What do you think?
Rate this book
Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога
Християни, агностики, буддисти. Скопці, пастафаріани, атеїсти. Кришнаїти та мусульмани… З прадавніх часів люди шукають систему координат, яка не лише дасть відповіді на питання «життя, Всесвіту і взагалі», а й підтримуватиме їх протягом усього життя. І немає значення при цьому, у кого саме людина вірить — у Бога, Будду, штучний інтелект чи комунізм. Усі ці системи так чи інакше дають відповіді на основні питання людства та працюють за схожими правилами.
У книжці «Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога» релігієзнавець В’ячеслав Агеєв пояснює, як релігії функціонують та як заробляють гроші, борються за владу, використовують психоактивні речовини і секс та як реагують на нові виклики, — від ЛГБТ та економічних катастроф до воєн і Сovid-19. Чому комунізм, попри найжорстокіші репресії, так і не зміг знищити релігію? Як щупальця конспірології проникають у людську свідомість і чому критичне мислення вимикається, коли йдеться про теорії змови чи про бойових комарів НАТО та рептилоїдів?
Зрештою, поговоримо про те, чи зможуть торжество науки, Штучний Інтелект і колонізація Марса побороти еволюційну «прошивку» та прибрати релігію з арени.
В’ячеслав Агеєв — релігієзнавець, філософ, дослідник нових релігійних рухів, співзасновник Майстерні Академічного Релігієзнавства. А ще — масон (хоча наче й не рептилоїд), жив у Індії і вивчав медитацію та йогу ще до того як це стало мейнстримом, викликав духів і передбачав майбутнє. Поціновувач і колекціонер найдикішої конспірології.
У межах релігієзнавчого експерименту заснував Церкву Великої Качки і, як Верховний Крячеслав, проповідує спасіння через споглядання качок і містичну практику кахка-йоги. При цьому всьому умудряється бути агностистиком і вірянином десятка різних релігійних організацій (від баптизму до тантричного буддизму).
У книжці «Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога» релігієзнавець В’ячеслав Агеєв пояснює, як релігії функціонують та як заробляють гроші, борються за владу, використовують психоактивні речовини і секс та як реагують на нові виклики, — від ЛГБТ та економічних катастроф до воєн і Сovid-19. Чому комунізм, попри найжорстокіші репресії, так і не зміг знищити релігію? Як щупальця конспірології проникають у людську свідомість і чому критичне мислення вимикається, коли йдеться про теорії змови чи про бойових комарів НАТО та рептилоїдів?
Зрештою, поговоримо про те, чи зможуть торжество науки, Штучний Інтелект і колонізація Марса побороти еволюційну «прошивку» та прибрати релігію з арени.
В’ячеслав Агеєв — релігієзнавець, філософ, дослідник нових релігійних рухів, співзасновник Майстерні Академічного Релігієзнавства. А ще — масон (хоча наче й не рептилоїд), жив у Індії і вивчав медитацію та йогу ще до того як це стало мейнстримом, викликав духів і передбачав майбутнє. Поціновувач і колекціонер найдикішої конспірології.
У межах релігієзнавчого експерименту заснував Церкву Великої Качки і, як Верховний Крячеслав, проповідує спасіння через споглядання качок і містичну практику кахка-йоги. При цьому всьому умудряється бути агностистиком і вірянином десятка різних релігійних організацій (від баптизму до тантричного буддизму).
384 pages, Paperback
Published January 1, 2021
87 people are currently reading
690 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 51 reviews
February 14, 2023
було цікаво, я дізналася багато нової useless information: від пиття коров'ячої сечі в Індії в якості лікування до існування христаму (комбінації християнства та ісламу) в Ніґерії.
автор загалом скептично ставиться до всіх релігій і аналізує їх виключно як об'єкти дослідження без додаткової сакралізації, але помітно що до деяких він більш упереджений. зрозуміло, що російське православ'я взагалі ніхто не любить, але також, наприклад, весь текст вигрібали Свідки Єгови.
дещо роздратувала велика кількість посилань на Маска, але все ж книжка була написана кілька років тому і було не так очевидно, що він багатий безвідповідальний дурачок.
найбільше, мабуть, сподобався розділ про концепцію гріха в різних релігіях, не задумувалася над цим раніше.
автор загалом скептично ставиться до всіх релігій і аналізує їх виключно як об'єкти дослідження без додаткової сакралізації, але помітно що до деяких він більш упереджений. зрозуміло, що російське православ'я взагалі ніхто не любить, але також, наприклад, весь текст вигрібали Свідки Єгови.
дещо роздратувала велика кількість посилань на Маска, але все ж книжка була написана кілька років тому і було не так очевидно, що він багатий безвідповідальний дурачок.
найбільше, мабуть, сподобався розділ про концепцію гріха в різних релігіях, не задумувалася над цим раніше.
July 13, 2021
Як же чудово, що в нас завдяки «Віхолі» з‘являється більше популярної науки, і тим паче - гуманітарної. Попри розлогі фрагменти про зв‘язок грибів і релігії, з яких починається книжка, далі тільки цікавіше. Мої улюблені - розділи про маразмування релігій і концепцію гріха. На розділі «Релігія і Space X» починає здаватися, що читаєш Харарі, але не знаю, добре це чи погано. Врешті-решт книжка розкішна, написана з витонченими нотками стьобу (особливо на адресу РПЦ, за що окреме дякую), глибоко і водночас популярно. Рекомендую.
April 23, 2022
За структурою книжка нагадує осучаснений варіант методички з релігієзнавства, гарно доповнений молодіжноурбаністичним сленгом і практичними коментарями у вигляді статтей із інтернету. Найцікавіше з усього матеріалу книги це нейробіологічні дослідження релегійності, взаємозв'язок релігії і наркотиків, вплив релігії на медицину і ставлення до коронавірусних викликів. Трохи розчарували невиразні міркування автора про релігію і майбутнє трансгуманізму. Цілком не знайшов розкриття взаємозв'язків релігії і виховання. Назва книги майже не говорить про її зміст, адже автор не розкриває тези про те, чому релігія мусить померти, і на питання у кого ми повіримо після Бога, відповіді також немає.
July 26, 2025
Я б сказала, що 3.5, тобто між сподобалось і дуже сподобалось :) Написано легко, захопливо, але без бібліографії нормальної якось трошки незручно за автора.
April 12, 2022
Крута грунтовна книга про роль релігії у суспільстві, про різноманітні аспекти релігії, і про те, що чекатиме нас у майбутньому. Дуже влучна назва. Безліч прикладів із найрізноманітніших релігій. Тут можна дізнатися купу цікавинок, безліч шокуючих історій, і взагалі, те що ви навіть не думали про релігії. Треба було виписувати, бо цікавих історій ого-го як багато
January 4, 2022
"Фантасти ХХ століття помилялися: виявилося, що можна жити в бульбашці з досить-таки печерних вірувань, користуючись усіма науковими й технологічними досягненнями цивілізації, і славити Аллаха, розтрощивши ворожу вогневу точку за допомогою планшета на суперпроцесорі та дрона, невидимого радарам, які працюють на невидимих променях. Такі затишні бульбашки з різною глибиною маразматичності вірувань - наше майбутнє."
Подеколи було набагато цікавіше за Докінза, і навіть якщо Агеєв не дає готових відповідей, як зазначив один з рев'юерів, я їх все ж таки отримала, і напевно трохи переглянула власне ставлення до вірян.
Подеколи було набагато цікавіше за Докінза, і навіть якщо Агеєв не дає готових відповідей, як зазначив один з рев'юерів, я їх все ж таки отримала, і напевно трохи переглянула власне ставлення до вірян.
May 25, 2022
Дуже радію, що є така крута книжка на тему, яка ще й враховує наш локальний контекст (і контекст нашого недолугого сусіда). Вагалась між 4 і 5 через дууже довгі речення й, нмд, зайві дужки, які можна було б зробити окремими реченнями й не ускладнювати текст. Але зміст таки переміг :)
May 12, 2025
Дуже багато субʼєктивності автора, з більшою частиною важко погодитись, але все рівно цікаво читати. Попри назву книжка наводить чимало аргументів, що релігії не помруть, а тільки будуть адаптуватись до потреб суспільства.
Цікава теза: що не дає держава, то дає релігія.
Приємно, що в правильному світлі описується московська церква в Україні та пропонуються варіанти вирішення цього непорозуміння.
Цікава теза: що не дає держава, то дає релігія.
Приємно, що в правильному світлі описується московська церква в Україні та пропонуються варіанти вирішення цього непорозуміння.
December 23, 2021
Не зовсім те, що я очікувала, але давайте я поясню.
Починає автор із цікавого - для чого людству релігії. У всіх суспільствах, в будь-якому куточку планети, завжди люди були релігійними. Релігій є тисячі, вони зникали та з'являтимуться. Що ж в наших мізках змушує постійно шукати вищу силу? Оцей розбір, як на мене, виявився недостатньо пропрацьованим. Мені бракувало аналізу наукових досліджень, тут більше роздумів автора. Великий недолік, який мене дратував протягом усіх розділів - це брак посилань на літературу. Дуже хотілося б не лише вкінці декілька книг на релігієзнавчу тематику, а аргументації до кожного розділу. Без цього книга більше нагадує суб'єктивний стьоб автора над релігіями, а не нейтральний розбір релігій.
Читати легко та цікаво, багато дотепних жартів та прикладів із українського сьогодення. Багато акценту зміщено на тему релігії, влади та грошей. Цікаво розписані приклади маразмування релігій та штучних релігій які це перекривлюють. Тематика четвертого розділу "Гріх, секс і релігія" лише привідкрита, цю тему дуже детально розглядає Даґ Ейстей у книзі "Секс та релігія".
Неочікуваною інформацією для мене, про яку я раніше не знала, є численні квазірелігії, які виникають останнім часом - іноді як тролінг релігій, а іноді просто так. Про макаронну церкву я чула, а от про Джедайську та інші - прочитала вперше. В цьому дискурсі автор завершує книгу роздумами про еволюцію релігій. На думку автора найбільш пластичними релігіями є буддизм та індуїзм, а найбільш консервативними - авраамічні релігії. Майбутнє релігій залежить якраз від здатності відповідати на нові обставини та технології. Навіть сучасні технології не завжди сприймаються адекватно, проте виживають ті релігії, які пристосовуються до прогресу. Що ж буде в майбутньому - складно уявити, адже важко передбачити навіть технологічний стрибок найближчого десятиліття. Проте, якщо пофантазувати й проаналізувати статистичні дані, вимальовується картина подібна до "Дюни" Френка Герберта або "Гіперіону" Дена Сіммонса - релігійність людей зростатиме. На цей час внаслідок зростання мусульманського населення, релігійність населення Землі теж збільшується. Якимось чином релігії змушені будуть співіснувати із технологіями штучного інтелекту.
Не знаю чи радити цю книгу, мені цікавими були лише перший та останній розділи, на жаль. І якраз вони найменш пропрацьовані.
Починає автор із цікавого - для чого людству релігії. У всіх суспільствах, в будь-якому куточку планети, завжди люди були релігійними. Релігій є тисячі, вони зникали та з'являтимуться. Що ж в наших мізках змушує постійно шукати вищу силу? Оцей розбір, як на мене, виявився недостатньо пропрацьованим. Мені бракувало аналізу наукових досліджень, тут більше роздумів автора. Великий недолік, який мене дратував протягом усіх розділів - це брак посилань на літературу. Дуже хотілося б не лише вкінці декілька книг на релігієзнавчу тематику, а аргументації до кожного розділу. Без цього книга більше нагадує суб'єктивний стьоб автора над релігіями, а не нейтральний розбір релігій.
Читати легко та цікаво, багато дотепних жартів та прикладів із українського сьогодення. Багато акценту зміщено на тему релігії, влади та грошей. Цікаво розписані приклади маразмування релігій та штучних релігій які це перекривлюють. Тематика четвертого розділу "Гріх, секс і релігія" лише привідкрита, цю тему дуже детально розглядає Даґ Ейстей у книзі "Секс та релігія".
Неочікуваною інформацією для мене, про яку я раніше не знала, є численні квазірелігії, які виникають останнім часом - іноді як тролінг релігій, а іноді просто так. Про макаронну церкву я чула, а от про Джедайську та інші - прочитала вперше. В цьому дискурсі автор завершує книгу роздумами про еволюцію релігій. На думку автора найбільш пластичними релігіями є буддизм та індуїзм, а найбільш консервативними - авраамічні релігії. Майбутнє релігій залежить якраз від здатності відповідати на нові обставини та технології. Навіть сучасні технології не завжди сприймаються адекватно, проте виживають ті релігії, які пристосовуються до прогресу. Що ж буде в майбутньому - складно уявити, адже важко передбачити навіть технологічний стрибок найближчого десятиліття. Проте, якщо пофантазувати й проаналізувати статистичні дані, вимальовується картина подібна до "Дюни" Френка Герберта або "Гіперіону" Дена Сіммонса - релігійність людей зростатиме. На цей час внаслідок зростання мусульманського населення, релігійність населення Землі теж збільшується. Якимось чином релігії змушені будуть співіснувати із технологіями штучного інтелекту.
Не знаю чи радити цю книгу, мені цікавими були лише перший та останній розділи, на жаль. І якраз вони найменш пропрацьовані.
April 28, 2023
Книжка однозначно цікаво, щоби прямо трансформаційна, - то ні, але точно не скучна. Все досить гарно викладено у стилі не то роздумів, не то розповіді слухачеві. Досить просто пояснено.
Кому буде цікаво? Усім людям, які хочуть глянути на релігію, як на діючий набір процесів, які виконують певну роль і функцію в нашому житті. Власне сама назва, наскільки б вона не була контраверсійною для привернення уваги, це наспрвді - не вигук з тиском, а скоріше сабтл висновок, який формується вкінці книжки, і зовсім не означає відмову від релігій, а їх тсрансформацію.
Взагалі книжка - це фактично збірка усіх думок і запитань, з якими стикаються релігії в умовах сучасності, і як вони на них реагують та змінюються, з історичним екскурсом у тему.
Були кілька речей, які мені сильно запам.ятались і вони в основному усі лежать вкінці у висноках, так би мовити.
Саме завдяки цій книжці я познайомилася з сучасним станом справ з точки зору трансгуманізму, оскільки я в цю тему раніше дивилася мало. Я згідна з більшою частиною всього, що тут написано, за вийнятком хіба одного речння, де автор припускає, що тіло може бути в майбутньому нам взагалі не потрібне.
Дуже зацікавила думка про те, що можна з сучасними технологіями мати дітей не від різних статей, просто через мікс днк. Цікаво, насправді, що з цього приводу думають біологи, оскільки в такому міксі точно значно більше ризиків ніж в поточному стані справ.
Взагалі я коли читала книжку, то мені здавалось, що багато є тут припущень, які є дещо перебільшені чи надумані. Бо це ж прості очевидні речі. Але потім я включила випадково навини про РПЦ і переосмислила свою позицію. Навіть самі абсурдні припущення і думки будуть мати місце..
Загалом - непогане швидке чтиво.
Кому буде цікаво? Усім людям, які хочуть глянути на релігію, як на діючий набір процесів, які виконують певну роль і функцію в нашому житті. Власне сама назва, наскільки б вона не була контраверсійною для привернення уваги, це наспрвді - не вигук з тиском, а скоріше сабтл висновок, який формується вкінці книжки, і зовсім не означає відмову від релігій, а їх тсрансформацію.
Взагалі книжка - це фактично збірка усіх думок і запитань, з якими стикаються релігії в умовах сучасності, і як вони на них реагують та змінюються, з історичним екскурсом у тему.
Були кілька речей, які мені сильно запам.ятались і вони в основному усі лежать вкінці у висноках, так би мовити.
Саме завдяки цій книжці я познайомилася з сучасним станом справ з точки зору трансгуманізму, оскільки я в цю тему раніше дивилася мало. Я згідна з більшою частиною всього, що тут написано, за вийнятком хіба одного речння, де автор припускає, що тіло може бути в майбутньому нам взагалі не потрібне.
Дуже зацікавила думка про те, що можна з сучасними технологіями мати дітей не від різних статей, просто через мікс днк. Цікаво, насправді, що з цього приводу думають біологи, оскільки в такому міксі точно значно більше ризиків ніж в поточному стані справ.
Взагалі я коли читала книжку, то мені здавалось, що багато є тут припущень, які є дещо перебільшені чи надумані. Бо це ж прості очевидні речі. Але потім я включила випадково навини про РПЦ і переосмислила свою позицію. Навіть самі абсурдні припущення і думки будуть мати місце..
Загалом - непогане швидке чтиво.
December 31, 2025
Я переживала, що це буде надто складне читання для мене. І хоча доводилося гуглити деякі терміни (я не дуже сильна в питаннях релігії), автору все ж вдалося утримувати мою увагу, попри те що він послуговується доволі складними конструкціями та специфічною термінологією. Цю книгу справді потрібно читати зосереджено інакше легко втратити нитку оповіді, але водночас читати її цікаво.
Тут немає детального й структурованого пояснення найвідоміших релігій чи їхньої історії. Радше це роздуми про релігію як явище загалом: про її вплив на державу, політику та людей, про окремі цікаві історичні факти й релігійні закони. Коротше, книга ніби про все й водночас ні про що конкретне, тож братися за неї варто вже маючи базове уявлення про основні релігії.
Єдине, що мені прям не сподобалося, це подекуди сексистські висловлювання автора щодо жінок. Зокрема, твердження, ніби більшість жінок більш схильні покладатися на інтуїцію, мають магічне мислення, вірять у привидів, привороти тощо. Можливо, колись такі погляди й були поширеними, але сьогодні з ними точно можна посперечатися 🙄
Тут немає детального й структурованого пояснення найвідоміших релігій чи їхньої історії. Радше це роздуми про релігію як явище загалом: про її вплив на державу, політику та людей, про окремі цікаві історичні факти й релігійні закони. Коротше, книга ніби про все й водночас ні про що конкретне, тож братися за неї варто вже маючи базове уявлення про основні релігії.
Єдине, що мені прям не сподобалося, це подекуди сексистські висловлювання автора щодо жінок. Зокрема, твердження, ніби більшість жінок більш схильні покладатися на інтуїцію, мають магічне мислення, вірять у привидів, привороти тощо. Можливо, колись такі погляди й були поширеними, але сьогодні з ними точно можна посперечатися 🙄
November 3, 2023
Якщо коротко - не витрачайте свій час.
Якщо трішки розгорнутіше:
Читається як набір розрізнених думок та напівессе на тему релігії, більшість яких являє собою суб'єктивну думку автора, приправлену науковими копі-пастами, термінологією та посиланнями на неіснуючі дослідження, накшталт:
1) "одне з досліджень показало, що підкріплення віри в себе магічним ритуалом іноді може трішки вплинути на реальну продуктивність"
2) "віряни мають такі плюси, як менша кількість депресій, спрямованість на позитив, висока соціалізація й підтримка громади у скруті, порівняно з невоцерковленими високоінтелектуальними агностиками або атеїстами"
3) "якісні дослідження переконливо довели, що релігійні люди щасливіші, ніж атеїсти"
Також в тексті можна зустріти і зовсім абсурдні думки, як-от розуміння автором наукового методу:
"Науку як суспільний інститут теж можна побачити як подібну до релігійної систему, обрізану від зайвого - все одно ми не можемо перевірити всього, що вона говорить і маємо приймати її знання на віру.."
Якщо трішки розгорнутіше:
Читається як набір розрізнених думок та напівессе на тему релігії, більшість яких являє собою суб'єктивну думку автора, приправлену науковими копі-пастами, термінологією та посиланнями на неіснуючі дослідження, накшталт:
1) "одне з досліджень показало, що підкріплення віри в себе магічним ритуалом іноді може трішки вплинути на реальну продуктивність"
2) "віряни мають такі плюси, як менша кількість депресій, спрямованість на позитив, висока соціалізація й підтримка громади у скруті, порівняно з невоцерковленими високоінтелектуальними агностиками або атеїстами"
3) "якісні дослідження переконливо довели, що релігійні люди щасливіші, ніж атеїсти"
Також в тексті можна зустріти і зовсім абсурдні думки, як-от розуміння автором наукового методу:
"Науку як суспільний інститут теж можна побачити як подібну до релігійної систему, обрізану від зайвого - все одно ми не можемо перевірити всього, що вона говорить і маємо приймати її знання на віру.."
May 16, 2023
Багато різних вражень лишила книга. Вже вимальовується тенденція, де мені книги Віхоли подобаються приблизно настільки ж, наскільки не подобаються)
Але от що геть вибішувало всі ці майже 400 сторінок - це постійні величезні речення в дужках посеред речень. Це капець, такої бабуйні я ще ніколи не бачила! Ну хіба в Оксани Забужко, але там воно, бляха, має сенс. Тут це або жартики, або інформаційні врізочки (можна було б у примітки в кінець книги винести, дякую-дуже-дякую), або якісь авторські уточнення типу дуже-хочеться-сказать (які безнадійно благали бути зносками в кінці сторінки). Добру половину можна було просто винести в окремі речення. Брррр, слава богу, це все позаду.
А цікавого також багато, так. Можна читати. Якщо не надто чутливі до подачі - як авторської емоційної, так і прости-господи структури а-ля більше дужок богу дужок.
Але от що геть вибішувало всі ці майже 400 сторінок - це постійні величезні речення в дужках посеред речень. Це капець, такої бабуйні я ще ніколи не бачила! Ну хіба в Оксани Забужко, але там воно, бляха, має сенс. Тут це або жартики, або інформаційні врізочки (можна було б у примітки в кінець книги винести, дякую-дуже-дякую), або якісь авторські уточнення типу дуже-хочеться-сказать (які безнадійно благали бути зносками в кінці сторінки). Добру половину можна було просто винести в окремі речення. Брррр, слава богу, це все позаду.
А цікавого також багато, так. Можна читати. Якщо не надто чутливі до подачі - як авторської емоційної, так і прости-господи структури а-ля більше дужок богу дужок.
February 19, 2025
«Де твої посилання? Ти що, древній грек?» – таку замітку на полях моєї чернетки диплома залишив мій науковий керівник на істфаці, бо мені було ліньки впорядковувати літературу, і я просто принесла йому текст для вичитки.
Те саме відчуття виникало і тут: хотілося піти в джерела, але їх не було, і це трохи підривало довіру. Начебто віриш автору, але переказати комусь уже складно – нема на що спиратися. Особливо це відчувалося в розділі про прогнози релігій на 2050 рік. Назва дослідницького центру є, а самого дослідження – ні. Швидкий пошук у Google видає трохи інші цифри, і залишається питання: чи це той самий документ, на який орієнтувався автор?
Але загалом було цікаво. Багато нового про релігії, квазірелігії, гріх у різних традиціях. Читається легко, тож спробувати варто, особливо, якщо ви мало знаєте про історію релігій.
Те саме відчуття виникало і тут: хотілося піти в джерела, але їх не було, і це трохи підривало довіру. Начебто віриш автору, але переказати комусь уже складно – нема на що спиратися. Особливо це відчувалося в розділі про прогнози релігій на 2050 рік. Назва дослідницького центру є, а самого дослідження – ні. Швидкий пошук у Google видає трохи інші цифри, і залишається питання: чи це той самий документ, на який орієнтувався автор?
Але загалом було цікаво. Багато нового про релігії, квазірелігії, гріх у різних традиціях. Читається легко, тож спробувати варто, особливо, якщо ви мало знаєте про історію релігій.
June 4, 2021
Адекватно, по факту.
February 2, 2026
Це третя книга з віхоловської серії наукпопу, яку я прочитала, і поки що вона найцікавіша.
Тут розглядаються різні аспекти впливу релігійності на життя та людство в цілому, від історій про Гебеклі-Тепе (про який я прочитала вперше, хоча й пройшла курс релігієзнавства в університеті) чи розвиток технологій стеження як один з інструментів боротьби з (у тому числі) релігією в сучасному Китаї. Багато про вплив на психіку, або, скоріше, вплив психіки — які фізіологічні та психологічні особливості обумовлюють поширеність різного роду релігійності, магізму, забобонності й такого іншого.
Не менш цікаво було читати про різноманітні приколи, які породили ті чи інші релігії. Важко не знати про тисячу й одну маразматичну догму християнства, проживаючи в Україні, а ось буддизм та індуїзм — щось далеке, тож вставки про них були особливо цікаві. Не вистачило посилань на іслам, бо хоч і згадується, що відомі поза мусульманським світом радикальні його течії є меншістю, про те, що пропонує та як так міцно тримає прихожан він, нічого й нема.
Більшою частиною книга таки посилається на християнство, трохи менше — на індуїзм, а також на сучасні пародійні релігії.
На початку, де про історію, психологію й таке інше, я навіть думала, що можна спробувати зачеленджити маму прочитати книжку — там досить лайтово та з повагою до релігій описуються і бенефіти, які релігійність дає, і як багато всього, чим людство завдячує саме релігіям. Але чим далі, тим більше критики, часто досить у різкому тоні, через що усе-таки переконати когось віруючого прочитати (бажано з обдумуванням прочитаного) мені видається малоймовірним. А кого не образить формулювання на кшталт «маразматичне застаріле християнство», тим дуже раджу!
Але ж варто зауважити й мінуси. Мене тригернула згадка якогось персонажа одного російського фантаста тоном, наче всі знатимуть референс, і в якийсь момент стали втомнювати постійні референси на кшталт «існує ось така хуйня, а в московському патріархаті це ще хуйовіше», бо вйобаність росіян то вчорашні новини. Зважаючи, що перше видання вийшло в 2021, це ок, тоді було мало такого явного засудження саме мп (а не просто релігії/християнства/православ'я в цілому), просто саме на сьогодні, як на мене, це занадто багато уваги росні. Також мені дещо забагато було вставок про пародій��у качину церкву автора.
У цілому фінал книги дещо попортив мені враження від неї: частина про майбутнє, особливо де автор говорить про ШІ, вочевидь, буквально розуміючи частину про «інтелект» (великі мовленнєві моделі не здатні знайти закономірності там, де людство їх не шукало, чи проявляти допитливість, та й багато чого іще), змусила мене засумніватися щодо точності/реалістичності раніше наведеної інформації чи висновків автора. Це теж ок і цілком відповідає духу книги, яка кілька раз закликала перевіряти інформацію та не вірити усьому підряд :) Післямова другого видання, як на мене, має вайби петицій «знищити всі склади з боєприпасами росіян», що трошки не попало в настрій, хоча й приємно уявляти описану реальність.
All in all, книжка впевнено йшла на 5 жирних таких зірочок, але ось саме остання глава дещо знизила мою оцінку.
Тут розглядаються різні аспекти впливу релігійності на життя та людство в цілому, від історій про Гебеклі-Тепе (про який я прочитала вперше, хоча й пройшла курс релігієзнавства в університеті) чи розвиток технологій стеження як один з інструментів боротьби з (у тому числі) релігією в сучасному Китаї. Багато про вплив на психіку, або, скоріше, вплив психіки — які фізіологічні та психологічні особливості обумовлюють поширеність різного роду релігійності, магізму, забобонності й такого іншого.
Не менш цікаво було читати про різноманітні приколи, які породили ті чи інші релігії. Важко не знати про тисячу й одну маразматичну догму християнства, проживаючи в Україні, а ось буддизм та індуїзм — щось далеке, тож вставки про них були особливо цікаві. Не вистачило посилань на іслам, бо хоч і згадується, що відомі поза мусульманським світом радикальні його течії є меншістю, про те, що пропонує та як так міцно тримає прихожан він, нічого й нема.
Більшою частиною книга таки посилається на християнство, трохи менше — на індуїзм, а також на сучасні пародійні релігії.
На початку, де про історію, психологію й таке інше, я навіть думала, що можна спробувати зачеленджити маму прочитати книжку — там досить лайтово та з повагою до релігій описуються і бенефіти, які релігійність дає, і як багато всього, чим людство завдячує саме релігіям. Але чим далі, тим більше критики, часто досить у різкому тоні, через що усе-таки переконати когось віруючого прочитати (бажано з обдумуванням прочитаного) мені видається малоймовірним. А кого не образить формулювання на кшталт «маразматичне застаріле християнство», тим дуже раджу!
Але ж варто зауважити й мінуси. Мене тригернула згадка якогось персонажа одного російського фантаста тоном, наче всі знатимуть референс, і в якийсь момент стали втомнювати постійні референси на кшталт «існує ось така хуйня, а в московському патріархаті це ще хуйовіше», бо вйобаність росіян то вчорашні новини. Зважаючи, що перше видання вийшло в 2021, це ок, тоді було мало такого явного засудження саме мп (а не просто релігії/християнства/православ'я в цілому), просто саме на сьогодні, як на мене, це занадто багато уваги росні. Також мені дещо забагато було вставок про пародій��у качину церкву автора.
У цілому фінал книги дещо попортив мені враження від неї: частина про майбутнє, особливо де автор говорить про ШІ, вочевидь, буквально розуміючи частину про «інтелект» (великі мовленнєві моделі не здатні знайти закономірності там, де людство їх не шукало, чи проявляти допитливість, та й багато чого іще), змусила мене засумніватися щодо точності/реалістичності раніше наведеної інформації чи висновків автора. Це теж ок і цілком відповідає духу книги, яка кілька раз закликала перевіряти інформацію та не вірити усьому підряд :) Післямова другого видання, як на мене, має вайби петицій «знищити всі склади з боєприпасами росіян», що трошки не попало в настрій, хоча й приємно уявляти описану реальність.
All in all, книжка впевнено йшла на 5 жирних таких зірочок, але ось саме остання глава дещо знизила мою оцінку.
August 29, 2023
Чудовий спосіб роздивитись релігію як соціальне явище з різних боків. Як позитивні, так і негативні сторони чітко окреслені і, на мою втіху, все ж негативні підсвічені більше, а шкода релігії нарешті взагалі піднімається як проблема в наукпоп-літературі!
October 13, 2022
Я не так часто читаю про релігії, але інколи мене заносило в таку тему. Хоча здебільшого з дуже атеїстичного погляду.
Поки що це моя улюблена книга на цю тему. Мені подобається, що тут автор описав як позитивні сторони релігії (чомусь ж вона настільки вкоренилась в наше життя), так і те, що ж з нею не так. І ясно, що це з нами буде ще дуже і дуже довго.
Поки що це моя улюблена книга на цю тему. Мені подобається, що тут автор описав як позитивні сторони релігії (чомусь ж вона настільки вкоренилась в наше життя), так і те, що ж з нею не так. І ясно, що це з нами буде ще дуже і дуже довго.
August 30, 2023
Не може не бути в науково-популярній літературі посилань на джерела. Інакше які підстави довіряти автору?
Чи це така іронія, бо книга про релігію?
Чи це така іронія, бо книга про релігію?
September 10, 2025
Один із найцікавіших нонфіків, що я читала останнім часом. Періодично хотілось повернутись до когось і розказати про що я читаю, і які факти бувають. Це не було швидке читання, проте дуже захопливе.
Автор дає багато фактів, роздумів і теорії про релігії.
Проте, маю підкреслити, книга написана в 2020 і в ній періодично згадується московія. Жодного разу в позитивному контексті, але якщо це для вас тригер, то прийміть це до уваги.
Особлива дякую за доповнення в кінці книги і роздуми що буде далі.
Пару цікавих цитат:
За тисячі років релігії напрацювали способи адаптації, а люди, які потребують психотерапії, це інтуїтивно відчувають, тягнучись до релігійних, езотеричних, містичних практик і способів життя.
В Індії взагалі юридичне божевілля: боги цілком офіційно можуть бути власниками нерухомості й керувати нею через наглядові ради. Боги платять податки, подають до суду й навіть вдаються до корупції в судах.
Відділення держави від церкви, що звільнило свого часу французів від маразмувань християнства, тепер не дає механізмів, щоб узяти під контроль сучасний радикальний іслам, тактика і структура якого зовсім інша.
Загальне правило таке: релігія легко впадає в маразм, коли починає тісно дружити з місцевою державою, надто якщо ця держава—імперія чи має імперські норови і радо ділиться частиною функцій із релігійним менеджментом. Зростання внутрішньої бюрократії, зрощення її з державною підвищує шанси на впадання в маразм.
Релігія в умовах конкуренції втрачає послідовників, якщо не переймається тим, щоб бути сучасною й відповідати викликам.
Сама ідея гріха потрібна релігіям і суспільствам для регулювання поведінки людей.
держава не має втручатися в релігійне життя особи. У випадку російського православ’я ми бачимо виродження релігії в огидну й потворну квазірелігію, яка використовується для політичних маніпуляцій і виправдання геноциду.
Автор дає багато фактів, роздумів і теорії про релігії.
Проте, маю підкреслити, книга написана в 2020 і в ній періодично згадується московія. Жодного разу в позитивному контексті, але якщо це для вас тригер, то прийміть це до уваги.
Особлива дякую за доповнення в кінці книги і роздуми що буде далі.
Пару цікавих цитат:
За тисячі років релігії напрацювали способи адаптації, а люди, які потребують психотерапії, це інтуїтивно відчувають, тягнучись до релігійних, езотеричних, містичних практик і способів життя.
В Індії взагалі юридичне божевілля: боги цілком офіційно можуть бути власниками нерухомості й керувати нею через наглядові ради. Боги платять податки, подають до суду й навіть вдаються до корупції в судах.
Відділення держави від церкви, що звільнило свого часу французів від маразмувань християнства, тепер не дає механізмів, щоб узяти під контроль сучасний радикальний іслам, тактика і структура якого зовсім інша.
Загальне правило таке: релігія легко впадає в маразм, коли починає тісно дружити з місцевою державою, надто якщо ця держава—імперія чи має імперські норови і радо ділиться частиною функцій із релігійним менеджментом. Зростання внутрішньої бюрократії, зрощення її з державною підвищує шанси на впадання в маразм.
Релігія в умовах конкуренції втрачає послідовників, якщо не переймається тим, щоб бути сучасною й відповідати викликам.
Сама ідея гріха потрібна релігіям і суспільствам для регулювання поведінки людей.
держава не має втручатися в релігійне життя особи. У випадку російського православ’я ми бачимо виродження релігії в огидну й потворну квазірелігію, яка використовується для політичних маніпуляцій і виправдання геноциду.
This entire review has been hidden because of spoilers.
November 13, 2025
3,5/4
Сама книжка цікава, субʼєктивно сприйматиметься краще атеїстами, ніж людьми релігійними.
Для себе я дізналась багато нового про різні релігії, задумалась про загальний механізм і певні моменти, на які раніше не звертала уваги.
На початку приходилось гуглити поняття деякі, але потім вони постійно повторюються і звикаєш до них.
За що зняла бали - останній розділ. Про все і ні про що. Про потенційне наше майбутнє і ШІ, вплив на релігію цього, але мені виглядало то як вилами по воді і було нудно (останній розділ - то майже 20 відсотків книги)
Всі інші розділи мені були цікаві, з великою кількістю нового в певних аспектах
Сама книжка цікава, субʼєктивно сприйматиметься краще атеїстами, ніж людьми релігійними.
Для себе я дізналась багато нового про різні релігії, задумалась про загальний механізм і певні моменти, на які раніше не звертала уваги.
На початку приходилось гуглити поняття деякі, але потім вони постійно повторюються і звикаєш до них.
За що зняла бали - останній розділ. Про все і ні про що. Про потенційне наше майбутнє і ШІ, вплив на релігію цього, але мені виглядало то як вилами по воді і було нудно (останній розділ - то майже 20 відсотків книги)
Всі інші розділи мені були цікаві, з великою кількістю нового в певних аспектах
Read
August 17, 2025хотілось би більше системності та висновків
October 2, 2022
"Релігія має померти, або у кого ми повіримо після Бога" В'ячеслав Агеєв
Одна із головних тем під час якої постійно відбуваються дискусії це - Релігія.
Чому ця книга мене привабила? Тому що я взагалі люблю наукпоп, як напрям в літературі, але якщо це ще і релігія, то звісно ще більше затягує.
Вплив релігії в розвинутих країнах дуже слабкий, в зв'язку з цим у них більше депресії та суїцидальних схильностей, але в країнах третього світу цей показник суттєво менше.
Релігія один з важливіших аспектів життя в країнах третього світу.
Взагалі автор намагається показати нам, як Релігія повинна виглядати, і в той же час відкриває перед нами моменти, як влада або окремі особи маніпулюючи на темі релігії просувають власні ідеї. Це звісно не новина, але в деяких моментах книги я був в щоці.
Автор показує не тільки діяльність основних конфесій в християнстві, а також багато інших деномінацій. В тому числі, неорелігійні організації, які трактують на свій лад Біблію.
Взагалі, автор в книзі підіймає дуже важливі питання щодо релігії у світі, але звісно він приділяє увагу діяльності РПЦ в Україні проводячи паралель, як освячувалась техніка духовенством в Криму тощо.
Також мені сподобалось, як автор наводить приклад гріха та відразу розбирає його в площині різних релігій. Як відносяться до цього в християнстві, в ісламі або буддизмі.
Автор до написання книги підійшов дуже добре. Розібрані деталі, є відповіді на питання, на які, до речі, складно знайти відповіді.
Якщо ви хочете щось прочитати по темі релігії, то ця книга саме те. По перше, це наш УКРАЇНСЬКИЙ наукпоп, по друге автор дійсно все детально описує.
Раджу
8/10
Одна із головних тем під час якої постійно відбуваються дискусії це - Релігія.
Чому ця книга мене привабила? Тому що я взагалі люблю наукпоп, як напрям в літературі, але якщо це ще і релігія, то звісно ще більше затягує.
Вплив релігії в розвинутих країнах дуже слабкий, в зв'язку з цим у них більше депресії та суїцидальних схильностей, але в країнах третього світу цей показник суттєво менше.
Релігія один з важливіших аспектів життя в країнах третього світу.
Взагалі автор намагається показати нам, як Релігія повинна виглядати, і в той же час відкриває перед нами моменти, як влада або окремі особи маніпулюючи на темі релігії просувають власні ідеї. Це звісно не новина, але в деяких моментах книги я був в щоці.
Автор показує не тільки діяльність основних конфесій в християнстві, а також багато інших деномінацій. В тому числі, неорелігійні організації, які трактують на свій лад Біблію.
Взагалі, автор в книзі підіймає дуже важливі питання щодо релігії у світі, але звісно він приділяє увагу діяльності РПЦ в Україні проводячи паралель, як освячувалась техніка духовенством в Криму тощо.
Також мені сподобалось, як автор наводить приклад гріха та відразу розбирає його в площині різних релігій. Як відносяться до цього в християнстві, в ісламі або буддизмі.
Автор до написання книги підійшов дуже добре. Розібрані деталі, є відповіді на питання, на які, до речі, складно знайти відповіді.
Якщо ви хочете щось прочитати по темі релігії, то ця книга саме те. По перше, це наш УКРАЇНСЬКИЙ наукпоп, по друге автор дійсно все детально описує.
Раджу
8/10
April 16, 2023
Як символічно, що саме сьогодні я дочитала книгу «Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога» В'ячеслава Агєєва видавництва «Віхола». Це була цікава подорож, яка почалася ще три тижні тому, але я нарешті готова поділитися своїм досвідом. Про що ж ця книжка?
Про релігію. Але якщо ж точніше, про релігії: як вони працюють, заробляють гроші, на чому базуються і як змінюються їх вчення та заборони з моменту свого створення, – так християни раніше не побоювались наготи, а тантризм не фокусувався переважно на сексі. Агєєв у книжці пояснює елементи релігій і з наукової точки зору: як медитації різних вірувань впливають на мозок і який ефект мають психоактивні речовини на вірян та їх переконання. Спойлер: такий самий, як ви подумали.
Загалом, книга не тільки дає багато матеріалу з історії, але також говорить про сучасність та майбутнє. Тут є згадки про маразм з ІПН, про надання ісламським світом зеленого світла на геноцид уйгурів та інших мусульман у Китаї, а також про роботів-ченців.
І звісно, наостанок Агєєв щедро насипає як можна витравлювати УПЦ МП із нашої країни. Книга і післямова були написані ще до нещодавніх чудових новин про виселення ФСБ-щників з Києво-Печерської лаври, але поради в ній актуальні й досі (не давати їм розвиватись і чмирити, якщо ми говоримо про демократичні засоби).
Чи можу я порекомендувати вам цю книжку? Так, дуже. Чи розкриває книжка питання, чи дійсно релігія має померти? Так, але є нюанс. Цьому приділено буквально пара абзаців і видно, що книжка була написана з інакшою ціллю – щоб ви самостійно зробили висновки, чому вона має померти для вас.
Про релігію. Але якщо ж точніше, про релігії: як вони працюють, заробляють гроші, на чому базуються і як змінюються їх вчення та заборони з моменту свого створення, – так християни раніше не побоювались наготи, а тантризм не фокусувався переважно на сексі. Агєєв у книжці пояснює елементи релігій і з наукової точки зору: як медитації різних вірувань впливають на мозок і який ефект мають психоактивні речовини на вірян та їх переконання. Спойлер: такий самий, як ви подумали.
Загалом, книга не тільки дає багато матеріалу з історії, але також говорить про сучасність та майбутнє. Тут є згадки про маразм з ІПН, про надання ісламським світом зеленого світла на геноцид уйгурів та інших мусульман у Китаї, а також про роботів-ченців.
І звісно, наостанок Агєєв щедро насипає як можна витравлювати УПЦ МП із нашої країни. Книга і післямова були написані ще до нещодавніх чудових новин про виселення ФСБ-щників з Києво-Печерської лаври, але поради в ній актуальні й досі (не давати їм розвиватись і чмирити, якщо ми говоримо про демократичні засоби).
Чи можу я порекомендувати вам цю книжку? Так, дуже. Чи розкриває книжка питання, чи дійсно релігія має померти? Так, але є нюанс. Цьому приділено буквально пара абзаців і видно, що книжка була написана з інакшою ціллю – щоб ви самостійно зробили висновки, чому вона має померти для вас.
December 17, 2024
2.5
"Пояснення з притягненням усемогутнього Бога, який сконструював усе так, як захотів, потребує менше розумових зусиль."
Одним цим можна було б пояснити існування всіх релігій світу. А докинувши життя в незвіданому світі та бажання отримати допомогу й впевнитись, що все йде як треба - і матимемо невмирущій рушій. Читала в основному для того, щоб мати конкретні тези за атеїзм для дискусій, знайшла загальне порозуміння з автором, але не більше. Ніби й багато тексту, а нічого нового немає. Структуровано непогано, проте тільки якісь окремі теми, які автор вибрав висвітлити.
"Але не всі готові переглядати свої уявлення про світобудову і ставати менш смішними."
"Пояснення з притягненням усемогутнього Бога, який сконструював усе так, як захотів, потребує менше розумових зусиль."
Одним цим можна було б пояснити існування всіх релігій світу. А докинувши життя в незвіданому світі та бажання отримати допомогу й впевнитись, що все йде як треба - і матимемо невмирущій рушій. Читала в основному для того, щоб мати конкретні тези за атеїзм для дискусій, знайшла загальне порозуміння з автором, але не більше. Ніби й багато тексту, а нічого нового немає. Структуровано непогано, проте тільки якісь окремі теми, які автор вибрав висвітлити.
"Але не всі готові переглядати свої уявлення про світобудову і ставати менш смішними."
August 19, 2023
Релігія має померти від В.Агеєва це книга про яку хочеться говорити багато. Провокативна назва, саркастичний стиль автора ❤, структура і роздуми дозволяють задуматись над самим поняттям віри... які механізми впливу на психіку вони використовують. Величезна кількість цікавих історій становлення ритуалів і їхня абсурдність. Влада, секс і роботи..
🟢 Релігія живе в суспільстві, бо в людства є потреби, які вона задовольняє.
🟢Пояснення з притягненням усемогутнього Бога, який сконструював усе так, як захотів, потребує менше розумових зусиль🧠
🟢За принципом економії енергії і реагування на потенційну небезпеку діють і забобони магічного характеру: перехриститися, коли щось привиділось.. Це не так уже й важко, мозок іще й похвалить себе, нейрохімічно створюючи відчуття приємного полешення...
🟢Люди згадують про магічні практики в ситуаціях тривоги й небезпеки, коли бракує раціональних можливостей їх зрозуміти чи подолати. Поширеність у суспільстві конспірології теж сприяє цьому 👀
🟢Бідніші країни та спільноти справді релігійніші: релігія виконує в них низку функцій, які в розвинутіших держава виконує ефективніше. Бідність пов'язана з нижчим інтелектом: на його розвиток впливають погане харчування та неякісна освіта.
✔️Духовні переживання - це потужні стани, які можуть справляти глибинний трансформаційний вплив на життя людей.
✔️Релігійна діяльність приводить до досвідів зміненої свідомості, які супроводжуються блаженством, екстазом, єднання і розчинення его.
Сексуальний досвід - це теж відчуття блаженства, виходу за межі себе та єднання.
✔️Нові релігії – це експериментальні майданчики, де тестуються нові психотехніки, віровчення, мораль, адаптуються технології.
✔️Сама ідея гріха потрібна релігіям і суспільствам для регулювання поведінки людей. Концепція має бути достатньо гнучкою, а в священних писаннях міститися достатньо історій, щоб знайти потрібні інтерпретації.
✔️Традиційна мораль відстає від стрімкого розвитку технологій, а теологічна думка не встигає їх осмислювати.
✔️Маємо знайти, де як і чому закручені й заховані компоненти релігійної поведінки в наших почуттях та поведінкових схемах.
У світі, де є невідоме й несподіване, важко відмовитись від цього..
......................
То чи зникне кудись релігія? Наша психіка відмовляється у це вірити.. А от адаптуватись до нових реалій їй точно доведеться. І це не тільки про онлайн проповіді, роботів-священників, прийняття ЛГБТ в общини, бо це боротьба за нашу увагу, а сухими догмами її вже не втримати... Адаптуйся або помирай..
Тут дуже багато цікавинок, книга дійсно варта уваги. І байдуже релігійна ви людина чи ні, але познайомитися із іншими традиціями чи особливостями власної психіки то завжди пізнавально.
Розумію, комусь може бути боляче, бо усвідомлювати свої упередження, завжди складно💔
І автор правильно підмітив, що проблеми самі по собі не зникнуть. І нам потрібно вчитись з цим жити, крок за кроком змінюючи себе за домогою інструментів критичного мислення, науки і толерантності.
Це не підручник релігієзнавства, але дуже якісний український наукпоп❤️🔥
P.S дуже круте інтерв'ю з автором у Емми Антонюк, пошукайте на ютубі🙃
🟢 Релігія живе в суспільстві, бо в людства є потреби, які вона задовольняє.
🟢Пояснення з притягненням усемогутнього Бога, який сконструював усе так, як захотів, потребує менше розумових зусиль🧠
🟢За принципом економії енергії і реагування на потенційну небезпеку діють і забобони магічного характеру: перехриститися, коли щось привиділось.. Це не так уже й важко, мозок іще й похвалить себе, нейрохімічно створюючи відчуття приємного полешення...
🟢Люди згадують про магічні практики в ситуаціях тривоги й небезпеки, коли бракує раціональних можливостей їх зрозуміти чи подолати. Поширеність у суспільстві конспірології теж сприяє цьому 👀
🟢Бідніші країни та спільноти справді релігійніші: релігія виконує в них низку функцій, які в розвинутіших держава виконує ефективніше. Бідність пов'язана з нижчим інтелектом: на його розвиток впливають погане харчування та неякісна освіта.
✔️Духовні переживання - це потужні стани, які можуть справляти глибинний трансформаційний вплив на життя людей.
✔️Релігійна діяльність приводить до досвідів зміненої свідомості, які супроводжуються блаженством, екстазом, єднання і розчинення его.
Сексуальний досвід - це теж відчуття блаженства, виходу за межі себе та єднання.
✔️Нові релігії – це експериментальні майданчики, де тестуються нові психотехніки, віровчення, мораль, адаптуються технології.
✔️Сама ідея гріха потрібна релігіям і суспільствам для регулювання поведінки людей. Концепція має бути достатньо гнучкою, а в священних писаннях міститися достатньо історій, щоб знайти потрібні інтерпретації.
✔️Традиційна мораль відстає від стрімкого розвитку технологій, а теологічна думка не встигає їх осмислювати.
✔️Маємо знайти, де як і чому закручені й заховані компоненти релігійної поведінки в наших почуттях та поведінкових схемах.
У світі, де є невідоме й несподіване, важко відмовитись від цього..
......................
То чи зникне кудись релігія? Наша психіка відмовляється у це вірити.. А от адаптуватись до нових реалій їй точно доведеться. І це не тільки про онлайн проповіді, роботів-священників, прийняття ЛГБТ в общини, бо це боротьба за нашу увагу, а сухими догмами її вже не втримати... Адаптуйся або помирай..
Тут дуже багато цікавинок, книга дійсно варта уваги. І байдуже релігійна ви людина чи ні, але познайомитися із іншими традиціями чи особливостями власної психіки то завжди пізнавально.
Розумію, комусь може бути боляче, бо усвідомлювати свої упередження, завжди складно💔
І автор правильно підмітив, що проблеми самі по собі не зникнуть. І нам потрібно вчитись з цим жити, крок за кроком змінюючи себе за домогою інструментів критичного мислення, науки і толерантності.
Це не підручник релігієзнавства, але дуже якісний український наукпоп❤️🔥
P.S дуже круте інтерв'ю з автором у Емми Антонюк, пошукайте на ютубі🙃
This entire review has been hidden because of spoilers.
March 14, 2025
Книга В'ячеслава Агеєва «Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога» вирізняється аналізом релігії без її сакралізації. Назва доволі провокативна, що відповідає стилю написання – скептичний, саркастичний, місцями навіть нахабний. Автор упереджено ставиться до релігії загалом, інколи його критика перетворюється на відвертий тролінг, що не дивно в контексті маразмування російського православ'я. Водночас він намагається розглядати як позитивні, так і негативні сторони релігії, порівнюючи різні релігії між собою.
Книга більше схожа на набір есеїв, в яких автор розмірковує про роль релігії в суспільстві, її розвиток, деградацію та перспективи. Читається легко, автор вдало використовує гумор. Приємно бачити наш контекст – автор посилається на українські реалії та події, наприклад як під час ковіду тернополянин захотів зробити зі своєї мережі закладів церкви, щоб мати можливість працювати у вихідні. Також цікаво почитати роздуми про те яке може бути майбутнє в УПЦ МП.
Книга чітко структурована, поділена на декілька важливих підтем. Найцікавішими виявилися розділи про механізми функціонування релігії, різне ставлення до гріховності та утворення квазірелігій. Про релігію джедаїзму я раніше не чула. Сподобалося, як автор розбирає один і той самий приклад у контексті різних релігій – наприклад питання гріховності.
Особисто мені не вистачило аргументації та посилань на наукові праці. Хотілося б ретельніше переглянути джерела, їх відсутність додає тексту суб’єктивності. Чимало цікавих фактів описані поверхово, іноді здається, що вони вирвані з контексту. Як перевірити доброчесність автора, якщо немає часу шукати першоджерела? В кінці книги наявний список рекомендованої літератури, що б іще почитати на цю тему, проте мені не дуже хочеться заглию.
Загалом книга буде цікава тим, хто захоплюється релігієзнавством і філософією, прагне розширити контекст, але не варто очікувати наукової точності та нейтральності.
"Я обіцяв відповісти на запитання, коли ж релігія помре. Думаю, після прочитання цієї книжки її смерть важко уявити. Сама теза про смерть релігії притамання суто секулярному, нерелігійному суспільству, яке хотіло б вважати себе просвітленим наукою, пострелігійним, новою стадією розвитку суспільства. Біда лише в тому, що релігія спить глибоко всередині кожного атеїста і може прокинутися в будь-який несподіваний для нього, зазвичай кризовий, момент"
Книга більше схожа на набір есеїв, в яких автор розмірковує про роль релігії в суспільстві, її розвиток, деградацію та перспективи. Читається легко, автор вдало використовує гумор. Приємно бачити наш контекст – автор посилається на українські реалії та події, наприклад як під час ковіду тернополянин захотів зробити зі своєї мережі закладів церкви, щоб мати можливість працювати у вихідні. Також цікаво почитати роздуми про те яке може бути майбутнє в УПЦ МП.
Книга чітко структурована, поділена на декілька важливих підтем. Найцікавішими виявилися розділи про механізми функціонування релігії, різне ставлення до гріховності та утворення квазірелігій. Про релігію джедаїзму я раніше не чула. Сподобалося, як автор розбирає один і той самий приклад у контексті різних релігій – наприклад питання гріховності.
Особисто мені не вистачило аргументації та посилань на наукові праці. Хотілося б ретельніше переглянути джерела, їх відсутність додає тексту суб’єктивності. Чимало цікавих фактів описані поверхово, іноді здається, що вони вирвані з контексту. Як перевірити доброчесність автора, якщо немає часу шукати першоджерела? В кінці книги наявний список рекомендованої літератури, що б іще почитати на цю тему, проте мені не дуже хочеться заглию.
Загалом книга буде цікава тим, хто захоплюється релігієзнавством і філософією, прагне розширити контекст, але не варто очікувати наукової точності та нейтральності.
"Я обіцяв відповісти на запитання, коли ж релігія помре. Думаю, після прочитання цієї книжки її смерть важко уявити. Сама теза про смерть релігії притамання суто секулярному, нерелігійному суспільству, яке хотіло б вважати себе просвітленим наукою, пострелігійним, новою стадією розвитку суспільства. Біда лише в тому, що релігія спить глибоко всередині кожного атеїста і може прокинутися в будь-який несподіваний для нього, зазвичай кризовий, момент"
January 19, 2023
Дуже тішуся, що у нас є така книга, яка просто і цікаво розповідає про сучасний стан релігій і при цьому з українським контекстом.
Мені імпонує і нахабність автора, і його гумор, і скептицизм. Також дуже подобається, що попри те, що книжка написана для пересічних громадян (тобто не для релігієзнавців за фахом), автор тримає достатньо високу релігієзнавчу планку.
Насправді можна було б використовувати окремі розділи замість звичайних методичок з релігієзнавства в університетах. Принаймні, люди б мали якесь адекватне враження про релігієзнавство. Особливо радує, що він стежить активно за новинками (одне згадування Гебеклі Тепе чого варто, не кажу вже про когнітивістику).
Цікаво, що попри свій скепсис щодо релігій, автор також дуже скептично налаштований до позитивізму (не часте явище). Подобається активний тролінг релігій, але разом з тим все ж дуже обережне ставлення до вірян та їхніх практик. Також гарне пояснення функій релігій. Ну і окремо потішив розділ про РПЦ і розмірковування як би варто було з ними повестися після (та і до) 2014 року. В тексті автор каже, що навряд чи хтось з українських політиків таке зробить, але прямо зараз відбуваються події більш менш за його сценарієм.
Загалом, дуже класна книжка.
Мені імпонує і нахабність автора, і його гумор, і скептицизм. Також дуже подобається, що попри те, що книжка написана для пересічних громадян (тобто не для релігієзнавців за фахом), автор тримає достатньо високу релігієзнавчу планку.
Насправді можна було б використовувати окремі розділи замість звичайних методичок з релігієзнавства в університетах. Принаймні, люди б мали якесь адекватне враження про релігієзнавство. Особливо радує, що він стежить активно за новинками (одне згадування Гебеклі Тепе чого варто, не кажу вже про когнітивістику).
Цікаво, що попри свій скепсис щодо релігій, автор також дуже скептично налаштований до позитивізму (не часте явище). Подобається активний тролінг релігій, але разом з тим все ж дуже обережне ставлення до вірян та їхніх практик. Також гарне пояснення функій релігій. Ну і окремо потішив розділ про РПЦ і розмірковування як би варто було з ними повестися після (та і до) 2014 року. В тексті автор каже, що навряд чи хтось з українських політиків таке зробить, але прямо зараз відбуваються події більш менш за його сценарієм.
Загалом, дуже класна книжка.
June 13, 2024
_ 9/10 _
_ Дуже ґрунтовне дослідження релігії майже з точки зору всіх аспектів: історичного, мітотворчого, наукового, психологічного, філософського і ще багато інших... А найголовніше те, що читалось дуже навіть цікаво й весело. Місцями, правда, динаміка трохи просідала, але це ж і не пригоднецьке чтиво якесь. Є переступи в лівацтво, але це світова тенденція така зараз, на жаль.
_ Далі буде будуть дуже смішні фрагменти, які я не міг не зберегти для себе: Історія первородного гріха, а саме неправильний переклад послання Павла до римлян 5:12; кумедний спосіб хрещення полігамних ліберійців, які спочатку набирають багато дружин, а потім хрестяться, бо їм дозволили лишати їх багато, але заборонили заводити нових😏; російські скопці, які протягом XVIII-XIX ст. поширювались, як пошесть - каструючись (низ і верх, чоловіків і жінок).
_ А ще ця книжка змусила мене обожнювати Алістера Кровлі. Так тролити й вибішувати всі релігії – це просто божественно. За що церква оголосила його сатаністом👹. Тому додав до списку бажанок ще одного короля жаху...
_ Дуже ґрунтовне дослідження релігії майже з точки зору всіх аспектів: історичного, мітотворчого, наукового, психологічного, філософського і ще багато інших... А найголовніше те, що читалось дуже навіть цікаво й весело. Місцями, правда, динаміка трохи просідала, але це ж і не пригоднецьке чтиво якесь. Є переступи в лівацтво, але це світова тенденція така зараз, на жаль.
_ Далі буде будуть дуже смішні фрагменти, які я не міг не зберегти для себе: Історія первородного гріха, а саме неправильний переклад послання Павла до римлян 5:12; кумедний спосіб хрещення полігамних ліберійців, які спочатку набирають багато дружин, а потім хрестяться, бо їм дозволили лишати їх багато, але заборонили заводити нових😏; російські скопці, які протягом XVIII-XIX ст. поширювались, як пошесть - каструючись (низ і верх, чоловіків і жінок).
_ А ще ця книжка змусила мене обожнювати Алістера Кровлі. Так тролити й вибішувати всі релігії – це просто божественно. За що церква оголосила його сатаністом👹. Тому додав до списку бажанок ще одного короля жаху...
August 28, 2023
Загалом непоганий такий зріз релігій. Сказати б, що всі розглянуті неупереджено - не скажеш. Та й то не дивно, з огляду на те, що маразми російського православ'я відбуваються у нашій площині.
Наведено багато цікавих історій. Деякі виявились для мене в новинку. Але засмучує, що вони описані автором занадто взагалі. Через це сприймаються не як щось дійсне, а як суб'єктивні судження чи домисли автора.
Також деякі наведені факти про ті чи інші події описані досить не точно і часто вирвані з контексту. Таке враження, що взятий самий вершечок, або заголовок зі зручним для автора текстом. Простий google-пошук і перевірка кількох джерел це явно підтверджує.
Наведено багато цікавих історій. Деякі виявились для мене в новинку. Але засмучує, що вони описані автором занадто взагалі. Через це сприймаються не як щось дійсне, а як суб'єктивні судження чи домисли автора.
Також деякі наведені факти про ті чи інші події описані досить не точно і часто вирвані з контексту. Таке враження, що взятий самий вершечок, або заголовок зі зручним для автора текстом. Простий google-пошук і перевірка кількох джерел це явно підтверджує.
Displaying 1 - 30 of 51 reviews