Шпигуни, російська агентура, суміш реальних подій початку XXI сторіччя - це все про роман "На вістрі". Головна героїня - спецкореспонентка українського каналу у Великій Британії Саша Іщук - біжить по лезу ножа. Вона вплутується в шпигунську гру, яка насправді виявляється не тільки спецоперацією: історія сягає глибини віків. Щоб розплутати таємницю і віднайти міфічний кельтський артефакт, таємничий спис Ґа Болга, Саша перетне кілька країн: Велику Британію, Лівію, Єгипет, Ізраїль, Францію. Сплетіння історичних фактів і власне розслідування підтвердять, що історія українських земель щільно вплетена у вузол європейської цивілізації. Деякі факти справді здивують читача. Роман певною мірою є автобіографічним - авторка Ганна Гороженко, журналістка-міжнародниця, була спецкором одного з українських телеканалів у Великій Британії і працювала в описаних у книзі місцях.
Цього разу Ганна Гороженко пробує свої сили в сучасному детективі. Журналістка-міжнародниця Саша Іщук випадково починає пошук артефакту, який пов'язує її рідну Україну та стародавніх кельтів. Не буду приховувати, мене страшенно потішило, що Іщук назвали Сашею на мою честь, а її останнього лав-інтереста звуть так само, як і мого чоловіка. Дрібний, але приємний офф-топ. Сама книга дуже динамічна, як і завжди в Ані, настільки, що відкласти її буквально неможливо, Саша постійно у вирі подій, постійно рухається, тікає, біжить, шукає, вона майже завжди в небезпеці. В деякі моменти цієї динаміки було аж занадто, не вистачало більш повільних шматків, де і героїня, і читач міг би відрефлексувати карколомний розвиток сюжету. Емоційно Саша теж залишилася для мене недостатньо розкритою, не зважаючи на те, що в її житті відбувалося досить всього надзвичайного. Були моменти, коли героїня стає дуже близькою, наприклад, в самому кінці книги. Але інколи в мене виникало відчуття, що я за Сашею не встигаю. В цілому, дуже динамічно і захопливо, з цікавими історичними екскурсами і несподіваними сюжетними поворотами.