What do you think?
Rate this book
Тиша #1
Кістки та Зоряний пил
Адель Фейбер зі своїм братом живуть у невеликому містечку Шу. Колись давно їхніх батьків забрала Тиша — жаливий та мерзенний туман, якого бояться всі мешканці Сонячного Королівства. Щоб вирватися з бідності та здобути шанс на краще життя, Адель вирішила написати сенсаційну статтю, варту першої шпальти «Оріону», найпопулярнішої газети королівства. У пошуках цікавого матеріалу для газети, завзята журналістка Адель та її брат Яґо, зустрінуться сам на сам із Тишею. Вони вирішують залишитися вночі на вулиці, де не буде жодної живої душі. Один вечір докорінно змінить її життя. Вона зустріне сміливих Пекельних Джентльменів, які полюють на Пожирачів Тиші та хочуть дізнатися більше про її появу. Але як приєднатися до Клубу Пекельних Джентльменів, якщо ти дівчина? Адель доведеться віднайти сміливість і непокірність, змінити зовнішній вигляд та нарешті дізнатися всю правду, яку від неї так довго приховували…
320 pages, Hardcover
First published June 1, 2016
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 83 reviews
December 13, 2021
Довольно типичный представитель жанра, но с интересным сюжетом. Хотя большинство персонажей шаблонные и предсказуемые, зато главная героиня не тупит и не бесит.
March 4, 2024
UPD: Я сто лет как забыла про это ревью, но периодически сыпящиеся комментарии от украинских возмущенных лиц вынудили меня к дисклеймеру:
Лебовски может быть хоть из Ивано-Франковска, хоть из Нарнии -- она издавалась на русском, в России, форсилась как русскоязычный автор рекламными постами, и любой рандомный чел, купивший ее книгу в магазине или на маркетплейсе, не обязан знать, откуда она и на каком языке приоритетно говорит. Но даже если принять тот факт, кто Лебовски -- украинская писательница, украинистость книгу хорошей не делает. Это все еще пустой всратый фестиваль картонок и фраз с пинтереста. Аминь.
Я давно посматривала в сторону серии «Тишина» по нескольким причинам. Во-первых, я уже давно хочу найти русскоязычных авторов фэнтези и янг-эдалта, которые бы мне нравились, потому что популярные наши авторы фэнтези вызывают у меня разве что боль. Во-вторых, я видела группу автора, и там полно прекрасных эстетика-подборок с красивыми цитатами. А тут в моей группе вк запросили читануть эту книгу, и я заинтересовалась и предложила подруге почитать ее в бадди-риде.
Спойлер: книга, по-моему, редкостная дрянь. Но я не пожалела, что взяла ее, потому что мы смеялись на протяжении всего процесса чтения. Это именно тот случай, когда «так плохо, что все хорошо».
Начнем с того, что «Кости и Звездная Пыль», как и вообще серия «Тишина» — это максимально неоригинальная вещь. Торчат уши кучи других штук. Сюжет можно выдумывать на ходу по всем известным клише, что мы с подругой и делали. Угаданы ВСЕ вотэтоповороты, ВСЕ сюжетные ходы. Ставлю нам 10 инкарнатов Земли и Луны из 10.
Однако, отличие от, например, «Мары и Морока», которая относилась к Гриша-трилогии примерно как "не украл, а вдохновился", взаимоотношения "Кости и Звездная Пыль" с многочисленными янг-эдалт фэнтези и аниме, скорее, напоминает "я хочу эту сцену", "я хочу этого персонажа", "я хочу эту фразу".
"Я хочу эту фразу" — не просто моя шутка. Значительная часть сцен строится так, будто бы должна подвести нас к какой-то красивой цитате с Пинтереста или из какой-то сцены. Причем эти цитаты сильно выделяются из основного текста стилем. Понимаете, все повествование идет примерно как:
Я надеюсь, вы стилистическую разницу уловили.
Продолжая тему цитат, вся книга выглядит либо как раш-раш-раш каких-то невменозных событий, либо перечисление скукоты (ветка Клуба Адских Джентльменов), но потом вылезают эти сцены с красивыми фразами. И сразу вспоминается паблик автора. Эстетик-подборки красивые, цитаты красивые, но они создают феерически ложный образ самой книги. Такое ощущение, что все делается ради этих ярких сцен и фраз, но они не вытаскивают основной текст.
Еще нотка неоригинальности: пожалуйста, перестаньте насиловать бедного Дарклинга. Я понимаю, что Ли Бардуго создала идол прекрасный, эталон красивой претенциозности, но ее случай — это ее же скилл. Нельзя так с полупинка сделать второго Дарклинга. Лука в «Тишине» — фактически, тот же темный лорд-манипулятор, создавший пелену зла со злыми черными штуками внутри, подкатывающий к особенной гг красивыми фразами. Только это какой-то Дарклинг с али экспресса. Пожалуйста, хватит.
И если б только он один был подворован.
Уходя от героев и переходя к сеттингу. Мир населен главной героиней и красивыми мужиками. Красивых мужиков столько, что мне не хватает моей широты войс-овера, чтобы всех можно было озвучить. А я вожу настольные игровые партии с большим количеством персонажей.
Мужиков много. А что по женским персонажам? А в мире их все равно что нет. Помимо модных парней и гг, мир книги на протяжении всего сюжета населен курящей бабкой, девицей-у-которой-есть-только-имя, Инкарнатом Венеры (клише блондиночка аняня хихихи с одной фразой), Инкарнатом Марса (доминатрикс-истеричка, сбежавшая с шоу "Пацанки"), Инкарнатом Нептуна (ее упомянули в конце вскользь, она не появилась в сюжете), Инкарнатом Ио (стоит в стороне в одной сцене), Сонечкой-в-кандалах-в-подвале (есть ради одной сцены), двенадцатью ведьмами (стоят в одной сцене, говорит из них одна, нужны шоб обожать гг). По итогу, вроде, я кого-то перечислила, да? Ну вот как бы нет. Почти у каждой из этих женщин (считаем ведьм за одну) есть от одной до пяти фраз, одна или две сцены, и ВСЕ. То есть, фактически, их как бы и... нет))).
К книге есть как придраться и без этих мелочей для посмеяться, и главная причина — то, что гг особенная примерно как Индиана Джонс. Несмотря на то, что все тут крутится ради нее, и все ее хотят, сюжет идет сам, без ее участия. То есть, смотрите:
— гг случайно видит мужика, на нее рандомно нападает собака, собака сама ее отпускает;
— гг случайно находит важное пророчество в каморке своей же газеты. Никуда не ходила, ничего не искала, просто оно все равно что упало на нее;
— гг узнала, как попасть в элитный клуб, потому что все детали вслух проговорили мужики, которых она случайно нашла;
— гг прошла проверку и смогла попасть в клуб, потому что случайно назвала случайно оказавшуюся нужной фамилию из книжки пророчества (связи нет и не ищите);
— гг случайно узнала про суперсилы, когда ее полуслучайно потрогал Исайя;
— гг нашла собака (ситуация выглядит случайной), потом ее нашел нужный мужик, все ей дал, все рассказал;
— все узнали об особенности гг, котому что Инкарнат Урана случайно уронил свои шары на пол, а она их подняла;
— когда гг везут к злому королю, ее ловит злодей и выдает ей сам кучу инфы и все, что надо сказать и когда;
— когда гг сидит в темнице, полуглухой стражник оказывается не глухим, оказывается, слышал все ее бормотания и просто так решил ей помочь;
И по мелочам этого до жопы, это не все примеры. После первой четверти книги это уже начинает нервировать.
Не выгорело повествование, не выгорели картонные персонажи, не выгорела главная героиня. А что по злодеям? Король-Солнышко Малахия и Король-Дырка Лука могут сколько угодно говорить о том, что Адель добра, хороша, полна света и т.п., могут без конца намекать, что все ради сил, но по факту в куче сцен это выглядит (особенно со стороны Малахии) как "Стоп-стоп-стоп, это что такое, женщина, которую я трогать могу?! РАЗОЙДИТЕСЬ СВИНОПАСЫ СЕЙЧАС ГОСПОДИН МАЛАХИЯ ТУТ ВСЁ ЗАРОМАНСИТ! ГДЕ ТУТ ДРЫН КАКОЙ-ТО"
А если суммировать впечатление по ним, получается и того хуже. Король Солнце и король Дыра - один душный персонаж на двоих. Только один иногда нервничает, а второй загадочно отворачивается и тухлит фрукты.
Оба были бы куда счастливей, если бы иногда уединялись со своей рукой.
Лука плох не только как пародия на Дарклинга. Начнем с того, что нам показывают его всего один раз в начале где-то, а потом в конце в нас резко пытаются впихнуть и его самого и его предысторию, и все его злодейство и безумие, и всратую никакую мотивацию... а потом он снова исчезает "куда-то по делам".
Получается, вместо того чтобы раскрывать персонажа для себя постепенно, ты с ходу должен за одну главу проникнуться к нему... чем? Сочувствием? Ненавистью? Это так не работает. Ты просто видишь, кем автор пытался — и не смог — сделать персонажа.
Без персонажей, гг и ситуаций остается что? Мир. А мира нет. Лора вселенной нам не дают, сцены обрываются там, где не навернуть больше пафосных цитаток. Единения с героями нет, описаний нет, мира нет. Ощущение, что есть два города, лес и один дом, все. Я должна, что, за автора додумывать, как мир устроен?
Если убрать шутки в сторону, это предсказуемая, не очень хорошо написанная сумбурная вещь. Мне не нравится, нет. И чем дальше в лес, тем меньше характера у гг. Если сперва она что-то огрызается и куда-то лезет, то потом, в основном, она боится/трясется, что ее отманипулировали во все места/втыкает и ничего не понимает/слушает речи про то, как ее хотят. И я не хочу сказать, что "автор, у тебя у гг характера нет". Я хочу сказать, что во всем этом фестивале мужиков-картонок с цитатами ни для какой гг места просто не будет.
Ради драмы на глобус натягивается вообще все, и получается бред. Все кроме гг настолько мастера мысли и великие стратеги, что после фразы "ананасы кисловаты в этом году", гг понимает, что её переиграли, и это была извращённая угроза жизни её брата, а выхода из этой ситуации нет.
Даже чувствами гг проникнуться нельзя. Потому что в этом раш-раш-раш сюжете максимум, что мы получим — это резкий и внезапный вброс драмы героини, где она попереживает половину страницы… а потом просто пойдет дальше, и все будет забыто до следующего такого же рандомного вброса.
Итого, это выглядит как куча фанфиков, слитых воедино. 2/10, из которого балл за то, сколько мы смеялись по ходу чтения.
Лебовски может быть хоть из Ивано-Франковска, хоть из Нарнии -- она издавалась на русском, в России, форсилась как русскоязычный автор рекламными постами, и любой рандомный чел, купивший ее книгу в магазине или на маркетплейсе, не обязан знать, откуда она и на каком языке приоритетно говорит. Но даже если принять тот факт, кто Лебовски -- украинская писательница, украинистость книгу хорошей не делает. Это все еще пустой всратый фестиваль картонок и фраз с пинтереста. Аминь.
Я давно посматривала в сторону серии «Тишина» по нескольким причинам. Во-первых, я уже давно хочу найти русскоязычных авторов фэнтези и янг-эдалта, которые бы мне нравились, потому что популярные наши авторы фэнтези вызывают у меня разве что боль. Во-вторых, я видела группу автора, и там полно прекрасных эстетика-подборок с красивыми цитатами. А тут в моей группе вк запросили читануть эту книгу, и я заинтересовалась и предложила подруге почитать ее в бадди-риде.
Спойлер: книга, по-моему, редкостная дрянь. Но я не пожалела, что взяла ее, потому что мы смеялись на протяжении всего процесса чтения. Это именно тот случай, когда «так плохо, что все хорошо».
Начнем с того, что «Кости и Звездная Пыль», как и вообще серия «Тишина» — это максимально неоригинальная вещь. Торчат уши кучи других штук. Сюжет можно выдумывать на ходу по всем известным клише, что мы с подругой и делали. Угаданы ВСЕ вотэтоповороты, ВСЕ сюжетные ходы. Ставлю нам 10 инкарнатов Земли и Луны из 10.
Однако, отличие от, например, «Мары и Морока», которая относилась к Гриша-трилогии примерно как "не украл, а вдохновился", взаимоотношения "Кости и Звездная Пыль" с многочисленными янг-эдалт фэнтези и аниме, скорее, напоминает "я хочу эту сцену", "я хочу этого персонажа", "я хочу эту фразу".
"Я хочу эту фразу" — не просто моя шутка. Значительная часть сцен строится так, будто бы должна подвести нас к какой-то красивой цитате с Пинтереста или из какой-то сцены. Причем эти цитаты сильно выделяются из основного текста стилем. Понимаете, все повествование идет примерно как:
"Адель вошла туда. Вокруг были стены, на полу был пол, от холода ей хотелось поежиться. Напротив нее стоял мужчина с глазами и волосами, он сказал:
— Адель, я тебя тут ждал. — Он смотрел на нее и у него был холодный голос. — Надеюсь, ты расценила горечь ситуации: ожидание зачастую делает нас слабыми, и ради тебя я отпустил свое могущество, и оно ускользнуло от нас ледяной волной. Чувствуешь? Остался лишь холод моей тоски по тебе".
Я надеюсь, вы стилистическую разницу уловили.
Продолжая тему цитат, вся книга выглядит либо как раш-раш-раш каких-то невменозных событий, либо перечисление скукоты (ветка Клуба Адских Джентльменов), но потом вылезают эти сцены с красивыми фразами. И сразу вспоминается паблик автора. Эстетик-подборки красивые, цитаты красивые, но они создают феерически ложный образ самой книги. Такое ощущение, что все делается ради этих ярких сцен и фраз, но они не вытаскивают основной текст.
Еще нотка неоригинальности: пожалуйста, перестаньте насиловать бедного Дарклинга. Я понимаю, что Ли Бардуго создала идол прекрасный, эталон красивой претенциозности, но ее случай — это ее же скилл. Нельзя так с полупинка сделать второго Дарклинга. Лука в «Тишине» — фактически, тот же темный лорд-манипулятор, создавший пелену зла со злыми черными штуками внутри, подкатывающий к особенной гг красивыми фразами. Только это какой-то Дарклинг с али экспресса. Пожалуйста, хватит.
И если б только он один был подворован.
Уходя от героев и переходя к сеттингу. Мир населен главной героиней и красивыми мужиками. Красивых мужиков столько, что мне не хватает моей широты войс-овера, чтобы всех можно было озвучить. А я вожу настольные игровые партии с большим количеством персонажей.
Мужиков много. А что по женским персонажам? А в мире их все равно что нет. Помимо модных парней и гг, мир книги на протяжении всего сюжета населен курящей бабкой, девицей-у-которой-есть-только-имя, Инкарнатом Венеры (клише блондиночка аняня хихихи с одной фразой), Инкарнатом Марса (доминатрикс-истеричка, сбежавшая с шоу "Пацанки"), Инкарнатом Нептуна (ее упомянули в конце вскользь, она не появилась в сюжете), Инкарнатом Ио (стоит в стороне в одной сцене), Сонечкой-в-кандалах-в-подвале (есть ради одной сцены), двенадцатью ведьмами (стоят в одной сцене, говорит из них одна, нужны шоб обожать гг). По итогу, вроде, я кого-то перечислила, да? Ну вот как бы нет. Почти у каждой из этих женщин (считаем ведьм за одну) есть от одной до пяти фраз, одна или две сцены, и ВСЕ. То есть, фактически, их как бы и... нет))).
К книге есть как придраться и без этих мелочей для посмеяться, и главная причина — то, что гг особенная примерно как Индиана Джонс. Несмотря на то, что все тут крутится ради нее, и все ее хотят, сюжет идет сам, без ее участия. То есть, смотрите:
— гг случайно видит мужика, на нее рандомно нападает собака, собака сама ее отпускает;
— гг случайно находит важное пророчество в каморке своей же газеты. Никуда не ходила, ничего не искала, просто оно все равно что упало на нее;
— гг узнала, как попасть в элитный клуб, потому что все детали вслух проговорили мужики, которых она случайно нашла;
— гг прошла проверку и смогла попасть в клуб, потому что случайно назвала случайно оказавшуюся нужной фамилию из книжки пророчества (связи нет и не ищите);
— гг случайно узнала про суперсилы, когда ее полуслучайно потрогал Исайя;
— гг нашла собака (ситуация выглядит случайной), потом ее нашел нужный мужик, все ей дал, все рассказал;
— все узнали об особенности гг, котому что Инкарнат Урана случайно уронил свои шары на пол, а она их подняла;
— когда гг везут к злому королю, ее ловит злодей и выдает ей сам кучу инфы и все, что надо сказать и когда;
— когда гг сидит в темнице, полуглухой стражник оказывается не глухим, оказывается, слышал все ее бормотания и просто так решил ей помочь;
И по мелочам этого до жопы, это не все примеры. После первой четверти книги это уже начинает нервировать.
Не выгорело повествование, не выгорели картонные персонажи, не выгорела главная героиня. А что по злодеям? Король-Солнышко Малахия и Король-Дырка Лука могут сколько угодно говорить о том, что Адель добра, хороша, полна света и т.п., могут без конца намекать, что все ради сил, но по факту в куче сцен это выглядит (особенно со стороны Малахии) как "Стоп-стоп-стоп, это что такое, женщина, которую я трогать могу?! РАЗОЙДИТЕСЬ СВИНОПАСЫ СЕЙЧАС ГОСПОДИН МАЛАХИЯ ТУТ ВСЁ ЗАРОМАНСИТ! ГДЕ ТУТ ДРЫН КАКОЙ-ТО"
А если суммировать впечатление по ним, получается и того хуже. Король Солнце и король Дыра - один душный персонаж на двоих. Только один иногда нервничает, а второй загадочно отворачивается и тухлит фрукты.
Оба были бы куда счастливей, если бы иногда уединялись со своей рукой.
Лука плох не только как пародия на Дарклинга. Начнем с того, что нам показывают его всего один раз в начале где-то, а потом в конце в нас резко пытаются впихнуть и его самого и его предысторию, и все его злодейство и безумие, и всратую никакую мотивацию... а потом он снова исчезает "куда-то по делам".
Получается, вместо того чтобы раскрывать персонажа для себя постепенно, ты с ходу должен за одну главу проникнуться к нему... чем? Сочувствием? Ненавистью? Это так не работает. Ты просто видишь, кем автор пытался — и не смог — сделать персонажа.
Без персонажей, гг и ситуаций остается что? Мир. А мира нет. Лора вселенной нам не дают, сцены обрываются там, где не навернуть больше пафосных цитаток. Единения с героями нет, описаний нет, мира нет. Ощущение, что есть два города, лес и один дом, все. Я должна, что, за автора додумывать, как мир устроен?
Если убрать шутки в сторону, это предсказуемая, не очень хорошо написанная сумбурная вещь. Мне не нравится, нет. И чем дальше в лес, тем меньше характера у гг. Если сперва она что-то огрызается и куда-то лезет, то потом, в основном, она боится/трясется, что ее отманипулировали во все места/втыкает и ничего не понимает/слушает речи про то, как ее хотят. И я не хочу сказать, что "автор, у тебя у гг характера нет". Я хочу сказать, что во всем этом фестивале мужиков-картонок с цитатами ни для какой гг места просто не будет.
Ради драмы на глобус натягивается вообще все, и получается бред. Все кроме гг настолько мастера мысли и великие стратеги, что после фразы "ананасы кисловаты в этом году", гг понимает, что её переиграли, и это была извращённая угроза жизни её брата, а выхода из этой ситуации нет.
Даже чувствами гг проникнуться нельзя. Потому что в этом раш-раш-раш сюжете максимум, что мы получим — это резкий и внезапный вброс драмы героини, где она попереживает половину страницы… а потом просто пойдет дальше, и все будет забыто до следующего такого же рандомного вброса.
Итого, это выглядит как куча фанфиков, слитых воедино. 2/10, из которого балл за то, сколько мы смеялись по ходу чтения.
August 25, 2024
⭐️4,5
🌕Мої враження 🌑
У мене стався нечитун, тож я шукала якесь любовне фентезі і згадала про цю книгу. Одразу скажу, що це не любовне фентезі і тут відсутня виражена любовна лінія, та це анітрохи не погіршило мої очікування. Тут на сторінку стільки чоловіків на будь-який смак, що вам вистачить цього тестостерону і ви відчуєте збудження, і без хтивих слів та дій.
Хочу відзначити, дуже зрозумілий та логічний світоустрій. Є Інкарнати - могутні та безсмертні обранці планет сонячної системи, яких очолює Сонячний король. Є Тиша - туман з монстрами, які тероризують населення. Інкарнати до сих пір не можуть подолати Тишу. Є звичайні люди, які часом бунтують та дещо пізніше, зʼявляються відьми. Пекельні Джентельмени - таємна організація, яка протистоїть Тиші. Все дуже загадково та як клубочок поступово розплутується, що неймовірно затягує.
Героїв багато, але це не напрягає, а навпаки, спонукає дізнаватися про них більше та більше, адже вони всі головоломки великих подій.
Адель - сирота- журналістка, яка має брата та хоче кращого життя. Тому, вона ризикує і опиняється в дуже цікавих та небезпечних ситуаціях. Героїня сподобалась своєю впертістю, силою духу та бажанням захистити брата. Таке враження, що вона одна вигрібає за жінок серед цього брутального світу чоловіків.
Ісайя, Лука та Малахія - три чоловіки Адель на цю книгу і це не гарем 😅 якщо чесно, вони всі гарячі та їм краще не довіряти, бо вони хитрі, підступні від чого стає ще цікавіше.
Ну ви зрозуміли, особлива дівчина серед особливих хлопців та боротьба за панування світом. Все як нам подобається 🤌
Я вже купила наступну книгу та згораю від нетерпіння, що ж буде далі та чи виправдаються мої очікування.
Оцінка ⭐️⭐️⭐️⭐️💫/5
Слухайте розширений відгук та переказ:
🎧YouTube https://youtu.be/c7IdK2PYlao?si=o15XP...
🎧 Spotify
🎧 Apple Podcasts
🎧 Telegram https://t.me/imaginary_club/2004
🌕Мої враження 🌑
У мене стався нечитун, тож я шукала якесь любовне фентезі і згадала про цю книгу. Одразу скажу, що це не любовне фентезі і тут відсутня виражена любовна лінія, та це анітрохи не погіршило мої очікування. Тут на сторінку стільки чоловіків на будь-який смак, що вам вистачить цього тестостерону і ви відчуєте збудження, і без хтивих слів та дій.
Хочу відзначити, дуже зрозумілий та логічний світоустрій. Є Інкарнати - могутні та безсмертні обранці планет сонячної системи, яких очолює Сонячний король. Є Тиша - туман з монстрами, які тероризують населення. Інкарнати до сих пір не можуть подолати Тишу. Є звичайні люди, які часом бунтують та дещо пізніше, зʼявляються відьми. Пекельні Джентельмени - таємна організація, яка протистоїть Тиші. Все дуже загадково та як клубочок поступово розплутується, що неймовірно затягує.
Героїв багато, але це не напрягає, а навпаки, спонукає дізнаватися про них більше та більше, адже вони всі головоломки великих подій.
Адель - сирота- журналістка, яка має брата та хоче кращого життя. Тому, вона ризикує і опиняється в дуже цікавих та небезпечних ситуаціях. Героїня сподобалась своєю впертістю, силою духу та бажанням захистити брата. Таке враження, що вона одна вигрібає за жінок серед цього брутального світу чоловіків.
Ісайя, Лука та Малахія - три чоловіки Адель на цю книгу і це не гарем 😅 якщо чесно, вони всі гарячі та їм краще не довіряти, бо вони хитрі, підступні від чого стає ще цікавіше.
Ну ви зрозуміли, особлива дівчина серед особливих хлопців та боротьба за панування світом. Все як нам подобається 🤌
Я вже купила наступну книгу та згораю від нетерпіння, що ж буде далі та чи виправдаються мої очікування.
Оцінка ⭐️⭐️⭐️⭐️💫/5
Слухайте розширений відгук та переказ:
🎧YouTube https://youtu.be/c7IdK2PYlao?si=o15XP...
🎧 Spotify
🎧 Apple Podcasts
🎧 Telegram https://t.me/imaginary_club/2004
January 24, 2020
Непогано, не все ідеально, бракує уваги до деталей і сюжет летить занадто швидко, але ж це фішка янг едалту, проте було цікаво. Адекватна героїня, багато сарказму, темна атмосфера - вау. Шкода, що Лебовскі не надто оцінили в Україні, оскільки усі книги авторки видає російське АСТ. Десь чула, що авторка пише українською, і її, відповідно, перекладають на "общепонятный". Надіюсь, серію видадуть і у нас.
March 11, 2026
Обожнюю марафони та книжкові виклики. Як показує практика, вони або змушують (і мотивують) мене нарешті прочитати давно бажані книги, які роками відкладалися «на потім», або відкривають нових авторів і нові історії. З Лебовскі сталося перше.
Цей цикл я ще побачила до початку повномасштабки у парашського блогера (тільки давайте тут без жбурляння камінням у мене. Будемо відверті: розквіт українських видавництв, блогерів та авторства припав якраз на найтемніші часи країни. Тому періодично підглядали «за бугор»).
Для мене було великим здивуванням, що він навіть зробив тату на честь цього циклу. Думаю: оце фірма, оце любов до історії. Завантажила книжки — і так само вдало про них забула на багато років.
І от: тут марафон, тут виклик на цю серію — і хто я така, щоб відмовити собі нарешті закрити цей відкритий гештальт.
І це просто підпал.
Такий собі мікс «Сейлор Мун» (о, господи, мій Токседомаск… краш мого дитинства в образі Ісайї) та «Тінь і кістка» Лі Бардуґо (усі ж зрозуміли, як Лука схожий на Дарклінга).
Планети, відьми, інкарнати, тіні, загадки — і все це в декораціях міського фентезі.
Сильна, гостра на язик героїня, яка поки що не сильно бісить, і купа крутих хлопців — таких, що навіть не знаєш, хто подобається найбільше.
(Ну звичайно. Я ж по психопатах більше).
Якби я не знала, що авторка з Івано-Франківська, то ніколи б не подумала, що настільки виросла наша письменницька справа. Найприкріше, що для того, щоб її визнала українська спільнота і права викупило одне з найдорожчих видавництв, зробивши з книг ще крутіший шедевр, авторці довелося свого часу знайти визнання у сусідів. Вони одразу побачили потенціал у цій історії — тоді як наші ні.
Але склалося як склалося.
І поки раш**а кусає лікті та намагається дістати раритетні примірники книги, права на яку авторка забрала і заборонила видавати, українська спільнота насолоджується цим шедевром.
Принаймні я — точно.
Крутий світ, класна динаміка, вайб мого улюбленого мультфільму та фентезі-циклу. І купа класних персонажів.
Ідеально.
Рекомендую!
January 8, 2023
Книга стала для мене приємним відкриттям (той рідкісний момент, коли нічого не очікуєш, а історія виявляється просто 🔥), динамічно. Яскраво. Захопливо. А головний антигерої - то любов з першого речення (нехай пробачить мене Різенд 🙈)
December 5, 2022
«Кістки та Зоряний пил»
⠀
Редгрейн Лебовські, 2021
⠀
Видавництво Nebo BookLab Publishing
⠀
«Крихітка Мері вулицями йде,
⠀
Крихітка Мері сум в собі несе.
⠀
В цій бідній крихітці душа Тиші міститься.
⠀
Вітайте королеву Темного Місяця!»
⠀
Одного дня ти дівчина, яка ледве зводить кінці з кінцями, іншого - ти темна королева.
⠀
Чи світла?
⠀
Чи ти проти всіх?
⠀
«- Поглянь на них, - Малахія кивнув у бік трьох слуг, які старанно підмітали вимощений бруківкою майданчик зі скульптурою сонця в центрі. - Вони - лише кістки й зоряний пил.»
⠀
Прагнучи покращити життя свого брата, Адель випадково вривається у світ живих богів - інкарнатів!
⠀
Їй потрібен був лише золотий квиток з її міста, натомість же…
⠀
На що ти здатен, щоб врятувати рідних та друзів?
⠀
Чи можеш ти встряти спокусі світла?
⠀
Спокусі темряви?
⠀
Влади?
⠀
Поклонінню?
⠀
Боги, які хочуть використати тебе, як іграшку.
⠀
Чи зброю?
⠀
Чи коханку?
⠀
Смачне фентезі. Раджу!
⠀
⠀
Про книжку:
⠀
«Адель Фейбер зі своїм братом живуть у невеликому містечку Шу. Колись давно їхніх батьків забрала Тиша — жаливий та мерзенний туман, якого бояться всі мешканці Сонячного Королівства. Щоб вирватися з бідності та здобути шанс на краще життя, Адель вирішила написати сенсаційну статтю, варту першої шпальти «Оріону», найпопулярнішої газети королівства. У пошуках цікавого матеріалу для газети, завзята журналістка Адель та її брат Яґо, зустрінуться сам на сам із Тишею. Вони вирішують залишитися вночі на вулиці, де не буде жодної живої душі. Один вечір докорінно змінить її життя. Вона зустріне сміливих Пекельних Джентльменів, які полюють на Пожирачів Тиші та хочуть дізнатися більше про її появу. Але як приєднатися до Клубу Пекельних Джентльменів, якщо ти дівчина? Адель доведеться віднайти сміливість і непокірність, змінити зовнішній вигляд та нарешті дізнатися всю правду, яку від неї так довго приховували…»
⠀
#примхливачитака
⠀
Редгрейн Лебовські, 2021
⠀
Видавництво Nebo BookLab Publishing
⠀
«Крихітка Мері вулицями йде,
⠀
Крихітка Мері сум в собі несе.
⠀
В цій бідній крихітці душа Тиші міститься.
⠀
Вітайте королеву Темного Місяця!»
⠀
Одного дня ти дівчина, яка ледве зводить кінці з кінцями, іншого - ти темна королева.
⠀
Чи світла?
⠀
Чи ти проти всіх?
⠀
«- Поглянь на них, - Малахія кивнув у бік трьох слуг, які старанно підмітали вимощений бруківкою майданчик зі скульптурою сонця в центрі. - Вони - лише кістки й зоряний пил.»
⠀
Прагнучи покращити життя свого брата, Адель випадково вривається у світ живих богів - інкарнатів!
⠀
Їй потрібен був лише золотий квиток з її міста, натомість же…
⠀
На що ти здатен, щоб врятувати рідних та друзів?
⠀
Чи можеш ти встряти спокусі світла?
⠀
Спокусі темряви?
⠀
Влади?
⠀
Поклонінню?
⠀
Боги, які хочуть використати тебе, як іграшку.
⠀
Чи зброю?
⠀
Чи коханку?
⠀
Смачне фентезі. Раджу!
⠀
⠀
Про книжку:
⠀
«Адель Фейбер зі своїм братом живуть у невеликому містечку Шу. Колись давно їхніх батьків забрала Тиша — жаливий та мерзенний туман, якого бояться всі мешканці Сонячного Королівства. Щоб вирватися з бідності та здобути шанс на краще життя, Адель вирішила написати сенсаційну статтю, варту першої шпальти «Оріону», найпопулярнішої газети королівства. У пошуках цікавого матеріалу для газети, завзята журналістка Адель та її брат Яґо, зустрінуться сам на сам із Тишею. Вони вирішують залишитися вночі на вулиці, де не буде жодної живої душі. Один вечір докорінно змінить її життя. Вона зустріне сміливих Пекельних Джентльменів, які полюють на Пожирачів Тиші та хочуть дізнатися більше про її появу. Але як приєднатися до Клубу Пекельних Джентльменів, якщо ти дівчина? Адель доведеться віднайти сміливість і непокірність, змінити зовнішній вигляд та нарешті дізнатися всю правду, яку від неї так довго приховували…»
⠀
#примхливачитака
November 20, 2023
Книжка мене викрала ♥️ за добу прочитала. Цікавезна. Натяки на Гаррі Поттера, із присмаком «Двору шипів і троянд» і ще кількох фентезі. Вже починаю другу книгу
Ця книжка точно може стати світовим хітом. Як і її екранізація
Ця книжка точно може стати світовим хітом. Як і її екранізація
June 30, 2016
Что сказать...сначала мне вроде даже понравилось. Нет, не так. Меня заинтересовало. Сюжет действительно был интересен, хоть поступки героев глупы, как и сами герои. Но потом понеслось. Для начала я просто скептически на произведение глядела, а уж как дошло до трех королей и одной королевы...тьфу. Вот тут уже просто фейспалм. Дальше читать не буду. Две звезды, а не одна только из-за того, что несмотря ни на что, сначала мне было интересно.
December 12, 2024
«у цій історії немає героїв. тут кожен лиходій — тією чи іншою мірою. не роби поспішних висновків, доки не дізнаєшся всієї істини»
все починається з тиші — страхітливого туману, який щоночі панує у світі. в тиші ховаються монстри, що жахають кожного і змушують людей сидіти у своїх домівках. все закінчується тишею, монстрами, які насправді захищають і давніми створіннями, що уособлюють планети.
адель — журналістка, в пошуках сенсації (яка допоможе витягнути їх з братом з гетто) вона вирушає в тишу і на власні очі бачить монстрів, що там лютують. та не тільки вони полюють, місто захищають пекельні джентельмени з секретної організації, до якої (після невдалої спроби написати про тишу) вирішує пробратися дівчина. а потім нам представляють інкарнатів — уособлення планет, що слугують богами в світі тиші. починаються палацеві інтриги, розгадки давніх таємниць, якісь шалені багатокутники і спроби пояснити магію, що тече крізь планету.
це книжка, яку я сміливо можу порівнювати з «червоною зимою», бо я не могла відірватися від неї, шалено усміхалася, злилася і тупцяла ніжками від згадки драконів-перевертнів! тут так багато всього і воно так органічно поєднано в одну історію, але книжка зовсім не банальна.
тут є політика, вбивства, маніпуляції, жорстокість і насильство. кожен персонаж (навіть другорядні) мають свій характер, деякі лякають, деякі дратують, але всі ведуть себе відповідно до віку і характеру. адель розумна, кмітлива і має власні цінності і принципи, яких дотримується попри все. за її пригодами дуже цікаво спостерігати, і ще цікавіше потроху досліджувати світ і його таємниці, бо там так багато всього.
я в захваті від задумки про магію завʼязану на астрономічних явищах і дуже сильно хочу дізнатися що буде далі. а вам дуже раджу прочитати🙂↕️
все починається з тиші — страхітливого туману, який щоночі панує у світі. в тиші ховаються монстри, що жахають кожного і змушують людей сидіти у своїх домівках. все закінчується тишею, монстрами, які насправді захищають і давніми створіннями, що уособлюють планети.
адель — журналістка, в пошуках сенсації (яка допоможе витягнути їх з братом з гетто) вона вирушає в тишу і на власні очі бачить монстрів, що там лютують. та не тільки вони полюють, місто захищають пекельні джентельмени з секретної організації, до якої (після невдалої спроби написати про тишу) вирішує пробратися дівчина. а потім нам представляють інкарнатів — уособлення планет, що слугують богами в світі тиші. починаються палацеві інтриги, розгадки давніх таємниць, якісь шалені багатокутники і спроби пояснити магію, що тече крізь планету.
це книжка, яку я сміливо можу порівнювати з «червоною зимою», бо я не могла відірватися від неї, шалено усміхалася, злилася і тупцяла ніжками від згадки драконів-перевертнів! тут так багато всього і воно так органічно поєднано в одну історію, але книжка зовсім не банальна.
тут є політика, вбивства, маніпуляції, жорстокість і насильство. кожен персонаж (навіть другорядні) мають свій характер, деякі лякають, деякі дратують, але всі ведуть себе відповідно до віку і характеру. адель розумна, кмітлива і має власні цінності і принципи, яких дотримується попри все. за її пригодами дуже цікаво спостерігати, і ще цікавіше потроху досліджувати світ і його таємниці, бо там так багато всього.
я в захваті від задумки про магію завʼязану на астрономічних явищах і дуже сильно хочу дізнатися що буде далі. а вам дуже раджу прочитати🙂↕️
August 23, 2024
Саме ця книга колись давно відкрила для мене видавництво Небо.
Досі пам’ятаю як я була вражена якістю видання: ілюстрації, карта, саме оформлення…
Серйозна, норовлива Адель (а це і є наша головна героїня) має прості мрії: дізнатись, що відбувається під час Тиші і написати про це статтю, гонорар за яку дозволить їй та її брату нарешті вирватись із боргів.
Але ви ж розумієте, так просто не буває😅
Вона зустріне загадкових Пекельних Джентельменів, але як приєднатись до їхнього клубу, якщо ти дівчина?
Будо приємно перечитати цю книгу і я готова занурюватись в другу частину❤️🔥
Досі пам’ятаю як я була вражена якістю видання: ілюстрації, карта, саме оформлення…
Серйозна, норовлива Адель (а це і є наша головна героїня) має прості мрії: дізнатись, що відбувається під час Тиші і написати про це статтю, гонорар за яку дозволить їй та її брату нарешті вирватись із боргів.
Але ви ж розумієте, так просто не буває😅
Вона зустріне загадкових Пекельних Джентельменів, але як приєднатись до їхнього клубу, якщо ти дівчина?
Будо приємно перечитати цю книгу і я готова занурюватись в другу частину❤️🔥
April 8, 2024
Дуже класний світоустрій і його інтерпретація! Іноді все здавалося сюром повним, але я таке люблю
За детальним відгуком в тгк! (книжкова примара🩶📚)
За детальним відгуком в тгк! (книжкова примара🩶📚)
April 1, 2024
Гадаю, у нас із цією книжкою склався троп "У потрібному місці у потрібний час", якщо так можна сказати 😅
Якщо коротко: я в захваті
Після того, як почула суперечливі відгуки на цю книгу, я якось не покладала великих сподівань. Але як же вона мене здивувала
Втягнулася я доволі швидко. В авторки легкий і ненав'язливий стиль. Я справді відпочивала з цією книгою, а не продиралася крізь сюжет, мов крізь хащі
Головна героїня дещо зухвала, не безневинна панянка, яку слід рятувати (це дуже порадувало)
Зав'язка мене дуже затягнула
Направду, я навіть не підозрювала, що насправді все піде зовсім не так, як здавалося з анотації. А піде все набагато цікавіше!
Ох, що там закрутилося 🤯
А ще в книзі є приємний бонус — Пекельні Джентельмени 🤌
Господи, я їх обожнюю
Їхні жарти й взаємостосунки — це взагалі окрема історія
І ще: о, диво! Мене фактично ніхто не дратував у цій книзі (це рідкість, чесно)
Мені дуже сподобалося, як авторка вводить читача у світоустрій. Не кидає у водоспад термінології та особливостей всесвіту, а розкриває все поступово і плавно, разом із тим не переповідаючи все читачеві, а розкриваючи інформацію в ході сюжету. Це дуже круто і комфортно
Я десь чула краєм вуха, що тут має бути лав гейт, але поки що побачила тільки гейт (але це було так захопливо!)
Дехто знає, що я не люблю будувати теорії щодо сюжету і намагатися передбачити його, тому я плавно віддалася течії історії та щиро дивувалася всім сюжетним поворотам
Кілька разів у мене відвисала щелепа (я дуже емоційна, тож не дивуйтеся), кілька фраз я собі виділила, бо вони звучали дійсно шикарно
Ну ви тільки послухайте:
"Кожен герой потай мріє стати лиходієм" 🤌
Кайф
Що ми маємо:
класна головна героїня
оригінальний світоустрій, пов'язаний з астрономією (якщо вас таке цікавить, однозначно прочитайте цю книгу)
сюжетна лінія, яка тягнеться не за любовною лінією (це прекрасно, якщо ви, як і я, вже втомилися від нескінченних сексів у фентезі)
легкий і приємний стиль оповіді від української авторки
шикарне оформлення від Неба
і стільки неймовірних та харизматичних чоловіків, що просто 🥵
Не знаю, як піде далі, але поки що я в захваті!
Однозначно рекомендую ❤️
Якщо коротко: я в захваті
Після того, як почула суперечливі відгуки на цю книгу, я якось не покладала великих сподівань. Але як же вона мене здивувала
Втягнулася я доволі швидко. В авторки легкий і ненав'язливий стиль. Я справді відпочивала з цією книгою, а не продиралася крізь сюжет, мов крізь хащі
Головна героїня дещо зухвала, не безневинна панянка, яку слід рятувати (це дуже порадувало)
Зав'язка мене дуже затягнула
Направду, я навіть не підозрювала, що насправді все піде зовсім не так, як здавалося з анотації. А піде все набагато цікавіше!
Ох, що там закрутилося 🤯
А ще в книзі є приємний бонус — Пекельні Джентельмени 🤌
Господи, я їх обожнюю
Їхні жарти й взаємостосунки — це взагалі окрема історія
І ще: о, диво! Мене фактично ніхто не дратував у цій книзі (це рідкість, чесно)
Мені дуже сподобалося, як авторка вводить читача у світоустрій. Не кидає у водоспад термінології та особливостей всесвіту, а розкриває все поступово і плавно, разом із тим не переповідаючи все читачеві, а розкриваючи інформацію в ході сюжету. Це дуже круто і комфортно
Я десь чула краєм вуха, що тут має бути лав гейт, але поки що побачила тільки гейт (але це було так захопливо!)
Дехто знає, що я не люблю будувати теорії щодо сюжету і намагатися передбачити його, тому я плавно віддалася течії історії та щиро дивувалася всім сюжетним поворотам
Кілька разів у мене відвисала щелепа (я дуже емоційна, тож не дивуйтеся), кілька фраз я собі виділила, бо вони звучали дійсно шикарно
Ну ви тільки послухайте:
"Кожен герой потай мріє стати лиходієм" 🤌
Кайф
Що ми маємо:
класна головна героїня
оригінальний світоустрій, пов'язаний з астрономією (якщо вас таке цікавить, однозначно прочитайте цю книгу)
сюжетна лінія, яка тягнеться не за любовною лінією (це прекрасно, якщо ви, як і я, вже втомилися від нескінченних сексів у фентезі)
легкий і приємний стиль оповіді від української авторки
шикарне оформлення від Неба
і стільки неймовірних та харизматичних чоловіків, що просто 🥵
Не знаю, як піде далі, але поки що я в захваті!
Однозначно рекомендую ❤️
September 20, 2022
⚜️⚜️⚜️ Була четверта ранку і мене розбудила сирена на вулиці. Добряче покрутившись я вже не могла заснути, але щоб не будити дітей, витягла читати електронку. Книга теж починалася з сирени...
🌑🪐🌞 Сирена сповіщала, що у вигаданому світі насувається Тиша. У супроводі темряви та туману, вона огортає землю і поглинає все, що не сховалося. Так триває останні 15 років, доки одна відважна і доведена до відчаю дівчина на ім'я Адель не наважується провести ніч у Тиші...
⚜️⚜️⚜️ Я не можу похвалитися великим досвідом читання фентезі, але ця книга захопила мене з перших сторінок. Хоча вигаданий всесвіт якось дуже обмежений двома містами, проте сам сюжет атмосферний і динамічний. Пекельні Джентельмени, закритий чоловічий клуб, боги планет, що спустилися на Землю, і єдина, не зовсім проста, дівчина, що запустила ланцюжок подій. Від її вибору між двома Богами залежить майбутнє багатьох, але щось мені підказує, що обере вона третього.
🌑🪐🌞 Цей рік став для мене роком знайомства з українським фентезі: Дара Корній, Андрій Новік, тепер Редгрейн. Так, Редгрейн Лебовскі - українська письменниця, яка в минулому співпрацювала з рашкою, що особисто мені заважало читати її книги. Нині ж вона розірвала усю співпрацю з ворогами і навіть змінила псевдонім. Отож, я з чистою совістю прочитала першу і з нетерпінням чекаю на другу частину трилогії, яку вже анонсувало видавництво.
🌑🪐🌞 Сирена сповіщала, що у вигаданому світі насувається Тиша. У супроводі темряви та туману, вона огортає землю і поглинає все, що не сховалося. Так триває останні 15 років, доки одна відважна і доведена до відчаю дівчина на ім'я Адель не наважується провести ніч у Тиші...
⚜️⚜️⚜️ Я не можу похвалитися великим досвідом читання фентезі, але ця книга захопила мене з перших сторінок. Хоча вигаданий всесвіт якось дуже обмежений двома містами, проте сам сюжет атмосферний і динамічний. Пекельні Джентельмени, закритий чоловічий клуб, боги планет, що спустилися на Землю, і єдина, не зовсім проста, дівчина, що запустила ланцюжок подій. Від її вибору між двома Богами залежить майбутнє багатьох, але щось мені підказує, що обере вона третього.
🌑🪐🌞 Цей рік став для мене роком знайомства з українським фентезі: Дара Корній, Андрій Новік, тепер Редгрейн. Так, Редгрейн Лебовскі - українська письменниця, яка в минулому співпрацювала з рашкою, що особисто мені заважало читати її книги. Нині ж вона розірвала усю співпрацю з ворогами і навіть змінила псевдонім. Отож, я з чистою совістю прочитала першу і з нетерпінням чекаю на другу частину трилогії, яку вже анонсувало видавництво.
April 17, 2024
Спочатку я хотіла вліпити книзі 3, бо початок був занадто неправдоподібно дитячий. Але останні 30% так розігнались, що закінчувала читати на одному подиху.
Так, це підліткове фентезі, тут дуже швидко розгортаються події і на початку занадто передбачувано. Але сам світоустрій досить цікавий, можливо в наступних книжках авторка пропише його ще більш детально. Тут справді є де розійтись фантазії.
Читається швидко, легко, досить енергійно. Ну і вже є пара привабливих героїв. Єдине що на даний момент не вистачає хороших жіночих персонажів окрім ГГ
Але побачим-побачим що буде далі
Так, це підліткове фентезі, тут дуже швидко розгортаються події і на початку занадто передбачувано. Але сам світоустрій досить цікавий, можливо в наступних книжках авторка пропише його ще більш детально. Тут справді є де розійтись фантазії.
Читається швидко, легко, досить енергійно. Ну і вже є пара привабливих героїв. Єдине що на даний момент не вистачає хороших жіночих персонажів окрім ГГ
Але побачим-побачим що буде далі
January 26, 2023
В загальному історія цікава. До вау не дотягує, принаймні перша частина. Двіж ніби є, та не настільки... ну не треш, цього не вистачило мені. Головна героїня нормас, є два гамнюки, як виявилось, і один герой, який ще проявить себе. Поки це фентезі серед усіх українських мною прочитаних (бо Редгрейн Лебовскі хоч і живе у Франції, сама вона родом з Івано-Франківської області) плюсую, і сподіваюсь, що у наступних частинах буде ще більше динаміки, і ця історія, таки отримає від мене 5️⃣⭐
July 26, 2020
Книга пришлась бы мне по душе куда сильнее, если бы была технически написана лучше.
October 25, 2023
▫️«Нас визначає не те, ким ми народилися, бо ніхто не вибирає свою долю. Однак за нами досі залишилось право вирішувати, ким ми зрештою можемо стати»
Адель Файбер та її брат Яґо живуть в світі, де при настанні темряви зʼявляється Тиша - туман, якого бояться всі жителі Сонячного Королівства 🪐
Щоб якось вирватись з бідності, дівчина вирішує спробувати дізнатись, що ховається в темряві та розповісти всім, написавши сенсаційну статтю до найпопулярнішої газети королівства 📰
З того моменту, життя Адель зміниться, адже вона зустріне Пекельних Джентельменів, яких багато хто вважає вигадкою. Це неймовірно сміливі джентельмени, що полюють на Пожирачів Тиші та намагаються зрозуміти звідки взагалі зʼявились монстри 🫣
Дівчина вирішує потрапити до їхнього клубу. Але як це зробити, якщо туди приймають лише хлопців? 🧐
▫️«Хіба не це найголовніше? Знати, що хоч би що сталося, кінець усе одно буде щасливим»
На початку прочитання ця історія для мене була дуже схожа на «Останню імперію» Брендона Сандерсона - туманом, командою з різними персонажами, головною героїнею, що є особливою 🤓
Проте, це було аж ніяк не мінусом, адже далі історія розвивалась яскраво, динамічно, з надзвичайно цікавим і новим світом 💫
Де ви ще зустрінете Інкарантів? А вони тут є. Це боги, в яких втілились зірка та планети Сонячної системи. Цікаво, правда? ✨
Взаємодія персонажів, сюжетні повороти, іноді просто змушували затамувати подих і читати, читати…
Тому, раджу! З кожною частиною історія стає динамічнішою і розивається в позитивну сторону, тож я з нетерпінням чекаю на третю частину 😍
Адель Файбер та її брат Яґо живуть в світі, де при настанні темряви зʼявляється Тиша - туман, якого бояться всі жителі Сонячного Королівства 🪐
Щоб якось вирватись з бідності, дівчина вирішує спробувати дізнатись, що ховається в темряві та розповісти всім, написавши сенсаційну статтю до найпопулярнішої газети королівства 📰
З того моменту, життя Адель зміниться, адже вона зустріне Пекельних Джентельменів, яких багато хто вважає вигадкою. Це неймовірно сміливі джентельмени, що полюють на Пожирачів Тиші та намагаються зрозуміти звідки взагалі зʼявились монстри 🫣
Дівчина вирішує потрапити до їхнього клубу. Але як це зробити, якщо туди приймають лише хлопців? 🧐
▫️«Хіба не це найголовніше? Знати, що хоч би що сталося, кінець усе одно буде щасливим»
На початку прочитання ця історія для мене була дуже схожа на «Останню імперію» Брендона Сандерсона - туманом, командою з різними персонажами, головною героїнею, що є особливою 🤓
Проте, це було аж ніяк не мінусом, адже далі історія розвивалась яскраво, динамічно, з надзвичайно цікавим і новим світом 💫
Де ви ще зустрінете Інкарантів? А вони тут є. Це боги, в яких втілились зірка та планети Сонячної системи. Цікаво, правда? ✨
Взаємодія персонажів, сюжетні повороти, іноді просто змушували затамувати подих і читати, читати…
Тому, раджу! З кожною частиною історія стає динамічнішою і розивається в позитивну сторону, тож я з нетерпінням чекаю на третю частину 😍
May 13, 2026
Початок історії чомусь дійсно нуднуватий (хоча це може на фоні прочитаного мною фентезі).
Вся перша книга це зав'язка, початок історії.
Цікавий задум. До правильності космічних знань не чіплялась.
Діалоги п'ятьох Пекельних Джентельменів сильно перебільшені, як на мене. Не щиро, не природньо, ніби вони дітлахи, а не дорослі. Ніхто з них не сподобався.
Хоча, якщо подумати, то герої тут такі всі))
Може, авторка це писала в підлітковому віці, я не знаю.
Роль Адель я вгадала. Все інше було цікавим, автор не забуває про свої пасхалки.
Я дуже рада, що, нарешті, українське видавництво видає українську авторку. Я дуже багато чула про цей цикл від російських буктюберів, там вже є навіть перевидання.
Засмучує те, що редактури в тексті немає. Текст не вичитали. Від банальних одруківок в буквах до помилок, коли хотілось написати фразу так, а потім виправили інакше і два слова не співпадають. Це мене відривало від читання, бо таких моментів було до 10 точно.
Уривок з другої книги інтригує, хочу купити продовження, чекаю.
Вся перша книга це зав'язка, початок історії.
Цікавий задум. До правильності космічних знань не чіплялась.
Діалоги п'ятьох Пекельних Джентельменів сильно перебільшені, як на мене. Не щиро, не природньо, ніби вони дітлахи, а не дорослі. Ніхто з них не сподобався.
Хоча, якщо подумати, то герої тут такі всі))
Може, авторка це писала в підлітковому віці, я не знаю.
Роль Адель я вгадала. Все інше було цікавим, автор не забуває про свої пасхалки.
Я дуже рада, що, нарешті, українське видавництво видає українську авторку. Я дуже багато чула про цей цикл від російських буктюберів, там вже є навіть перевидання.
Засмучує те, що редактури в тексті немає. Текст не вичитали. Від банальних одруківок в буквах до помилок, коли хотілось написати фразу так, а потім виправили інакше і два слова не співпадають. Це мене відривало від читання, бо таких моментів було до 10 точно.
Уривок з другої книги інтригує, хочу купити продовження, чекаю.
April 1, 2024
Перечитую вдруге. Вже не в такому захваті як була в перший раз, але цей всесвіт люблю, тому така оцінка.
June 26, 2021
Изначально, планировалось две звёзды, но чем дальше в лес – тем больше дров, как говорится.
Идея стоящая, занимательная, но реализация – дно. У персонажей молоко на губах не обсохло, все только чем-то кичатся, чем-то угрожают, как-то выделяются, а в итоге соединяются в одно сплошное неразличимое друг от друга месиво. Главная героиня, как и полагается, та ещё дерзкая штучка, мужики: на вкус и цвет, вот только все не рыба не мясо; потенциальные подружки либо же массовка для будущих войнушек – безликие.
Да, понимаю, только первая часть, не стоит так уж сразу гнать, но тут стоит обозначить: А КАКОГО ЛЕШЕГО АВТОРША ТАК СПЕШИТ?!
Не успеваешь ты в голове у себя все переварить, как локации смешаются, события выворачиваются, отношения непонятно куда заходят.
Да, тянуть резину тоже не всегда уместно, но это не тот случай, ибо на нас сыпется гора информации, которая на пальцах как-то объясняется, а остальное неважно мол.
Очень слабо, жирные знаки вопроса буквально на каждой странице, герои тупые и однообразные, описания скудны до безобразия, диалоги неинтересные.
С начала и до самого конца не зацепило ничего, любопытства ноль, тяги к истории ноль, в общем и целом получается одна звезда за идею и пожелания всех благ на будущее.
Идея стоящая, занимательная, но реализация – дно. У персонажей молоко на губах не обсохло, все только чем-то кичатся, чем-то угрожают, как-то выделяются, а в итоге соединяются в одно сплошное неразличимое друг от друга месиво. Главная героиня, как и полагается, та ещё дерзкая штучка, мужики: на вкус и цвет, вот только все не рыба не мясо; потенциальные подружки либо же массовка для будущих войнушек – безликие.
Да, понимаю, только первая часть, не стоит так уж сразу гнать, но тут стоит обозначить: А КАКОГО ЛЕШЕГО АВТОРША ТАК СПЕШИТ?!
Не успеваешь ты в голове у себя все переварить, как локации смешаются, события выворачиваются, отношения непонятно куда заходят.
Да, тянуть резину тоже не всегда уместно, но это не тот случай, ибо на нас сыпется гора информации, которая на пальцах как-то объясняется, а остальное неважно мол.
Очень слабо, жирные знаки вопроса буквально на каждой странице, герои тупые и однообразные, описания скудны до безобразия, диалоги неинтересные.
С начала и до самого конца не зацепило ничего, любопытства ноль, тяги к истории ноль, в общем и целом получается одна звезда за идею и пожелания всех благ на будущее.
April 18, 2023
Ви б бачили моє здивування коли я дізналася що це написала українська авторка. Світоустрій Так ФАЙНО прописаний!
Герої і сюжет мене також порадували.
Рекомендую!!!!!
Після прочитання книги я пішла собі спойлерити і дізналася, що там є любовна лінія. І як я пізніше дізналась, гг не буде з тим персонажем з яким я хотіла щоб вона була (чи здивована я? Ні. Чи засмучена я? Так, Ще питаєте?!)
Герої і сюжет мене також порадували.
Рекомендую!!!!!
Після прочитання книги я пішла собі спойлерити і дізналася, що там є любовна лінія. І як я пізніше дізналась, гг не буде з тим персонажем з яким я хотіла щоб вона була (чи здивована я? Ні. Чи засмучена я? Так, Ще питаєте?!)
This entire review has been hidden because of spoilers.
October 31, 2023
о б о ж н ю ю
April 20, 2024
Нарешті мені в руки потрапило фентезі, яке мало на що схоже - однозначний рекомендасьйон.
Дійсно не можу пригадати подібну світобудову, яка ще й гарно прописана без банальних стереотипних тропів.
Головна героїня не викликала бажання записати її до психолога, її дії і поведінка, навіть враховуючи всі обставини, були доволі логічними (привіти Вайолет Соренгейл, ти мала би бути отакою ж 😂). Та й усі персонажі загалом, включно з другорядними, прописані чудово, і навіть антагоністам починаєш симпатизувати. У першій книзі до кінця не зрозуміло, хто поганий коп, а хто хороший, тому прочитанню інших частин сто відсотків бути.
Ну і не можна не відмити ти неймовірно красиве видання усіх трьох книг від Nebo 💔
Дійсно не можу пригадати подібну світобудову, яка ще й гарно прописана без банальних стереотипних тропів.
Головна героїня не викликала бажання записати її до психолога, її дії і поведінка, навіть враховуючи всі обставини, були доволі логічними (привіти Вайолет Соренгейл, ти мала би бути отакою ж 😂). Та й усі персонажі загалом, включно з другорядними, прописані чудово, і навіть антагоністам починаєш симпатизувати. У першій книзі до кінця не зрозуміло, хто поганий коп, а хто хороший, тому прочитанню інших частин сто відсотків бути.
Ну і не можна не відмити ти неймовірно красиве видання усіх трьох книг від Nebo 💔
February 1, 2026
Я дуже радію, що сучасна українська література така різноманітна. Це було дуже непогано, та, це не ідеальне фентезі, є свої нюанси, є трохи клішованості, головна героїня дуже особлива, ми поняли. Але не зважаючи на невеличку неідеальність це все ще було цікаво, розважливо і легко читати.
September 5, 2024
Перша частина книги доволі розлога, неспішна і дуже атмосферна 🙂↕️🤌🏻
Але з появою Луки моє серденько почало битися частіше ❤️🩹
Настільки багато соковитих та смачних фраз🤌🏻, що я не могла зупинятися їх фотографувати, аби надіслати подрузі.
Я в захваті йду починати другу частину!
Але з появою Луки моє серденько почало битися частіше ❤️🩹
Настільки багато соковитих та смачних фраз🤌🏻, що я не могла зупинятися їх фотографувати, аби надіслати подрузі.
Я в захваті йду починати другу частину!
July 30, 2023
і так, почнемо з того, що ця книжка мені сподобалась. з чого тоді така оцінка? а я зараз спробую обґрунтувати свою думку😌
для початку хочу сказати, що була вражена історією цієї книги і взагалі шокована тим, що в росії вона вийшла раніше ніж в україні на декілька років (не звинувачую в цьому ні в якому випадку автора, вина видавництв і це факт).
щодо сюжету: задумка реально крута і свіжа! не нагадує інші книжки і зацікавлює з перших сторінок, з цим я навіть сперечатися не збираюся🤍 вся світобудова дуже обширна і це теж дуже круто!
сама історія написана ніби в динаміці, нас постійно з однієї подію переносить в наступну і так по колу, це великий бонус! я люблю такі швидкі книги, які не нудно читати😌
персонажі теж всі здебільшого чудові, єдине питання, яке в мене з’явилось - це, чому до середини книги взагалі не було жінок крім адель і тієї старушенціі?😅 це не звинувачення, просто в якийсь момент я заплуталась в усіх чоловіках, які з’явились в один момент:)
адель топова головна героїня і знову ж таки не дуже схожа на інших героїв з інших історій і тд💗
тепер стосовно мінусів: героїв дуже багато і ми про них знаємо буквально базові факти типу ім’я, вік і хто він є такий:( погано прописані емоції, думки, реакції і обґрунтування дій героїв, що робить читання доволі незрозумілим. дуже часто шось відбувається і я тупо не могла зрозуміти якого милого хтось зробив те чи інше. нам фактично не розповідають нічого цікавого про героїв, не пояснюють толком хто вони і навіть як виглядають, через це для мене більшість просто як пусті, картонні персонажі, які потрібні просто, щоб сказати якусь фразу або з’явитись для розвитку сюжету і все🙃
це стосується навіть саму адель, про яку я добре запам’ятала лише той факт, що вона за словом в карман не лізе, очевидно. але в багатьох моментах з нею мені ніби хотілося запитати «ти хоробра і прямолінійна чи неввічлива і недалекоглядна?». вона здається класним персонажем, але я все рівно не прониклось ні нею ні кимось іншим, надто мало деталей і моментів, які прив’язують до себе читача, як на мене.
ще один мінус: сюжет такий швидкий, що аж занадто😬 постійно з’являються нові персонажі, про інших забувають, то одне місце, то інше, мало описів, мало деталей і мало пояснень. я не кажу, що я нічого не зрозуміла, але питання точно були і є.
загалом, з основних мінусів це все:)
наступну частину я читатиму обов’язково, все ж таки реально цікаво які повороти сюжету будуть далі🤍
для початку хочу сказати, що була вражена історією цієї книги і взагалі шокована тим, що в росії вона вийшла раніше ніж в україні на декілька років (не звинувачую в цьому ні в якому випадку автора, вина видавництв і це факт).
щодо сюжету: задумка реально крута і свіжа! не нагадує інші книжки і зацікавлює з перших сторінок, з цим я навіть сперечатися не збираюся🤍 вся світобудова дуже обширна і це теж дуже круто!
сама історія написана ніби в динаміці, нас постійно з однієї подію переносить в наступну і так по колу, це великий бонус! я люблю такі швидкі книги, які не нудно читати😌
персонажі теж всі здебільшого чудові, єдине питання, яке в мене з’явилось - це, чому до середини книги взагалі не було жінок крім адель і тієї старушенціі?😅 це не звинувачення, просто в якийсь момент я заплуталась в усіх чоловіках, які з’явились в один момент:)
адель топова головна героїня і знову ж таки не дуже схожа на інших героїв з інших історій і тд💗
тепер стосовно мінусів: героїв дуже багато і ми про них знаємо буквально базові факти типу ім’я, вік і хто він є такий:( погано прописані емоції, думки, реакції і обґрунтування дій героїв, що робить читання доволі незрозумілим. дуже часто шось відбувається і я тупо не могла зрозуміти якого милого хтось зробив те чи інше. нам фактично не розповідають нічого цікавого про героїв, не пояснюють толком хто вони і навіть як виглядають, через це для мене більшість просто як пусті, картонні персонажі, які потрібні просто, щоб сказати якусь фразу або з’явитись для розвитку сюжету і все🙃
це стосується навіть саму адель, про яку я добре запам’ятала лише той факт, що вона за словом в карман не лізе, очевидно. але в багатьох моментах з нею мені ніби хотілося запитати «ти хоробра і прямолінійна чи неввічлива і недалекоглядна?». вона здається класним персонажем, але я все рівно не прониклось ні нею ні кимось іншим, надто мало деталей і моментів, які прив’язують до себе читача, як на мене.
ще один мінус: сюжет такий швидкий, що аж занадто😬 постійно з’являються нові персонажі, про інших забувають, то одне місце, то інше, мало описів, мало деталей і мало пояснень. я не кажу, що я нічого не зрозуміла, але питання точно були і є.
загалом, з основних мінусів це все:)
наступну частину я читатиму обов’язково, все ж таки реально цікаво які повороти сюжету будуть далі🤍
August 14, 2023
Сонячне королівство Лебовскі покорило моє серце. Пожирачі, Інкарнати планет і супутників… стоп, давайте по-порядку.
Тисячу років тому на Землю прийшли Інкарнати - втілення планет з відповідними силами. Першим був Малахія, покровителем якого стала не планета, а Сонце. Він створив Королівство і поки успішно занехаяв весь світ. До всього, ще й прийшла Тиша - туман, що зʼявляється тільки вночі і по ньому шастають Пожирачі, які вбивають всіх хто потрапить у Тишу.
Адель - журналістка, вона втратила батьків у Тиші і в неї лишився тільки брат Яго. Вона хоче кращого життя для себе з братом і тому вирішує провести ніч на вулиці і розгадати таємницю Тиші.
Ісайя. Власник навички безпомилково визначати брехню. Неофіційний лідер найсильнішої команди клубу Пекельних Джентельменів, покликаних віднайти спосіб знищення Пожирачів. Хлопці з ПД - як особливий вид кайфу, найкращі друзі з різними характерами. Їх тут аж 5ро, але авторка настільки вміло іх описала, що мені вдалось проникнутись кожним.
Лука - дуже інтригуючий персонаж. Зʼявляється ближче до кінця книги. Такий собі аристократ, що може вбити тебе одним клацанням пальців.
Книга написана дуже приємно, читати її легко, недивлячись на те, що світ побудований на астрономічній темі. Персонажі описані дуже реалістично. Своє бачення додала в карусель (листайте). Раніше я не зустрічала нічого подібного, тому всім прихильникам фентезі сміливо раджу читати!
Тисячу років тому на Землю прийшли Інкарнати - втілення планет з відповідними силами. Першим був Малахія, покровителем якого стала не планета, а Сонце. Він створив Королівство і поки успішно занехаяв весь світ. До всього, ще й прийшла Тиша - туман, що зʼявляється тільки вночі і по ньому шастають Пожирачі, які вбивають всіх хто потрапить у Тишу.
Адель - журналістка, вона втратила батьків у Тиші і в неї лишився тільки брат Яго. Вона хоче кращого життя для себе з братом і тому вирішує провести ніч на вулиці і розгадати таємницю Тиші.
Ісайя. Власник навички безпомилково визначати брехню. Неофіційний лідер найсильнішої команди клубу Пекельних Джентельменів, покликаних віднайти спосіб знищення Пожирачів. Хлопці з ПД - як особливий вид кайфу, найкращі друзі з різними характерами. Їх тут аж 5ро, але авторка настільки вміло іх описала, що мені вдалось проникнутись кожним.
Лука - дуже інтригуючий персонаж. Зʼявляється ближче до кінця книги. Такий собі аристократ, що може вбити тебе одним клацанням пальців.
Книга написана дуже приємно, читати її легко, недивлячись на те, що світ побудований на астрономічній темі. Персонажі описані дуже реалістично. Своє бачення додала в карусель (листайте). Раніше я не зустрічала нічого подібного, тому всім прихильникам фентезі сміливо раджу читати!
November 16, 2021
Мені ну дуже сподобалось видання!
Гарний папір, розмір букв, розмір книги, вага (!) книги маленька, ілюстрації. Виглядає просто неймовірно, одна насолода тримати в руках.
По сюжету, по змісту книги - половину було надзвичайно нудно. Героїня то йшла кудись, то вимахувалась, то обдурювала, то говорила. О, як багато вона говорила! Не книга якась, а пєса зі вставками декорацій авансцен.
Коли вирішила читати по діагоналі, стало легше та цікавіше :) Книга - мікс з Сейлор Мун та трилогії Гришів Лі Бардуго. Втім, якщо в трилогії, мені заходив пейрінг Аліна/Дарклінг, то тут жоден не змусив тьохнути серденько. Персонажів багато, всі щось роблять, у кожного є історія, сумна (неодмінно), але жоден не виділяється. Навіть брат головної героїні десь на фоні! Він як той заручник, єдина мотивація для сестри діяти, але сам при цьому абсолютно не важливий. З усіх персонажів найбільше сподобався Рафаель. Він просто пришелепкуватий
Мені не вистачило дійства, емоційної напруги, якогось екшену. Напрочуд рівна книга, хоча і симпатична. Не зрозуміло, правда, чому блондина Малахія зобразили рудоволосим.
При всьому тому, що найцікавіше читалось по діагоналі, визнаю, що другу та третю хотіла б прочитати. Якщо б вона була на руках. І звичайно хочеться ще більше ілюстрацій. Вони такі чудові, красиві, дійсно як зображення богів.
Гарний папір, розмір букв, розмір книги, вага (!) книги маленька, ілюстрації. Виглядає просто неймовірно, одна насолода тримати в руках.
По сюжету, по змісту книги - половину було надзвичайно нудно. Героїня то йшла кудись, то вимахувалась, то обдурювала, то говорила. О, як багато вона говорила! Не книга якась, а пєса зі вставками декорацій авансцен.
Коли вирішила читати по діагоналі, стало легше та цікавіше :) Книга - мікс з Сейлор Мун та трилогії Гришів Лі Бардуго. Втім, якщо в трилогії, мені заходив пейрінг Аліна/Дарклінг, то тут жоден не змусив тьохнути серденько. Персонажів багато, всі щось роблять, у кожного є історія, сумна (неодмінно), але жоден не виділяється. Навіть брат головної героїні десь на фоні! Він як той заручник, єдина мотивація для сестри діяти, але сам при цьому абсолютно не важливий. З усіх персонажів найбільше сподобався Рафаель. Він просто пришелепкуватий
Мені не вистачило дійства, емоційної напруги, якогось екшену. Напрочуд рівна книга, хоча і симпатична. Не зрозуміло, правда, чому блондина Малахія зобразили рудоволосим.
При всьому тому, що найцікавіше читалось по діагоналі, визнаю, що другу та третю хотіла б прочитати. Якщо б вона була на руках. І звичайно хочеться ще більше ілюстрацій. Вони такі чудові, красиві, дійсно як зображення богів.
January 21, 2023
Дуже пишаюся тим, що в українській сучасній літературі є така авторка, як Редгрейн Лебовскі ❤️
Стосовно самого твору, то мені особисто сподобалася загальна атмосфера роману. Описи Шу відразу вспливали в уяві як богом забуте середньовічне місто, брудне й бідне. А палаци Інкарнатів чимось абсолютно протилежним, тому подив Адель під час візитів до них можна зрозуміти.
Сама героїня є стандартною героїнею переважної більшості фентезі: в міру сильна (але потребує допомоги й ласки + до того ж нещасливе дитинство має свій вплив на дівчину), в міру гарна (але авжеж в колі красенів-героїв вона починає ставати ще гарнішою), в міру добра, і водночас в міру жорстока. Щодо персонажів-чоловіків, то тут квітник на будь-який смак 😅 Цікаво, що я нікого не можу віднести до абсолютно негативного персонажу, бо у всіх є свої причини бути "лиходієм".
Перші сторінок 100-120 було важко вникнути в сюжет, але починаючи з 2/3 книги сюжет набирає обертів і читати стає набагато цікавіше. Тому ставлю на одну ⭐️ менше
Загалом враження лишились приємні, залюбки приступаю до другої частини
Стосовно самого твору, то мені особисто сподобалася загальна атмосфера роману. Описи Шу відразу вспливали в уяві як богом забуте середньовічне місто, брудне й бідне. А палаци Інкарнатів чимось абсолютно протилежним, тому подив Адель під час візитів до них можна зрозуміти.
Сама героїня є стандартною героїнею переважної більшості фентезі: в міру сильна (але потребує допомоги й ласки + до того ж нещасливе дитинство має свій вплив на дівчину), в міру гарна (але авжеж в колі красенів-героїв вона починає ставати ще гарнішою), в міру добра, і водночас в міру жорстока. Щодо персонажів-чоловіків, то тут квітник на будь-який смак 😅 Цікаво, що я нікого не можу віднести до абсолютно негативного персонажу, бо у всіх є свої причини бути "лиходієм".
Перші сторінок 100-120 було важко вникнути в сюжет, але починаючи з 2/3 книги сюжет набирає обертів і читати стає набагато цікавіше. Тому ставлю на одну ⭐️ менше
Загалом враження лишились приємні, залюбки приступаю до другої частини
This entire review has been hidden because of spoilers.
Displaying 1 - 30 of 83 reviews