Оповіданнячко польського автора, який частину життя прожив у Львові та доволі симпатичненько пише про залізниці й потяги, що їдуть собі просторами Галичини.
Дуже неординарна для мене тематика - адже Ґрабінський буквально захоплювався естетикою залізниць та подорожей у всіляких нічних експресах ще до того, як ми відкрили для себе красу і затишок (ги-ги) Укрзалізниці.
Трошки кіберпанкове, як на мене, готичне оповіданнячко описує напругу неминучої катастрофи, що має статися з пасажирами експресу. Герой вважає, що якимось чином тут задіяна містика, однак деталі вже в повному тексті.
Дуже цікаво це все читати, рахуючи забобони покоління технічного прогресу.