hallottam az Azulla filiculoidesről sem a cianobaktériumokról. De a legérdekesebb a holocén Bond időszakainak az emberi civilizációra gyakorolt hatása volt.
Nem tudtam például, hogy a francia forradalomnak van köze egy vulkánkitöréshez, sosem hallottam az Azulla filiculoidesről sem a cianobaktériumokról. De a legérdekesebb a holocén Bond időszakainak az emberi civilizációra gyakorolt hatása volt.
November 18, 2023
Weather book about history; how weather has changed circumstances that have led to the world now live in, and a bit of how some of it could be wiped out pretty easily. Rosenlund is a brilliant writer, connects the chapters together, and quotes rock songs (if you didn't understand popularized science before, now you do). I would have liked to give more points, but felt that the book was a bit all over the place, and didn't have so many moments surprise or amazement as I could have.
Displaying 1 - 30 of 60 reviews