Людина боротьби, а не переговорів з ворогом… Без благань і нарікань йшов він важким шляхом служби Україні і Військові… Полковник Гальчевський навіки пов’язав себе з українською визвольною ідеєю.
Микола ЧЕБОТАРІВ, полковник Армії УНР
То була до зубів озброєна зграя, а отаманив у ній вчений жорстокосердець, що нахвалявся вирізати більшовиків до сьомого коліна.
Громадський діяч, письменник, краєзнавець, дослідник історії Визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття. Від грудня 1989 року — член Української Гельсінської спілки, редактор газети «Прапор антикомунізму», член редколегії газети «Вільне слово», у 1990 році — редактор газети «Визволення», в 1991 — 1993 роках редактор газети «Нескорена нація», від грудня 1993 р. — редактор газети «Незборима нація». У 1990 — 1991 рр. — член проводу Української республіканської партії (секретар із питань ідеології). Від грудня 1992 року — заступник голови Всеукраїнського політичного об'єднання «Державна самостійність України», а з 1993 року — незмінний голова об'єднання. Член Національної спілки журналістів України з 1995 року Президент Історичного клубу «Холодний Яр» (від січня 1997 року). З 1998 р. — член Національної спілки письменників України. Автор понад 1500 статей у газетах, журналах, альманахах, історичних календарях, енциклопедіях України та української діаспори. Книги: “Отамани Гайдамацького краю. 33 біографії”, “Повернення отаманів Гайдамацького краю”, “Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу”, “Операція “Заповіт”. Чекістська справа №206” , “Отаман Зелений”, та багато інших.