Серія коміксів «Джонна й нереальні монстри» є результатом творчості Лори та Кріса Самні. І, як я писав у попередньому відгуку, вони присвятили цю історію своїм трьом донькам, які стали основним джерелом натхнення. Хоча сюжет може здатися простим, події якого відбуваютьься у постапокаліптичному світі, підкореному велетенськими чудовиськами, він містить емоції та гумор завдяки центральним взаєминам двох сестер, кожна з яких пристосувалася до цього дикого світу по-своєму. Сьогодні мова піде про другу сюжетну арку «Джонна й нереальні монстри» #5–8, яка ще більше занурює нас у цей вигаданий світ та поглиблює стосунки між сестрами.
У другому томі ми продовжуємо з місця, де закінчився попередній. Рейнбоу і її молодша сестра Джонна подорожують разом із чоловіком Саро, який має певні плани, які він хоче здійснити за допомогою сестер. А Джонну особливо. Саро бажає використовувати містичний дар дівчинки для боротьби з монстрами та заробітку грошей на бойовій арені. Натомість нові друзі Номі та Ґор намагаються врятувати Рейнбоу і Джонну від жахіть, які чекають на них у цьому світі.
Сюжет розгортається дуже швидко — лише за чотири випуски одна проблема розв’язується, а нова з’являється. А дівчата вже потрапляють у ще складніші обставини. Тож може здатися, що ми не побачимо розвитку персонажів — особливо другорядних. Щодо інших, то так і є. Але якщо ми говоримо про сестер Рейнбоу та Джонну, то їхній зв’язок та ріст помітний, навіть попри швидкий розвиток подій. І важливу роль в цьому відіграє саме малюнок.
Автори намагаються відшукати нитку до серця читача за допомогою красивого малюнку. Помітно, що художник Кріс Самні отримує задоволення від цього світу, де кожен випуск розкриває все більше й більше цікавих речей про нього — від арени боїв із монстрами до підземних ринків. А деталі підкреслюють яскраві фарби Меттью Уїлсона. Хоча монстри мають простий дизайн, Самні робить їх величезними та небезпечними. Тоді як Джонна є веселою та юною прерсонажкою. Але незважаючи на свою крихітність, вона має силу, щоби перемагати цих створінь. Хоча тут є діалоги, більшість оповіді розповідається через візуальну частину. Це особливо стосується Рейнбоу та Джонни, які можуть обмінюватись жартами, а ми ж можемо відслідкувати їхні реакції одна на одну. Це підтверджує те, що Кріс Самні є хорошим художником, який вміє працювати із малюнком та розповідати історію через нього.
Мені подобаються персонажі та світ у цій серії й куди рухається сюжет після прочитання другої арки. Але, найбільше з усього, мені до смаку малюнок, який так гарно пасує цій історії. Залишається тільки фінальний том, який завершить історію та пригоди двох сестер Рейнбоу та Джонни.