Політологія

by Ольга Бабкіна, Володимир Горбатенко

Підручник, перше і друге видання якого були схвально сприйняті науково-педагогічною громадськістю і студентами, у новому варіанті охоплює широкий спектр історико-теоретичних і прикладних проблем, акцентує на пізнанні сутності й особливостей вияву за різних часів і в різних суспільствах феномену політики, закономірностей політичного розвитку суспільств, специфіки реалізації політичних інтересів, співвідношення політичної практики з етикою, мораллю. Його новизна полягає у національно орієнтованій інтерпретації світової політичної науки, демократичному підході до висвітлення загальноцивілізаційних і вітчизняних процесів, проблем політичного життя. Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, прислужиться всім, хто цікавиться принципами функціонування політики.

568 pages, Hardcover

Published August 4, 2010

Reviews

[vladkinoman · Rating 2 out of 5]

Не люблю ось ці освітні підручники, в яких зміст насичений популістськими заявами й рекомендаціями в стилі «за все хороше, проти всього поганого»; цією наївністю у світле майбутнє поточних теорій, гіпотез, підходів та прийнятих рішень; цією «сухістю» викладання матеріалу із простим переліком функцій, абстрактних понять, до яких не надаються приклади. В книзі є гарні розділи, але їх не так багато та залежать вони від декількох авторів, що вміють критично сприймати інформацію та описувати її хоч якось цікаво. В більшості матеріал викладається нудно та надто наївно, що навіть стає смішно — нижче приводжу такі цитати. Загалом підручник сильно застарів як в плані актуальності інформації, так і в плані викладання матеріалу, тож я б не рекомендував студентам ним зараз користуватись. Однак якщо вам цікаво те, якою політологічна думка була в Україні в 1990-2000-х, то книга надає гарний екскурс в історію.

Дехто з сучасних практичних політиків... застерігає від тотальної політизації суспільного організму... Окремі вчені (особливо в Росії) доводять небезпечність зведення демократії до найвищого ідеалу.

Людство вже виробило потужні політичні та правові важелі для боротьби з насиллям, тому неофашизм як реакційна та ідеологічна течія приречений на поразку.

Вивезення і знищення в 1996 р. третього за розмірами ядерного арсеналу світу, успадкованого (Україною) від СРСР, значно підвищило межу безпеки країн континенту.

Нині жодна держава одноосібно не зможе контролювати міжнародну ситуацію, диктувати свої умови, оскільки існують серйозні обмеження для концентрації влади.

ООН як складний механізм взаємодії держав відчутно впливає на зовнішньо- і внутрішньополітичний курс країн, допомагає, незважаючи на суперечність інтересів держав, шукати шляхи міжнародної згоди з найважливіших питань світового розвитку.