Прогулянка пропащих

by Thomas Sandoz, Томас Сандоз, Євгенія Кононенко (Translator)

Літній вечір, дорога в Альпах, автобус їде на значній швидкості. У ньому вихователька і четверо підлітків-інклюзивників: нетямуща Поліна, яка бавиться з плюшевим песиком, вважаючи, що він живий і може нажбурити їй на сукню, хтивий мрійник Б’єро, який не оминає жодної дівиці-молодиці, хворобливо запальний шанувальник музики Гун. І нарешті Люк, який добряче непокоїться й панікує через міністра.

Віднедавна цей хлопець брав активну участь у дискусійному форумі. Під чужим іменем він дещо радив міністру, що й спричинило контраверсійну реформу системи охорони здоров’я. Медіа затялися викрити віртуального гуру, який морочив і пошив у дурні посадовця. Тепер Люк має терміново знищити докази свого шахрайства.

Та чи вдасться це йому?

160 pages, Hardcover

Published January 1, 2021

Reviews

[Nataliya Demchenko · Rating 4 out of 5]

Томас Сандоз
«Прогулянка пропащих»
Бувають дивні і цікаві книги, бувають дивні і нецікаві, а бувають просто дивні. Прогулянка пропащих просто дивна. Основний сюжет книги полягає в тому, що група особливих дітей разом з їх вихователькою або ж це супроводжуюча, поверталися зі святкування і через низку подій вони втратили авто, опинилися далеко в горах, в маленьких містечках, де їм м’яко говорячи були не раді. Паралельно до цієї історії, в країні розгорівся скандал, оскільки виявилося, що міністр дослухався порад невідомого психолога з інтернету.
Розповідь ведеться від імені Люка, таким чином він поступово розповідає про основних персонажів та як вони опинились в інтернаті. Саме він описує те, як всі шарахаються від групки не таких, розповідає про скандал і дуже сильно хоче потрапити в інтернат якнайшвидше.
Книга невелика, але читати її доволі складно і то не через доволі чутливу тему – незвичайні люди серед умовно звичайних. Сама розповідь доволі нелінійна, схожа на те, як думки людини скачуть туди сюди, але на папері. До того ж, підозрюю, що є якась проблема в перекладі, бо іноді фрази відчувались кострубатими.
З іншої сторони, кидати цю книгу мені чомусь не хотілось. Хоча екшену і не було, бо причину чому Люк так сильно хоче повернутись легко зрозуміти вже десь з середини книги. Проте, вона мені видалась дуже живою, наче я не читала, а дивилася фільм. Про такі фільми кажуть, що продивився на одному диханні, але так і не зрозумів, що і до чого, проте слід він залишив. Такою самою для мене виявилась ця книга, не цікава, не нудна, але в той же час настільки дивна, що хотілося читати.

***
Любов матері має бути тим напилком, який допоможе пиляти ті грати, що утруднюють життя підлітка

Ті півгодини, які він провів із моїми товаришами, певне, переконали його, що засудження перенатальної діагностики не є таким очевидним, як це намагається представити медицина.

Раптом я став свідком безглуздого змагання. Яке полягало в тому чия біда прозвучить найгучніше.

Я мав би все це зупинити. Але ж задоволення що тебе приймають за когось іншого а потім відчуття, що ти виконуєш значущу роль, іноді можуть бути дуже сильними.

[Halyna (Галина) · Rating 2 out of 5]

Спершу важко зорієнтуватися, що відбувається. Потім втягуєшся і розрізняєш героїв. Далі розумієш, про що та історія, і вже чекаєш якогось результату того пошуку, про який ідеться у творі й мовиться в анотації, але фінал якийсь змазаний і ніякий.

[Orisya · Rating 3 out of 5]

Ну таке, нуднувато. Були прикольні моменти, але над книгою періодично засинала.

[Léa · Rating 2 out of 5]

Il n'est pas toujours facile de suivre ce récit décousu. Le but du narrateur n'est pas très clair dans la première partie du livre.