Це було щось неперевершене.
Отож винесений у заголовок щурячий шлях - це шлях втечі з Риму до Латинської Америки чи Африки, відкритий для колишніх нацистів і на який дуже хоче вийти головний герой. Він - Отто Вехтер, губернатор Галичини, більш знаний як М'ясник Львова через висунені проти нього після ІІ Світової війни звинувачення у масовому вбивсті 100 тисяч євреїв (за іншими джерелами 500 тисяч). Книга написана завдяки величезному приватному архіву дружини М'ясника, переданому Філіппу Сендсу 80-річним Отто Молодшим. І саме з цим Отто упродовж 300 сторінок ведеться дуже витриманий діалог-дискусія, одна сторона якого переконана, що батько ні в чому не винен, інша прагне довести протилежне. Спроби переконати єдиного з 6 дітей і 15 онуків Вехтера, що готовий публічно обговорювати з дослідником сімейну історію, проведуть Сендса через цілу Європу, від Львова до Риму і зокрема під браму Ватикану. Він назбирає купу нових фактів про переховування М'ясника після поразки Німеччини, про мережу його контактів. Усі ці нові факти приведуть до, без перебільшення, відкриття цілої мережі шпигунів на теренах пост-воєнної Європи. При цьому все, ��о на позір виглядає просто, виявляється значно складнішим.
Так, щурячий шлях існує - але він не настільки секретний і крамольний, як видається. Допомога пронацистських кіл Ватикану у втечі колишнім нацистам - лише офіційна версія справи, обманка для загалу. Насправді до 1949 року вже ніхто не зацікавлений у відшукуванні і вбивстві нацистських злочинців. Нова геополітична стратегія колишніх союзників, а тепер найзапекліших суперників у Холодній війні інша. Тепер кожна сторона намагається завербувати фахових нацистських офіцерів і змусити працювати на себе. Отож щурячий шлях не є ні для кого таємницею, він курується американцями і дає другий шанс колишнім організаторам і очільникам таборів смерті, масовим вбивцям тощо. Серед тих, кого 'прощають' таким чином американці і вивозять до Америки, зокрема доктор Менгеле, який проводив досліди на близнюках в Освенцімі. Розробники зброї масового вбивства, носії корисної у війні з радянцями інформації - їх усіх прагнуть взяти під своє крило обидві сторони. Радянська розвідка, так виглядає, спромоглася завербувати не менше нацистів. А найбільшим щасливчикам вдається стати навіть подвійними агентами і 'годувати' американців 'секретною інформацією', яка насправді є радянськими вигадками, і навпаки.
У цих обставинах, перебуваючи в розшуку за масові вбивства, переховуючись упродовж трьох років в Альпах і діставшись нарешті з фейковими документами до Риму - Отто Вехтер отримує подібну пропозицію від своїх колишніх 'колег', а тепер секретних агентів американських спецслужб.
Якщо видається, що тут містяться спойлери, - то дарма. Адже це тільки дрібна частина того обширу подій, що описані в книзі. Серед іншого, тут йдеться і про краківський і, згодом, львівський періоди життя подружжя Отто і Шарлотти Вехтерів. Про те, як пані Вехтер обирала наповнення інтер'єру свого краківського маєтку у... фондах тамтешнього музею у форматі 'ці ренесансні меблі мені запакуйте, і цей бароковий диванчик з комодом, й оця картина Пітера Брейгеля непогано виглядатиме в моїй вітальні'. Багато з цих артефактів досі перебувають у власності родини, хоча Отто молодший і намагається повернути все колишнім власникам, тобто їхнім нащадкам.
Загалом цей дідусь найпозитивніший персонаж у книзі, який щиро прагне дізнатися правду про батька, але водночас усіма силами намагається відмежувати його від злочинів нацистського режиму. Не менш емоційно заангажованим є Філіпп Сендс, який у "Східно-Західній вулиці' вже розповів історію своєї родини, винищеної у Львові і Жовкві. Через цю особисту причетність автора до описаних також і в 'Щурячому шляху' подій та постатей мені часом тяжко вірити в його об'єктивність. А коли йдеться про Львів - йому бракує розуміння нашої історії. Принаймні, я залишаю за собою права також емоційно реагувати на його згадки про 'сльози зворушення' в очах Андрея Шептицького при зустрічі з М'ясником. Справді, це в той час, коли митрополит переховував численних євреїв у митрополичих палатах від знищення цим самим М'ясником?(( За такі бздури знімаю одну зірочку і хоч так з Сендсом поквитаюся. Хоча книга таки справді неперевершена, читається на одному подиху, спонукає пошукати більше про нацистів 'під прикриттям', шпигунський Рим, мисливців за нацистськими головами, роль Ватикану у всій цій геополітичній павутині. Аж не віриться, що розвідка про реальні події може настільки unputdownable. Щиро раджу!