What do you think?
Rate this book
Ідеальність
Усе життя Андрій прагнув бути ідеальним. Настільки, щоб інші поруч із ним почувалися недосконалими. Бо Андрій — успішний юрист із блискучою освітою та кар’єрою в Англії, харизматичний вродливець, одружений із красунею з красунь, батько двох чудових дітей. Однак цей ідеальний світ почав розсипатися. Фатальна автокатастрофа забрала життя дружини та дітей. Андрія накрили чорні, безпросвітні дні. Раптом хтось починає надсилати йому дивні записки. Їхній зміст шокує: аварія не була випадковою. Хтось виставив жорстокий рахунок, який Андрій сплатив сповна. Але кому і чим цей ідеальний чоловік так завинив?
480 pages, Hardcover
First published January 1, 2021
3 people are currently reading
41 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 12 of 12 reviews
April 15, 2021
«Ідеальність»
Юлія Кубай
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2021
⠀
«Я любила не твою ідеальність, а твої недоліки.»
⠀
Чи можна за допомогою статистики й відсотків створити ідеальне життя?
⠀
Ідеальні стосунки? Людину?
⠀
А чи можливо емоції й почуття замінити «виконанням добової норми»?
⠀
А чи 100% дотримання правил рятує «людяність» чи навпаки - знищує?
⠀
Я вгадала «задум» майже одразу, але читати було не менш цікаво!
⠀
Мені імпонувало те, що дія проходила на тлі, як мінімум трьох країн.
⠀
Я відчула «свій/чужий емігрантський біль».
⠀
Багато цікавих роздумів і описів, хоча іноді відчувалась пересиченість ними.
⠀
Чи ідеальна ця історія?
- Не зовсім.
⠀
Не чіткий мотив «поганців», не зовсім повірила в фінал, але загалом - гарно!
⠀
Раджу!
⠀
Цитата:
⠀
«Знаєш, ти думаєш, що я сильний... Можливо, так і є. Ось тільки я сильний, бо прийняв власного ворога.
Адже мій головний ворог - це біль.
Мій біль мовчав десь глибоко всередині, лише іноді видаючи з себе щось на зразок скиглення, але відразу замовкав. Я скинув його на дно своєї чорної душі, сподіваючись, що він розіб‘ється об тверду поверхню, але цього не сталося. Він лише закричав. Звук луною відбивався в моїй свідомості.
Мій біль любить згортатися калачиком на дні і тихо стогнати від безвиході. Часом він дає про себе знати, чіпляючись гострими нігтями за стіни, намагаючись піднятися або вилізти з ями. Йому, як і багатьом людям, потрібна свобода, він потребує того, щоб його почули. Моя душевна яма занадто глибока, не моєму ж болю про це знати?»
⠀
Про книжку:
⠀
«Усе життя Андрій прагнув бути ідеальним. Настільки, щоб інші поруч із ним почувалися недосконалими. Бо Андрій — успішний юрист із блискучою освітою та кар’єрою в Англії, харизматичний вродливець, одружений із красунею з красунь, батько двох чудових дітей. Однак цей ідеальний світ почав розсипатися. Фатальна автокатастрофа забрала життя дружини та дітей. Андрія накрили чорні, безпросвітні дні. Раптом хтось починає надсилати йому дивні записки. Їхній зміст шокує: аварія не була випадковою. Хтось виставив жорстокий рахунок, який Андрій сплатив сповна. Але кому і чим цей ідеальний чоловік так завинив?»
⠀
Огляд у співпраці з OVO
⠀
#примхливачитака
Юлія Кубай
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2021
⠀
«Я любила не твою ідеальність, а твої недоліки.»
⠀
Чи можна за допомогою статистики й відсотків створити ідеальне життя?
⠀
Ідеальні стосунки? Людину?
⠀
А чи можливо емоції й почуття замінити «виконанням добової норми»?
⠀
А чи 100% дотримання правил рятує «людяність» чи навпаки - знищує?
⠀
Я вгадала «задум» майже одразу, але читати було не менш цікаво!
⠀
Мені імпонувало те, що дія проходила на тлі, як мінімум трьох країн.
⠀
Я відчула «свій/чужий емігрантський біль».
⠀
Багато цікавих роздумів і описів, хоча іноді відчувалась пересиченість ними.
⠀
Чи ідеальна ця історія?
- Не зовсім.
⠀
Не чіткий мотив «поганців», не зовсім повірила в фінал, але загалом - гарно!
⠀
Раджу!
⠀
Цитата:
⠀
«Знаєш, ти думаєш, що я сильний... Можливо, так і є. Ось тільки я сильний, бо прийняв власного ворога.
Адже мій головний ворог - це біль.
Мій біль мовчав десь глибоко всередині, лише іноді видаючи з себе щось на зразок скиглення, але відразу замовкав. Я скинув його на дно своєї чорної душі, сподіваючись, що він розіб‘ється об тверду поверхню, але цього не сталося. Він лише закричав. Звук луною відбивався в моїй свідомості.
Мій біль любить згортатися калачиком на дні і тихо стогнати від безвиході. Часом він дає про себе знати, чіпляючись гострими нігтями за стіни, намагаючись піднятися або вилізти з ями. Йому, як і багатьом людям, потрібна свобода, він потребує того, щоб його почули. Моя душевна яма занадто глибока, не моєму ж болю про це знати?»
⠀
Про книжку:
⠀
«Усе життя Андрій прагнув бути ідеальним. Настільки, щоб інші поруч із ним почувалися недосконалими. Бо Андрій — успішний юрист із блискучою освітою та кар’єрою в Англії, харизматичний вродливець, одружений із красунею з красунь, батько двох чудових дітей. Однак цей ідеальний світ почав розсипатися. Фатальна автокатастрофа забрала життя дружини та дітей. Андрія накрили чорні, безпросвітні дні. Раптом хтось починає надсилати йому дивні записки. Їхній зміст шокує: аварія не була випадковою. Хтось виставив жорстокий рахунок, який Андрій сплатив сповна. Але кому і чим цей ідеальний чоловік так завинив?»
⠀
Огляд у співпраці з OVO
⠀
#примхливачитака
April 11, 2021
Ну Дуже сподобалось. Авторці - respect! Приємно, коли автор породжує в тобі сумніви, вкладає тобі в долоні потрібні ниточки в долоні, аби ти сам вплетав їх у візерунок. Жодної з більш ніж 400 сторінок не було бажання прочитати «по діагоналі»! А розділи другого «Я» викликали бажання читати без поспіху.
P.S. Дякую за рекомендацію до прочитання YouTube канал Lta Books: Ваша рекомендація вичерпна, тому від мене - лише особисте відчуття після прочитаного 😊😊😊.
P.S. Дякую за рекомендацію до прочитання YouTube канал Lta Books: Ваша рекомендація вичерпна, тому від мене - лише особисте відчуття після прочитаного 😊😊😊.
April 8, 2022
Класний детектив від нашої співвітчизниці, мені дуже сподобався. Читала з захопленням, важко було відірватись. Кінцівка трохи шокувала (особисто мене), хоча здогадки щодо неї були. (в мене виникли деякі питання з приводу кінця книги, я наче все зрозуміла, але через якусь пустоту всередині складалось враження ріби все ж не до кінця. і я мала чудову нагоду написати самій Юлії декілька запитань щодо закінчення, а вона в свою чергу люб‘язно відповіла мені❤️)
July 12, 2022
Цю книжку читала довше ніж очікувала. Оті відсотки в назвах розділу грали злий жарт: наче рухаюся вперед, а гляну на відсотки – таке як тупцюю на місці. Авторка кілька разів увела мене від правильних міркувань, хто ж вбивця. Інтрига змусила мене спочатку подумати на людину, яка була поряд з Андрієм, трішки пізніше на ту, яку кохав, згодом на члена сім'ї, а опісля на людину, яку Андрій і сам не відразу впізнав.
Я очікувала (від себе) більше симпатії до головного героя, але…його ідеальність – то цілий вихор емоцій. Інколи це сприймається нейтрально (подумаєш, у чувака такий прикол), інколи дивно, інколи смішно, а що далі, то вже зовсім не смішно.
Багато чого стає зрозуміло про Андрія з перших сторінок. Начебто й передчуваєш, чого очікувати, але все одно є простір для здивування. У сюжеті присутні моменти самокопання (якщо не повного занурення у найтемніші і найглибші куточки душі та розуму) Андрія Коваленка. Розділи від першої особи дають гарне відчуття “розповіді Андрія про себе”, тоді як решта гарно зміщує ракурс з нього на інших персонажів і на загадкову складову сюжету, яка пролягає крізь всю історію.
Присутня непогано облаштована і заплутана детективна лінія – тут було цікаво! Є трішки драматизму, спогадів про минуле, деяка містичність (особливо у відповідних розділах-відступах, де я провідчувала всю темряву та фатальність монологу).
“Ідеальність” породжує багато думок про сенс життя, про те, як людина женеться за тим, що правильно, втрачаючи те, що дійсно має значення, про монстрів, які народжуються внаслідок одного-єдиного хибного вибору, про справжнє і надумане кохання, про ціну дружби і про приналежність до нації, яку не вирвати з коренем.
Я очікувала (від себе) більше симпатії до головного героя, але…його ідеальність – то цілий вихор емоцій. Інколи це сприймається нейтрально (подумаєш, у чувака такий прикол), інколи дивно, інколи смішно, а що далі, то вже зовсім не смішно.
Багато чого стає зрозуміло про Андрія з перших сторінок. Начебто й передчуваєш, чого очікувати, але все одно є простір для здивування. У сюжеті присутні моменти самокопання (якщо не повного занурення у найтемніші і найглибші куточки душі та розуму) Андрія Коваленка. Розділи від першої особи дають гарне відчуття “розповіді Андрія про себе”, тоді як решта гарно зміщує ракурс з нього на інших персонажів і на загадкову складову сюжету, яка пролягає крізь всю історію.
Присутня непогано облаштована і заплутана детективна лінія – тут було цікаво! Є трішки драматизму, спогадів про минуле, деяка містичність (особливо у відповідних розділах-відступах, де я провідчувала всю темряву та фатальність монологу).
“Ідеальність” породжує багато думок про сенс життя, про те, як людина женеться за тим, що правильно, втрачаючи те, що дійсно має значення, про монстрів, які народжуються внаслідок одного-єдиного хибного вибору, про справжнє і надумане кохання, про ціну дружби і про приналежність до нації, яку не вирвати з коренем.
March 31, 2026
"Ідеальність" Юлії Кубай не стала ідеальною 😭
Хоча мала всі шанси.
Цього разу почну здалеку. Якби не Юлія, то зараз я б не писав цей пост. Випадковий пост в Інстаграмі відкрив мені двері до читання, а згодом і письма.
Вона робить велику справу, допомагаючи початківцям своїми порадами на будь-якій з можливих платформ. Не шкодує власного часу та сил, аби підняти рівень сучукрліту якомога вище.
Як мінімум, через це я не можу не подякувати 🙏
Саме через це мої очікування були вищими.
Ідея показати "ідеального" героя, який живе за графіками, рахує калорії, не може вийти з дому, поки показники не досягнуть рівня 100% — здалася мені сильною 👍
В якийсь момент я навіть замислився, що бачу в Андрієві частину себе.
Але проблема в іншому.
Крім зовнішньої "ідеальності" — я нічого не побачив 🫠
Якщо ти прагнеш бути ідеальним — хіба спілкування не мало б входити в цей список? 🤨
Так само я не зрозумів, а звідки ідеальність взялась? В дитинстві її не було, а потім просто з'явилась — без жодної на те причини.
Дуже дратували розділи від другої особи однини. Вони здавалися зайвими й хотілося їх пропустити. В кінці стає зрозуміло, навіщо це потрібно, але мене не переконало 🥲
Фінал теж не вразив. Подібного очікував ще з анотації. Тоді зацікавило, але в історії пройшло повз мене.
Герой вічно згадував про Україну. Дивився на неї очима людини, яка виїхала ще в юному віці. Радів, що більше сюди не повернеться. Хотілося його вдарити. Сильно! 😡
З позитивного, мені сподобалася детективна лінія та головний поліцейський. Йому та його проблемі я, мабуть, повірив найбільше. Але куди це все в підсумку привело? 🤷♂️
Чесно, я йшов в цю історію з очікуванням рівня "Душі", ще й книга позиціонує себе, як трилер. Але нічого з цього я не відчув, ба більше — не впізнав Юлію.
Можливо, це просто не моя книга. Впевнений, що багато хто побачив в ній щось значно більше 🫶
Хоча мала всі шанси.
Цього разу почну здалеку. Якби не Юлія, то зараз я б не писав цей пост. Випадковий пост в Інстаграмі відкрив мені двері до читання, а згодом і письма.
Вона робить велику справу, допомагаючи початківцям своїми порадами на будь-якій з можливих платформ. Не шкодує власного часу та сил, аби підняти рівень сучукрліту якомога вище.
Як мінімум, через це я не можу не подякувати 🙏
Саме через це мої очікування були вищими.
Ідея показати "ідеального" героя, який живе за графіками, рахує калорії, не може вийти з дому, поки показники не досягнуть рівня 100% — здалася мені сильною 👍
В якийсь момент я навіть замислився, що бачу в Андрієві частину себе.
Але проблема в іншому.
Крім зовнішньої "ідеальності" — я нічого не побачив 🫠
Якщо ти прагнеш бути ідеальним — хіба спілкування не мало б входити в цей список? 🤨
Так само я не зрозумів, а звідки ідеальність взялась? В дитинстві її не було, а потім просто з'явилась — без жодної на те причини.
Дуже дратували розділи від другої особи однини. Вони здавалися зайвими й хотілося їх пропустити. В кінці стає зрозуміло, навіщо це потрібно, але мене не переконало 🥲
Фінал теж не вразив. Подібного очікував ще з анотації. Тоді зацікавило, але в історії пройшло повз мене.
Герой вічно згадував про Україну. Дивився на неї очима людини, яка виїхала ще в юному віці. Радів, що більше сюди не повернеться. Хотілося його вдарити. Сильно! 😡
З позитивного, мені сподобалася детективна лінія та головний поліцейський. Йому та його проблемі я, мабуть, повірив найбільше. Але куди це все в підсумку привело? 🤷♂️
Чесно, я йшов в цю історію з очікуванням рівня "Душі", ще й книга позиціонує себе, як трилер. Але нічого з цього я не відчув, ба більше — не впізнав Юлію.
Можливо, це просто не моя книга. Впевнений, що багато хто побачив в ній щось значно більше 🫶
February 19, 2023
Роман «Ідеальність» Юлія Кубай — довершена книга.
Почну з оформлення розділів. Ті відсотки спочатку дещо здивували, вважала, що це трекер розслідування, типу скільки всього залишається до розкриття справи. Утім, коли простежила метаморфозу Андрія, зрозуміла в чім річ. Мушу зізнатися, задум і втілення — неймовірні, але найбільше сподобалося, що персонаж настільки змінився й обрав саме таку подобу, протилежну ідеальності, у певному розумінні.
Сюжет та інтрига не дозволяють відірватися від книги. Ну, а якщо ми і відірвалися фізично, то подумки ми все ще залишаємося з персонажами.
Подобається майстерність і компетентність авторки. Завдяки цим факторам книга є повноцінно (без недоліків та ляпів) та довершеною. Також подобається темп історії, хоч сюжет вельми динамічний, та д��талізація в одязі, інтер'єрі, рухах персонажів. Якраз ця увага до деталей дозволяє отримати істинну картину в уяві. Плюс захопливо подавав потік думок Андрія.
Мушу відзначити, що вельми припали до душі ліричні відступи-уривки з минулого, а найбільше — метафоричні. Подання та їхній внутрішній смисл змушують затамувати подих. По правді, ті відступи нагадують есе та сприймаються не залежно від роману.
За описами міста Андрія, відразу постає в уяві Ковель. Звісно, не впевнена до кінця, але згадка про ялинку, яка росте на головній площі, ставить під сумнів усі мої сумніви.
Одного разу хтось сказав, що почав читати цю книгу, але не сподобалося і припинив. Утім, як пам'ятаю, що авторка згадувала, що процес написання книги зайняв чотири роки, а прочитання — два дні, роман «Ідеальність» вартий цього, ба більше, хочу побачити екранізацію книги.
Почну з оформлення розділів. Ті відсотки спочатку дещо здивували, вважала, що це трекер розслідування, типу скільки всього залишається до розкриття справи. Утім, коли простежила метаморфозу Андрія, зрозуміла в чім річ. Мушу зізнатися, задум і втілення — неймовірні, але найбільше сподобалося, що персонаж настільки змінився й обрав саме таку подобу, протилежну ідеальності, у певному розумінні.
Сюжет та інтрига не дозволяють відірватися від книги. Ну, а якщо ми і відірвалися фізично, то подумки ми все ще залишаємося з персонажами.
Подобається майстерність і компетентність авторки. Завдяки цим факторам книга є повноцінно (без недоліків та ляпів) та довершеною. Також подобається темп історії, хоч сюжет вельми динамічний, та д��талізація в одязі, інтер'єрі, рухах персонажів. Якраз ця увага до деталей дозволяє отримати істинну картину в уяві. Плюс захопливо подавав потік думок Андрія.
Мушу відзначити, що вельми припали до душі ліричні відступи-уривки з минулого, а найбільше — метафоричні. Подання та їхній внутрішній смисл змушують затамувати подих. По правді, ті відступи нагадують есе та сприймаються не залежно від роману.
За описами міста Андрія, відразу постає в уяві Ковель. Звісно, не впевнена до кінця, але згадка про ялинку, яка росте на головній площі, ставить під сумнів усі мої сумніви.
Одного разу хтось сказав, що почав читати цю книгу, але не сподобалося і припинив. Утім, як пам'ятаю, що авторка згадувала, що процес написання книги зайняв чотири роки, а прочитання — два дні, роман «Ідеальність» вартий цього, ба більше, хочу побачити екранізацію книги.
May 30, 2021
"Я любила не твою ідеальність, а твої недоліки" ,саме такий слоган можна використати для книги "Ідеальність" Юлії Кубай.
Чи можливо створити своє ідеальне життя, розбивши його на відсотки? Якщо так, то які наслідки чекають?
Що робити коли ідеальність почне руйнуватися?
«Усе життя Андрій прагнув бути ідеальним. Настільки, що інші поруч з ним почувалися недосконалими. Бо Андрій — успішний юрист з блискучою освітою та кар’єрою в Англії, харизматичний красень, одружений з красунею, батько двох чудових дітей. Однак цей ідеальний світ почав розсипатися. Фатальна автокатастрофа забрала життя дружини та дітей. Андрія накрили чорні, безпросвітні дні. Раптом хтось починає надсилати йому дивні записки. Їх зміст шокує: аварія не була випадковою. Хтось виставив жорстокий рахунок, за який Андрій сплатив сповна. Але кому і чим цей ідеальний чоловік так завинив?»
Книга складається не з розділів, а поділена на відсотки, як проходження комп'ютерної гри.
Раджу, дуже цікава книга, незвичайна.
Чи можливо створити своє ідеальне життя, розбивши його на відсотки? Якщо так, то які наслідки чекають?
Що робити коли ідеальність почне руйнуватися?
«Усе життя Андрій прагнув бути ідеальним. Настільки, що інші поруч з ним почувалися недосконалими. Бо Андрій — успішний юрист з блискучою освітою та кар’єрою в Англії, харизматичний красень, одружений з красунею, батько двох чудових дітей. Однак цей ідеальний світ почав розсипатися. Фатальна автокатастрофа забрала життя дружини та дітей. Андрія накрили чорні, безпросвітні дні. Раптом хтось починає надсилати йому дивні записки. Їх зміст шокує: аварія не була випадковою. Хтось виставив жорстокий рахунок, за який Андрій сплатив сповна. Але кому і чим цей ідеальний чоловік так завинив?»
Книга складається не з розділів, а поділена на відсотки, як проходження комп'ютерної гри.
Раджу, дуже цікава книга, незвичайна.
May 8, 2025
Непогана детективна складова. Однак серед недоліків:
багато розтягнутих монологів;
всі персонажі схожі між собою поведінкою й манерою говорити ;
головному герою не віриш в його ідеальності, бо наприклад в стосунках з іншими людьми його оцінка 4/10 максимум (враховуючи скільки людей його ненавиділи);
гг одночасно емоційно сухий та всіх старих знайомих позабував, але в своїх думках досить емоційний, чуткий, сумуючий, просто зізнався в коханні колишній дівчині, цілував могилу доньки, розчулився після того як дізнався про зраду - це здається дивним;
Перенасичення описами інтерʼєру та зовнішності;
Світ видається штучним, особливо коли в персонажах забагато українського, водночас проживають вони в Європі;
Одноманітна лексика;
Більшість подій - розмови й поїздки, немає динаміки;
Мета злодія - невідома, він просто зруйнував життя, але що натомість пропонує - я особисто не зрозумів - ніби злість заради злості.
багато розтягнутих монологів;
всі персонажі схожі між собою поведінкою й манерою говорити ;
головному герою не віриш в його ідеальності, бо наприклад в стосунках з іншими людьми його оцінка 4/10 максимум (враховуючи скільки людей його ненавиділи);
гг одночасно емоційно сухий та всіх старих знайомих позабував, але в своїх думках досить емоційний, чуткий, сумуючий, просто зізнався в коханні колишній дівчині, цілував могилу доньки, розчулився після того як дізнався про зраду - це здається дивним;
Перенасичення описами інтерʼєру та зовнішності;
Світ видається штучним, особливо коли в персонажах забагато українського, водночас проживають вони в Європі;
Одноманітна лексика;
Більшість подій - розмови й поїздки, немає динаміки;
Мета злодія - невідома, він просто зруйнував життя, але що натомість пропонує - я особисто не зрозумів - ніби злість заради злості.
This entire review has been hidden because of spoilers.
November 29, 2022
Дякую за цей чудовий читацький досвід! Для мене «Ідеальність» емоційна, напружена і водночас не надто швидка книжка. У мене не вийшло її проковтнути, читала вдумливо й доволі довго.
До останнього мала кількох підозрюваних — і з рештою не вгадала.
Мені дуже сподобалася кінцівка, можливо, комусь вона може видатися передбачуваною, але для мене це класичний хід у жанрі.
Андрій цікавий і складний герой. Дружбі Андрія і Сашка можна тільки заздрити.
Окрема подяка за всі сцени, що відбуваються в Україні, вони такі справжні-справжні, такі впізнавані. Всі пригоди Андрія в поїзді — особливо.
Поки читала, трошки дратувалася на розділи, які йшли від другої особи, — і тільки дочитавши, зрозуміла, наскільки вони важливі.
Словом, крутий детектив і крутий психологічний трилер водночас.
До останнього мала кількох підозрюваних — і з рештою не вгадала.
Мені дуже сподобалася кінцівка, можливо, комусь вона може видатися передбачуваною, але для мене це класичний хід у жанрі.
Андрій цікавий і складний герой. Дружбі Андрія і Сашка можна тільки заздрити.
Окрема подяка за всі сцени, що відбуваються в Україні, вони такі справжні-справжні, такі впізнавані. Всі пригоди Андрія в поїзді — особливо.
Поки читала, трошки дратувалася на розділи, які йшли від другої особи, — і тільки дочитавши, зрозуміла, наскільки вони важливі.
Словом, крутий детектив і крутий психологічний трилер водночас.
September 21, 2023
Телеграм канал "Зачекай дочитаю"
Опис чудовий, ідею можна розвинути в щось круте. Але з перших секунд починає бісити головний герой. Його “ідеальність” показана через “він говорить кожне слово з павзою у 0.46 секунди”, “він завжди носить костюм” та взагалі живе з таймером. Але в решті моментів він звичайний, тобто вся його ідеальність показується дуже дивним чином. Але окей.
Але в кінці книги враження наче мене кинули, я не побачив відповіді на жодне питання. Авторка дуже довго вела, щоб в кінці прийти до… чого? І це не були моменти на кшталт “А це вам домашне завдання на подумати”. Я навіть мотивацію вбивці не дуже зрозумів, логічність цього, яким чином це було.
Можливо, я взагалі не цільова авдиторія та мої очікування дуже не співпали з дійсністю.
Опис чудовий, ідею можна розвинути в щось круте. Але з перших секунд починає бісити головний герой. Його “ідеальність” показана через “він говорить кожне слово з павзою у 0.46 секунди”, “він завжди носить костюм” та взагалі живе з таймером. Але в решті моментів він звичайний, тобто вся його ідеальність показується дуже дивним чином. Але окей.
Але в кінці книги враження наче мене кинули, я не побачив відповіді на жодне питання. Авторка дуже довго вела, щоб в кінці прийти до… чого? І це не були моменти на кшталт “А це вам домашне завдання на подумати”. Я навіть мотивацію вбивці не дуже зрозумів, логічність цього, яким чином це було.
Можливо, я взагалі не цільова авдиторія та мої очікування дуже не співпали з дійсністю.
July 20, 2023
Як психологічний трилер доволі непогано, але я б викинула 1/4 тексту, бо вона, на мою думку, була зайва.
February 14, 2023
Книга про неідеальну ідеальність.
На жаль, для мене вона все ж не була такою ідеальною, як хотілось би.
Дуже цікава анотація та можливість підтримати українського автора змотивували мене придбати книгу. І в принципі про її покупку я не жалкую.
Мені було трошки нудно на початку, довелось розкачуватись, аби читати не відриваючись, проте кінцівка себе виправдала. Авторка залишила відкритий фінал, а це завжди змушує мислити.
Загалом книга сподобалась доволі заплутаною сюжетною лінією, як на мене — не дуже знавця детективного жанру.
На жаль, для мене вона все ж не була такою ідеальною, як хотілось би.
Дуже цікава анотація та можливість підтримати українського автора змотивували мене придбати книгу. І в принципі про її покупку я не жалкую.
Мені було трошки нудно на початку, довелось розкачуватись, аби читати не відриваючись, проте кінцівка себе виправдала. Авторка залишила відкритий фінал, а це завжди змушує мислити.
Загалом книга сподобалась доволі заплутаною сюжетною лінією, як на мене — не дуже знавця детективного жанру.
Displaying 1 - 12 of 12 reviews