Вірші: 1980–2013

by Оксана Забужко, Oksana Zabuzhko

Цей том вибраних віршів видатної української поетеси містить найкраще з її доробку за 1980-2013 рр. Крім текстів, що публікувалися в збірках “Травневий іній” (1985), “Дириґент останньої свічки” (1990), “Автостоп” (1994), “Новий закон Архімеда” (2000) та “Друга спроба” (2009), до видання увійшли вибрані поетичні переклади різних років (з Р.-М. Рільке, Сільвії Плат, Ч. Мілоша, Й. Бродського та ін.), а також нові вірші, які друкуються вперше.

Genres: Poetry, Ukrainian Literature

Hardcover

First published January 1, 2013

About the author

Оксана Забужко народилася 19 вересня 1960 р. в Луцьку в родині філологів. 1968 р. переїхала з батьками до Києва.

Друкуватися в літературній періодиці почала з 1972 р. (вірші).

Закінчила: Київську середню школу №82 (1977), філософський факультет Київського університету ім.Шевченка (1982) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж університету (1986). 1987 р. захистила дисертацію «Естетична природа лірики як роду мистецтва» на звання кандидата філософських наук.

В 1986-1988 рр. викладала естетику та історію культури в Київській консерваторії ім.Чайковського. З 1988 р. - співробітник Інституту філософії Академії Наук України. В 1992-1994 рр. перебувала в університетах США (Пенсильванському, Гарвардському, Пітсбурзькому) як “запрошений письменник” та Фулбрайтівський стипендіат. Від 1996 р., коли було видано «Польові дослідження з українського сексу» в Україні та «A Kingdom of Fallen Statues» у Канаді, провадить кар’єру професійного літератора. Багато подорожує (див. Календар). Має низку громадських навантажень - Віце-президент Українського ПЕН-центру, член Наглядової Ради Міжнародного Фонду «Відродження», член багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в Україні та за кордоном.

Англомовний профайл: Oksana Zabuzhko

Reviews

[Alina Prysiazhniuk · Rating 5 out of 5]

Цікаво було підмічати, що вірші пані Забужко — це частенько спосіб зреагувати на події та соціальні зміни. Складається враження, що, на відміну від багатьох інших поетів, вона переважно дивиться назовні, а не пережовує власні почуття. І що почуття їі є реактивними, такими, що на них безпосередньо тисне навколишнє.

«Так-от жити — роками. Займатись на будь-який чирк
Сірника — на концертний фраґмент, на прочитану книжку,
На цілком безадресний голубливий погляд (бо тут
Безадресність, за браком досвідчень, береться на власну адресу)»

Авторка вона, безумовно, майстерна. Але звучить досить жорстко навіть у поезії.

«Од такої жаги
Переходять ріку береги,
І гора з горов зійдуться, як пальці рук...
Якщо це — любов,
Все колишнє — порожній звук»

Забужко ще з юних років тяжіє до об’єму, сюжету та великого поетичного розміру загалом. Їй ніби тісно в поезії, вона зумисно обирає великі форми, аби описувати, рефлексувати, ділитися власним баченням світу. Тому зовсім не дивно, що поступово вона стає прозаїкинею.

[Bookvoyid Zyma · Rating 2 out of 5]

Поезію важко оцінювати, адже спийняття римованого слова - річ вкрай особистісна. Проте, наважуватись треба, інакше ми позадихаємося в цій полові, так і не дотягнувшись до зерен. Ось полову я і відділяю, без пояснень...навіщо поезії пояснення

[Vasyl Bartovshchuk · Rating 4 out of 5]

Вишукана поезія від Оксани Забужко з багатим історичним тлом, гарна рима, глибокі сенси. Також до книжки ввійшли деякі поетичні переклади Забужко.

[Галина Степанюк · Rating 5 out of 5]

Чудові вірші, не банальні. Переклади не дуже сподобались

[Lana Rotmund · Rating 3 out of 5]

Все це вже було