Ці люди...

by Philippe Labro, Філіп Лабро, Євгенія Кононенко (Translator)

«Ці люди...» – новий роман Філіпа Лабро. Автор визнає, що назва роману свідчить про амбітність проекту, наближаючи його до «Людської комедії». В романі найновіші реалії життя Франції і США переповідано вишуканим стилем класичного роману. У світі цих людей забагато відвертого бруду й лицемірства, але шляхетність головних героїв не дає перетворити «людську комедію» на трагедію. У романі три головних герої – американська сирота-підліток, яка зазнала багато несправедливості у світі дорослих; метр французького телебачення, який втратив віру в порядність людей і не може змиритися з невідворотністю власного старіння; молода французька жінка, яка переживає особисту драму. Який дивний збіг обставин міг перетнути життєві шляхи цих трьох людей і допомогти їм подолати випробування долі?

368 pages, Hardcover

First published February 2, 2009

About the author

Philippe Labro was a French author, journalist and film director. He worked for RTL, Paris Match, TF1 and Antenne 2. He received the Prix Interallié for his autobiography L'Étudiant étranger in 1986.

Reviews

[Dan Grabov · Rating 5 out of 5]

Реально цікавий роман про долю 3 головних персонажів.

[Oksana Kornijenko · Rating 5 out of 5]

Цей роман став для мене відкриттям. От буває так: купуєш книгу просто для марафону, нічого не очікуєш від неї, а вона западає тобі в душу й зворушує до сліз.
Ця книга -

Філіп Лабро "Ці люди..." 368 с.
НОРА-ДРУК, 2011 р.

Так-так, написана й видана вона дуже давно (я й сама здивувалася). І чомусь незаслужено обділена увагою читачів. Прикро. Бо те, що нині видають, - відверте літературне сміття у красивих палітурках, з кольоровими зрізами, за шалені гроші. А "Ці люди..." коштують якихось 100 грн, та вони лишаться у моїй бібліотеці, і я хочу перечитувати цей роман людських доль, які переплетені так тісно, як рейки у залізничному депо, і лиш стрілочник (Бог) знає, як перевести їх, щоб поїзди (люди) їхали в тому чи іншому напрямку, щоб їхні шляхи перетиналися, або ж ніколи не зіткнулися.
Але до книги. Ці люди могли ніколи не зустрітися. Вони з різних прошарків суспільства, ба, навіть жили на різних континентах. 16-річна дівчина-сирота Марія зі США, яка зазнала насильства і поневірянь, та не втрачає віру в себе. Підстаркувата зірка французького ТБ Марсель, котрий розчарувався у людях. Кароліна, теж француженка, в житті якої сталася драма, але вона тримається з останніх сил, щоб не впасти в депресію. І от ці люди живуть свої життя, взаємодіють з іншими, здобувають новий і складний досвід (когось це надихає й підвищує над обставинами, когось навпаки принижує, але це життя - c'est la vie). І от уже доля занесла Марію у Париж, у амбасаду США. І та сама доля згодом привела туди і Кароліну до дружини посла, і Марселя на дипломатичний прийом. І все переплелося, та не безладно, а наче так і мало бути. Автор поступово розкрив нам характери героїв, їхні секрети, спокуси, пристрасті. Сюжет дуже гарно виписаний, персонажі різноманітні, добре продумані, і читач справді прив’язується до них. Тут є і платонічне кохання, і пристрасна, гаряча любов, і ЛГБТК+ союз. Ці люди різні, але вони справжні!
Ще ми опиняємося за лаштунками французького телебачення, бачимо, як там усе влаштовано, хто ким і чим керує насправді. Показана також блогерська тусовка. І це ж не сьогодення, а кінець 2008-поч 2010-х рр! Дуже цікаво!
Книга мені сподобалася! Я була б рада прочитати ще кілька розділів!

[Léonie Cornet · Rating 3 out of 5]

Trois belles histoires, trois destins qui finissent par s'entrelacer et se rencontrer. J'ai globalement passé un bon moment, mais je trouve certains passages un peu problématiques, notamment vis à vis des femmes. Maria Wazarsky est quasiment systématiquement présentée comme jolie, elle semble hypnotiser les hommes tout autour d'elle. Pourtant elle n'est pas que ça, elle est aussi capable de prendre des décisions, des initiatives, de faire preuve d'une réelle intelligence. Ce n'est pas la seule jeune femme sexualisée dans ce livre, en réalité, elles le sont toutes un peu, contrairement aux hommes. Je regrette cet aspect qui pour moi n'apporte pas grand chose à l'intrigue, intrigue qui par ailleurs est plutôt bonne.

[Laetitia]

Je n'avais pas lu de Labro depuis plusieurs ann�es et j'avoue avoir �t� un peu d��ue par ce roman. Trois destins s�entrecroisent : Maria, jeune orpheline californienne , Caroline, Parisienne trentenaire , et Marcus Marcus, c�l�brit� m�galo de la t�l�vision. M�me si les intrigues de chaque personnage attisent tr�s vite la curiosit�, je ne me suis pas vraiment attach�e aux personnages.

[Parsley · Rating 1 out of 5]

Amelie Poulain redux. Without the humour or sympathy. Or any interest.

[Noura A · Rating 5 out of 5]

Wonderful work, first book I've loved and read entirely without stopping. The characters, the story, everything was to my taste.

[Haïthem Qlii · Rating 4 out of 5]

pour etre franc , j'etais ennuyé pendant les 50 premiers pages . Mais j'ai bcp adoré ce livre <3 <3 . C'est bien raconté et les personnages sont attachants .

[Gwndo · Rating 2 out of 5]

Je suis déçue :-/
J'adore Philippe Labro et ses cinq livres que j'ai lus alors ça me fait de la peine de ne pas apprécier celui-ci.
Je ne reconnais pas son style, son émotion et ses personnages captivants. Ici, ils sont plats et sans charisme. Le personnage de la jeune fille est sensé apporter un côté "piquant/marginal" en opposition aux autres plus mainstream mais ça ne fonctionne pas.
Ça me fait penser à de la télé réalité : personnalités inintéressantes et dialogues pauvres mais qui par moment se veulent intelligents.
Au final, qu'est-ce que ça m'a apporté de lire ça ? Je n'ai pas rigolé, pleuré, rêvé, je ne suis pas plus instruite, plus heureuse etc. J'ai juste perdu du temps en continuant de lire ce livre qui n'en valait vraiment pas la peine.

[Margaux · Rating 3 out of 5]

Roman qu'on lit assez vite. On s'attache aux personnages qui sont selon moi l'unique raison pour laquelle on continue à tourner les pages. Mais cela n'était il pas justement fait exprès? Après tout le livre s'appelle "les gens" !
Labro a une écriture soutenue presque trop à mon goût. Si l'on arrive à capter l'essence propre des personnages en les suivant tour à tour chapitre par chapitre, le style est lourd, les dialogues (bien que peu nombreux) un peu surréaliste et hors du temps.
Mais c'est un bon roman pour passer le temps !

[Marie · Rating 4 out of 5]

J'ai eu du mal à embarquer dans l'histoire, il m'a fallu quelques chapitres pour me faire au style de l'écrivain, mais franchement, chapeau. Le concept est très bien exploité, les personnages sont variés, très bien imaginés et on s'y attache vraiment. Je n'aurais pas dit non à quelques chapitres supplémentaires!

[Muriel · Rating 2 out of 5]

The characters were interesting and well developed but the story didn't amount to much at the end. Enjoyed the parts were differences between Americans and French were discussed.