Мінусники — це вербальний та соціальний витвір радянської держави, яка через репресії, дискримінацію й контроль створювала спільноти «своїх» і «чужих», тавруючи останніх каральними методами та формуючи специфічну мову для їх позначення. У книжці йдеться про особливу категорію громадян «країни Рад», яких було визнано «соціально небезпечними» й покарано забороною селитися в низці місцевостей СРСР після примусового «видалення» з місць постійного проживання, а також відбуття покарання у системі ҐУЛАҐ. Дослідниці аналізують процес конструювання більшовицької концепції географічної ізоляції «нелояльних» і визначають логіку творення радянського простору як простору заборон. Режимність радянських територій аналізується не лише як прояв сталінської репресивної політики, а й як органічна частина функціонування тоталітарного механізму, перші оберти якого відбулися одночасно із захопленням влади більшовиками.
Українська письменниця, публіцистка, докторка історичних наук, професорка історії. Старша наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України, професорка кафедри історії слов'ян Донецького національного університету імені Василя Стуса. Засновниця громадського руху "Деокупація. Повернення. Освіта».
Дуже сильна дослідницька робота про те, як совєцький режим контролював життя людей, перетворював на катів сусідів і друзів, і зрештою зробив для більшості українців землю «чужою». Книгу хочеться рекомендувати всім! І розібрати на цитати. Не зважаючи на тему, написана вона просто і читається легко.