Хімія повсякдення. Від шампуню і прального порошку до смаженої картоплі

by Володимир Саркісян

Наше повсякденне життя — суцільна хімія. У ванній, на кухні, в автівці, аптечці й навіть на природі. За найпростішими речами — від прянощів до антисептика — стоїть складна формула і щонайменше кілька хімічних сполук зі страшними назвами, які взаємодіють між собою у той чи інший спосіб (незрозумілий для нас зазвичай).



У книжці хімік-токсиколог Володимир Саркісян пояснює, як на хімічному рівні функціонують речі та явища, з якими ми стикаємося щодня, — приготування їжі, прибирання та прання, купівля ліків, ожеледь на дорогах. Тут не лише формули та схеми, а й цілком буденні та практичні приклади. Коли потрібно посолити смажену картоплю та чому гомеопат не зможе нікого отруїти (як і вилікувати)? За яким принципом працюють марихуана, пестициди і шампунь? Звідки взялися мило, антисептик та чи існують чудодійні креми «все в одному»? Про все це розповідає Володимир Саркісян, пояснюючи принцип дії простих сполук і речовин, ділячись при цьому кулінарними лайфхаками та історіями від Плінія, Дюма та Агати Крісті.

Genres: Nonfiction, Science, Ukraine

176 pages, Paperback

Published January 1, 2021

Reviews

[Mariia · Rating 2 out of 5]

Якби мені треба було коротко сформулювати своє враження про цю книжку, я б сказала, що автор не знає, для кого пише.
Тут є пояснення базових речей. Але вона точно не для початківців.
Іноді тут треба уявляти з тексту кучеряві молекули. Але вона й не для професіоналів. Повірте, ті, хто може уявити собі поліоксиетилен, поліоксипропілен і їхню різницю в гідрофільності, не потребує пояснення роботи міцелярної води.
Якби автор знав свою аудиторію, він міг би адаптувати текст під рівень підготовки читачів.
Перший розділ – взагалі пекло. Автор намагається запхати туди максимум довідкових даних із хімії: будову атома, розчини, концентрації. В непідготованого читача від цього голова обертом. А потім …всі ці дані просто не використовуються. Взагалі. От ми поговорили про масову частку, а в наступній главі – бах – всі приклади із молярною. З чим її їсти? Попередню главу можна було б використати для підготовки до наступної.
Знаю, читаючи цю книжку, занотувала кілька фан-фактів. Може скластися враження, що це хороше чтиво. Але вони лишаються на рівні фан-фактів. Не виникає відчуття цілісності і довершеності. Факти забудуться. Покажіть якісь принципові речі, необхідні для розуміння хімії і проілюструйте їх тими ж фан-фактами. Так буде більше користі.
Як і в інших книжках Віхоли, мені бракує наочності. Складно сприймати в закони чи класифікації в текстовому вигляді. Намалюйте схему, зробіть табличку. Візуалізація дуже помічна. Інакше читачі мають робити це самі
Підсумовуючи, скажу, що мені важко відповісти на питання «про що ця книжка?» Вона дуже поверхова. А стиль викладу радше відлякає людину, що починає цікавитися хімією. В наукпопу ж кардинально протилежна місія.

[Olena Rudenko · Rating 3 out of 5]

Всьо, після цієї книжки я остаточно здаюсь.
Моя бабуся була вчителькою хімії і в школі мені завжди було соромно, що я нічорта в ній не розумію. Після школи навіть намагалась щось почитати сама, але весь час забивала, бо всі ці молі і електрони, які кудись приєднуються і від'єднуються, все це так і залишилось для мене тьомним лєсом.
Полюбити і зрозуміти хімію хоч на рівні семикласника в мене так і не вийшло. Більше того, не можу сказати, що ця книжка написана просто. В ній є класні історії, це правда, приклади теж хороші, але описи процесів пересічному читачу, який не подружився з хімією в школі, звучатимуть як абракадабра. Хоча я вірю, що автор старався.

Головний висновок з цієї книжки — треба використовувати більше спецій. Хто знає книжку про спеції і нейромедіатори?

[Alina Rozhkova · Rating 4 out of 5]

(трошки завищую українському автору)
Книжка не вийшла проста і доступна, вона достатньо складно написана, з великою кількістю термінології. Як мені в школі здавалося, що хімія - то найважча наука в світі, от по ходу так і є) Були цікаві історії, але і з математики, і з фізики я читала більш доступні та більш цікаві книжки

[Maria · Rating 4 out of 5]

Завершила читати книжку й увечері того самого дня вже "експертно" пояснювала, що то за лауданум вживала мати містера Джобсона (серіал "Терор").
Книжка не відповідає на багато тривіальних запитань. Власне, і не піднімає їх, але у тих кількох повсякденних прикладах, на які проливає трохи світла, заховано нехитре повідомлення: ось вам основа, а далі шукайте самотужки! А в кінці книжки автор про це скаже прямо. І не треба ображатися: пан добре каже)
Моя шкільна хімія давно випала у малорозчинний осад. Той розчин треба добряче збовтати, щоб він став хоча б чимось подібним на завись. А от допитливому юному розуму, для якого природничі науки - це істинний розчин, "Хімія повсякдення", може, й небагато скаже нового, та нагадає про найважливіше: про важливість і радість від запитань та пошуків відповідей, про гру в пояснення простих речей (здається, до такої гри вдавався фізик Річард Фейнман. "З тих його рівнянь про обертальний рух тарілок щось таки незлецьке вийшло!" - забулькало у моїй суспензії зі спогадів про прочитане раніше :)

Моя хімія - мрійницька, зіткана з (часто малозрозумілих) ситуацій із класичної пригодницької літератури. У Володимира Саркісяна є розуміння хімічних процесів і талант оповідача. І є мрійництво та запал. Вони - у кожному слові!

Постановила собі упродовж року дарувати книжки. Цієї книжки не дарувала, та лише тому, що не знайшла зацікавленого обдаровуваного.

4 з 5 (бо хотілося більше тривіальних пояснень, хех)

[гейлінка (тгк: книжкова буря) · Rating 2 out of 5]

емммм, я очікувала на цікаве пояснення простих хімічних взаємодій та як це працює, а не купу термінології, де я відчула себе максимально тупою
востаннє я стикалась з хімією ще у коледжі (4 роки тому) і, звісно, майже нічого з цього всього не памʼятаю
зізнаюсь, після першого розділу в мене аж голова гуділа від кількості інфи, яку навалив автор
та й далі було не легше
як висновок: дуже цікаво, але нічого не зрозуміло

таке собі
книга іде в анхол

[Andrii Tymchuk · Rating 3 out of 5]

Особисто мені хімія цікава в будь-якому форматі. Завдяки науково-популярній літературі від "Віхоли" я проводжу прекрасні ранки, і ця книга не стала винятком. Але я виявив у ній кілька фундаментальних недоліків:
- дуже коротка, незважаючи на безмежний потенціал теми.
- незрозуміло, чи є якась логіка в послідовності тем, викладених у книжці. Це просто окремі розділи, які непов'язані між собою.
- дуже часто в примітках з'являлися пояснення термінів тільки тоді, коли вони вже встигли кілька разів з'явитися в книжці. Також в одній з приміток згадувався розділ, якого немає в книжці взагалі. Напевно, не дожив до остаточного видання чи не був написаний.

[Igor · Rating 4 out of 5]

Цікава книжка про хімічні процеси навколо нас. Автор не перевантажує формулами, але й не скочується в геть спрощений наукпоп.
Єдиний недолік книжки, як на мене, це її малий розмір. Незважаючи на таку цікаву і обширну тему як побутова хімія, автор описав далеко не все. Як наслідок, залишається враження ніби подивився пілотну серію серіалу і тепер мучишся інтересом що ж там далі.

[Lera · Rating 1 out of 5]

Надто складна книга. Як на мене, задача наукпопа пояснювати простими словами складні речі і надавати якісь прикладні знання. З першим пунктом книга геть не впоралася, тому не можу сказати, що винесла для себе щось корисне. Весь час було це неприємне відчуття, що нічого не зрозуміло. Ледь дочитала до кінця.

[Yaroslava Pasteruk · Rating 4 out of 5]

Було цікаво. Деякі розділи навіть викликали бурхливе обговорення вдома)))

[Anastasiia · Rating 5 out of 5]

Шикарна книга, охоплює розмаїття тем від того, чому розварюється картопля до того, як впливає на наш організм марихуана. Можна взяти для себе багато корисного для повсякденного життя, і почати менше боятися всього «хімічного».
Але розумію коментарі, де люди описують цю книгу, як складну для сприйняття. Якби у шкільні роки я зовсім не цікавилась хімією, і не памʼятала б нічого з базових термінів, я б не змогла поставити більше 3 зірочок. Дійсно багато описів хімічних процесів, термінів, графіків, через що її важко зарахувати до прикладів легкої науково-популярної літератури.

[Anna Tukalenko · Rating 4 out of 5]

Під час читання «Хімії повсякдення» у мене було відчуття, ніби я знову сиджу на уроці в школі й геть нічого не розумію. Тетяна Петрівна добре знає хімію, я їй вірю, як собі, але в мою голову ті молі та дисоціації якось не вкладаються. Практична сторона дуже цікава й корисна, як-от коли солити картоплю, чи здолає кола іржу, як діють бойові отрути й чи можна вживати ліки після закінчення терміну придатності, проте я не можу впевнено сказати, що до пуття зрозуміла, як це працює. Принаймні радію, що з’являється український наукпоп.

[Anna Bahrii · Rating 3 out of 5]

Ненайкраща книга для тих, хто дуже і дуже мало розуміється в хімії. Для кращого розуміння того, що виклав автор, необхідно мати бодай якісь базові знання.

[Yulia · Rating 5 out of 5]

Всілася писати, а в голові грає "Гоп, шіді-ріді, Віхолу люблю я!"🎶🎵🎶🎵

Відразу буду відвертою, я не все зрозуміла😁. Назви сполук вивітрилися з моєї пам'яті відразу, але книга мені дуже сподобалася. Зрештою, знатиму де ті назви знайти, при потребі. Це не тільки хімія повсякдення, хоча автор охопив досить багато тем, а ще й хімія "на пальцях": зрозуміло про важливе і цікаве.

Приємно було згадати деякі речі зі шкільної програми, ще приємніше прочитати незнайомі досі терміни. Текст легко засвоюється, для кращого розуміння, подано трохи теорії.

Ця книга, це така собі хімічна зброя на щодень. Моя уява вже моделює ситуації, коли прийдуть діти з вулиці і не захочуть мити руки, бо вони 'нічого не рухали'... А я "встану на воротях, у червоних чоботях" і "вйо" про шкірне сало, мікробів і вірусів з ліпідною оболонкою та про мило!

"Хімія повсякдення" цінна ще тому, що руйнує міфи і упередження, пояснюючи те чи інше явище з наукової точки зору:
🧪 гомеопатія і чому вона не працює;
🧪 чи справді крута штука "міцелярна вода";
🧪 чому алюмінієвий посуд потребує особливого догляду;
🧪 чому ми любимо прянощі;
🧪 чи справді вільні радикали потрібно нейтралізовувати антиоксидантами;
🧪 як працюють канабіоїди та опіоїди , історія використання в побуті;
🧪 чому дороги і тротуари для боротьби з ожеледдю посипають і як це працює;
🧪 протерміновані ліки можна вживати чи ні?

Хоча книга не тільки про хімію, в текст майстерно вплетено багато цікавих історичних даних, наприклад, історія виникнення мила, або інформація про те, як колись хірурги обробляли шкіру рук перед операцією, чи про відкриття спецій і колоніальні змагання, про дуст, про інсектициди, про вчених і їхні відкриття тощо.

Змушена визнати, що було мало. Тільки розігналася, як вже остання сторінка! Хотілося б більше, ще кілька розділів про всякі отрути, про різні небезпечні виробництва, більше про ліки, про інші речі щоденного вжитку, про одяг і штучні матеріали, будівельні матеріали, про... Продовження так і проситься!

Ще потішив перелік використаної літератури, так гріло душу побачити в ньому роботу моїх викладачів з рідної кафедри 💪, деякі книги, знайомі ще з університету. Их, ностальгія...❤️

[Yevtymii Pnivchuk · Rating 4 out of 5]

_ 7/10 _

_ Початок книжки виявився зовсім не тим що я очікував, а саме коротким (і зовсім не спрощеним) курсом шкільної хімії, тільки стислої в 40 сторінок. Але такий вступ був потрібен для того, щоб хоча б трішки пояснити в подальшому ту саму "хімію повсякдення".

_ Звідси можна дізнатись такі неочікувані речі як те, що - кола не розчиняє цвяхи; волосся не лікується шампунями (особливо 3в1); спектр найцікавіших смаків загалом відчуваються й запам'ятовуються через запахи🤯; більшість ліків у таблетках не псуються й не стають шкідливими навіть після 30-ти років від закінчення їхнього терміну придатності, а тільки знижується на +-10% їхні лікувальні властивості; ВСІ вітаміни й їхні корисні властивості - це суто маркетинг; щоб картопля не розварилась, потрібно додати до води чайну ложку оцту чи всипати лимонної кислоти на кінчику ножа, ну а найвишуканішим буде варіянт зі скибочкою яблука😋) - ну й багато інших цікавих прикладів, з ґрунтовним поясненням як воно працює на молекулярному рівні, можна дізнатись з цієї маленької книжечки.

[Pavlo Babenko · Rating 3 out of 5]

Велике розчарування :(
Автор чудово розуміється на темі і намагається охопити широке коло питань і зацікавити якомога більше читачів. Проте спосіб подачі інформації і велика кількість термінології яка доступно не пояснюється робить цю книжку придатною для обмеженого кола читачів. Більше схоже на те що цільовою аудиторією книжки є учні 11х класів або першокурсники хімічного факультету у яких знання з хімії ще досить свіжі і вони шукають відповідь на питання «де ж хімія знадобиться мені в житті» аніж більш широке коло читачів які давно забули (або не знали) основ органічної хімії.
Загалом я вірю що якби редактор добре виконав свою роботу і допоміг авторові зробити дійсно «наукаоп» твір а не «університетську лекцію» - наклад книжки цілком міг би бути 15000 а не 1500 примірників.
Сподіваюсь Віхола зробить роботу над помилками і майбутні видання зможуть дійсно зацікавлювати значно ширше коло читачів.

[nasti]

Задача пригадати хімію зі школи успішно провалилась. Не читала інших книг автора, але ця точно не нонфік для широкого загалу, але дещо цікавеньке таки почерпнула (спойлери!):

- чайна ложка оцту або дрібка лимонної кислоти чи зварена скибка яблука разом з картоплею допоможе їй не розваритись
- солити смажену бараболю тоді, коли вона вкриється рум'яною скоринкою (чому? читайте книгу)
- щоб запобігти витіканню яйця через тріщини додайте до окропу ложку солі
- українських покладів галіту (вид солі) вистачить на задоволення харчових потреб УСЬОГО ЛЮДСТВА впродовж 600 РОКІВ!
- лимонна кислота для очищення плям від іржі
- якщо вийшов термін придатності більшості твердих таблеток - це означає, що виробник не гарантує лікувального ефекту і впринципі ще 1 рік можна їх приймати (я вам цього не казала)
- чому крига чи айсберг балансує на поверхні моря і не тане? тому що, у них менша частка солі ніж у морській воді, яка замерзає за нижчих температур

[журавель]

Почну із того, що сподобалося. Передусім, це усілякі цікавинки (наприклад, мені припала до душі історія із Клеопатрою й перлиною). Також варте уваги й розвінчання чималої кількості побутових міфів. Видно, що автор компетентний у тому, що пише.

Водночас, не зрозуміло, для якої саме аудиторії ця книга. Як для масового нон-фікшену, еталоном якого я вважаю "Коротку історію часу" Гокінга, текст недостатьно "дружній". Як для людей із глибшими знаннями в хімії — не думаю, що книга їм у чомусь зарадить. Тих, хто хоче дати хімії другий шанс, найпевніше, відлякає вже перший розділ.
Тому і поставити оцінку неможливо.

[Igor · Rating 4 out of 5]

Як для наукпопу, книжка вийшла недостатньо "поп": для людини без профільної освіти багато з наведених пояснень хімічних процесів заскладні. Втім, якщо продертись через термінологію, стає цікаво: дізнаєшся нове про мийні засоби та косметику, смакові добавки та прянощі, пестициди та отрути. Книжка доволі коротка, і в наступному виданні можна спробувати і дати більш розгорнуті пояснення з прикладами, і охопити більш�� навколохімічних тем.

[Sem · Rating 2 out of 5]

Як вже сказали в багатьох інших ревʼю - не зрозуміло, для кого ця книга. Дуже багато хімічного лексикону і формул і даних, дуже мало цікавих фактів та історій. Виходить наукпоп з сильнючим перекосом в науку, що, мабуть, не погано у вакуумі, але для пересічного читача трохи недієвий формат. Автор то засипає термінологією, то просто каже якісь речі з очікуванням, що читач вже знає якісь додаткові речі, що відомі хімікам.

[Anna · Rating 3 out of 5]

Ця книжка була значно цікавішою за "Дослідників смерті" чисто за рахунок великої кількості цікавих фактів.
Але все ж таки настав час остаточно визнати, що хімія — це максимально не моє (на деяких моментах я реально відключалася, а потім ловила себе на тому, що просто читаю літеру за літерою), і припинити гризти цей хімічний кактус.

[Tetiana · Rating 3 out of 5]

Хотіла почитати щось корисне доступною мовою. Проте не вдалося. Спочатку намагалася зрозуміти прочитане, читала помалу і вдумливо, але десь на середині книги здалась і вже читала, щоб тільки дочитати. Написано складно. Запам'яталося, коли краще солити картоплю під час смаження, що міцелярна вода - це маркетинг, та що деякі ліки можна вживати після закінчення терміну придатності.

[Kateryna Tkachenko · Rating 3 out of 5]

дуже хаотична книга. ось вам формули і максимально науковий стиль оповідання, а ось рандомні уривки з художньої літератури, які віддаленно пов'язані з темою. також історія походження і постаті, яких ви не запам'ятаєте. коли автор пригадує, що це все ж науково-популярна книга, стає дуже цікаво. але, як на мене, недописано. обривається раптово, ніби настав дедлайн, і книгу вже треба було здавати.

[Nikita Polishchuk · Rating 4 out of 5]

Книга мені сподобалась. Не зважаючи, що вона надзвичайно коротка, шрифт величезний і через сторінку зустрічаються ілюстрації чи формули речовин, що займають весь простір сторінки, книга дуже цікаво написана.
Після прочитання склалось враження, що це всього лиш «демка» іншої більшої книги, тому неодмінно очікую наступної великої книги про хімію від автора.

[Anna Andrienko · Rating 4 out of 5]

Трохи неоднозначні враження цього разу. Водночас цікавий матеріал, але хаотична структура, десь дуже просто і хотілося більше деталей, а десь дуже важко сприймається, бо багато незрозумілих складних слів. Але загалом непогана книжка для зацікавлення у предметі та початку власних, більш глибоких досліджень.

[Anastasiia Borysenko · Rating 4 out of 5]

Книжка прикольна, але неповноцінна і дуже поверхнева. На ринку дуже мало наукпопу по хімії, тому оцінку я трохи завищую. Я згодна з тим, що не вистачає графічних матеріалів і автор не розуміє чи пише він для дітей чи для академіків. Але я особисто отримала певне задоволення від неї, листаючи її в лабораторії.

[Віталій Роман · Rating 4 out of 5]

Розумне читання, та без вау-ефекту. Хімія ніколи не була мені близькою. Багато пояснень побутовим страшилкам і бздурам, які людина підхоплює через незнання та шалений маркетинг "аби продати" (антиоксиданти, чудодійні креми і таке інше)

[Alterionisto · Rating 3 out of 5]

Місцями цікаво, але подекуди автор забуває що це мав би бути наукпоп для мас і його заносить в складні формули. Також забагато "... з цього очевидно випливає що ...", та ні, не очевидно

[Marie · Rating 1 out of 5]

Про все і ні про що.
Якби мені так в школі хім викладали як у цій книзі то я б її ніколи не знала, і біохіміком би не була.
Багато термінології і помилок на кшталт цитата « ддт отруйніший для холоднокровних істот - птахів і ссавців» Що??? І це наукпоп?
Поки це друга книга научпоп від Віхоли…
Ви хоч вичитуйте ті книги перед друком чи як
Враження ніби прочитала дешевеньку статтю на уніан і ще й заплатила гроші за це. Не рекомендую.

[Tasha · Rating 5 out of 5]

Як все? В сенсі, вже закінчилася? - саме з такими думками дочитується ця книга.
По суті - це як підручник з основ хімії, але цікавий. Якби вчителі давали на уроках завдання обчислити, чи розчинилася б сережка Клеопатри в оцті і чи не скопитилася б цариця від цього, учні, гадаю, були б у захваті (ще й історики б подякували — бо треба ж дізнатися, хто така та цариця).

Я читала «Хімію» після «Медицини» — і це пара, створена на небесах, бо автори чудово один одного доповнюють і мають схожі погляди на гомеопатію, доказовість та здоровий глузд. Подвійне задоволення.

Загалом «Хімія» — то якесь неосяжне море, бо за кожним реченням відчуваються глибокі глибини ґрунтовних знань автора. І це справжнє задоволення — читати такий наукпоп (хочу ще! Ще!). Хоча я із задоволенням прочитала б детектив авторства Володимира Саркісяна — повинен вийти захоплюючим. І красивим — «Легенди про походження кориці були такими само пряними, як і вона сама, і такими далекими від істини, як Янцзи від Нілу, і такими живучими, як піраміди» — це ж чиста поезія.