From Hell T01 - Édition couleur

From Hell - Édition couleur #1

by Eddie Campbell (Drawings), Alan Moore (Contributor)

Cinq meurtres restés non résolus à ce jour. Un complot à l'échelle d'un Etat. Une mégalopole à l'aube de la révolution industrielle. Redécouvrez le destin de Jack L'Éventreur grâce à deux des plus grands créateurs de l'histoire de la Bande Dessinée mondiale.Jack est de retour ! Et cette fois-ci, le sang est ROUGE !

Genres: Comics, Graphic Novels

192 pages, Hardcover

Published January 20, 2021

About the author

Eddie Campbell is a British comics artist and cartoonist whose work has shaped the evolution of modern graphic storytelling. He is widely known as the illustrator and publisher of From Hell, his long collaboration with Alan Moore that reimagines the Jack the Ripper case through an ambitious and meticulously researched narrative. Campbell is also the creator of the long-running semi-autobiographical Alec series, later collected in Alec: The Years Have Pants, and the satirical adventure cycle Bacchus, which follows a handful of Greek gods who have wandered into the contemporary world. His scratchy pen-and-ink technique draws on impressionist influences and early masters of expressive line art, while his writing blends humor, candor, and literary ambition in a manner that critics have compared to Jack Kerouac and Henry Miller.
Campbell began developing autobiographical comics in the late 1970s before expanding the Alec stories throughout the following decades, publishing early instalments through small press networks in London and later with major independent publishers. After moving to Australia in the mid-1980s, he continued to produce both Alec and Bacchus stories while contributing to a range of international anthologies. His partnership with Moore on From Hell, initially serialised in the anthology Taboo, became one of the most acclaimed graphic novels of its era and further cemented his reputation for grounded, character-driven illustration.
Across a varied career Campbell has worked as a creator, editor, publisher, and occasional court illustrator. His contributions to comics have earned him numerous industry awards, including the Eisner Award, the Harvey Award, the Ignatz Award, the Eagle Award, and the UK Comic Art Award. He continues to produce new work while maintaining a strong presence in both literary and comics circles.

Reviews

[Evgen Novakovskyi]

не втомлююся зачудовуватися прискіпливістю Алана Мура, пан заліз у кожну лондонську шпаринку та проштудіював купу тематичного контенту, оце я розумію підготовка. у примітках каже, що в його співавтора Едді Кемпбелла таких нотаток мало б бути іще більше, бо той буквально перемальовував інтерʼєри та екстерʼєри з натури та тогочасних фотографій. у такі моменти постійно згадую Ґранта Моррісона та його одкровення у “Супербогах”, ці британці не соромились пірнати дуже глибоко заради коміксів. завдяки ним, власне, і маємо злам у сприйнятті медіуму, моя подяка і повага.

по тексту: із “мурівських” приколів помітив фішку зі стрибками у часі в другому розділі та роздуми про «чи не варто вбити кількох аби вберегти мільйони?»

що ж буде далі? 🙈

[Roman Zarichnyi · Rating 5 out of 5]

Не благородна справа писати враження на комікси, які стали знаковими за період свого існування. Тому колись уникнув огляду на комікс «Вартові» Алана Мура й Дейва Ґібонса. Та кожна історія, що не придумуй, може сподобатися, а може викликати нерозуміння, що в ній такого. І, мабуть, потрібно менше перейматися такими речами. Тому сьогодні перша збірка серії коміксів «Із пекла» Алана Мура і Едді Кемпбелла.

Ця історія натхненна серійним вбивцею Джеком Різником, який тероризував Лондон наприкінці ХІХ століття вбивствами повій у Вайтчепелі. Ця справа так і не була розкрита, а злочинець так і не був спійманий. І за останнє століття з’явилося чимало теорій щодо особистості й змов, які стояли за цими жахливими вбивствами. Саме на зародку однієї із них Мур будує цей світ.

Дія відбувається в Лондоні кінця ХІХ століття, у переповнених і антисанітарних нетрях. Одними з героїнь є жінки, які блукають вулицями вночі, намагаючись обміняти своє тіло на гроші, щоб винайняти житло і придбати трохи їжі й випивки. Спостерігаючи за ними в їхньому повсякденному житті, коли вони перебувають у своїх брудних кімнатах і обмінюються сумними історіями в такій же брудній забігайлівці, створюється непідробне відчуття занурення в їхнє похмуре існування. Якраз там, перебуваючи із черговим «візитом», королівський принц Едді займається сексом із простолюдинкою, далі одружується з нею і згодом вона народжує дитину. Це все призводить до змови, у ході якої вбивають повій, які знають цю вразливу для престолу інформацію. Вправного хірурга Вільяма Ґалла обирають для здійснення вбивств через його захоплення людським тілом і віру у вищу мету.

Особистість Вільяма Ґалла відкривається не відразу. Алан Мур вибудовує сюжет у такий спосіб, що ми знайомимося із ним поступово, вивчаючи його, так само, як він вивчає своїх «пацієнтів». Саме з його точки зору ми переживаємо значну частину історії, бачачи Лондон, ніби його очима. Його руки часто потрапляють у поле зору, коли він грається з трупом свого батька в дитинстві, розрізає знайдену мишу ножем чи робить розтини померлих пацієнтів у юності. І ще просувається ієрархією підпільних масонів протягом багатьох років. Лише коли він скоює перший значний злочин, ми бачимо, що він зображений, як типовий англієць.

Читачеві не пропонується збирати докупи якісь доводи, а лише спостерігати за життям цього чоловіка і з’ясовувати, що штовхало його на ці жахливі вчинки. Ґалл — винятковий юнак, який стає непересічним джентльменом у літньому віці — обдарований гострим розумом і глибоким розумінням життя, одержимий кров’ю, анатомією і часом. У цій частині є детальний розділ, про Ґалла і його спільника, водія карети Нетлі, який досліджує лондонські пам’ятки й роздуми Ґалла про їхні архітектурні таємниці. Це дає нам певні уявлення про мотиви вчинків, якими він керувався. Мабуть, саме цей розділ читався найважче, найнудніше та найдовше, зате багато розповів про особистість Ґалла.

Оригінально малюнок у коміксі був чорно-білий, художником якого є Едді Кемпбелл. Видання українською мовою — це вже перероблена оригінальна робота, де тим самим Кемпбеллом був доданий колір. Художник використовує «ескізний» стиль, що характеризується численними короткими прямими штрихами, у той час як його перспектива залишається бездоганно точною. Контрастні ділянки глибокого чорного кольору в поєднанні з великими білими пробілами створюють суворий, грубий реалізм. Цей прийом підсилює загальну атмосферу, занурюючи читача в суворість зображеної реальності. Вміле використання Кемпбеллом світла й тіні посилює драматизм кожної сцени, занурюючи читача ще більше в оповідь про різника із Вайтчепелі.

Нікого не хочу переконувати чи цей комікс є хорошим чи поганим. Він складний і багатошаровий, може викликати неприємні відчуття своєю жорстокістю і кривавістю. Єдине, ви не можете відкинути майстерність і ретельність досліджень, які використані при її створенні Аланом Муром.

[Marian · Rating 4 out of 5]

Листається на одному диханні. Цікава мальовка, і купа масонського двіжу і пафосних діалогів. На «пʼятірочку» недотягує

[Olena Benkovska · Rating 5 out of 5]

Читати без приміток - лишати себе половини задоволення. Важко, але, блін!, як цікаво.

[Dead Inside Art · Rating 5 out of 5]

Монументальний (як завжди) шедевр генія Алана Мура, який розповідає жахливу, таємничу, подекуди містичну історію вікторіанського Лондона, наповненого брудом, злиднями та кров'ю. Графічний роман лише наполовину, а наполовину - грандіозне наукове дослідження явища масонства і всіх сфер його впливу в архітектурі, культурі, психології, міфах і звичайно літературі. Якщо порівнювати даний витвір темної фантазії метра, то тільки з іншим його величним творінням - Провіденсом, з трилогії Неономікона, де в такій самій скурпульозній манері було зображене життя та спадок Г. Ф. Лавкрафта. Чекаю виходу 2 тому, смакуючи спілий червоний виноград.

[Iryna Barinova · Rating 5 out of 5]

Наші історії написані кривавими чорнилами й закарбовані в камені

🚫 18+

🔷 Про сюжет

Лондон🗺️, 1888 рік⏳

Історія про Джека-Різника (одного чи групу божевільних?), який скоїв (скоїли) низку кривавих (ритуальних?) вбивств🔪

🔷 Про враження

Це одночасно прекрасне й жахливе видання, яке підкорило моє серденько♥️

Прекрасне текстово й візуально (Алан Мур і Едді Кемпбелл - майстри у своїх справах), а жахливе сенсово (сповнене жорстокості й насильства про реальні події)

І, як на мене, саме такі книги реально пасують осені🍂, вони створюють особливу похмуро-сиро-холодну (від якої стигне кров🩸) атмосферу 😍

Трохи про атмосферу
⬇️
Діонісійський культ; місце, на якому вивищувався храм Анубіса; пустир, де стояв храм Діани; пагорб, на якому здійснювали жертвоприношення друїди; пасовиська, де жили й молилися героям-богам сакси…

Сни, видіння, галюцинації…

На сторінках цього культового графічного роману показане життя без прикрас і з усім його брудом… «Потворна Англія», «клятий Лондон», «жахливі будівлі», «іржаві стіни», «Піхвордшир» і «вертикально за три пенні», інцест, психлікарня для жінок, які хворіють на кретинізм, людина-слон, отруєння мишʼяком, вівісекція, масони та їхнє божество Яг-бул-он…

Як вам такий Лондон - величне творіння, метафори й структуру якого ще спробуй розшифрувати-відкрити-осягнути? До речі, у 4 розділі автор якраз і намагається пояснити безліч архітектурних нюансів😍

І все це ⬆️⬆️ завуальоване вікторіанським туманом😍

Цей том є глибоким початком чи не найкривавішої історії. Примітки Алана Мура дуже змістовні, коротко й без водички (факт і джерело)

Буду відвертою, я трохи знала про вбивцю (убивць) і його (їх) випатраних жертв, тому сюрпризом повороти сюжету для мене не стали, проте репліки (+коментарі) разом із акцентними (частково чіткими, а частково розмитими) ілюстраціями склали масштабну та яскраву картинку всіх тих подій♥️ Супер!

P.S. Єдиний мінус цієї книги для мене - «сере»❌
СЕР✅

❓Читали книгу? Плануєт��?🤗

[Левчук Михайло · Rating 5 out of 5]

Дуже гарне видання. Все на найвищому рівні. Рекомендейшн.

[Alla Komarova · Rating 2 out of 5]

👁Вчергове повз, ВЧЕРГОВЕ!

🪶Це вже моє третє акуєвання щире нерозуміння, чим саме виявляються вражені всі ті сотні тисяч фанатів, в один голос лементуючих "геній! геній!" на адресу Мура. Від "Вартових" я засинала на кожній другій сторінці, "Болотку" асіліла за один підхід, але нічого окрім "і шо?" сказати не змогла, і ось третій, контрольний

🔪Знову чужі відгуки та анотації до твору виходять яскравішими, ніж "неповторний оригінал". Знову мені було нудно й нецікаво, і дратував малюнок. Знову Баба Яга проти.

💀Я, бігме, на цьому тему Алана Мура для себе вже закрию остаточно і буду робити вигляд, що милуюся тим всім здаля, з поважної відстані.

🚬Зірочка бонусом виключно за якість видання, дуже гарне! Можна красіво поставити на полицю, навіть анфас, і чисто інтер'єрно любуватися.

[monkeysdontlaugh]

Досить повільна розповідь. Буду оцінювати роботу тоді, коли прочитаю всі три томи, бо важко зараз оприділитись, а три зірочки ставити не хочеться.
Атмосферна мальовка, темна, як і сама історія