Ця книга для мене — любовний роман з фентезійними декораціями.
На початку історії нас відразу повідомляють, що колись якийсь вчений в результаті невдалого експерименту відкрив портал в інший світ, звідки вийшло зло. З’явилися і надлюди для боротьби з поганцями – Воїни та Джерела, кожен з яких має надзвичайний дар. Це й усе пояснення світоустрою. Воно займає буквально одну сторінку.
Головні герої книги — Нік та Ліз, стали сусідами, саме так розпочалися їхні спочатку дружні, а потім й любовні стосунки. У них просто неймовірна любовна лінія, яка, я впевнена, сподобається кожному! Мені імпонувало, що персонажі тут віком 20+ і вони точно знають, чого їм варто очікувати від стосунків, страждають від робочої рутини і таке інше.
Нік у нас Воїн, він бореться з Тінями, які, до речі, виходять у світ лише вночі, він має дуже багато роботи, через що перевтомлюється. Такий персонаж мав би бути дуже дратівливим і злим, бо, зрештою, майже немає відпочинку, однак він ніколи не зривається на своє оточення, не дратується й не бурчить. Можливо він занадто ідеалізований, однак мені він сподобався, тому ставлю лайк. Окрім того, Нік має класну домашню тваринку, тому ставлю ще один лайк.
Ліз – дівчина без надздібностей, яка, як і решта простих людей, живе під захистом Воїнів та не виходить на вулицю вночі. Героїня дуже мила та дотепна. Єдиний дратівний момент — сліпа довіра до подруги: у Ліз часто виникав все сильніший головний біль, її подруга пояснювала це нервами та давала дівчині знеболювальне. Як на мене, це нереалістично, адже будь-який справжній друг радитиме сходити до лікаря, а не займатись самолікуванням. А про візит до лікаря головна героїня навіть думала.
Фінал дійсно якісний, впродовж сюжету ми мали деякі підказки щодо того, чим все може обернутися, однак він все ж став неочікуваним.
Якщо починати ставити питання сюжету, то він просто не витримає тиску, для мене це та історія, за якою треба слідкувати не задумуючись.