What do you think?
Rate this book
Повне академічне зібрання творів у 14 томах #13
Листи (1902-1906)
До повного академічного зібрання творів Лесі Українки в 14 томах увійшли всі знайдені на сьогодні тексти письменниці. Відновлено фрагменти й матеріали, вилучені цензурою в попередніх виданнях. Додано розлогі текстологічні, історико-літературні та реальні коментарі.
У том 13 включено листи Лесі Українки за 1902–1906 роки, збережені в оригіналах, копіях чи першодруках.
У том 13 включено листи Лесі Українки за 1902–1906 роки, збережені в оригіналах, копіях чи першодруках.
612 pages, Hardcover
Published January 1, 2021
1 person is currently reading
11 people want to read
About the author
Lesia Ukrainka
115 books109 followersLesya Ukrainka (born Larysa Petrivna Kosach-Kvitka (February 25, 1871 – August 1, 1913) is one of is one of Ukrainian literature's foremost writers, best known for her poems and plays. She also was an active political, civil, and feminist activist
Among her most well-know works are poems collections «On the wings of songs» (1893), «Thoughts and Dreams» (1899), «Echos» (1902), epic poem «Ancient fairy tale» (1893), «One word» (1903), plays «Princess» (1913), «Cassandra» (1903—1907), «In the Catacombs» (1905), «Forest song» (1911).
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка 13 лютого 1871, — 19 липня 1913) - українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.
Серед найвідоміших праць письменниці збірка поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), та п'єси «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911).
Source: EN/UA Wikipedia
Among her most well-know works are poems collections «On the wings of songs» (1893), «Thoughts and Dreams» (1899), «Echos» (1902), epic poem «Ancient fairy tale» (1893), «One word» (1903), plays «Princess» (1913), «Cassandra» (1903—1907), «In the Catacombs» (1905), «Forest song» (1911).
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка 13 лютого 1871, — 19 липня 1913) - українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.
Серед найвідоміших праць письменниці збірка поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), та п'єси «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911).
Source: EN/UA Wikipedia
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
May 1, 2021
Читаю томи листів по черзі, занурюючись все глибше у життя Косачів - наче родинна сага виходить. В цьому томі можна читати багато про Сан-Ремо, трохи про Швейцарію, з'являється також Климент Квітка і Тбілісі. Саме тут хвороба виходить на перший план - видно, як погіршуються справи і як Леся Українка маневрує, щоб не розповідати всього ближчій родині та підбадьорюючи їх (чи саму себе). На кшталт "минулого тижня я кашляла кров'ю, але зараз уже все чудово і я добре почуваюся".
Сюди випали листи про нездійснені плани, зокрема здобути освіту і їхати закордон працювати приватною вчителькою чи ще раз зустрітися з Кобилянською (примітка зауважує, що більше вони не зустрінуться). Сюди припала смерть брата Михайла і народження племінника - хоча про перше згадується дуже мало.
З цікавого про стосунки в гроні інтелігенції епічна сварка з Іваном Трушем, включно з розлогим листом, яким вона розриває всі стосунки і в деталях пояснює, як це функціонуватиме. Зараз простіше - забанилися на фейсбуку, та й по всьому.
Окремо про стосунки в родині, яка рідко опиняється в одному місці разом, зазвичай зустрічаючись в різних комбінаціях і про тяжкий характер Олени Пчілки.
***
"Ми говорили з дядьком не раз про такі теми, і він казав, що хо- тів би, щоб я через кілька років стала жити десь «на вільнішій землі»? з тим, щоб, власне, до кінця набратись, а не скинутись політики; з тим, щоб, по змозі моїй, провадити далі те, чого я вчилася у нього і чого мала навчитися від життя за ті «скілька років», прожитих на Україні, а не з тим, щоб стати тілько консерваторкою паперів, хоч і дуже цінних, та все-таки не моєю працею писаних. Дядько хотів, щоб і моя праця, і моя думка росли і жили, щоб я ні літератури, ні політики не скидалась, щоб я шукала свого шляху, була б не епіґоном його, а духовною дитиною. Він би, я знаю, не порадив мені, щоб я «скину- лась всякої політики», хоч би навіть для того, щоб не могли чепити «того, що коло мене», а вже менш усього через те, щоб не могли мене чепитись."
Сюди випали листи про нездійснені плани, зокрема здобути освіту і їхати закордон працювати приватною вчителькою чи ще раз зустрітися з Кобилянською (примітка зауважує, що більше вони не зустрінуться). Сюди припала смерть брата Михайла і народження племінника - хоча про перше згадується дуже мало.
З цікавого про стосунки в гроні інтелігенції епічна сварка з Іваном Трушем, включно з розлогим листом, яким вона розриває всі стосунки і в деталях пояснює, як це функціонуватиме. Зараз простіше - забанилися на фейсбуку, та й по всьому.
Окремо про стосунки в родині, яка рідко опиняється в одному місці разом, зазвичай зустрічаючись в різних комбінаціях і про тяжкий характер Олени Пчілки.
***
"Ми говорили з дядьком не раз про такі теми, і він казав, що хо- тів би, щоб я через кілька років стала жити десь «на вільнішій землі»? з тим, щоб, власне, до кінця набратись, а не скинутись політики; з тим, щоб, по змозі моїй, провадити далі те, чого я вчилася у нього і чого мала навчитися від життя за ті «скілька років», прожитих на Україні, а не з тим, щоб стати тілько консерваторкою паперів, хоч і дуже цінних, та все-таки не моєю працею писаних. Дядько хотів, щоб і моя праця, і моя думка росли і жили, щоб я ні літератури, ні політики не скидалась, щоб я шукала свого шляху, була б не епіґоном його, а духовною дитиною. Він би, я знаю, не порадив мені, щоб я «скину- лась всякої політики», хоч би навіть для того, щоб не могли чепити «того, що коло мене», а вже менш усього через те, щоб не могли мене чепитись."
Displaying 1 of 1 review