Очі з чорного дзеркала

by Максименко Єлізавета, Марта Гулей, Анфіса Сметаніна

Це збірка історій в історіях, зовсім не таких, про які людина дізнається в повсякденному житті.
Не всім вони приходять навіть у нічних кошмарах. І все-таки не раз доводиться думати, що світ сповнений таємниць.
У цих історіях зринають примари, істоти з потойбіччя і потворні прояви людської натури.
Вони постають у подобі найріднішої людини, привидом маленької дівчинки, яка стискає в крихітних долоньках єдине, що їй належало за життя, — порцелянову ляльку; демоном, що вселився в коханого, чи розбудженим у геловінську ніч монстром...
Усі, на кого таке звалилося, змушені пройти через випробування й збагнути, що страхи та уособлення зла не приходять просто так і не щезають самі по собі.
З ними треба боротися, перемагаючи зло і у власній натурі. Такі історії не завжди закінчуються добре.
Де в них правда і що вони означають — вирішувати кожному.

144 pages, Hardcover

First published January 1, 2021

About the author

Книжкова блогерка, яка так любить книжки, що збільшила їхню кількість у всесвіті, написавши власну.

Reviews

[Книжковий Фенікс · Rating 4 out of 5]

Збірки оповідань я дуже люблю, бо так можна познайомитись з творчістю одразу декількох авторів. Тому будь-яка збірка, яка по відгукам викликає у мене зацікаленість, пізніше все одно опиняється у мене на полиці.

Що стосується саме цієї збірки - непогано. Не можу поставити п'ять зірочок лише через те, що перші три оповідання залишають по собі бажання відкласти книгу далеко й надовго. Багато нелогічності в діях, притягнута за вуха симпатія, сексуальний підтекст. Це не те, що я хочу бачити в збірці жахастиків.
Проте я виділила для себе три оповідання, які абсолютно змінили думку про збірку. Вони її буквально врятували. Це "Викрадачка душ", "Проклятий дім" та "Пітьма".
В кожному з них є атмосфера страху та захоплюючий сюжет. Місцями хотілось трохи більше деталей, але для підлітків то саме те, що треба. Головне, що залишається інтрига.

🪶 Крута книга для розвантаження мозку та для атмосферних читань до Гелловіну!

[Алина Грин · Rating 5 out of 5]

Історії цієї містичної збірки оповідань особливо вразили мою уяву і саме їх хочеться перечитувати безкінечно ! Ті , що залишили особливий слід і викликали багато найяскравіших емоцій!

Світлана Вертола
Сірі коси незнайомки

Близька і болюча тема , історія про самотність і безвихідь ,а ще крок ,який може змінити все ... А який крок зробиш ти?
Найбільш емпатична на мій погляд історія , дякую авторці!
Зустріч Антона з дивною дівчиною ,яка вплинула на нього ,стала для нього янголом-охоронцем...
Несподіваний фінал вражає !

Анна Панкіна
Викрадачка душ

Перше що хочеться сказати автору : хочу прочитати повноцінну книгу ,з усіма деталями , бо хочеться сказати ,це було створено з особливим настроєм, атмосферою !!!
Іноді розпач, ревність може призвести до фатальних рішень, коли ти відчуваєш себе бур'яном поряд з квіткою- сестрою, зайвою всюди ... І раптом незнайомець пропонує те, від чого ображена і відчайдушна Агата не може відмовитися!
Місія збирати дитячі душі викликала найсильніші емоції і багато питань ( не лише з материнського погляду) ,але й цікавості : а що це врешті їй дало? Чи була вона щаслива все те життя, яке обрала і що чекає їх ,коли місія буде виконана? Чи не шкодувала про ту страшну угоду ? Хочу повноцінну книгу !

Марта Гулей
Проклятий дім

Улюблений прийом сюжету " гра в дежавю" і петлі часу , історія загадкового будинку з страшною силою притягує увагу компанії підлітків, але чи зможуть вони зруйнувати багаторічне прокляття і розгадати таємницю , чи це смертельна пастка для кожного з них ...?
Дуже динамічно і захоплююче! Дякую!

Максименко Єлізавета
Пітьма

Подорож в Карпати ,яка перевернула світ однієї закоханої пари...
До мурашок по шкірі я відчувала ту пітьму,що підкралась і заволоділа і тримала в динамічній напрузі до кінця на одному диханні!
Цей твір такий по Кінговськи атмосферний, просто неймовірно зашкалювали емоції , особливо коли пітьма проявляла свою сутність... Було дійсно моторошно ,по- справжньому ! Так писати у жанрі малої прозі хоррору, може лише вона - Єлізавета Максименко і Стівен Кінг!

[Ksenija · Rating 5 out of 5]

Я з великим нетерпінням чекала на вихід цієї збірки. Насамперед тому що я дуже люблю читати оповідання. Як сказав Стівен Кінг: "Оповідання – це короткий поцілунок незнайомця у темряві." І справді в короткій прозі є своя, особлива чарівність. А якщо це ще й оповідання з містичним ухилом...
У збірнику сім оповідань від молодих авторів, і поєднує ці історії - пролог перед кожним оповіданням. У пролозі компанія друзів, сидячи біля вогнища, вирішує полоскотати собі нерви і розповісти страшну історію. А чи правдива ця історія або лише байка, кожен вирішує сам.
У цих історіях перед нами постає споконвічне зло у вигляді примари, перевертня, проклятого будинку, пожирача душ...
Кожна розповідь цікава по-своєму, читається легко і відрізняється молодіжним сленгом.
На жаль, у деяких оповіданнях мені не вистачило обсягу. Наприклад, мені дуже сподобалася ідея та її втілення в оповіданні

"Викрадачка душ" (Анна Панкіна), але дуже хотілося більше подробиць, передісторії, і прочитати все це якщо не у вигляді роману, то хоча б повісті.
Також мені дуже сподобалися оповідання:

"Жертви чорного лиходія" (Алевтіна Шавлач) – це просто ідеальна підліткова історія, яка здивувала фіналом.

"Іноді вони повертаються" (Віталіна Макарик) - з такою назвою не дивно, що історія мені сподобалася!

"Проклятий дім" (Марта Гулей) – це взагалі моя улюблена тема у хорорі. Бам. Бам. Бам...

"Пітьма"Єлізавета Максименко)- ця розповідь дуже потужна, кінематографічна, нагадала мені розповіді улюбленого Кінга!)

Чи вдалося авторам мене налякати ? Ні.
І хоча свою частку задоволення від читання я отримала, все ж таки вважаю, що ця книга більше підійде підліткам, а не такій стародавній тіточці як я! І в цьому я переконалася, давши прочитати книжку своїй десятирічній донечці.
Ви б бачили це захоплення! Очі горять, сторінки переглртаються зі швидкістю світла. Сон? Сніданок? Ні не чула.
Я читала цей невеликий збірник три дні, донька-пару годин! Чи це не найвища похвала?

[Tolich · Rating 4 out of 5]

Після першого оповідання хотів викинути цю книгу. Вирішив погортати далі, бо збірка від різних авторок. Не помилився. Гнітюча атмосфера та письменницька майстерність розкривається з кожним новим оповіданням. І після останньої сторінки я був ошелешений! Дуже круто. Тому можна сміливо пропустити перші оповідання і почати читати десь з третього.

[Olena Ped' · Rating 5 out of 5]

Мені сподобалась книжка,купляла для доньки. Чудова для тих,хто хоча познайомитися з моторошними історіями. Маленькі історії дають можливість зрозуміти подобається тобі такий жанр чи ні. Рекомендую)

[Поліна · Rating 3 out of 5]

Свіженька збірочка оповідань-лякачок для підлітків.
🙋‍♀️🙋‍♂️Одразу тест на вік: хто пам'ятає серіал кінця 90-х "Чи боїшся ти темряви"?
Власне, це мене і підкупило, адже згадану телевізійну антологію я просто обожнювала. Тут теж щось схоже: компанія підлітків сидять довкола вечірнього багаття й розповідають одне одному страшні історії. Цікаво, що в оповіданнях зі збірки простежуються важливі соціальні теми: цькування, харасмент, дитяча депресія, суїцид. Це великий плюс збірки!
Книжка має сподобатися своїй цільовій авдиторії 👍 У мене ж залишилися суперечливі враження... Найбільша проблема — виконання. Практично вся книжка дивно відредагована, або недопрацьована 🤷‍♀️. Чимало слів та виразів, від яких пересмикувало: "осколки", "дав дьору", "вслухувалася", "чекала підходящої нагоди" і т.д. В деяких місцях, на мій погляд, забагато молодіжного сленгу.
⠀
Щодо сюжетів, то вони доволі класичні: демони, привиди, прокляті будинки, збирачі душ, темні ритуали тощо. Якби я прочитала "Очі з чорного дзеркала" в 13 (а не в 31), то мені було б дуже цікаво 👍
⠀
Збірка нерівномірна, що трапляється майже завжди з колективними книгами. Деякі оповідання мені сподобалися, деякі не дуже. Не писатиму про кожен текст, але зазначу найкращий, на мою суб'єктивну думку: "Іноді вони повертаються" Віталіни Макарик. Дуже цікаве, живе, чудово написане оповідання! Гарні діалоги й реалістично переданий дух школи. Відчувається, що авторка прекрасно знає для кого пише 👏
⠀
Підсумовуючи, додам: збірочка легко та дуже швидко читається. Проковтнете її за один вечір + гарний варіант, щоб зацікавити дитину читанням!

[Анна Полегенько · Rating 4 out of 5]

Я не фанатка Кінга і містичних історій. Звісно читала декілька книг містичних детективів, але щоб бути палкою шанувальницею містики - то не моє.
⠀
��ле, як тільки я побачила анонс в моїх улюблених блогерів авторок про цю збірку оповідань я просто не могла стриматися!😍
⠀
Ну бо, як можна не підтримати улюблених українських авторів, які зібрані в такій крутій збірці оповідань?🔥
⠀
"Очі з чорного дзеркала" - мабуть відноситься до розряду тих книг, які ще починаючи з назви заворожують та викликають мурахи на тілі.
⠀
Сім історій від талановитих українських авторок, що сповнені жахами та сучасними історіями.
⠀
Семеро підлітків зібравшись у таборі біля вогню вирішили влаштувати ніч моторошних історій, і тому один за одним розповідають свої моторошні історії.
⠀
І яких тут тільки історій не зустрінеш! І про групу підлітків, які вирішили влаштувати спіритичний сеанс та визвати Дух Чорного Лиходія. І про дивну незнайомку Аріадну з сірими косами, яку чомусь ніхто не помічає. А ще про однокласницю Ліду, яка воскресла з мертвих. І день, що постійно повторюється.
⠀
Словом ви зрозуміли, пригод тут вистачає) Кожна історія є особливою, і хоча їх об'єднує спільний жанр, читаючи тобі постійно стає якось моторошно.
⠀
До речі серед усіх семи оповідань моїм фаворитом є оповідання "Проклятий дім" Марти Гулей. Закінчивши читати цей жахастик, у мене було враження вау!😍 Настільки сподобалося оповідання. Гадаю, з нього вийшла б чудова книга
⠀
А ще дуже сподобалися історії "Сірі коси незнайомки" Вертоли Світлани та "Іноді вони повертаються" @vityska_vv. Ці оповідання наганяли на мене жаху, та були справжніми 🔥🔥🔥
⠀
Загалом враження від збірки залишилося позитивне! Цю книгу я б дуже радила любителям жахів, а ще я обов'язково її включу в добріку до Гелловіну 😉

[Юля · Rating 5 out of 5]

Дуже класна збірка історій , всі ми іноді зіштовхувались з дивними та моторошними історіями. Іноді дійсно задумуюсь чи є привиди та інші примари, чи приходить нам у ві сні щось дивне та страшне. Дякую за класну книгу

[Olha Sydorenko · Rating 5 out of 5]

Прочитала оповідання книги «Очі з чорного дзеркала». Вони заявлені як «сім страшних історій», з яких сплела єдину розповідь укладачка Марта Гулей.
Події, а саме залякування один одного жахастиками, відбувається в лісі в якому табором стоять молоді люди — два юнака та п’ять юначок. Цікаво, що дівчата-авторки все таки вирішили розбавити свою жіночу компанію оповідачами-чоловіками.
Юра, а насправді Алевтіна Шавлач, починає першим і розповідає про «Жертви чорного лиходія». Йдеться про прикликання духів. Можливо хтось пам’ятає, як у дитинстві викликав «пікову даму» або «гоголя» в кімнаті без світла. Цією кімнатою здебільшого слугувала ванна або туалет. Віра в те, що потойбічна істота прийде і насипле повні кармани жуйки була вище всілякої логіки. Спитаєте чи було лячно? Так, було! Здебільшого ми вилітали звідти зі скаженими криками якими сильно нервували тата та маму.
Проте це єдина історія, про розв’язку якої я здогадалась. Новачок Ілля почав викликати сумніви ще на середині розповіді. Сподобалось те, що темні сили йдуть в ногу з сучасними реаліями і крім дошки використовують ще й акаунти в фейсі. Є претензії до тематичного блогу, адреса якого прописана повністю — @zvana_magic, а насправді за посиланням нічого немає. На мій розсуд сторінку можна було створити та вставити кілька страшних фото, таке собі інтерактивне спілкування з читачем.
Наступну історію розповідає Світлана Вертола — «Сірі коси незнайомки». Ідея оповідання цікава — привід дівчини, яка вкоротила собі віку, переслідує юнака, який хотів але не зважився на самогубство. Написано легко та невимушено — ніби блукаєш сірими снами і ніяк не можеш прокинутись.
Віталіна Макарик представила оповідання «Іноді вони повертаються». Сумна історія про розбещення неповнолітньої і логічний фінал — катюзі по заслузі. Я, наприклад, прихильник того щоб за злочин відплата приходила за життя. Треба мати ангельський терпець або справді вірити в пекло, щоб прощати ворогів і покладатись на присуд долі.
Анна Панкіна написала «Викрадачка душ». Дійсно моторошна історія, що описує давнє зло, з яким людині не під силу змагатися. Про протистояння навіть не йдеться, це стовідсотковий фаталізм.
Оповідання «Проклятий дім» від, власне, Марти Гулей. Постійне проживання одного й того ж самого моменту до того часу, доки не буде знайдено відповідь. Ідея не нова, але в цій історії прикрашена маленькою одинокою дівчинкою над якою знущались так сильно, що вона після смерті вирішила помститись усім і кожному. Гарний акцент на деталях, чого тільки вартує лялька з порцеляновим обличчям.
В «(Не) відпускаю тебе» від Анфіси Сметаніної йдеться про двох сестер. Одна, вже мертва, Каріна ніяк не може дати спокій іншій — Аліні. Авторка сумлінно переплітає у розповіді минуле й сьогодення, задля більшого занурення навіть пише вірш — загрозливу колискову.
Останнє у збірці оповідання «Пітьма» Єлізавети Максименко, яка почала з романтичної подорожі, а закінчила нездійсненною шлюбною пропозицією. В самій же історії йшлося про пітьму, яка полонить душі і перетворює людей на монстрів. Коли читала не могла збутися думки про паралель з людьми, які під дією наркотиків або алкоголю творять не менш жахливі речі.
Респект видавництву а|кадемія за те, що видали збірку оповідань. Як відомо, на ринку саме цей вид прозових творів не користується шаленим попитом. Щодо мене, то мій улюблений Анджей Сапковський перший том Відьмака написав саме оповіданнями. А потім, наступні книжки про нього, романами. Як на мене, оповідання, гарна сходинка для автора.
Єдине, що мене дійсно зацікавило — чому назва саме така? Що б привернути увагу читача? Тому що в жодному оповіданні чорне дзеркало не згадується, а я чекала саме на нього.
Загалом круто, що українські письменниці об’єднують свої сили та друкуються у такий спосіб. Яке відомо «гуртом і батька легше бити».
Написано з любов’ю та повагою. Ольга Сидоренко

[Oksamytka · Rating 5 out of 5]

"Чи боїшся ти темряви?»
Пам’ятаєте цей серіал? Його так страшно було дивитися, але водночас так цікаво. Невідомість лякає і притягує неначе магнітом. Привиди, магія, містика, відьми, страшні-престрашні таємниці – і від кожної історії бігали мурашки по шкірі і волосся піднімалося сторчма. І мимохіть ми з однолітками повторювали ритуал розказування моторошних історій біля вогнища на окраїні села довгими літніми вечорами. То було так страшно слухати якісь історії з життя – такі собі сільські легенди. Можливо, хтось навіть щось додумував чи перебільшував, щоб справити належне враження. Щоб усі злякалися і пережили цю історію неначе насправді. Була у цих посиденьках за селом якась підліткова романтика. Класні спогади! Тепло вогню і присмак печеної картоплі на губах. І шалено розплющені очі від почутої історії, які зненацька хотілося сильно заплющити і сховатися від жаху, який починає розгортатися у твоїй уяві. Але так просто від цього не втечеш. Після тих вечорів часто снилися нічні жаховиська.
Страшні історії завжди приваблюють. Як від них не тікаєш, але все одно до них повертаєшся. Бо страшенно цікаво дізнатися, що там. Одвічна людська цікавість, чи не так? Тому й страшні історії стають популярними і завойовують читацькі серця. І навіть премії. Досить згадати лише короля жахів Стівена Кінга. А з українських авторів – Галину Ткачук і її «Тринадцять історій у темряві», які стали «Дитячою Книгою року BBC».
Нещодавно я побачила збірку оповідань з назвою «Очі з чорного дзеркала» і мимоволі злякалася – назва моторошна і обкладинка теж така. Але стало цікаво, чи здивує вона мене і чи буде мені страшно. Я не любителька горору і трилерів, але люблю містику, таємниці та інтригу, а у книжках цього жанру такого добра хоч греблю гати. І коли я розгорнула книжку, то опинилася неначе у тому ж самому серіалі «Чи боїшся ти темряви?»: підлітки сидять у лісі навколо вогнища і розповідають страшні-престрашні історії. Саме цей прийом зі знайомого серіалу ще більше захопив, і я була цілком поглинута читанням, і на свій подив, прочитала збірку дуже швидко.
👻Продовження огляду у блозі на сайті книгарні "Є" - https://book-ye.com.ua/.../osoblyv......

[Julia · Rating 4 out of 5]

Щось новеньке в українській підлітковій літературі і я б поставила 5 зірок, якби не останнє нікудишнє оповідання, але все по порядку.
Це збірка жахачок від молодих авторок, зібраних під красивенною обкладинкою. Оповідання всередині не пов'язані сенсово, але перед кожною історією читач має змогу ознайомитися з оповідачами, котрі зібралися навколо вогнища з метою гарно провести час та трішки розважитися. Така собі "Чи боїшся ти темряви", тільки на український лад.
Моїм фаворитом безсумнівно стало перше оповідання "Жертви Чорного Лиходія". Це класична страхачка, якими чи не кожен з нас бавився у дитинстві. Особливо порадував живий підлітковий жаргон та стиль написання, коли використано групове спілкування в чаті.
Також неа��ияк сподобалися оповідання "Сірі коси незнайомки" та "Іноді вони повертаються". Непоганими можна назвати "Викрадачка душ", "Проклятий дім" та "Не відпускаю тебе".
А от останнє "Пітьма" відверто зайве і псує цю чудову збірочку. По-перше, цю історію важко назвати підлітковою. Вона радше схожа на щось бульварне. По-друге, написано незграбно, невміло, видно, що авторка погано володіє українською мовою. Так трапляється, на жаль, коли бажання в людини є, а таланту як такого немає. Сподіваюся, до наступних частин цю авторку не допустять.
А так загалом, враження позитивне:)

[Савчук Олександра · Rating 5 out of 5]

Авторки збірки “Очі з чорного дзеркала” анонсували свої оповідання, як легке читання для підлітків. 👍🏼
Кхм-кхм-кх! Після вашої збірки мені мимоволі захотілося посипати навколо свого будинку соляне коло, повісити на двері оберіг і натертися часником, а я вже не підліток.👻
Сім оповідань розказаних темної-темної ночі в компанії молодих людей в місці де навіть зв’язок нормально не ловить. Цікава зав’язка, чи не так?🎃
У кожному з оповідань безперечно є своя родзинка і скажу щиро, що мені було мало. Кожне з оповідань хотілося б зробити більшим. 🤟🏼
Читала я збірку як літературна п’яничка. 🙀Не могла відірватися до останньої сторінки. Можливо через те, що я любитель жахастиків мені так легко і заходила кожна з історій. 💀
Безперечно дівчата великі молодчинки, адже все написано і оформлено так, що тепер з нетерпінням чекатиму наступне їхнє творіння.🤝
Вдвічі цікавіше було читати оповідання “Пітьма” знаючи авторку особисто. Знаєте це відчуття коли дивишся фільм, а потім читаєш книгу і всі персонажі вже уявляються такими як ти побачив на екрані. Так було і в мене, коли я читала оповідання. а головні герої мені уявлялися, як живі люди.🤡
Я жодного разу не пожалкувала про те, що тепер в моїй бібліотеці є “Очі з чорного дзеркала”.

[Alona · Rating 4 out of 5]

Заявлено, що збірка підліткова, але вона радше дитяча. Десь у класі 4-5, я б трусилась від цих історій.
А вже дорослу мене пройняли лише декілька історій, які виділяються зі збірки своєю шикарною моторошною атмосферою та майстерністю: "Проклятий дім", "Викрадачка душ" та"Пітьма". З радістю прочитала і була приємно вражена. Одразу замовила собі книгу Марти Гулей (її оповідання "Проклятий дім"), а від авторок "Пітьма" та "Викрадачка душ" не знайшла більше книг, вони дебютантки. Буду чекати сольних книг від них!
В оповіданні "Іноді вони повертаються" сленг та взагалі розмови підлітків передано яскраво і природньо, це великий плюс.
"Не відпускаю тебе" та "Сірі коси незнайомки" - хороші, але мені не вистачило напруги та атмосферності.
Найменше сподобалось "Жертви Чорного Лиходія" (надто банальне та перенасичене сленгом, який вживається як попало, нікудишній сюжет). Цієї авторки взялась читати ще одну книгу і зрозуміла, що це точно не та письменниця, яку я буду продовжувати читати. Не імпонують ні мова написання, ні побудова історій, ні самі історії, в яких нуль оригінальності.
Загалом, збірка хороша, але краще б якби її позиціонували як дитячу.
Авторкам бажаю успіхів, для себе вже відмітила, яких з них буду читати і надалі, а книги яких буду обходити десятою дорогою.

[Nadya · Rating 4 out of 5]

Коли я була підлітком, по телебаченню показували серіал від Nickelodeon - Чи боїшся ти темряви? У ньому підлітки збиралися вночі біля багаття та розповідали один одному страшні історії. Як нам з сестрою подобався цей серіал! І не тільки нам, бо як я дізналася з Вікіпедії, серіал вийшов 10 сезонами!

Книга Очі з чорного дзеркала побудована на той же концепції. Семеро підлітків збираються у лісі, запалюють вогнище та починають розповідати страшні історії. Книга невелика (142 сторінки), і я з задоволенням прочитала її за один вечір. Піймала хвилю ностальгії, згадала, як це - бути підлітком та трохи дізналася, як бути підлітком зараз. Бо у мої часи не було ані смартфонів, інстаграму та групових чатів в месенджерах. А ось розповіді про привидів, загадкові вбивства, маніяків та все чорне-чорне-чорне були. І мабуть, будуть завжди.

Ця книга є спільною працею українських письменників. Кожне оповідання створено окремим автором або авторкою, тож у кожного - свій стиль.
Книга може стати прикрасою добірок книжок на Гелловін, хоча її читати можна у будь-яку пору року.

[Anna Sz · Rating 5 out of 5]

змогла прочитати не всі оповідання, бісили страшенно своєю поганістю. ставлю "5" за останні чотири історії. всім иншим поставила б "2".

[Kate · Rating 4 out of 5]

Дуже непогана збірка підліткового горрору та містики у форматі історій біля багаття. Відкриває її відверто слабеньке оповідання Алевтіни Шавлач, але не раджу робити з нього висновки. Решта історій значно цікавіші та оригінальніші.

[Oxana · Rating 5 out of 5]

Друже, чи боїшся ти темряви?

А моторошні історії пробивають тебе на дрижаки?

Зізнаюсь, підлітком упивалась цими лякливим оповідками й легендами.
Викликання духів в таборах, історії про відрубану Кобилячу голову на перехрестях й сілький етнос у вигляді лякалки про нечистого (читай-чорта), що бродить по ночах й сторожить тебе у вікні.

І все це, звісно, півтоном, у напів мороку в компанії найближчих друзів, з ким нестрашно боротись із злом.
Так, у дитинстві у нас не було інтернету, а рубрика жахи в журналі «Клас» будоражило уяву. Ми розважались як могли 😅
До сих пір з тих днів не можу дивитись горор фільми , психіка своє отримала.

Проте цю збірку придбати аби протестити для своєї племінниці повинна була. І не прогадала) бо це щось нове, цікаве, молоде.

Молоде бо багато авторкинь - друзі з інсти. І це ще цікавіше. Хоча, по правді, було лячно починати. Не тільки через те, що це жахастик.
А й тому , що свого оцінювати складніше. Раптом не сподобається ?

Сподобалось. Багато різних тематик, стилів. Кожен знайде щось для себе.
Й за кілька днів вручу на новий краш-тест підлітку, та вже наперед знаю відповідь й враження😌

Друзі, діліться найстрашнішими й наймістичнішими історіями у вашому підлітковому чи дорослому житті. Будемо лякатись або сміятись разом!