Часи сновидінь

by Mstyslav Chernov, Мстислав Чернов

Заплющте очі. Ви побачите окупований російськими військами Слов'янськ. Війну очима українських солдатів. Війну очима сепаратистів. Збитий Boeing MH17. Листи з зізнаннями в коханні. Жорстоке вбивство. Падіння комуністичних символів. Італійську Катанію, охоплену антиміграційними протестами. Буддистський монастир. Засніжені вершини Гімалаїв. На вас чекає відчайдушна подорож на межі документалістики й психологічного трилеру, де разом із героями роману вам до останньої сторінки доведеться шукати межу між війною і миром, коханням і ненавистю, реальністю і сновидінням. «Часи сновидінь» – це багаторівневий роман, підсумок восьмирічної праці Мстислава Чернова. Його головними героями стають чотири людини: дівчина, яка потрапила у пастку в окупованому Слов’янську, лікар, який в цю пастку вирушив свідомо, через муки нечистої совісті, жінка, яка шукає сімейного щастя з повернувшимся з війни солдатом та талановитий юнак, приречений на смерть від раку. Таких несхожих, і таких у чомусь однакових героїв об’єднує самотність та жага любові. А ще – війна. Побачивши десятки жорстоких конфліктів на своєму життєвому шляху, автор, Мстислав Чернов шукає витоки людської пристрасті до насилля та розмислює над тим, куди рухається сучасний світ.

Genres: Fiction, Ukraine

460 pages, Hardcover

First published January 1, 2021

Reviews

[Olga Krychynska · Rating 5 out of 5]

Нещодавно я бачила дуже химерний сон:
зайшовши у медичний заклад, я попросила наступне: пересадіть мені моє серце назовні, лікарю, я хочу бачити, що з ним відбувається.

У дебютній книзі Мстислава Чернова «Часи сновидінь» химерності вистачає з головою. Тут тобі і вигадливі галюцинації хворого розуму, і болісні видіння відданого серця, і моторошні марення розщепленої душі. Блукання в лабіринтах чужого підсвідомого вимагає неймовірної концентрації, уваги до найдрібніших деталей, незашореної уяви, які направду не допоможуть скласти цілісну картину із пазлів-сновидінь, зібраних до купи, немовби з різних наборів.
Точніше, складена зрештою картина цього світу не принесе вам радості чи полегшення.

Та яким би задушливим не було це занурення, як би не заплутувалися думки і не потрапляли у пастки автора у найтемніших водах, можливість виборсатися і вдихнути повітря реальності призводить лише до одного - жаху пробудження.

Смілива об’єктивність письменника надає тексту документальної достовірності, яка при цьому гармонійно співіснує з психологічно-детективною лінією та сюрреалізмом, якому позаздрить сам Девід Мітчел.

Цей роман вас полонить і стане найсумнішим путівником шляхами останньої мандрівки людства.

Він про боротьбу: на полі бою російсько-української війни; у звичайній харківській квартирі; всередині себе.
Про нескінченність цієї боротьби.
Про книгу в книзі.
Про сновидіння в сновидінні.
Про смерть, яка врятує усіх.
Про те, наскільки вбивчою може бути самотність.

Пересадіть мені серце назовні, лікарю.
Я хочу бачити, що з ним відбувається.

[Kateryna · Rating 3 out of 5]

Книжка трохи розчарувала порівняно з анонсами. Автор взявся за глобальну філософську тему: смерті та часу. Кожен з героїв веде свій поєдинок зі смертю та щоденний діалог із нею: Єва бореться зі смертю важкохворого батька, Марія працює зі смертю щодня різною, бо вона судмедексперт, К. -- з раптовими смертями солдатів на війні, Ф. втікає від власної тяжкої хвороби, а отже, і смерті.
Десь між усім цим заплуталася любов, але на рівні абстракції. Я зовсім не відчула живих емоцій, не змогла повірити, що Ф. та Марія досі кохають одне одного. Надто вони холодні.
Є рефлексія на тему смерті/сну/життя, власне, не нова для світової літератури. Хто спить, а хто прокинувся, де сон, а де яв -- важко розібратися в цьому бентежному світі :)

Текст розумний, написаний не надто просто, інтелігентний. Окрема подяка за реалістичність змалювання бойових дій, без дурниць і "клюкви". Але редагування кульгає і коректура недопрацьована. Багато помилок, що ріжуть око.

[Lola Snyder · Rating 5 out of 5]

My goodness this was a hard read. It isn't for the faint of heart in it's realistic portrayal of war and the toll it takes on everyday people. The other portion, from which the book takes it's title, is an exploration of the media's role in shaping reality. I want to copy a partial paragraph below. Rest assured there are no spoilers in this quote. Taken from page 460.


"We are cultivated by an assembly-line love by the recommendations of bloggers, media giants, and artificial intelligence that knows our tastes better than we do ourselves. We are broken by schools, crushed by employers, analysed (sic) by marketers, catagorised (sic) and targeted by advertising. We are becoming programs in a gigantic algorithm that has taken the place of God for us and stripped us of our dreams."

[Yuliya Skatova · Rating 5 out of 5]

A piercing take on human emotions, a gruesomely realistic depiction of war that broke in Ukraine 8 years ago, plus an opportunity to time travel to Kharkiv that is still safe. This book, although written about earlier events, might offer a most accuate portrayal of the current emotional state of so many Ukrainians. It takes you along for the ride that will confuse you at times, yet make you feel alive. Somber, yet somehow liberating, this book can get so dizzyingly relatable, it's all about which bits and pieces you can relate to here and now.

[Nancy · Rating 3 out of 5]

The prose drew my interest through the page, but I can’t really tell you what I read.

[Y. Liu · Rating 4 out of 5]

Interesting thoughts the relationship between dreams and war.

“I’m on my own in the APC, there’s no driver, and I can’t move anywhere, I’m just firing. The gun keeps jamming. The turret too. It’s rusty and I’m getting all worked up because I’ve got to give my wife a ride to the bus stop, so she’s not late for work. But I can’t leave my post. How can I abandon the post? Doc, you know about dreams. What do you think that means?” ...

“It means you don’t want to kill people. That’s why you’re dreaming that the turret is jamming. All soldiers have the same dream. That their gun has jammed or that they shoot, but keep missing their target, and so on. It means you’re still a human being.”