ПІЩАНЕ — село Золотоніського р-ну Черкас. обл., поблизу якого в заплаві р. Супою (лівої притоки Дніпра) 1960—61 знайдено залишки човна, рештки кістяка людини та 15 античних бронзових посудин, оздоблених рельєфним орнаментом. Цей унікальний комплекс датується кін. 6 — поч. 5 ст. до н. е. Знахідка з П. свідчить про торг. і культур. зв’язки землеробського праслов’янського населення цієї території з античними містами, що їх здійснювали дніпровським водним шляхом. Човен з П. експонується в Історичному музеї УРСР в Києві; 14 бронзових позолочених посудин — у його філіалі — Музеї історичних коштовностей УРСР, 1 лутерій — в археологічному відділі Переяслав-Хмельницького історичного музею.
Kostenko was born in a family of teachers. In 1936, she moved from Rzhyshchiv to Kiev, where she finished her secondary education.
Lina graduated with distinction from the Maxim Gorky Literature Institute in Moscow in 1956. Following her graduation she published three collections of poetry in 1957, 1958, and 1961. These books became immensely popular among her Ukrainian readers, however they also forced her into publication silence as she was unwilling to submit to Soviet authorities.
It wasn't until 1977 (16 years later) that her next major collection was published. She followed this with several more collections and a children's book called The Lilac King. In 1979 she followed with one of her greatest works the historical novel in verse, Marusia Churai, about at 17th century Ukrainian folksinger. Her most recent collection is Berestechko, a book length historical poem.
Це епічна поема подорожі грека Скіфією. Мені дуже сподобалось, як Ліна Костенко поєднує античний міф з українською історичною пам'яттю. Історія повторюється, а народ живе доти, допоки живе його пам'ять.
"Які б тут не були стовпотворіння, хто б звідки не накочував сюди, а люд був корінний тут, бо коріння в такому ґрунті глибоко сидить."
"Тут землі щедрі. Тут річок без ліку. Всілякі руди в надрах залягли. І через те в краях цих споконвіку - життя і смерть на відстані стріли."
У 1960-61рр. в селі Піщане (Черкаська область) при розробці торфовища було знайдено чимало предметів грецької доби, а також фрагмент човна з скелетом молодого чоловіка середземноморського антропологічного типу. Ця історія лягла в основу твору.
Незважаючи на згадки багатьох подій та постатей, поема написана дуже легко, і тебе ніби течією несе віршованими рядками. Той випадок, коли хочеться повільно читати текст, смакуючи кожну строфу. Відчуваєш неймовірну насолоду від читання такої високохудожньої праці. Та крім поетичного слова, вона містить багатошаровий історико-культурний контекст.
Написана в далеких 80х, сьогодні «одіссея» актуальна, як ніколи. Як скіфський пантеон подібний з грецьким, так і Україна є невідʼємною частиною Європи. Поема, немов археолог, витягує на поверхню тяглість поколінь від скіфів до сучасних українців. Чільною ідеєю є діалог між скіфами та греками, а також побудова нових звʼязків і сенсів. Такі звичні для Європи речі до сьогодні є чимось неймовірним для Сходу.
У оформленні книжки використано ілюстрації художника Володимира Бахтова, котрий проживає поруч з Ольвією - місця початку шляху нашого Одіссея. В своїх роботах він майстерно зобразив побут та дух скіфів, і вкупі з текстом ніби піднімається завіса часу.
Текст результат роботи трьох поколінь однієї родини. Ліна Костенко написала дійсно високохудожній і досить насичений різними смислами текст. Її дочка, Оксана Пахльовська, написала оглядову статтю наприкінці книги, а також спільно зі своєю дочкою і відповідно онукою Ліни Костенко створила енциклопедію, що пояснює культурно-історичний контекст багатьох подій та термінів, що їх зустрічаємо в цій баладі-поемі. Також книжку ілюстрував досить самобутній художник — Володимир Бахтов, який ще й проживає поряд з Ольвією яка є одним з ключових топосов поеми. Це дійно складний, в сенсі глибини і комплексності, текст, який вимагає вдумливого читання і енциклопедія тут зовсім незайва. Але це й дуже поетичний і красивий твір який дарує задоволення від читання.
Вперше за дуже довгий час читала довгу поезію. Схоже, я геть розучилась сприймати її. Наскільки легко мені завжди йде коротка поезія Ліни Костенко - настільки ж важко я продиралась крізь словосплетіння поеми "Скіфська Одіссея". На жаль, навіть сюжетно мені не вистачило якоїсь кульмінації. Одразу від початку ми знаємо фінал і врешті-решт не знаємо що сталось з греком.
Brilliant poem and illustrations. Furthermore, I enjoyed contemporary afterword contemplating anticity, 20th century when the Scythian Odyssey was written, and today`s fight with the horde coming from the Northeast...