What do you think?
Rate this book
Блуждающая Земля
Заглавная повесть «Блуждающая Земля» – литературная основа фильма-блокбастера, купленного стриминговым сервисом Netflix.
Десять историй, включая пять лауреатов китайской премии «Галактика», являются ослепительно оригинальной одой планете Земля, ее прошлому и будущему.
Десять историй, включая пять лауреатов китайской премии «Галактика», являются ослепительно оригинальной одой планете Земля, ее прошлому и будущему.
- GenresScience FictionFiction
480 pages, Hardcover
Published May 1, 2021
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 16 of 16 reviews
June 1, 2022
This sci-fi novellas all have unique author's style: thorough description of catastrophic events and their influents on the evolution of human society. Although social predictions seem unrealistic and the characters sometimes annoying, all those various scenarios of humanity's end very imaginative and original. So if you like distruction on the planetary level this book may be for you.
June 11, 2021
The title story of the collection formed the basis of the first Chinese science fiction blockbuster, which collected seven hundred million dollars at the box office with a budget of fifty - a truly rice-growing skill to grow a rice field from a handful of grains. What are you saying about "stupid fairy tales" and "it's impossible to turn a planet into a spaceship"? And people went and voted for the film with their labor yuan. No more stupid than you people, residents of a power that half a century ago was with a wheelbarrow, and today the whole world supplies electronics.
Конфуцианский Брэдбери
Любая цивилизация, которая остается на планете, где она родилась, совершает самоубийство. Вы должны идти во Вселенную и найти новые планеты и новые дома.
К главной звезде китайской и одной из основных - мировой фантастики Лю Цысиню можно относиться как угодно. Восхищаться силой его воображения. Презрительно критиковать матчасть с позиций технаря-заклепочника. Снисходительно пожимать плечами по поводу глубины, достоверности, и прочих литературных достоинств. Утомляться многословием и дистанцироваться от параноидально-милитаристского "готовься к войне". Нельзя лишь отрицать, что он таки фигура значимая не только для полутора миллиардов красных китайцев, но уже и для всего обитаемого мира (и в стране озер шесть больших племен слушали меня, чтили мой закон)
Сборник "Блуждающая земля" - это несколько другой Лю Цисинь, не такой, какому мы привыкли с эпопеей "Вечная жизнь смерти" (хорошо, но если бы каждый роман на треть, а то и вдвое сократить, было бы совсем замечательно). Здесь китайский фантаст предстает в идеальном для себя формате прозы среднего объема. Всякой новой повестью книги моделируя очередную невообразимую ситуацию. которую однако умудряется четко растолковать даже человеку с проблемами в части пространственных представлений.
Путешествия к звездам и центру Земли, временные парадоксы сверхсветовых скоростей, антиматерия и "из пушки на луну", потомки динозавров и сменившая нас на планете цивилизация микролюдей - фантазия автора беспредельна. Обычный для него оголтелый милитаризм здесь смягчен жертвенностью и стоицизмом, а книга в целом пронизана конфуцианским стремлением поступать в соответствии с установлениями благородного мужа. И конечно, большим плюсом аудиоверсии стало исполнение Игоря Князева, превосходное, как всегда.
Титульная повесть сборника легла в основу первого китайского фантастического блокбастера, собравшего в прокате семьсот миллионов долларов при бюджете в пятьдесят - поистине рисоводческое умение вырастить из горсти зерен рисовое поле. Что вы там говорите про "дурацкие сказочки" и "превратить планету в космический корабль невозожно"? А люди пошли и проголосовали за фильм трудовым юанем. Не глупее вас люди, жители державы, которая полвека назад была с тачкой, а сегодня весь мир электроникой снабжает.
Мне неожиданно и приятно было услышать отголоски брэдберианских "Золотых яблок солнца" и "Были они смуглыми и золотоглазыми" в новелле "С ее глазами", не буквально, а настроем, нюансами, философской грустной отстраненностью. А совсем моя история в этой книге (и совсем Брэдбери, и Конфуций) "Позаботиться о Боге". В общем, не пропустите.
Конфуцианский Брэдбери
Любая цивилизация, которая остается на планете, где она родилась, совершает самоубийство. Вы должны идти во Вселенную и найти новые планеты и новые дома.
К главной звезде китайской и одной из основных - мировой фантастики Лю Цысиню можно относиться как угодно. Восхищаться силой его воображения. Презрительно критиковать матчасть с позиций технаря-заклепочника. Снисходительно пожимать плечами по поводу глубины, достоверности, и прочих литературных достоинств. Утомляться многословием и дистанцироваться от параноидально-милитаристского "готовься к войне". Нельзя лишь отрицать, что он таки фигура значимая не только для полутора миллиардов красных китайцев, но уже и для всего обитаемого мира (и в стране озер шесть больших племен слушали меня, чтили мой закон)
Сборник "Блуждающая земля" - это несколько другой Лю Цисинь, не такой, какому мы привыкли с эпопеей "Вечная жизнь смерти" (хорошо, но если бы каждый роман на треть, а то и вдвое сократить, было бы совсем замечательно). Здесь китайский фантаст предстает в идеальном для себя формате прозы среднего объема. Всякой новой повестью книги моделируя очередную невообразимую ситуацию. которую однако умудряется четко растолковать даже человеку с проблемами в части пространственных представлений.
Путешествия к звездам и центру Земли, временные парадоксы сверхсветовых скоростей, антиматерия и "из пушки на луну", потомки динозавров и сменившая нас на планете цивилизация микролюдей - фантазия автора беспредельна. Обычный для него оголтелый милитаризм здесь смягчен жертвенностью и стоицизмом, а книга в целом пронизана конфуцианским стремлением поступать в соответствии с установлениями благородного мужа. И конечно, большим плюсом аудиоверсии стало исполнение Игоря Князева, превосходное, как всегда.
Титульная повесть сборника легла в основу первого китайского фантастического блокбастера, собравшего в прокате семьсот миллионов долларов при бюджете в пятьдесят - поистине рисоводческое умение вырастить из горсти зерен рисовое поле. Что вы там говорите про "дурацкие сказочки" и "превратить планету в космический корабль невозожно"? А люди пошли и проголосовали за фильм трудовым юанем. Не глупее вас люди, жители державы, которая полвека назад была с тачкой, а сегодня весь мир электроникой снабжает.
Мне неожиданно и приятно было услышать отголоски брэдберианских "Золотых яблок солнца" и "Были они смуглыми и золотоглазыми" в новелле "С ее глазами", не буквально, а настроем, нюансами, философской грустной отстраненностью. А совсем моя история в этой книге (и совсем Брэдбери, и Конфуций) "Позаботиться о Боге". В общем, не пропустите.
December 24, 2022
Сборник повестей.
Две мне совсем не понравились, две понравились очень сильно, оставшиеся просто хороши. Люблю я китайскую научную фантастику этого автора, что уж говорить :))
Две мне совсем не понравились, две понравились очень сильно, оставшиеся просто хороши. Люблю я китайскую научную фантастику этого автора, что уж говорить :))
March 9, 2026
Збірка повістей і оповідань китайського письменника, який пише про Космос і глобальні катастрофи. Сюжет у всіх його творах — це щось масштабне, або катастрофа, або щось пов'язане з космосом. Не можу сказати, що всі його теорії витримують критику в науковому світі. А тому називати їх науковою фантастикою мені якось складно. Читається досить складно, стиль і манера викладу не викликають відгуку.
2000. «БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ» Повість, яка дала назву збірці про світ у далекому майбутньому, коли Сонце ось-ось має згаснути. Люди вирішують покинути Сонячну систему і переселитися на Проксим Центавра, найближчу до нашої Сонячну систему. Переселитися вирішують не на космічних кораблях, а перемістити всю планету, для чого будують величезні двигуни, щоб вона, немов величезний корабель-куля, перенесла їх у нове життя. Зрозуміло, що це триватиме сотні років, але тим не менше. За цей час люди переселилися під землю, де заснували міста. Крім того, Земля продовжує воювати між собою, є ті, хто згоден з тим, що відбувається, і ті, хто не згоден. Замість того, щоб об'єднатися в складний час, ми продовжуємо шукати винних і нові проблеми на свою голову.
Повість занадто коротка як для такої теми і багато чого не розкрито, можна було б побудувати великий роман за цим сюжетом, наситити його подіями і нюансами. Вийшов би фільм-катастрофа про виживання. Ось тільки треба б, щоб за це взялися вмілі руки. Лю Цисінь, як на мене, не підходить.
2006. «ГОРА». Повість про інопланетян, які пролітаючи вирішили зупинитися на Землі і поговорити з кимось із жителів Землі. Їхній приліт викликав незвичайну аномалію – океан піднявся в небо і став схожий на гору. На одному з суден служить такий хлопець, який раніше любив підніматися на гори, але після нещасного випадку вирішив стати моряком. Після того як він побачив незвичайну водяну гору, він вирішив піднятися на неї вплав, що йому в принципі вдається. Левова частка повісті – це розповідь інопланетян про те, як їм вдалося освоїти космос, як вони вийшли на рівень, щоб здійснювати міжгалактичні польоти. Ця розповідь не дуже цікава, тому що переважно це не наукова фантазія автора про те, як все могло б розвиватися. І взагалі поява гори з океану теж виглядає як дивна, незрозуміла, ні на чому не заснована фантазія, яка в принципі неможлива.
2005. «ЗА ДЛЯ ВСЬОГО ЛЮДСТВА» Дивна повість, яка починається як розповідь про мафію, причому досить незрозуміла, розповідь то збита, то уривчаста. Ніяк не вдається вхопити нитку історії і зрозуміти, що відбувається. Розповідається про якогось кілера, про його життя в якомусь навчальному закладі, про перше кохання і т.д. Все це подано настільки нецікаво, що просто дивуєшся, як можна продовжувати це читати? А потім з'являються інопланетяни.
2010. «ПРОКЛЯТТЯ 5.0» Цікава повість про вірус, який призвів до масових трагедій. Починалося все досить просто і буденно – одна ображена жінка створила вірус, в якому був тільки текст, що з'являвся на зараженому комп'ютері. У ньому вона бажала смерті своєму хлопцю. Поступово, через деякий час, вірус переписувався іншими людьми, з кожним разом набуваючи нових рис, більш страхітливих і зловісних. Поки що два бомжа-невдахи, сам автор – Лю Цисіня і його колега-друг Паня, які від безвиході і злості вдосконалили вірус, прописавши в його коді смертельні команди.
У цій повісті автор, по-перше, торкається питань, до чого може призвести штучний інтелект і загальна цифровізація, а по-друге, сміється над собою і своїм колегою, представляючи їх у досить жалюгідному вигляді.
Досить цікавий фінал, в якому з усіх людей саме той, на кого спрямований первинний варіант прокляття, залишається серед тих, хто вижив, а автор вірусу, навпаки, гине одним з перших. Причому автор у цьому моменті натякає на те, що стало коренем первинної образи.
2001. «МІКРОЕРА» Одного разу, через тисячі років, життя на Землі, здавалося б, зникло, і один з останніх космічних човників повертається на пустельну Землю, очікуючи побачити на ній лише голограми людей, що колись жили. Але виявляє, що люди, які вижили, стали мікроскопічними, розміром з бактерію. Саме це свого часу дозволило їм вижити і далі розвиватися. Вони вважають попередню еру – Макроерою – часом звичайних людей, а свій час відповідно Мікроерою. Колись між ними сталася війна, в якій перемогли маленькі люди. Кінцівка трохи здивувала, вона здалася досить дурнуватою, але в той же час прогнозованою. І викликає питання – «наскільки одна людина може впливати на долю всього людства?»
2002. «ПОЖИРАТЕЛЬ» Людство стикається з інопланетними загарбниками, метою яких є знищити планету. Їхній корабель, який називають Пожиратель, буквально висмоктує все найцінніше з планети, �� його пасажири – ящери з'їдають мешканців планет. І ось перед людством стоїть вибір: впасти на спину і підняти лапи або вступити в бій. Світові лідери чомусь сумніваються в успіху боротьби і тому готові здатися, вважаючи, що так вони виживуть, але є кілька людей, готових дати відсіч.
Досить цікава розповідь, яку можна трактувати по-різному. З одного боку нам показують непривабливі обличчя війни, тут і мораль загарбника, і розвиток технологій, і навіть хто насправді має право на територію.
Як на мене, автору варто було зупинитися на тому місці, як земляни здійснили свій план проти Пожирача. Але Лю Цисінь любить масштабні катастрофи, а тому довів історію до крайньої точки неповернення, якщо можна так сказати.
2005. «ПОДБАТИ ПРО БОГА» Цікава розповідь про те, що було б, якби на планету прилетіли боги. Всі схожі один на одного, такі собі Санта Клауси, і почали просити допомоги та їжі, немов справжні жебраки, при цьому стверджуючи, що вони дійсно боги і творці життя на Землі. Насправді боги — це надзвичайно розвинена інопланетна раса, яка на багато мільйонів років випередила Земну. Ця раса дійсно схожа на богів і живе близько 4000 років, її технології дозволяють літати до віддалених куточків всесвіту. Але як і кожній цивілізації, цій прийшов занепад і вони всі (близько 2 млрд) вирішили оселитися на колись створеній і вирощеній Землі, чекаючи, що її мешканці – людство, немов вдячні діти, подбають про своїх творців.
У розповіді автор піднімає питання старості і те, як ми до неї ставимося, часто просто терпимо і в той же час дорікаємо літнім людям за їх немічність і неспроможність.
1999. «З ЇЇ ОЧАМИ» Повість про польоти не тільки в Космос, але і в глибини Землі. З одного боку цілком у дусі автора, з іншого дещо відрізняється від його інших робіт. У майбутньому людство навчилося виготовляти окуляри, за допомогою яких люди могли бачити і навіть відчувати те, що бачить і відчуває людина, яка їх носить. Такі собі окуляри справжньої реальності, з ними можна було полетіти на Марс, і астронавт, носячи їх, міг у реальному часі транслювати все, що бачить, іншій людині на Землі.
Один астронавт, здійснюючи місію на іншу планету, бере з собою такі окуляри, через які на світ дивиться жінка на Землі. Спочатку їхнє спілкування і взаємодія часом дратують хлопця, але потім, коли він дізнається історію жінки, він переймається зовсім іншими почуттями.
Цією розповіддю автор показує цінність як звичайних людських радощів, таких як спостереження за квітами і зірками, так і те, наскільки ефемерне наше життя і що треба за нього триматися і цінувати прості радощі.
2003. «ГАРМАТНЕ ЯДРО» Остання розповідь у цій збірці. Вона безпосередньо пов'язана з розповіддю «В її очах». Історія про чоловіка, який занурюється в кріогенний сон до того моменту, як винайдуть ліки від раку. Прокинувшись через багато років, вилікуваним, він опиняється у ворожому світі, в якому його ненавидять як батька людини, через яку сталася глобальна катастрофа.
Цим оповіданням автор змінює вектор своїх оповідань, спрямовуючи їх під Землю. Історія показує, до чого може призвести людське бажання освоїти якомога більше земних ресурсів і до чого може призвести розвиток технології. А ще це історія про те, чи відповідальні батьки за гріхи своїх дітей, хоча зазвичай це питання ставиться по-іншому. Але наскільки ми відповідальні за вчинки своїх близьких родичів?
2000. «БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ» Повість, яка дала назву збірці про світ у далекому майбутньому, коли Сонце ось-ось має згаснути. Люди вирішують покинути Сонячну систему і переселитися на Проксим Центавра, найближчу до нашої Сонячну систему. Переселитися вирішують не на космічних кораблях, а перемістити всю планету, для чого будують величезні двигуни, щоб вона, немов величезний корабель-куля, перенесла їх у нове життя. Зрозуміло, що це триватиме сотні років, але тим не менше. За цей час люди переселилися під землю, де заснували міста. Крім того, Земля продовжує воювати між собою, є ті, хто згоден з тим, що відбувається, і ті, хто не згоден. Замість того, щоб об'єднатися в складний час, ми продовжуємо шукати винних і нові проблеми на свою голову.
Повість занадто коротка як для такої теми і багато чого не розкрито, можна було б побудувати великий роман за цим сюжетом, наситити його подіями і нюансами. Вийшов би фільм-катастрофа про виживання. Ось тільки треба б, щоб за це взялися вмілі руки. Лю Цисінь, як на мене, не підходить.
2006. «ГОРА». Повість про інопланетян, які пролітаючи вирішили зупинитися на Землі і поговорити з кимось із жителів Землі. Їхній приліт викликав незвичайну аномалію – океан піднявся в небо і став схожий на гору. На одному з суден служить такий хлопець, який раніше любив підніматися на гори, але після нещасного випадку вирішив стати моряком. Після того як він побачив незвичайну водяну гору, він вирішив піднятися на неї вплав, що йому в принципі вдається. Левова частка повісті – це розповідь інопланетян про те, як їм вдалося освоїти космос, як вони вийшли на рівень, щоб здійснювати міжгалактичні польоти. Ця розповідь не дуже цікава, тому що переважно це не наукова фантазія автора про те, як все могло б розвиватися. І взагалі поява гори з океану теж виглядає як дивна, незрозуміла, ні на чому не заснована фантазія, яка в принципі неможлива.
2005. «ЗА ДЛЯ ВСЬОГО ЛЮДСТВА» Дивна повість, яка починається як розповідь про мафію, причому досить незрозуміла, розповідь то збита, то уривчаста. Ніяк не вдається вхопити нитку історії і зрозуміти, що відбувається. Розповідається про якогось кілера, про його життя в якомусь навчальному закладі, про перше кохання і т.д. Все це подано настільки нецікаво, що просто дивуєшся, як можна продовжувати це читати? А потім з'являються інопланетяни.
2010. «ПРОКЛЯТТЯ 5.0» Цікава повість про вірус, який призвів до масових трагедій. Починалося все досить просто і буденно – одна ображена жінка створила вірус, в якому був тільки текст, що з'являвся на зараженому комп'ютері. У ньому вона бажала смерті своєму хлопцю. Поступово, через деякий час, вірус переписувався іншими людьми, з кожним разом набуваючи нових рис, більш страхітливих і зловісних. Поки що два бомжа-невдахи, сам автор – Лю Цисіня і його колега-друг Паня, які від безвиході і злості вдосконалили вірус, прописавши в його коді смертельні команди.
У цій повісті автор, по-перше, торкається питань, до чого може призвести штучний інтелект і загальна цифровізація, а по-друге, сміється над собою і своїм колегою, представляючи їх у досить жалюгідному вигляді.
Досить цікавий фінал, в якому з усіх людей саме той, на кого спрямований первинний варіант прокляття, залишається серед тих, хто вижив, а автор вірусу, навпаки, гине одним з перших. Причому автор у цьому моменті натякає на те, що стало коренем первинної образи.
2001. «МІКРОЕРА» Одного разу, через тисячі років, життя на Землі, здавалося б, зникло, і один з останніх космічних човників повертається на пустельну Землю, очікуючи побачити на ній лише голограми людей, що колись жили. Але виявляє, що люди, які вижили, стали мікроскопічними, розміром з бактерію. Саме це свого часу дозволило їм вижити і далі розвиватися. Вони вважають попередню еру – Макроерою – часом звичайних людей, а свій час відповідно Мікроерою. Колись між ними сталася війна, в якій перемогли маленькі люди. Кінцівка трохи здивувала, вона здалася досить дурнуватою, але в той же час прогнозованою. І викликає питання – «наскільки одна людина може впливати на долю всього людства?»
2002. «ПОЖИРАТЕЛЬ» Людство стикається з інопланетними загарбниками, метою яких є знищити планету. Їхній корабель, який називають Пожиратель, буквально висмоктує все найцінніше з планети, �� його пасажири – ящери з'їдають мешканців планет. І ось перед людством стоїть вибір: впасти на спину і підняти лапи або вступити в бій. Світові лідери чомусь сумніваються в успіху боротьби і тому готові здатися, вважаючи, що так вони виживуть, але є кілька людей, готових дати відсіч.
Досить цікава розповідь, яку можна трактувати по-різному. З одного боку нам показують непривабливі обличчя війни, тут і мораль загарбника, і розвиток технологій, і навіть хто насправді має право на територію.
Як на мене, автору варто було зупинитися на тому місці, як земляни здійснили свій план проти Пожирача. Але Лю Цисінь любить масштабні катастрофи, а тому довів історію до крайньої точки неповернення, якщо можна так сказати.
2005. «ПОДБАТИ ПРО БОГА» Цікава розповідь про те, що було б, якби на планету прилетіли боги. Всі схожі один на одного, такі собі Санта Клауси, і почали просити допомоги та їжі, немов справжні жебраки, при цьому стверджуючи, що вони дійсно боги і творці життя на Землі. Насправді боги — це надзвичайно розвинена інопланетна раса, яка на багато мільйонів років випередила Земну. Ця раса дійсно схожа на богів і живе близько 4000 років, її технології дозволяють літати до віддалених куточків всесвіту. Але як і кожній цивілізації, цій прийшов занепад і вони всі (близько 2 млрд) вирішили оселитися на колись створеній і вирощеній Землі, чекаючи, що її мешканці – людство, немов вдячні діти, подбають про своїх творців.
У розповіді автор піднімає питання старості і те, як ми до неї ставимося, часто просто терпимо і в той же час дорікаємо літнім людям за їх немічність і неспроможність.
1999. «З ЇЇ ОЧАМИ» Повість про польоти не тільки в Космос, але і в глибини Землі. З одного боку цілком у дусі автора, з іншого дещо відрізняється від його інших робіт. У майбутньому людство навчилося виготовляти окуляри, за допомогою яких люди могли бачити і навіть відчувати те, що бачить і відчуває людина, яка їх носить. Такі собі окуляри справжньої реальності, з ними можна було полетіти на Марс, і астронавт, носячи їх, міг у реальному часі транслювати все, що бачить, іншій людині на Землі.
Один астронавт, здійснюючи місію на іншу планету, бере з собою такі окуляри, через які на світ дивиться жінка на Землі. Спочатку їхнє спілкування і взаємодія часом дратують хлопця, але потім, коли він дізнається історію жінки, він переймається зовсім іншими почуттями.
Цією розповіддю автор показує цінність як звичайних людських радощів, таких як спостереження за квітами і зірками, так і те, наскільки ефемерне наше життя і що треба за нього триматися і цінувати прості радощі.
2003. «ГАРМАТНЕ ЯДРО» Остання розповідь у цій збірці. Вона безпосередньо пов'язана з розповіддю «В її очах». Історія про чоловіка, який занурюється в кріогенний сон до того моменту, як винайдуть ліки від раку. Прокинувшись через багато років, вилікуваним, він опиняється у ворожому світі, в якому його ненавидять як батька людини, через яку сталася глобальна катастрофа.
Цим оповіданням автор змінює вектор своїх оповідань, спрямовуючи їх під Землю. Історія показує, до чого може призвести людське бажання освоїти якомога більше земних ресурсів і до чого може призвести розвиток технології. А ще це історія про те, чи відповідальні батьки за гріхи своїх дітей, хоча зазвичай це питання ставиться по-іншому. Але наскільки ми відповідальні за вчинки своїх близьких родичів?
July 2, 2025
Ну не ўмее ён прапісваць герояў, ну не праходзіць ніводны зь яго аповедаў тэст Бэкдэл, а калі ведаеш яго стыль, то нескладана прадказаць, калі й як усе памруць! Але маштабы глабальных і глыбіня асабістых трагедыяў не можа не ўражваць. Як заўсёды, зьмены й рэакцыі грамадства выглядаюць неймаверна пераканаўча, а арыгінальнасьць ідэяў зьнішчэньня й ратаваньня Зямлі й чалавецтва праймае сваім вычварэнствам…
Больш за ўсё мне ў душу запалі “Гора” й “С её глазами”. Нягледзячы на тое, што амаль усе яго персанажы аднолькавыя й складаюцца выключна з ідэяў, і ім бракуе характару, каб стаць жывымі, іх лёсам вельмі лёгка пранікнуцца з-за дакладнасьці апісаных дэталяў жыцьця людзёў абсалютна разнастайнага паходжаньня й віду дзейнасьці.
Больш за ўсё мне ў душу запалі “Гора” й “С её глазами”. Нягледзячы на тое, што амаль усе яго персанажы аднолькавыя й складаюцца выключна з ідэяў, і ім бракуе характару, каб стаць жывымі, іх лёсам вельмі лёгка пранікнуцца з-за дакладнасьці апісаных дэталяў жыцьця людзёў абсалютна разнастайнага паходжаньня й віду дзейнасьці.
June 19, 2025
Сборник рассказов научной фантастики, в котором автор обращается к теме “а что если”. Некоторые идеи уже были использованы в его трилогии, но тут они развиты в отдельное произведение.
Для меня сборник оказался средним, но скорее из-за времени его прочтения - так как постоянно голова была забита другим.
В общем же делаю вывод, что Цысинь в моем восприятии остается автором великолепной трилогии “Воспоминания о прошлом Земли”.
Для меня сборник оказался средним, но скорее из-за времени его прочтения - так как постоянно голова была забита другим.
В общем же делаю вывод, что Цысинь в моем восприятии остается автором великолепной трилогии “Воспоминания о прошлом Земли”.
January 23, 2024
Местами наивная, местами вторичная, но в целом качественная научная фантастика. Особенно нравится, что автор старается внушить оптимизм и не чужд самоиронии. Это не такая сильная вещь, как "Задача три тел", но потраченного на неë времени не жаль.
April 9, 2026
Собрание повестей главного фантаста современности. Очень хороши заглавная повесть и «Пожиратель» — Лю Цысинь на максималках. Также нравится, что у него появляются между повестями сквозные персонажи. Видимо, строит образ будущего параллельный вселенной «Задачи трёх тел».
June 22, 2025
Скука смертная
September 27, 2021
Разной степени увлекательности подборка рассказов, местами связанных, местами нет. После гигантской по количеству букв трилогии о гигантском количестве событий, людей и лет рассказы выглядят сдувшимися шариками и шаржами автора на самого себя. Персонажи не поспевают за идеями, события за сюжетом, все слегка картонно и схематично.
August 12, 2021
Цікаві ідеї та сюжети, які псує пропаганда комунізму і компартії Китаю. Місцями сильно нагадує радянську фантастику 70-х, на кшталт Єфрємова
October 4, 2021
Интересные небольшие рассказы
November 21, 2021
It is not as "hard" fiction as I expected.
December 6, 2021
Однотипная материалистичная фантастика, несмотря на некоторые неожиданные повороты сюжета
June 7, 2023
Сборник небольших и довольно интересных рассказов. Не шедевр, но вполне крепкая книжка для тех, кто любит рассказы
May 8, 2026
Прекрасное произведение, обожаю Лю Цисиня. Однозначно читать и читать, кто любит его творчество! Особенно любимая часть про существ в ядре, обожаю!
This entire review has been hidden because of spoilers.
Displaying 1 - 16 of 16 reviews